Сподіваюсь, що НАБУ зацікавиться не лише контролем з боку Пишного Сенс банку та схемам грального бізнесу, але й розбереться з історією збагачення комерційних банків через депозитні сертифікати НБУ.

Нагадаю про історію, як по цій схемі з бюджету вимиваєть 300 мільярдів.

https://t.me/plinskiymedia/7696

Прем’єр-міністр Сергій Корецький оголошує війну тіньовій економіці.

Звісно, можна було б з цього поіронізувати, що, мовляв, кожен прем’єр запускає свою «Контрабанда СТОП, чорні сотні на митниці», але цього разу нам не до жартів, бо країна у війні та потребує коштів.

Фінансова ємність галузей, які перелічив Корецький (тютюн, контрабанда та гральний бізнес), може легко дати в бюджет 150–200 мільярдів гривень.

Причому дуже швидко.

Але лише в разі синхронної боротьби всіх інституцій.

Тоді ефект від рішень має бути миттєвим.

Точки нелегального збуту сигарет та вейпів можуть бути закриті силами Нацполу вже за два дні. Вони це вміють.

CARGO-потік може бути зупинений уже цієї ночі, коли СБУ, ДБР та БЕБ реалізують ті напрацювання щодо контрабанди, які в них є.

Податкова може вже завтра зранку почати блокувати ланцюжки схемного ПДВ з контрабанди та скруток, направивши одразу мільярди в казну.

Мінфін може повернути собі роль не стороннього спостерігача безладу на митниці та в податковій, а реально стати контролером ефективної діяльності.

Народні депутати можуть перестати боятися конфлікту з покровителями схем та почати реалізовувати парламентський контроль.

І на все це має піти п’ять днів. Максимум сім.

Ринок відчує це миттєво, а ми про це напишемо та розкажемо.

Сергій Федорович - удачі!

БЕБ офійно підтвердило гучну історію з морозивом перевертнем, яку ми на каналі «СУДОМ ПО СХЕМАХ» розібрали ще в вересні.

Тому обовʼязково підпишіться на цей канал.

Ми аналізуємо судові реєстри та шукаємо цікаві кейси саме для вас.

Сьогодні в Парламенті бюджетний день.

Традиційне свято популістів та борців за фінансування всіх-всіх-всіх знайшло відображення в рекордній кількості правок за останні два десятиліття бюджетного процесу.
Їх подано 5236 штук, для врахування яких потрібно ще майже два повних бюджети - 13,5 трильйона гривень.

Але серед потоку виступів нардепів я хочу звернути вашу увагу на короткий, але дуже глибокий за своєю суттю виступ голови Рахункової палати Ольги Піщанської, яка доповіла з трибуни про результати аналізу Рахунковою палатою поданого Мінфіном кошторису країни на 2027 рік.

Цей виступ фактично дає розуміння реальності бюджету та виділяє його основні проблеми.

Серед ключових зауважень - залежність від міжнародної допомоги, сумнівні джерела доходів, ризики недофінансування оборони та порушення бюджетного законодавства.

На міжнародну допомогу планували спиратися в обсязі 4,3 трлн грн - це більше половини всіх фінансових ресурсів бюджету. Водночас кредиторів для понад 1,5 трлн грн зовнішніх запозичень ще не було визначено.

Ризик був цілком конкретним: за дев’ять місяців 2026 року план зовнішніх запозичень до загального фонду виконали лише на 37,7%. Тож звідки черпати ресурс у майбутньому - нікому незрозуміло.

Другим питанням стоїть тема податкових змін, кошти від яких уже рахують у бюджеті 2027 року, хоча самі закони та норми ще не прийняли.
Понад 105 млрд грн доходів залежали від змін в оподаткуванні, частина яких на той момент не була ухвалена або не набула чинності.

Окремо Рахункова палата звернула увагу на ризик ненадходження майже 65 млрд грн митних платежів, передбачених для резерву сектору безпеки й оборони.
При цьому конкретних заходів для забезпечення цих надходжень у проекті бюджету не навели.
В умовах стискання економіки та падіння купівельної спроможності оподаткування імпорту дає дедалі менше платежів. Проте Мінфін цього воліє не помічати.

