🕯️ Загальнонаціональна хвилина мовчання

У квітні 2026 року після важкої хвороби пішов із життя Вадим Каракай — Захисник України, штаб-сержант, працівник Офісу Генерального прокурора.

Вадим розпочав свій професійний шлях у серпні 2010 року. Працював у прокуратурі Дніпропетровської області, а з 2017 року обіймав посади слідчого з особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та прокурора відділу Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора. За сумлінну службу неодноразово отримував заохочення від Генерального прокурора.

З початком повномасштабного вторгнення він добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України. Пройшов шлях від солдата-стрільця до штаб-сержанта. Брав участь у звільненні Київщини, Харківщини та у запеклих боях на Донеччині.

Колеги та друзі пам’ятають Вадима як висококваліфікованого і принципового фахівця, порядну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу. Навіть під час служби він мужньо боровся з підступною хворобою, до останнього залишаючись вірним своїй справі.

Світла пам’ять про Вадима Каракая назавжди залишиться в наших серцях.

Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.

Окупанти вчергове атакували Херсонщину дроном, загинула жінка - розпочато провадження

За процесуального керівництва Бериславської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактами вчинення воєнного злочину, що спричинив загибель людини ( ч. 2 ст. 438 КК України).

За даними слідства, 31 серпня 2026 року близько 08:20 військовослужбовці рф атакували безпілотником одну із вулиць у с. Костирка Бериславського району.

Унаслідок атаки, травми несумісні із життям, отримала 65-річна жінка, яка перебувала на подвір’ї.

Прокурори спільно зі слідчими поліції проводять невідкладні слідчі дії та документують наслідки чергових атак російських військових на цивільне населення Херсонщини.

Загиблий у Херсоні внаслідок чергової ворожої атаки — розпочато провадження

За процесуального керівництва Херсонської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинив загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України).

За даними слідства, 31 серпня 2026 року близько 09:00 військовослужбовці рф атакували безпілотником одну з вулиць у центральній частині Херсона.

Унаслідок атаки загинув 41-річний чоловік, який керував мопедом.

Прокурори спільно зі слідчими поліції проводять невідкладні слідчі дії та документують наслідки чергових атак російських військових на цивільне населення Херсонщини.

Від наказу до пуску: двом російським командирам повідомлено про підозру за удари по «Охматдиту» та «Сапфіру»
 
Кадри з розбитого «Охматдиту» неможливо забути.
Діти з крапельницями просто неба. Лікарі, батьки та рятувальники, які розбирали завали. Зруйновані оперблоки, де ще за мить до удару боролися за дитячі життя.
 
8 липня 2024 року російська крилата ракета Х-101 влучила в лікувальний корпус найбільшої дитячої лікарні країни. Там перебували понад 600 дітей.
 
Загинули лікарка та дідусь маленької пацієнтки. Щонайменше 34 людини дістали поранення, серед них дев’ятеро дітей.
 
Через півтора місяця, 24 серпня, російська балістична ракета «Іскандер-М» зруйнувала готель «Сапфір» у Краматорську. У ньому жили представники іноземних медіа, які розповідали світові правду про російську агресію.
 
Загинув 38-річний радник Reuters із безпеки Райан Еванс. Ще десятеро людей дістали поранення, серед них 4 громадян України, 5 міжнародних журналістів-працівників зазначеного інформаційного агентства та одна журналістка з Польщі.
 
Російські ракети не обирають цілі самі.
Координати вводять люди. Накази віддають люди. Пуски здійснюють люди.
 
Сьогодні ще двом російським командирам повідомлено про підозру у воєнних злочинах. За даними слідства, удар по «Охматдиту» безпосередньо координував генерал-майор – командир 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії дальньої авіації зс рф.
 
Виконуючи наказ вищого військово-політичного керівництва росії, він віддав бойове розпорядження підпорядкованим підрозділам та координував завдання ракетного удару по дитячій лікарні.
 
Атаку на готель «Сапфір», за даними слідства, забезпечив полковник – командир 1-ї ракетної бригади 49-ї загальновійськової армії зс рф.
 
Перебуваючи в ростовській області, він віддавав накази підлеглим, координував їхні дії та контролював завдання удару.
 
