«До себе» | Психологія | Саморозвиток
2.35K subscribers
321 photos
2 videos
31 files
577 links
Платформа саморозвитку та сервіс «Твій психолог»: https://www.dosebe.com.ua/
Download Telegram
Маринка: знаю, що люди по-різному ставляться до Алли Клименко. Хтось над нею насміхається і ставиться зі скепсисом, а мене от вона дуже надихає! Дізналась, що з 18 до 21 листопада вона буде проводити безкоштовний «Чемпіонат по щастю». Протягом 4 днів буде 4 вебінари та завдання на 4 теми:
1. Про жертв обставин
2. Про внутрішній негативний діалог (коли сам себе свариш постійно)
3. Про образу та засудження
4. Про те, коли люди живуть чужими очікуваннями щодо себе

Перед початком пропонують ще 4 чеклісти скачати.
Особисто я планую пройти) Якщо ти теж, то прикріпляю посилання:
https://always.upgrade-yourself.com.ua/champ
Марічка: гарна наукова відповідь на питання «ми надто різні»
Маринка: Фейсбук знову підкинув статейку про самотність (точно щось знає). І думка, заради якої було б варто витратити 5 хвилин свого життя на її прочитання, звучить наступним чином: «Як влучно зауважила головна героїня книги Емми Клайн «Дівчата», в її оточенні склався стереотип, що цінність дівчини вимірюється наявністю в неї стосунків, тому деякі дівчата замість саморозвитку та прислухання до себе і власних потреб просто шукали хлопця – хоча б якогось»

І тут я згадала, як декілька разів у день питань дівчата питали у нас із Марічкою, «чи це нормально, що мені __ років, а у мене (ніколи) немає хлопця?»
По факту, ця фраза про цінністю і пошуки «хоча б когось» прям влучає у яблучко, бо підсвідомо-то багато хто боїться, що він якийсь «не такий», тому стосунків не заслуговує, а коли хтось із оточення ще й підкреслює факт самотності, то стає зовсім кепсько, бо починаєш сумніватись у власній цінності.

Так от. Твоя цінність точно не вимірюється відсутністю чи наявністю партнера(рки). Ти цінний(а) сам(а) по собі. У своїй унікальній сукупності рис ❤

https://bit.ua/2019/11/zhodnyh-stosunkiv/?fbclid=IwAR3hWwESAMOX7Yh3-w6O_7aWJFhF4Hik0cgFwb0DOz6pV-pur3N9Q0m2uLI
Марічка: Для тих, хто каже, що навкруги одні негативщики, подумай, може ти теж такий?
Марічка: я завжли топитиму за те, щоб ти розширювала свою зону комфорту в контексті соціальних взаємодій! Описані в статті кроки насправді значною мірою наблизять тебе до ефективних офлайн знайомств. Зуб даю!
Марічка: закохуйтесь та розумнішайте!)
Марічка: о боже, наскільки це геніально і наскільки відповідає моєму уявленню про те, як повинні будуватись стосунки!

Увага, читати потрібно довго і вдумливо. Тому налий собі чаю і подумай, як ти ставишся до кохання: як до власного вибору чи випадку долі, перед яким твоя безсилість?
Це напевно найкраще питання, яке можна задати собі 31 грудня: "Я чи подобається мені, хто я є?", "Чи подобається мені, який я був/була у 2019?"
​​«Нравится ли мне, кто я?» — пожалуй, эта мысль не раз посещала меня и в конце концов я поняла, как много значит этот вопрос.

Иногда кажется, что мы естественным образом притягиваем к себе занятия, которые питают нашу уверенность в себе. Но на самом-то деле нами движут смутные ожидания, инерция и стремление к вознаграждению. Между тем, чтобы в третий раз посмотреть бестолковый фильм, и тем, чтобы позвонить другу, мы часто выбираем первое. Почему? Да потому мы голосуем за сиюминутное поощрение: предсказуемость, простоту и свободу от рисков.

Думаю, у каждого из нас иногда возникает ощущение, что мы слишком далеко отошли от самого лучшего в себе. И иногда невозможно понять, что именно не так.

В этом случае я рекомендую отступить и пересмотреть приоритеты. Правда увидев собственные промахи, мы часто бросаемся составлять списки важных дел (что-то вроде тех, что пишут 1 января: больше бегать, меньше сидеть дома, не лениться, есть полезную еду и другое)

Но вся эта масса невыполненных обещаний способна лишь еще больше понизить нашу самооценку: она выжимает из нее соки до тех пор, пока мы не достигнем желаемого или не поймем, что оно вообще нам не нужно.

Спросите себя: «Чем я занят, когда мне нравится, кто я такой?» — дорогие читатели, это вообще самый простой способ понять, чего вам не хватает (и чего в жизни слишком много)! Ведь часто полезные для психического и физического здоровья занятия, от которых нас отвлекает инерция, не кажутся нам чем-то нужным до тех пор, пока мы к ним не вернемся и снова не почувствуем гордость за себя.

К примеру, я нравлюсь себе, когда бегаю и езжу на велосипеде, и жутко не нравлюсь, когда спорю с друзьями о политике. Конечно, есть занятия, которые требуют значительных усилий, правда и награда в этом случае тоже может оказаться большой.

Но хочу предостеречь. Этот вопрос словно волшебная лакмусовая бумажка, которая позволяет узнать, что же на самом деле важно, а что нет. И в этот момент многим свойственна типичная ошибка — ругань себя. Поэтому вместо того, чтобы накручивать, злиться и настаивать на том, что надо «поумнеть, есть меньше, работать еще больше», используйте этот вопрос как компас или карту местности.

Друзья, не надо предъявлять к себе и своему образу жизни никаких требований и не надо оценивать их.

Попробуйте спокойно задать себе вопрос написанный выше и самые важные элементы сами проявят себя.