Третій ризик - це розширення війни та інфляція у 2027 році.
На оборону та безпеку планували спрямувати майже 4,9 трлн грн - близько двох третин бюджету.
Однак у разі посилення бойових дій або перевищення прогнозних показників інфляції та валютних курсів виникав ризик недостатності цих коштів навіть з урахуванням передбаченого резерву.

Четверте. Невизначеність із грошима для місцевих бюджетів.
У проекті не було визначено розподілу між місцевими бюджетами 275,2 млрд грн субвенцій - майже 80% усіх трансфертів. Це ускладнювало планування видатків на місцях і, за висновком Рахункової палати, суперечило вимогам Бюджетного кодексу.
Крім того, проект передбачав призупинення дії окремих норм чинного законодавства, що суперечило вимогам Регламенту Верховної Ради.

Висновок Рахункової палати однозначний: проект бюджету потребує доопрацювання.
Коли значна частина фінансування залежить від ще не визначених кредиторів, доходи - від неухвалених податкових змін, а оборонні видатки - від прогнозів, які можуть не справдитися, це створює ризики для виконання бюджету.

Ну і міністр фінансів Сергій Марченко з трибуни фактично капітулював у питанні залежності від коштів партнерів.

"Головне завдання зараз - щоб бюджет профінансували міжнародні партнери. Своїх платників податків через постійні обстріли обмаль, тож розраховуємо на партнерів, «які нам дійсно хочуть допомогти і в 2027 році».

Сподіваємося, що підтримка буде.
Без коштів партнерів ми можемо закладати в бюджет будь-які цифри, але якщо їх не буде, то не буде й усього запланованого.

Ярослав Железняк пише, що сьогодні відбулася остання робоча група по законопроєкту 10225-Д, який має остаточно легалізувати в Україні віртуальні активи (криптовалюти) та їх використання.

Наступного тижня заплановане засідання фінансового комітету по цій темі, після чого законопроєкт винесуть в зал.

Нагадаю, що Україна - одна зі світових лідерів крипторинку, легалізація якого не входить в плани основних тіньових гравців.

Тому боротьба в комітеті та залі буде цікава.

Про розкладку цього ринку в Україні можете прочитати в моїй статті для ZN.UA.

Вже до початку грудня Україна зіткнеться з масштабним дефіцитом легальних сигарет.

Причини очікуваного дефіциту - продовження цілеспрямованих ударів ворога по логістичних складах та тютюнових виробництвах.

Товару банально немає, а можливості замінити внутрішнє виробництво імпортом наражаються на ті самі удари по складах.

Навіть ті партії, які компанії ввозять зі своїх фабрик у ЄС, випалюються ворогом.

Згідно з оцінками джерел на ринку, у компанії Imperial Brands, київська фабрика якої була знищена 10 вересня, вже закінчилися всі складські запаси.

JTI, виробництво якої в Кременчуці знищено росіянами 22 вересня, має запасів лише на листопад, а імпорт із фабрик у Європі запланований лише під кінець грудня.

Philip Morris втратила основні склади в Києві від дронових ударів ще в липні, тому зараз намагається тримати мінімальні обсяги імпортованої продукції і працює на межі дефіциту. Основна фабрика в Харкові закрита ще у 2022 році.

British American Tobacco, фабрика якої у Прилуках згоріла ще 7 вересня, також «доїдає» складські запаси та не поспішає імпортувати великі обсяги товару, адже навіть розсіювання складських запасів по логістичних центрах не допомагає.

Щотижня горять все нові й нові склади, тому фабрикам вигідніше знаходитися в умовах дефіциту, ніж профіциту, який будь-якої миті може перетворитися на попіл.

Ще у вересні я писав, що росіяни свідомо обрали тютюнові виробництва як одну з пріоритетних цілей для ракетно-дронових ударів, адже удар по цій індустрії - це удар по бюджету країни.

Нагадаю, що у 2025 році вся тютюнова галузь сплатила до бюджету України близько 177 млрд грн податків, що забезпечило 7% усіх податкових надходжень країни, які в повному обсязі пішли на забезпечення фронту.