Дії обох командирів кваліфіковано за ч. 2 ст. 438 КК України: порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством.
 
Обидва злочини росія одразу намагалася прикрити брехнею.
 
Після удару по «Охматдиту» російська пропаганда вигадувала версії про «падіння української ракети ППО», «військовий госпіталь» та «склад зброї».
 
Після атаки на «Сапфір» російські ресурси заявили про нібито «ліквідацію іноземних найманців». Коли стало відомо про загибель члена команди Reuters та поранення журналістів, удар почали називати «покаранням».
 
Лікарня, де рятували дітей. Готель, де жили журналісти.
 
Жодної воєнної необхідності. Жодної військової переваги. Лише цілеспрямований терор проти цивільних.
 
Ми послідовно відновлюємо весь шлях злочинного наказу: від вищого командування, яке планувало та санкціонувало атаки, до командирів і військовослужбовців, які забезпечували їх виконання.
 
За кожен воєнний злочин відповідатиме кожен причетний.
 
Працюємо далі

Загибла та поранений у Херсоні внаслідок чергової ворожої атаки — розпочато провадження

За процесуального керівництва Херсонської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинив загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України).

За даними слідства, 31 серпня 2026 року близько 10:15 військовослужбовці рф атакували безпілотником одну з вулиць у Херсоні.

Унаслідок атаки загинула жінка, ще один цивільний чоловік отримав поранення.

Прокурори спільно зі слідчими поліції проводять невідкладні слідчі дії та документують наслідки чергових атак російських військових на цивільне населення Херсонщини.

Стали «стрілками» окупаційної залізниці: підозрюються двоє жителів Херсона

За процесуального керівництва прокурорів Херсонської обласної прокуратури двом місцевим жителям заочно повідомлено про підозру у добровільній участі в незаконному воєнізованому формуванні, створеному на тимчасово окупованій території України (ч. 7 ст. 111-1 КК України).

За даними слідства, після захоплення Херсона окупаційна влада створили на території міста незаконне воєнізоване формування — так званий «Херсонский отряд военизированной охраны», який діяв у складі «Государственного унитарного предприятия «Херсонская железная дорога».

До його складу добровільно вступили двоє жителів Херсона — 50-річний та 61-річний чоловіки.

Один із підозрюваних не пізніше липня 2022 року почав виконувати обов’язки «стрелка отряда военизированной охраны», а інший фігурант приєднався до незаконного формування не пізніше червня 2022 року та також обійняв аналогічну посаду.

Підозрювані усвідомлювали факт тимчасової окупації Херсона російськими військами, однак добровільно погодилися працювати у створеному окупантами незаконному формуванні та діяли в його складі на користь ворога.

Досудове розслідування здійснюється ТУ ДБР у м. Мелітополі, оперативний супровід - УСБ України в Херсонській області.

Воєнні злочини 2014 року – вирок у Фінляндії: російського бойовика засуджено до 12 років і 6 місяців ув’язнення

Апеляційний суд Гельсінкі визнав громадянина рф Яна Петровського, відомого за позивним «Славян» та другим імям Воїслав Торден, винним у воєнних злочинах проти українських військовослужбовців на Луганщині у 2014 році. Йому призначено 12 років і 6 місяців позбавлення волі.

Принципово важливо, що це перший прецедент, коли винуватість російського бойовика у найтяжчих міжнародних злочинах, вчинених на території України, встановлена судом іншої держави.

Суд установив, що Торден був заступником командира диверсійно-штурмової групи «Русич» і 5 вересня 2014 року брав участь у засідці на українських військових. Під час нападу було незаконно використано державний прапор України. Торден вів вогонь із ручного кулемета у напрямку наших захисників.

Унаслідок засідки загинули 22 українські військовослужбовці, ще четверо були поранені.

Також доведено, що він зробив і поширив у соціальних мережах принизливе фото із загиблим українським військовим та публічно заявляв, що учасники «Русича» не братимуть українських військових у полон і не даватимуть їм пощади.

Ця справа – важливий практичний приклад застосування універсальної юрисдикції. Розслідування і підтримання обвинувачення здійснювали фінські правоохоронці та прокурори.

