#мій_жетон – це символ гідності»: історія слідчого

Олександра П’явки про службу, евакуацію та документування воєнних злочинів на лінії вогню

Поліцейський несе службу в одному з найнебезпечніших підрозділів поліції неподалік кордону з рф – на Золочівщині. Під невпинними обстрілами він розслідує кримінальні провадження, документує наслідки ворожих атак, доставляє гуманітарну допомогу, евакуює громадян, а нерідко – і тіла загиблих унаслідок обстрілів.
У 2024 році добровільно вступив до батальйону поліції особливого призначення (стрілецького), де разом з колегами майже півтора року ніс службу на різних напрямках.
Унаслідок ракетного удару під час несення служби отримав поранення. Після лікування повернувся до своїх побратимів. У грудні 2025 року правоохоронець повернувся на попередню посаду – старшого слідчого відділення поліції на Золочівщині.
Найбільше в роботі Олександру подобається допомагати людям. Його мотивує родина.
Служити та захищати – наш спільний обов’язок.
З Днем Національної поліції України!

#мій_жетон - це моє життя, я живу своєю справою

Історія Ірини Яковлевої, яка продовжує служити людям попри важкі життєві випробування. 

Шістнадцять років тому Ірина здійснила свою дитячу мрію. Поліція - це справа, якою я живу щодня, яка дає мені сили, відчуття потрібності та можливість бути корисною.
За роки служби було чимало непростих ситуацій. Одну з них вона особливо пам'ятає. Завдяки злагодженим діям поліцейських вдалося знешкодити чоловіка з гранатою який закрився у квартирі багатоповерхівки. Такі моменти найкраще показують ціну служби.Не менш складні випробування чекали на неї і в особистому житті. 
Сьогодні Ірина продовжує боротьбу з важким захворюванням. Попри непростий шлях до одужання, вона не залишає службу. Особливо цінною для поліцейської стала підтримка колег.
Найбільше ж Ірину мотивує відчуття того, що вона потрібна людям. І саме розуміння цього дає сили й нескінчену енергію рухатися вперед. 
Різні історії - єдність служби!
З днем Національної поліції України!

#мій_жетон - для мене втілення дитячої мрії
 
Історія капітана поліції, помічника командира Полку поліції особливого призначення ГУНП у Харківській області Сергія Богдановського.
 
Сергій народився у селі Величківка на Чернігівщині. Після завершення навчання залишився жити й працювати в Харкові.
«Я патріот своєї держави. Коли почалася війна у 2014 році, для мене не було іншого рішення, окрім як стати на її захист».
Сьогодні Сергій понад два роки працює у складі екіпажу ударних FPV-дронів.
«Для мене поліція - це можливість нищити ворога. Ми працюємо у своєму регіоні, фактично на лінії бойового зіткнення».
«Жетон» для мене, мабуть, втілення дитячої мрії.
Головною мотивацією Сергія є дворічний син. «Мені дуже хочеться, щоб він ніколи не побачив того, що доводиться переживати нам».
Говорячи про свою службу, він наголошує, сьогодні українська поліція воює та щодня виконує бойові завдання на всій лінії фронту.
 
Служити та захищати - наш спільний обовʼязок. 
 
З Днем Національної поліції України!