Статистика за сім місяців 2026 показує сплату в казну 76.4 мільярди гривень.

Це дуже, дуже великі гроші для бюджету та фронту для зриву відрахувань яких ворог і взяв під приціл тютюнову індустрію.

Додає проблематики, а фактично допомагає ворогу, і зростаючий тіньовий ринок, який навіть перед обличчям ракетно-дронових ударів має перевагу.

Розгалужена мережа нелегальних виробництв та капілярна система розповсюдження безакцизного товару захищають краще, ніж ППО.
Неможливо знищити те, що тече крізь пальці та бюджет.

Але в цьому і криється головна небезпека, коли легальну індустрію почне остаточно витісняти сірий ринок.

У якийсь момент, на тлі ударів росії та неспроможності влади зупинити сірий ринок, центральні офіси великої четвірки просто ухвалять рішення згорнути діяльність та вийти з ринку.
І вийдуть вони разом зі щорічними податковими платежами у 177 мільярдів гривень, адже ті, хто залишаться, грають у зовсім іншу гру.

Саме розуміючи ці ризики, Прем’єр Корецький і окреслив тютюнову індустрію як пріоритетний напрямок детінізації провівши з галуззю та правоохоронцями окрему зустріч.

Справа тут вже не в тому, що бюджет втрачає там 30 мільярдів гривень які краде тінь.

Справа в тому, що ми можемо втратити 7% усіх бюджетних платежів країни, які дає легальна тютюнова галузь якщо вони ухвалять рішення йти з країни.

Але чи розуміють це ті, кому Прем’єр доручив вирішення цієї проблематики в особі БЕБ та Нацполу?

У тютюновій індустрії в них історично своя, протилежна математика.

Але спостерігаємо, адже Корецький дав силовикам тиждень на підготовку плану боротьби. І він вже давно пройшов.

Через майже добу після початку сумнозвісних подій у будинку на Петропавлівській Борщагівці ні в кого немає повної, а головне, об’єктивної картини подій.

Всі ми чітко побачили, як невідомість породжує домисли, підґрунтя для маніпуляцій, дискредитації військових та як наче з-під землі з’являються провокатори, намагаючись розхитати ситуацію до силового протистояння, після якого вже буде неважливо, з чого все розпочалося.

Вечірнє гасіння інформаційної пожежі та локалізація скандалу, до якої включились командири «Азову», НГУ та особисто Кирило Буданов, не зняли головних запитань до ситуації в цілому.
А їх кілька.

1. Що насправді відбувалося в цьому будинку, хто в ньому перебував, на яких підставах та що з того, що розганяють у соцмережах - правда, а що ні.

2. Хто розпочав масові заворушення, напади на поліцію та хто став, медичною термінологією, «нульовим пацієнтом», з якого почалась увага місцевих жителів до цієї будівлі?

3. Яку мету ставили організатори провокацій, хто виступав їхнім організатором та яким чином історія набувала медійного розголосу з чіткими акцентами на дискредитацію військових?

І на кожне це питання має бути не просто знайдена абстрактна відповідь, а має бути дана процесуальна оцінка відповідних правоохоронних органів.

Тому мені здається, що кримінальних справ має бути три, по кожному конкретному блоку.
ДБР вже заявило про початок розслідування за ч. 5 ст. 426-1. Це буде стосуватися першого пункту переліку ключових питань.
Тему масових заворушень окремою кримінальною справою мають оперативно дослідити слідчі Національної поліції. Хто був присутній, яку роль хто відігравав, як координувалися напади на поліцію та Нацгвардію.
Третій блок має розслідувати СБУ, так як всі ми чітко побачили швидку зовнішню координацію провокацій з паралельним розповсюдженням дискредитаційних меседжів щодо армії.

Незалежне, швидке та публічне розслідування цих трьох справ має супроводжуватися спільними брифінгами представників СБУ, ДБР та Національної поліції, під час яких головні медіа країни зможуть поставити всі питання щодо обставин навколо будинку на Петропавлівській Борщагівці.

