УЗУРПАТОР? Як голова ВРП намагається «засидітися» в теплому кріслі 🛑
‼️Колеги викрили схему узурпації влади у Вищій раді правосуддя. 👉 https://t.me/PodMantiyey/7477
🤓Ми перевірили цю інформацію та з власних джерел підтверджуємо: Григорій Усик, схоже, зовсім не планує залишати свій кабінет після спливу повноважень.
Що задумав пристосуванець? А) Зірвати з’їзд суддів, щоб той не встиг обрати йому заміну до 11 січня 2027 року. Б) Маніпулювати нормою про продовження повноважень (ч. 3 ст. 5 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя»), яка діє лише тоді, коли орган втрачає кворум.
У чому фокус і чому план приречений? Нагадаємо: зараз у ВРП працює 17 членів (для повноважності достатньо 15). 11 січня 2027 року термін повноважень спливає одразу у п’ятьох членів: Алли Котелевець, Григорія Усика, Олександра Сасевича, Юлії Бокової та Ольги Попікової.
Але у 2023 році вони складали присягу не одночасно, а по черзі. Дивимося відеодоказ (таймкод 5:14:00): 🔗 https://www.youtube.com/watch?v=WWt6ABkQeTU
☝️Послідовність була такою: Котелевець, Усик, Сасевич, Бокова і Попікова. У тій самій хронологічній черговості припиняються і їхні повноваження.
Що це означає юридично?
Перші двоє — Котелевець та Усик — йдуть першими. Без них ВРП зберігає повноважний склад (залишається рівно 15 членів!). А отже, норма про 90 днів продовження повноважень на них не поширюється взагалі. Ніяких законних підстав чіплятися за крісло у пана Усика немає. 🥂🍾Збирають речі та за традицією святкують у елітному ресторані.
Припинення повноважень пана Сасевича та наступних членів уже призведе до втрати кворуму, тому вони дійсно зможуть скористатися правом на 90 днів перехідного періоду.
📌 Тому одіозному пану Усику, який має кубики з буквами «Ж», «О», «П» і «А», радимо не займатися саботажем з’їзду суддів. Узурпувати владу після 11.01.2027 не вийде.
💸Краще вже зараз завчасно забронювати столик у хорошому ресторані для святкування завершення повноважень та отримання солідної вихідної допомоги — у розпал новорічних свят із місцями може бути туго. 🥂

❗️ОФІС ОЧИЩЕННЯ ⚖️ НАДІСЛАТИ НОВИНУ
🚀 Читай більше на нашому FaceBook…

Сьогодні до супервзірця «доброчесності», багаторазового лауреата фейкової нагороди «Честь тижня», професійного учасника всіх можливих конкурсів — до ВАКС, ВРП, ВККС, — «викривача», подружки грантових активістів та «судді з Полтави» Лариси Гольник Першою ДП ВРП було застосовано дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади, а саму пані Гольник відсторонено від здійснення правосуддя.

Нагорода, нарешті, знайшла свого героя! 😁

Це все, що треба знати тим суддям, які ставлять бажання сподобатися представникам так званого «громадянського суспільства» — тупим грантоїдам — вище за закон та справедливість!

Гадаємо, що такі собі колективні «маселки», «жернакови» та «шабуніни» й надалі продовжать шукати та підтримувати чергових професійно нереалізованих суддів-швондерів із хворобливими амбіціями, щоб, прикриваючись ними, отримувати чималі гранти за впровадження чергової фейкової судової реформи із мантрами про доброчесність!

Тож, панове судді, пильнуйте! 😁

Уважно передивилися в записі засідання Першої ДП ВРП щодо судді-швондера з Полтави Лариси Гольник, до якої було застосоване дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.

На жаль, ми не змогли вчасно відстежити перебіг розгляду цієї дисциплінарної справи в онлайн-режимі, через порушення ВРП норми профільного закону щодо такої трансляції, тож з невеликою затримкою поділимося своїми враженнями від цього дійства.

Підставою для відкриття дисциплінарної справи стала скарга журналіста та головного редактора друкованого засобу масової інформації гр. Сікалова Г.А., з яким у судді склалися неприязні стосунки.

Виявляється, що ця аферистка в мантії незаконно використовуючи допуск до ЄСІТС, як судді, отримувала інформацію щодо скаржника із судових справ, що не перебували в її провадженні, а саме про його особисте сімейне життя, стосунки з колишньою дружиною, виховання ним своєї дочки, а також інформацію щодо перетину вказаними особами державного кордону.

В подальшому суддя використовувала цю інформацію у соціальних мережах щодо негативних дописів про скаржника та його близьких осіб. До цієї діяльності Гольник залучила свого співмешканця, який під виглядом «історика» чи «журналіста фрілансера», також використовував цю інформацію, публікував образливі та зневажливі статті у Інтернет-виданнях та пости в соціальних мережах щодо скаржника, його оточення, діяльності як журналіста та підприємця, обставин, що стосувалися особистого життя.