Українська сторона надала матеріали, необхідні для встановлення обставин злочинів, і забезпечила виконання запитів про міжнародну правову допомогу. Саме так має працювати міжнародна система відповідальності.

Офіс Генерального прокурора передав фінським колегам матеріали, зібрані в межах кримінального провадження в Україні. За участю фінських слідчих в Україні проведено 13 допитів, досліджено фото- та відеоматеріали, проведено комісійну судово-медичну експертизу.

Ми також забезпечили участь потерпілих і свідків, які перебували в Україні, у засіданнях фінського суду в режимі відеоконференції.

Дякую фінським слідчим і прокурорам за професійну та принципову роботу. Дякую прокурорам Офісу Генерального прокурора, слідчим Служби безпеки України та українським експертам.

Окрема вдячність потерпілим і свідкам, які через роки знайшли сили знову повернутися до цих подій і дати свідчення.

Ці злочини були вчинені у 2014 році – задовго до повномасштабного вторгнення. Майже дванадцять років потому винуватість одного з їхніх учасників встановлено в іншій державі.

Ми й надалі використовуватимемо всі доступні правові механізми – українські суди, міжнародні інституції та національні суди держав-партнерів.

Для воєнних злочинців не має бути безпечних кордонів і безпечних юрисдикцій.

Працюємо далі

Зґвалтування і вбивство 7-річної дівчинки та вбивство її матері – обвинувачується житель Херсонщини

За процесуального керівництва першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури скеровано до суду обвинувальний акт стосовно чоловіка за фактом умисного вбивства двох осіб та зґвалтуванні малолітньої дитини.

За даними слідства, у липні 2022 року під час тимчасової окупації Херсона військами рф обвинувачений вбив свою 40-річну колишню дружину та її малолітню доньку від першого шлюбу. Окрім того, судово-медична експертиза підтвердила факт зґвалтування 7-річної дівчинки перед убивством, а смерть обох настала внаслідок удушення. 

Чоловік тривалий час переховувався від правосуддя за кордоном, у зв’язку з чим йому було заочно повідомлено про підозру у березні 2025 року.

Завдяки взаємодії прокуратури, сектору міжнародного поліцейського співробітництва та компетентних органів Республіки Польща його було затримано та 19 березня 2026 року передано Україні. Про це повідомляв Генеральний прокурор Руслан Кравченко.

Наразі він утримується під вартою, де очікуватиме на вирок суду. Йому інкриміновано п. п. 1, 2, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152 КК України.  За санкцією статтей йому загрожує довічне позбавлення волі. 

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

Троє загиблих та семеро постраждалих, серед яких дитина, — наслідки російських атак на Херсонщині

За процесуального керівництва органів прокуратури Херсонської області розпочато досудові розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів (ч. 1, ч. 2 ст. 438 КК України).

За даними слідства, 31 серпня 2026 року військовослужбовці рф атакували населені пункти Херсонщини, застосовуючи артилерію та безпілотні літальні апарати різних типів.

Станом на 17:30 унаслідок ворожих атак загинули троє цивільних, ще семеро людей постраждали, серед них 11-річний хлопчик.

У Херсоні загинули чоловік та жінка. Ще одна жінка загинула в селі Костирка.

Також в обласному центрі протягом дня поранення та травми дістали п’ятеро цивільних і 11-річний хлопчик.

Ще одна людина постраждала внаслідок артилерійського обстрілу села Микільське.

Пошкоджено житлові будинки, цивільну інфраструктуру та автотранспорт.

Прокурори спільно зі слідчими продовжують фіксувати наслідки обстрілів та документувати воєнні злочини, вчинені військовослужбовцями збройних сил держави-агресора.

🕯Щоденно о 9:00 в Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання для вшанування пам'яті загиблих унаслідок збройної агресії рф.
Пам’ятаймо, якою ціною дається нам кожний новий ранок та наближається наша Перемога… 🇺🇦

🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання 

Захисник України Сергій Миколайович Грибков — прокурор та доброволець, який став у стрій захисників України від початку вторгнення росії на Луганщині.