Притягнення винних до відповідальності, незалежно від того, кого саме це торкнеться, має бути також максимально публічним та швидким.

У цій історії не лише суспільство має отримати відповіді на питання, але й ті, хто захоче наступного разу погратися в такі «ігри», мають чітко зрозуміти, чим це для них завершиться.

Все як я і прогнозував.

Три кримінальні справи: СБУ, Нацпол та ДБР.

Виявлено вже 100 осіб з числа активних підбурювачів заворушень, які будуть скоро заарештовані.

Всі органи проводять спільні заходи про що медіа було повідомлено на брифінгу.

Дуже правильний розвиток подій.

Провал детінізації економіки фіксується вже на рівні конкретних недоборів у бюджет.

Данило Гетманцев опублікував сумну статистику податкових зборів за жовтень, де лише по ПДВ та акцизу недонадходження склали 18,8 мільярда гривень.

ПДВ: –11,7 млрд грн.
Менше від індикативу на 32,0%.

Акцизний податок недобрав 7,1 млрд грн. Падіння на 40,0% від запланованого.
Основне зменшення дала тютюнова галузь - 3,8 млрд грн (32,4%).

Тобто від теорії про те, що нам треба виводити кошти із сірої зони економіки, щоб збирати в бюджет більше, ми прийшли до падіння зборів того, що потрапляло в бюджет до початку боротьби з нелегальними схемами.

Вже і Премʼєр Корецький проводить щотижневі наради з правоохоронцями щодо детінізації, вже і Голову ДПС змінили на зрозумілого Мінфіну, а не Генпрокурору Юрія Конюшенка, вже і задач Нацполу та БЕБ нарізали, а податків з підакцизки та ПДВ стає все менше.

Точок збуту контрафактних сигарет стає все більше, пропозиція безакцизного розчинника для виробництва контрафактного палива лише зростає, а «жижа» від UVAPE для електронок скоро вже буде стояти в кожній школі, проте боротьба з тінню на урядових сторінках соцмереж іде невпинна.

А можна тоді попросити Сергія Корецького спитати на наступній нараді в.о. Голови ДПС Конюшенка, чому, попри заміну всіх своїх заступників із команди Кравченка та Кропиви, він ніяк не змінить керівницю Департаменту акцизу Христину Боженко?

Ця незмінна очільниця головного департаменту ДПС не просто провалює бюджетні збори по акцизу, а ще й фігурує в багатьох «акцизних кримінальних справах».
Але її загадково продовжують тримати.

Фінансовий комітет починає розгляд законопроекту по віртуальних активах (криптовалюти).

Кому цікаво - долучайтеся.

https://www.youtube.com/live/XH52KAHlQq4?si=ZVdxPjjd_G0Buote

А це, мабуть, найцікавіший епізод засідання фінансового комітету по криптовалютному закону.

Єдиним органом, який виступає проти запропонованого формату легалізації, виявився НБУ.

Але Регулятор не те щоб проти закону, він скоріше проти того, що його позиція в регулюванні цього ринку не визначена як ключова.

Простими словами, НБУ вимагає монополії на рішення по цій темі, попри те, що ключовим органом у регулюванні справедливо визначено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Точкою публічного конфлікту під час обговорення стала норма врахування позиції НБУ по входу на ринок тих чи інших віртуальних активів.

Заступник Голови НБУ Олексій Шабан прямо сказав, що:

«Ми так не домовлялися».

НБУ вимагає, щоб їхня позиція по тих чи інших активах, які Нацбанк вважає ризикованими, обов’язково враховувалася НКЦПФР. Проте закон передбачає, що Комісія по цінних паперах одноосібно вирішує це питання, приймаючи позицію НБУ лише до уваги, так як саме НКЦПФР визначена регулятором ринку.

НБУ це не влаштовує, так як вони хочуть, щоб саме їхня позиція по праву заходу на ринок України різних криптовалют була визначальною, проте забирати на себе повністю регулювання ринку вони не хочуть.

Данило Гетманцев поставив пряме питання:
«Ви це хочете, щоби що? Щоб обілетити?»