Погодьтеся, це дуже «доброчесно», а також сприяє укріпленню авторитету правосуддя та звання судді, саме так, як і вчили нас роками «маселки», «жернакови» та «шабуніни»!

Строк можливості накладення на суддю дисциплінарного стягнення за скаргою Сікалова спливав 07.11.2026 року.

Тож, використовуючи кращі передові методики «доброчесності» сама суддя Гольник в засідання дисциплінарної палати не прибула, а подала клопотання про відкладення справи, посилаючись на статус викривача та її участь в засіданні ВККС, яке було заплановано на другу половину цього ж дня, тобто після засідання ВРП.

Втім, 1ДП ВРП відмовила в задоволенні такого клопотання та розглянула справу без її участі, оскільки це була повторна неявка судді.

Нас вразила пропозиція дисциплінарного інспектора Гури, який пропонував оголосити судді Гольник догану та позбавити її доплат до посадового окладу судді строком на один місяць!?!?!

І це при тому, що за схожих обставин судді, які з повним доступом переглядають рішення своїх колег в ЄДРСР, визнаються ВККС такими, що не пройшли кваліфікаційне оцінювання та звільняються самою ВРП з займаних посад!

Втім, завдяки принциповій позиції члена ВРП Віталія Махінчука, була підтримана його альтернативна пропозиція і щодо судді було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення!

Очікувано, таке рішення не було підтримано лише одним членом ДП, давньою подружкою Романа Маселка, яка всю каденцію обслуговувала його брудні побажання - Тетяною Бондаренко, яка таким чином, серед іншого, відпрацьовувала лояльність до себе з боку грантових активістів в питаннях призначення на посаду члена ВРП завдяки протекції Всеволода «заходи-положи» та виконання вказівок останнього.

https://t.me/PodMantiyey/7485

КСУ — бюджетний тягар, який тримається на страху й байдужості

Скільки можна терпіти цю імітацію конституційного судочинства? Бо правосуддям це дійство назвати неможливо.

Конституційний Суд України — це не «охоронець Конституції», а годівниця для обраних, які бояться навіть дихнути в бік справ, але щомісяця спокійно отримують сотні тисяч гривень.

Подивіться на цифри, і все стане на місця. Середня зарплата судді КСУ за вересень 2026 року — 586 900 гривень. Один суддя КСУ за рік задекларував 4,8 млн гривень зарплати. Інша суддя отримала понад 1,1 млн гривень — і при цьому ще й соціальні виплати як ВПО. Це не «винагорода за складну розумову працю». Це зарплата за бездіяльність.‌‌‌

Бо що робить цей орган?

Спочатку відкриває провадження, визнаючи їх «обґрунтованими», а через роки закриває як «необґрунтовані».

Справи, які мали б стати запобіжником проти свавілля — розглядаються роками, поки не втрачають будь-який сенс.

Судді КСУ бояться навести на себе гнів активістів, тому воліють не виносити резонансних рішень, а тихенько їздити у відрядження та чекати на чергову виплату.

Навіщо державі цей бюджетний тягар?

Європейський досвід доводить: спеціалізований конституційний суд — не обов’язковий атрибут демократії. У Нідерландах Конституція прямо забороняє судам перевіряти закони на конституційність — це робить парламент. У Фінляндії конституційний контроль здійснює спеціальний комітет парламенту, а не окремий суд. Данія, Швеція, Естонія, Ірландія, Греція, Велика Британія — усі ці країни функціонують без окремого Конституційного Суду, і їхні демократії від цього не руйнуються.‌

Тож після війни, коли ми все одно будемо переписувати Конституцію, треба чесно поставити питання: чи потрібен Україні КСУ в його нинішньому вигляді? Чи не краще передбачити інший механізм — і зекономити мільярди гривень, які зараз ідуть на зарплати людям, котрі бояться ухвалювати рішення?

Ми мабуть мало приділяємо уваги цьому непотрібу на тлі зашквареної ВРП. Виправимося. Час передивитися декларації, підняти ці факти на поверхню і повернутися до широкого інформування суспільства.

Бо платити пів мільйона на місяць за страх і байдужість — це не «конституційна гарантія». Це розкіш, яку Україна більше не може собі дозволити.

Ну коли вже Єврокомісія написала про аудити - то САП навіть звернення направило з проханням «ініціювати».

А до цього коли аудит намагались ініціювати, то на грантово - соросятських болотах тільки й було чутно про тиск на антикор.

А Качка після цього у неформальних бесідах казав, що все зупинено бо «НАБУ та САП» проти. 😀

Когнітивний дисонанс - він такий.🤣

Професійний «громадський активіст» Шабунін, якого зараз судять у Печерському районному суді Києва за шахрайство та ухилення від військової служби, почав публікувати в інтернеті погрози на адресу свідків, слідчих, прокурорів і навіть командира 43 окремої механізованої бригади, у складі якої цей «захисник Батьківщини» рахувався в 2025-2026 роках, але відмовлявся виконувати обов’язки служби.
 
