6. Ми не думаємо замість партнера/рки і не виступаємо рятівником. Ми відверто говоримо про бажання і потреби одне одного і домовляємось, що кожен/на може і хоче зробити для того, щоб наші стосунки стали кращими.

7. Ми не перекладаємо відповідальність за своє щастя і задоволення одне на одного. Тому кожен/на із нас спочатку турбується про своє щастя, а потім може поділитись ним з іншим/ою. 

8. Ми егоїсти, але нам так круто робити одне одному приємнощі. Задоволення одного тільки примножує задоволення іншого. 

9. Ми знаємо, що такий егоїзм не робить нас поганими людьми. Він говорить про те, що кожен/на із нас окрема зріла особистість, яка може про себе подбати. 

З чим погоджуєтесь, а з чим ні? Розкажіть у коментарях

Бачу, що більшість "за", тож почнемо.

Все дуже просто.
Ваша задача — переглянути відео (1 хв 21 сек) і порахувати, скільки разів гравці, які носять білий одяг, передали баскетбольний м'яч.

В цілому, суть експерименту ви зрозумієте вже у процесі, але відповідь (скільки разів) ви можете написати у коментарях до цього допису.

Ще зачекаю, поки більше людей пройде, і запощу взагалі суть експерименту, бо походу не всі вловили 😅

Вперше побачила це відео багато років тому на якійсь лекції. І реально настільки сконцентрувалась на підрахунку цих "пасів", що не помітила горилу 😅

Цей тест — про селективність нашої уваги. Ми отримали команду помічати тільки "паси" людей в білому — і зосередились на них настільки, що все інше було проігнороване.

Ще один простий тест: озирніться навкруги, запам'ятайте всі предмети зеленого кольору. Закрийте очі. А тепер назвіть червоні предмети. Не факт, що це вийде, бо ви свідомо концентрувались на зелених.

І наш мозок часто таке робить у побутовому житті. Наприклад, якщо "дати собі команду" бачити тільки "зраду", повірте, з усього потоку новин ви вичепите саме це.

Якщо шукати підтвердження того, що ви "невдаха", повірте, ви їх знайдете.

Але цю "фішку" мозку можна використовувати і на користь собі.
продовження 👇

Як тренувати себе мислити позитивніше і не концентруватись тільки не негативі?

1) Щоденник позитиву / успіхів / радостей
Свідомо щоранку нагадуйте собі, що сьогодні будете помічати хороше, а щовечора записуйте хоча б 1 хорошу річ, яку ви бачили / спостерігали. Хоча чим більше, тим краще 😉

2) Підтримуєче оточення
Наше оточення правда впливає на наш спосіб мислення, і не завжди хорошим чином. Ви можете провести "аудит" та спитати у себе, від спілкування з якими людьми вам краще, а з якими ви концентруєтесь на всіх вадах цього світу.

3) Наш продукт Ех-курс 2
Розкрили у ньому 10 типових когнітивних помилок, через які ми страждаємо, як із ними впоратись та як "переписати" свої негативні переконання про світ.
Дізнатись більше

Рекомендація книги — «Психологія впливу» Роберта Чалдіні

У книзі описані цікаві властивості нашого мозку, експерименти, пов'язані із темою впливу, з яких можна зробити цілком практичні висновки.

Читається легко, як на мене.

Хто читав? Як вам?)

Дайджест про письмові практики

Всім привіт! Письмові практики не замінять роботу із психологом, але можуть допомогти:
а) пролити світло на якісь ситуації та переживання
б) виплеснути їх на папір
в) відчути полегшення

Нижче — підбірка відповідних відео:
1) Про користь письмових практик
2) Список задоволень: навіщо писати і як користуватись
3) Що таке ранкові сторінки і навіщо їх писати (цим методом користуюсь декілька років і дуже рекомендую)
4) Щоденник як інструмент самопізнання
5) Щоденник успіхів, щоб підвищити самооцінку

P.S. А якщо захочеться попрацювати із психологом в індивідуальному форматі, запрошуємо на платформу «Твій психолог» 😉

Як говорити з військовими?

Чи варто казати, що він/вона герой/ка? Чи можна розпитувати про те, що відбувалось на фронті?

Про це і більше сьогодні розкаже Галина, гештальт-терапевтка платформи «Твій психолог», яка також надає послуги психологічного консультування для військовослужбовців та їхніх родин 😌

Дивитись відео

P.S. придбати індивідуальну або парну консультацію із Галиною можна за посиланням.

Які теми / питання для вас зараз актуальні?

Напишіть у коментарях, щоб ми знали, який контент зараз актуальний, та пропонували вам його 😉

#привязаність
4 типи прив'язаності

Бачимо ваші питання під попереднім дописом і потихеньку готуємо для них контент 🔥

Часто відповіддю на питання: «Чому у мене не складаються стосунки» є базовий тип прив'язаності. Автором цієї доволі популярної теорії є Дж. Боулбі, який стверджував, що потреба бути у близьких стосунках — це не тільки дитяча необхідність, а потреба кожної дорослої людини. Боулбі писав, що наявність близьких стосунків — основа щасливого життя.

Ми можемо погоджуватись із Боулбі щодо потреби у близькості або ні. Але впевнені, кожен/кожна із нас хоча б 1 раз замислювався про свій тип прив'язаності. На меті 4-х наступних дописів — прояснити особливості кожного типу для тебе.

Дописи не є діагностичним матеріалом, і навіть якщо у вас співпадають певні особливості із наведеними у дописі, це не означає, що у вас саме такий тип прив'язаності. Крім того, зазвичай кожен/кожна із нас має змішаний тип прив'язаності, серед яких є домінуючий.

Продовження 👇🏻

#привязаність
Найбільш поширений варіант теорії із 4 типами прив'язаності: надійний, тривожно-уникаючий, тривожно-амбівалентий та дезорієнтований.

Надійний тип формується у сім'ях, де є безпека, приймаюча та довірлива атмосфера. Батьки емоційно стійкі та послідовні, потреби дитини задовольняються.

Тривожно-уникаючий тип формується в сім'ях, де мало спілкування та емоційної підтримки. Це батьки, яким «не до дітей», чи ті, хто й самі мають уникаючий тип.

Тривожно-амбівалентний тип формується у сім'ях, де батьки емоційно нестабільні, непослідовні, гіперопікаючі. Коли не зрозуміло, коли тебе залюблять, а коли ігноруватимуть.

Дезорієнтований тип формується у дітей, які потерпали від жорстокого поводження або насилля. Таке «виховання» перешкоджає формуванню ставлення до себе «Я-окей», а за своєю сутність цей тип є комбінацією ознак попередніх двох типів.

А вже завтра почнемо розкривати кожний тип детальніше 😌
Якщо цікаво, ставте реакції на допис 😍🔥😊
Так ми бачитимемо, що тема актуальна