І це, в принципі, найкраще описує мету, яку ставить собі Нацбанк у темі крипти. НБУ хоче на ринок впливати, а не відповідати за нього.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є незалежним органом, так само як і НБУ, але в цій темі команда Пишного дуже хоче отримати «боковий» контроль над ринком віртуальних активів.

Але обговорення завершилося тим, що НБУ повернули з їхніми бажаннями на землю.

Зверніть увагу на разючу відмінність дій силового блоку СБУ під час гарячої фази конфлікту в будинку на Петропавлівській Борщагівці та під час обшуку НАБУ в будинку генерала СБУ Сергія Дуки.

Стає вже очевидним, що кейс з будинком на Петропавлівській Борщагівці – це на 100% провалена робота департаменту контррозвідки СБУ, в задачі якого якраз і входить виявлення та упередження появи історій, які несуть загрозу державній безпеці.

Для виконання задач з протидії цьому в кожному підрозділі Сил оборони є так звані «контрики», представники СБУ, які 24/7 займаються аналізом подій та процесів.

На сьогодні вже відомо, що відносно будинку, де розміщувався особовий склад НГУ, заздалегідь планувалася провокація, яка фактично була вдало реалізована.

Те, що ми побачили впродовж дня, було і провокацією проти військових, і дискредитацією ЗСУ з підривом обороноздатності, коротше, повний букет.
При цьому події планувалися організаторами впродовж кількох днів з проведенням попередньої розвідки місцевості та навіть плануванням медійної активності та збором підконтрольних протестувальників.
Але про все це ми дізналися вже наступного дня.

А тоді, в день «пекельного борошна», коли люди не розуміли, яким телеграм-каналам вірити та як реагувати на вкиди про катівню з покаліченими людьми та істеричну «лікарку-перевертня», лише пряме втручання на місці в ці події великої кількості високопосадовців різних органів та структур, а також безпосередньо військових, зупинило масштабування хаосу.

Серед тих, хто кинув усе та помчався на місце розбиратися, що там відбувається, були представники Нацполіції та КОРДу, бо це очевидно для вуличних акцій такого масштабу, працівники ДБР, адже тема стосувалася військових, Командувач Нацгвардії Півненко, який проявив максимальну залученість у спростуванні фейків, навіть представники підрозділів ДСНС та керівництво МВС були на місці подій.

Я вже не кажу про особисту участь Голови ОП Кирила Буданова, який наслухався від провокаторів образ, але таки зміг вирулити конфлікт у найгарячішій точці.
Чи входить це в компетенції та задачі Буданова? Точно ні. Проте він туди поїхав, зробивши максимум з можливого.

Але чи були на місці подій представники контррозвідки СБУ, в чиї задачі входить саме подолання таких загроз державній безпеці?
Суміжні органи, які були на місці подій, переконують, що не були.

Чи приїхав спецназ контррозвідки СБУ або Альфа, щоб у зародку розігнати натовп зібраних провокаторів або врятувати заблокованих Нацгвардійців? Ні, чомусь не приїхали.

Спецназ поліції в одиночку стояв стіною та, зчепивши зуби, терпів закидування яйцями від провокаторів у ситуації, яку провалили саме контріки СБУ та розрулювати яку вони не поспішали.

Так, наступного дня Служба включилася в роботу, відпрацювала пошук провокаторів та виявила близько 100 людей, які були залучені в проєкт по дискредитації військових та підриві обороноздатності країни.
Але це було вже потім. Як кажуть: «Дорога ложка до обіду». У день активної фази провокації, які дивом не переросли в запланований хаос, їх, чомусь, не було.

Проте сьогодні, коли НАБУ почало слідчі дії в продовженні операції «Карфаген» та завітало з обшуком до генерал-лейтенанта Сергія Дуки, спецназ СБУ миттєво, ледь не в повному складі, прибув на місце подій.

Тут була і Альфа, і спецназ власне контррозвідки СБУ та представники інших підрозділів, здатних на активні силові дії.

І хоча їх дуже не вистачало на Петропавлівській Борщагівці, трактування та визначення справжніх загроз державній безпеці з їхнього боку очевидне.
Вони там, де справжня небезпека.
І це схоже НАБУ.