Очолюване Шабуніним кубло шахраїв з пишномовною назвою «Центр протидії корупції» заявило, що склало список людей, на яких, мовляв, чекає неминуча кара та американські санкції після приходу до влади в США Демократичної партії. Шабунін на сайті своєї псевдо-громадської організації навіть відкрив розділ, який озаглавив: «ХТО ШИЄ СПРАВУ ШАБУНІНУ Правоохоронці, пов’язані з владою прихвостні та особи зі звʼязками в росії – розбираємо усіх причетних»
 
«Пов’язані з владою прихвостні» – це командир 43 окремої механізованої бригади, який намагався примусити Шабуніна розвішувати антидронові сітки, а також військовослужбовці 241 окремої бригади ТрО ЗСУ, які в ході досудового розслідування дали показання, що призваний за мобілізацією солдат Шабунін півтора року – з 25 лютого 2022 року по 2 листопада 2023 року – «служив» у цій бригаді фіктивно й жодного разу не з’явився в своєму підрозділі.
 
Переконаність Шабуніна у власній безкарності спричинена тим, що він разом із соратниками по «антикорупційній боротьбі» обслуговує найбрудніші корупційні схеми та забезпечує піар-супровід злодійкуватим представникам влади. Внаслідок цього людина, обвинувачена у скоєнні тяжких злочинів, не тільки перебуває на волі, але й звільнилась з військової служби з явно незаконних підстав.
 
Навіщо  Шабунін та інші «представники громадянського суспільства» потрібні були ексміністру оборони Умєрову, викритому в хабарництві колишньому директору НАБУ Ситнику, шлюбному аферисту й, за сумісництвом, директору НАБУ Кривоносу, ексголові правління «Укренерго» Кудрицькому, ексміністру оборони Федорову чи організатору «Великого крадівництва» Кубракову – зрозуміло. В Україні відсутня журналістика як соціальне явище, ЗМІ фактично знищені, натомість інформаційний простір захоплений купкою «активістів», які роками розбудовують пропагандистську мережу на радість своїм клієнтам.
 
Професійних «громадських активістів» в Україні – лише кілька сотень. Наприклад, псевдо-громадська організація «Центр протидії корупції» налічує 6 «активістів», які за рік споживають понад 50 млн. грн (тільки на офіційну зарплатню Шабуніну і Каленюк за рік витрачається 5 млн. грн).
 
58 псевдо-громадських організацій, які в жовтні 2026 року підписали звернення до Верховної Ради України з вимогою негайно ухвалити так звану «Антикорупційну стратегію на 2026-2030 роки», згідно з даними Опендатабот, сумарно налічують 188 «активістів». Але при цьому ці 188 «активістів» за рік «засвоюють» біля 800 млн. грн, виділених з бюджетів країн Західної Європи як допомога Україні.
 
Жодний з «агентів змін» під час повномасштабної війни не став на захист Батьківщини – вони або ухиляються від мобілізації, або оформлені на військову службу фіктивно. Кримінальне провадження щодо Шабуніна – це виняток. Притягнути шахрая до кримінальної відповідальності вдалось, передусім, завдяки нахабству самого Шабуніна: «активіст» взявся шантажувати міністра оборони Умєрова, який забезпечував йому фіктивне проходження військової служби та недоторканність з боку правоохоронних органів. Усіх інших ухилянтів захищають Офіс Президента, Офіс генерального прокурора, НАБУ, САП, НАЗК і парламентська фракція партії «Голос».

Так, наприклад, разом з Шабуніним фіктивно проходив військову службу тричі засуджений за квартирні крадіжки Дмитро Шерембей. Кримінальне провадження за фактом ухилення солдата Шерембея від військової служби зареєстровано ще 9 травня 2024 року, але жодної слідчої дії досі не проведено.

Тому треба чітко розуміти, що покласти край розкраданню міжнародної допомоги та припинити руйнівну діяльність «активістів» корумпована влада, яку ці «активісти» обслуговують, не здатна. Це може зробити тільки громадянське суспільство.

Тут зʼявилась інформація, що ексзаступник голови Держмитслужби Руслан Черкаський виграв апеляцію щодо свого поновлення на посаді.

Тепер Митниця ще має йому заплатити 2,1 млн грн за час вимушеного прогулу.

У звʼязку з цим тримайте трохи інсайду по цьому персонажу:

Руслан Черкаський є агентом ГУР.
Незважаючи на наявність в нього підозри, всеодно без проблем виїздив за кордон по підробленому паспорту на чуже прізвище та імʼя.
Також Руслана Черкаський пішов на угоді зі слідством НАБУ та здав всіх своїх.