Турбота про себе — це тільки "лежати у ванні з пінкою" чи щось більше?
Пояснила психологиня платформи "Твій психолог" Юлія:
https://youtu.be/EH2qlSROFC8

Вже отримали схвальний коментар під новеньким відео на ютьюбі ☺️

Відео буде корисне тим, хто не бачить свого майбутнього і шукає сенс життя👇🏻
https://youtu.be/2NwajpygcYM

#тривога
Як впоратись із тривогою? 😱

Однією з технік (7 питань) поділились у цій статті. Приємного читання / проходження 😌

Також нагадуємо, що навчитись справлятись із тривогою ви можете в індивідуальній роботі із психологом 😌 Обирайте свого на платформі «Твій психолог»

Маємо сьогодні тест на контрзалежність. Якщо цікаво пройти, зазирайте у сторіз 🤗

#тривога
Техніка для зниження тривоги, направлена на розслаблення тіла та зняття напруги 😌

Тривога – це емоційний стан, що характеризується очікуванням несприятливого (катастрофічного) розвитку подій, наявністю поганих передчуттів, страху, напруги і хвилювання. Тривожність – індивідуальна психологічна особливість, що виявляється в схильності людини часто переживати сильну тривогу з незначних приводів.

Однією з технік, яка допоможе знизити тривогу, є м'язова релаксація за Джекобсоном.

Чи ділитись ще техніками для зниження тривожності? Ставте 🔥, якщо тема актуальна 😌

_________
Обрати психолога ви можете на платформі «Твій психолог»

Як змінити своє життя на краще?

Перше, що варто зробити, це відповісти собі на питання: а краще – це як?

Кращі стосунки — це які?
Краще життя — це яке? Що у ньому є, а чого у ньому немає?
Краща робота — це яка? Тощо.

І вже після відповідей на ці питання, після отриманої конкретики можна ставити наступне питання: що мені потрібно зробити, щоб отримати бажане?

—-
Відповідаємо сьогодні на питання підписників у сторіз, тож якщо маєте своє, зазирайте в наш інстаграм і встигніть поставити 😉

#тривога
Як справлятись із тривогою у добрий спосіб самостійно?

Техніка «Розслабляюче дихання»

Дихання на розслаблення нервової системи має бути не тільки глибоким, але й видих, здійснений через рот має бути довшим, ніж вдих. Тому 2 рази на день (зранку і ввечері) майте собі добру звичку робити 10 глибоких вдихів через ніс, а видихів через рот, трошки стискаючи губи так, ніби видуваєте повітря через соломинку.

_____
Обирайте свого психолога, щоб навчитись справлятись із тривожністю, на платформі «Твій психолог»

Межовий розлад особистості: причини, ознаки та як лікувати?

Про межовий розлад особистості (МРО) у новому відео на YouTube розповіла Катя Коваль, психіатриня та гештальт-терапевтка. Дивитись відео можна за посиланням.

⚠️ Перегляд відео не є діагностикою МРО. Воно носить лише просвітницький характер. Якщо ви підозрюєте у себе МРО, ви можете звернутись по діагностику до психіатра.

Психіатриня нашої платформи надає послугу діагностики. Дізнатись більше.

#тривога
Як справлятись із тривогою у добрий спосіб самостійно?

Бланк для запису думок
Як ним користуватись? Ви можете у зручний для вас спосіб користуватись таблицею. Тобто можете заповнювати таблицю, а можете виписати для себе питання у нотатках у телефоні, щоб відповідати на них, коли відчуваєте тривогу. Всі питання доволі детально описані у бланку.

*матеріали із курсу УІКПТ “КПТ+. Базові навички когнітивно-поведінкової терапії у консультуванні та коучингу”

_
Обирайте свого психолога, щоб навчитись справлятись із тривожністю, на платформі «Твій психолог»

Коли #тривога може бути проблемою?

Нижче невеликий скринінг для вас, тому відповідайте “так” або “ні” на питання нижче:

1. Я переживаю/хвилююсь про щось кожного дня*

2. Я переживаю/хвилююсь навіть тоді, коли гаразд (турботи про здоров’я, коли немає приводу переживати, турботи у стосунках, коли насправді у них все добре).

3. Я надмірно хвилююсь/переживаю за дрібні труднощі проблеми (щоб добре вдалась вечеря, щоб точно встигнути нарутинну робочу зустріч).

4. Я думаю, що мої переживання/хвилювання є надмірними.

5. Інші кажуть мені, що я забагато/надміру переживаю/хвилююся.

6. Мені важливо контролювати переживання. Коли я починаю, то мені вже важко зупинитись, навіть якщо намагаюсь “не переживати”.

Якщо ви відповіли “так” хоча б на 3 питання із 6, так чи інакше надмірні переживання можуть становити для вас проблему. У такому випадку варто визначити для себе, наскільки тривога впливає на ваше життя, змушує вас “уникати” важливих для вас діяльностей та речей та виснажує, і як би ви хотіли із цим бути.


Як справлятись із тривогою? Зібрали для вас техніки у цьому каналі за хештегом #тривога

Якщо самостійно впоратись із тривогою складно, ви можете попрацювати над цим запитом зі спеціалістом. Обрати свого ви можете на платформі «Твій психолог».