Сергій — уродженець Луцька. У 2005 році розпочав свою роботу в органах прокуратури помічником Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Волинської області. Відтоді працював на різних посадах у прокуратурі м. Володимира-Волинського та в Луцьку, у структурних підрозділах прокуратури області. Рішення про захист країни прийняв, обіймаючи посаду прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області.

У зону АТО Сергій пішов добровольцем у липні 2014 року, приєднавшись до лав батальйону «Айдар». Виконував бойові завдання на Луганщині: обороняв селище Хрящувате, село Червоний Яр, селище Велика Вергунка, патрулював місто Щастя.

Російські окупанти забрали життя Сергія 5 вересня 2014 року. Тоді під час виконання бойового завдання в районі села Весела Гора поблизу м. Щастя його підрозділ «Грізлі» батальйону «Айдар» потрапив у засідку російського спецназу. У бою Сергій загинув. Чоловіку було 33 роки.

Дізнатися про долю Сергія та увічнити його пам’ять вдалося не одразу: спочатку воїна поховали як невідомого солдата на військовому кладовищі в селі Чмирівка під Старобільськом. Тільки у 2016 році, завдяки експертизі ДНК, Сергія вдалося ідентифікувати,  і 8 квітня того ж року його перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа Луцького району.

Мужність добровольця вшанована різними нагородами:
· Указом Президента України Сергій Грибков був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);
· Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно);
· У 2019 році рішенням Луцької міської ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно).

Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Грибкова — прокурора, який взяв зброю, аби захистити закон, свободу та незалежність України.

Загиблий внаслідок атаки дрона у Херсоні — розпочато провадження

За процесуального керівництва Херсонської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинив загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України).

За даними слідства, 1 вересня 2026 року близько 06:35 військовослужбовці рф атакували безпілотником легковий автомобіль у Херсоні.

Унаслідок атаки загинув 59-річний чоловік, який перебував у транспортному засобі.

Прокурори спільно зі слідчими поліції проводять невідкладні слідчі дії та документують наслідки чергової атаки російських військових на цивільне населення Херсонщини.

Завершено розслідування стосовно «директора» окупаційного коледжу в Новій Каховці

За процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури до суду скеровано обвинувальний акт стосовно жителя Нової Каховки за фактами колабораційної діяльності та пособництва державі-агресору (ч. 3 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України).

За даними слідства, під час тимчасової окупації частини Херсонської області чоловік добровільно погодився очолити незаконно створений окупаційною владою «Новокаховський технічний коледж», який функціонував на базі захопленого українського професійно-технічного навчального закладу.

Перебуваючи на посаді так званого «директора», обвинувачений забезпечував інтеграцію закладу до освітньої системи рф: організував перехід на російські навчальні програми, ведення документації російською мовою, заміну українських підручників і символіки на російські.

Крім того, він агітував педагогічних працівників долучатися до роботи у створеному окупантами закладі, займався набором працівників та учнів, а також забезпечував реєстрацію коледжу в російських державних реєстрах.

Наразі обвинувальний акт скеровано до суду для розгляду по суті.

Спеціальне досудове розслідування здійснювали слідчі УСБ України в Херсонській області.

Агробізнес під прапором рф: на Херсонщині судитимуть групу «підприємців» за співпрацю з державою-агресором

За процесуального керівництва прокурорів Херсонської обласної прокуратури до суду скеровано обвинувальний акт стосовно чотирьох учасників організованої групи за фактом провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором (ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України).

Переоформлення, фіктивна зміна власників та мільйонні угоди з окупаційною владою — так обвинувачені намагалися зберегти та розширити бізнес під російським законодавством на тимчасово окупованій території Херсонщини.

За даними слідства, обвинувачені — четверо місцевих жителів віком 48, 51, 49 та 38 років. Діючи у складі організованої групи з чітким розподілом ролей, вони забезпечували функціонування сільськогосподарського підприємства в окупованій Каховці.

Для легалізації діяльності за законодавством рф через довірених осіб та шляхом укладення фіктивних угод вони спочатку переоформили частки у статутному капіталі українського товариства. Надалі подали документи до окупаційної адміністрації та перереєстрували підприємство за російським законодавством.

Після цього підприємство інтегрувалося в економічну систему держави-агресора.
Зокрема, обвинувачені уклали низку договорів фінансового лізингу з російською державною компанією. У межах цих договорів підприємство отримало комбайни, жатки та іншу спеціалізовану техніку для збору врожаю.

Учасники групи вели системний облік сільськогосподарської продукції, готували аналітичні звіти та регулярно подавали фінансову документацію до так званих «сельхозотдела ВГА Херсонской области» та «минсельхоза».

Підприємство також налагодило торговельні зв’язки з російськими контрагентами та сплачувало податки до федерального бюджету рф, чим, за даними слідства, сприяло фінансуванню держави-агресора.

Учасники групи контролювали ключові напрямки діяльності підприємства — від юридичного супроводу та бухгалтерського обліку до переговорів із представниками окупаційної влади й російських компаній.

Наразі обвинувачені перебувають у розшуку, судитимуть їх заочно.

Окупанти атакували Херсон дроном: загинув цивільний — розпочато провадження

За процесуального керівництва Херсонської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинив загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України).

За даними слідства, 1 вересня 2026 року близько 12:00 військовослужбовці рф атакували дроном чоловіка, який рухався мостом у Херсоні.

Внаслідок скидання вибухівки 43-річний цивільний отримав травми, несумісні з життям.

Прокурори спільно зі слідчими поліції проводять невідкладні слідчі дії та документують наслідки чергового удару російських військових по цивільному населенню Херсонщини.

Від українських стандартів — до освітньої системи рф: підозрюється експроректорка херсонської академії

За процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури колишній проректорці Херсонської державної морської академії заочно повідомлено про підозру у впровадженні стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти на тимчасово окупованій території (ч. 3 ст. 111-1 КК України).

За даними слідства, підозрювана після захоплення Херсона військами рф добровільно погодилася обійняти посаду першої проректорки у незаконно створеному окупаційною адміністрацією закладі освіти — «Херсонская
государственная морская академия имени адмирала Ф.Ф. Ушакова».

Вона брала участь в організації роботи закладу та фактично сприяла переведенню освітнього процесу на стандарти держави-агресора та проведенню навчання російською мовою.

У липні 2022 року підозрювана очолила комісію представників трудового колективу, яка затвердила статут незаконно створеного закладу освіти та уповноважила його керівника зареєструвати документ за законодавством рф.

Таким чином, за версією слідства, підозрювана своїми діями забезпечувала організаційне функціонування незаконно створеного окупаційною владою закладу освіти та впровадження в ньому освітніх стандартів держави-агресора.

Досудове розслідування здійснюють слідчі ГУНП в Херсонській області.

Документування екологічних злочинів агресора на Херсонщині: інтерв'ю з начальником Спеціалізованої екологічної прокуратури
             
Херсонщина, значна частина якої тривалий час перебувала в окупації або досі залишається під ворожими обстрілами, найбільше постраждала від екологічних наслідків російської агресії.
 
Про розслідування злочинів проти довкілля, документування збитків на окупованих територіях, справу «Асканії-Нової» та перспективи притягнення винних до відповідальності розповів начальник Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Херсонської обласної прокуратури Геннадій Знахоренко.

 
Повний текст інтерв'ю доступний за посиланням на сайті Укрінформ.

Двоє загиблих та 14 постраждалих, серед яких діти, — наслідки російських атак на Херсонщині

За процесуального керівництва органів прокуратури Херсонської області розпочато досудові розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів (ч. 1, ч. 2 ст. 438 КК України).

За даними слідства, 1 вересня 2026 року військовослужбовці рф атакували населені пункти Херсонщини із застосуванням авіації, артилерії та безпілотних літальних апаратів різних типів.

Станом на 17:30 внаслідок російських атак у Херсоні загинули двоє цивільних чоловіків віком 43 та 59 років.

Упродовж дня в обласному центрі 14 цивільних отримали поранення та травми. Серед постраждалих — двоє дітей, дівчатка віком 2 та 11 років.

Внаслідок атак пошкоджено житлові будинки, магазин, церкву та транспортні засоби.

Прокурори спільно зі слідчими продовжують фіксувати наслідки російських атак та документувати воєнні злочини, вчинені військовослужбовцями збройних сил держави-агресора.