*матеріали із курсу УІКПТ “КПТ+. Базові навички когнітивно-поведінкової терапії у консультуванні та кончингу”

9 можливих причин, чому нічого не хочеться

1. Депресія
2. Брак віри у себе
3. Втома і апатія
4. Надто багато "треба"
5. Слабкий менеджмент власних бажань
6. Асоціювання бажань із негативними переживаннями
7. Ви думаєте, що бажання — це щось погане
8. Ви зазнали невдачі і поки не оговтались від цього
9. Сприйняття здійснення бажання як належне

Кожен із цих пунктів докладно пояснили у цій статті.
Читати
Читати
Читати

____
Прагнете розібратись у цьому? Обирайте свого психолога на платформі «Твій психолог»

1. Ми маємо право спочатку турбуватись про свої інтереси, а потім про інтереси партнера/рки. Це не означає, що ми байдужі одне до одного. 

2. Ми можемо відмовити одне одному у проханні. Якщо я кажу або чую «ні», це не означає, що в наших стосунках немає взаємодопомоги і підтримки.

3. Партнеру/рці може не подобатись те, чим я займаюсь, але це не привід для мене відмовлятись від цього. Я продовжую робити те, що мені подобається, але питаю партнера/рку, що може зменшити його/її дискомфорт.

4. Ми можемо розірвати стосунки, які більше не приносять щастя, навіть якщо це буде боляче для іншого/ої. Ми знаємо, що ми не відповідальні за переживання одне одного, але можемо співпереживати.

5. Ми готові робити одне для одного тільки те, що комфортно і не викликає негативних переживань. Жертовність тільки псує наші стосунки. 

продовження 👇🏻

6. Ми не думаємо замість партнера/рки і не виступаємо рятівником. Ми відверто говоримо про бажання і потреби одне одного і домовляємось, що кожен/на може і хоче зробити для того, щоб наші стосунки стали кращими.

7. Ми не перекладаємо відповідальність за своє щастя і задоволення одне на одного. Тому кожен/на із нас спочатку турбується про своє щастя, а потім може поділитись ним з іншим/ою. 

8. Ми егоїсти, але нам так круто робити одне одному приємнощі. Задоволення одного тільки примножує задоволення іншого. 

9. Ми знаємо, що такий егоїзм не робить нас поганими людьми. Він говорить про те, що кожен/на із нас окрема зріла особистість, яка може про себе подбати. 

З чим погоджуєтесь, а з чим ні? Розкажіть у коментарях

Бачу, що більшість "за", тож почнемо.

Все дуже просто.
Ваша задача — переглянути відео (1 хв 21 сек) і порахувати, скільки разів гравці, які носять білий одяг, передали баскетбольний м'яч.

В цілому, суть експерименту ви зрозумієте вже у процесі, але відповідь (скільки разів) ви можете написати у коментарях до цього допису.

Ще зачекаю, поки більше людей пройде, і запощу взагалі суть експерименту, бо походу не всі вловили 😅

Вперше побачила це відео багато років тому на якійсь лекції. І реально настільки сконцентрувалась на підрахунку цих "пасів", що не помітила горилу 😅

Цей тест — про селективність нашої уваги. Ми отримали команду помічати тільки "паси" людей в білому — і зосередились на них настільки, що все інше було проігнороване.

Ще один простий тест: озирніться навкруги, запам'ятайте всі предмети зеленого кольору. Закрийте очі. А тепер назвіть червоні предмети. Не факт, що це вийде, бо ви свідомо концентрувались на зелених.

І наш мозок часто таке робить у побутовому житті. Наприклад, якщо "дати собі команду" бачити тільки "зраду", повірте, з усього потоку новин ви вичепите саме це.

Якщо шукати підтвердження того, що ви "невдаха", повірте, ви їх знайдете.

Але цю "фішку" мозку можна використовувати і на користь собі.
продовження 👇

Як тренувати себе мислити позитивніше і не концентруватись тільки не негативі?

1) Щоденник позитиву / успіхів / радостей
Свідомо щоранку нагадуйте собі, що сьогодні будете помічати хороше, а щовечора записуйте хоча б 1 хорошу річ, яку ви бачили / спостерігали. Хоча чим більше, тим краще 😉

2) Підтримуєче оточення
Наше оточення правда впливає на наш спосіб мислення, і не завжди хорошим чином. Ви можете провести "аудит" та спитати у себе, від спілкування з якими людьми вам краще, а з якими ви концентруєтесь на всіх вадах цього світу.

3) Наш продукт Ех-курс 2
Розкрили у ньому 10 типових когнітивних помилок, через які ми страждаємо, як із ними впоратись та як "переписати" свої негативні переконання про світ.
Дізнатись більше

Рекомендація книги — «Психологія впливу» Роберта Чалдіні

У книзі описані цікаві властивості нашого мозку, експерименти, пов'язані із темою впливу, з яких можна зробити цілком практичні висновки.

Читається легко, як на мене.

Хто читав? Як вам?)

Дайджест про письмові практики

Всім привіт! Письмові практики не замінять роботу із психологом, але можуть допомогти:
а) пролити світло на якісь ситуації та переживання
б) виплеснути їх на папір
в) відчути полегшення

Нижче — підбірка відповідних відео:
1) Про користь письмових практик
2) Список задоволень: навіщо писати і як користуватись
3) Що таке ранкові сторінки і навіщо їх писати (цим методом користуюсь декілька років і дуже рекомендую)
4) Щоденник як інструмент самопізнання
5) Щоденник успіхів, щоб підвищити самооцінку

P.S. А якщо захочеться попрацювати із психологом в індивідуальному форматі, запрошуємо на платформу «Твій психолог» 😉