Пряма дія | Незалежна студентська профспілка
1.88K subscribers
789 photos
48 videos
5 files
430 links
«Пряма дія» — це низова студентська
профспілка, яка поділяє принципи рівності, лібертарної педагогіки та виступає проти комерціалізації освіти

СОЦМЕРЕЖІ: linktr.ee/priama_diia

ЗВ'ЯЗОК: @PriamaDiiaBot

ДОЛУЧИТИСЯ: https://www.priama-diia.org/join
Download Telegram
Forwarded from Чорнозем
🕯1 січня внаслідок влучання російського дрона на Південному напрямку загинула військовослужбовиця УДА, анархістка Лана «Саті» Чорногорська.

Підрозділ «Удачники», в якому служила Лана, повідомив, що вона була відданим воїном, ідейною людиною та справжньою подругою.

Саті займалася підготовкою безпілотників, керувала ними у бойових умовах і виконувала функції штурмана. Окрім того, вона поєднувала військову службу з мистецькою та культурною діяльністю

Інформацію про поховання Лани «Саті» Чорногорської підрозділ оголосить згодом.

Підтримати родину:

Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3xKEj9cCcY

Номер картки банки

4874 1000 2300 8033
😢60🫡9❤4❤‍🔥2🕊1😭1
Другий випуск незалежної студентської газети!

📰 Минуло трохи менше року з першого випуску нашої студентської газети. Спочатку ми сприймали це як цікаву спробу створити ретросувенір та перенести комунікацію між студентами на папір, у фізичний простір – те, чого так не вистачає в сучасному надмірно цифровізованому світі. Проте ми побачили живий інтерес до газети, тож вирішили не гаяти час і випустити другий випуск!

✊ Коли ми презентували перший номер, ми лише вчилися «виносити сміття з дому» і говорити про нагальні проблеми студент_ок на всю країну. Майбутнє української освіти, яка виживає під ударами російських ракет і наступом неоліберальних реформ, корупції та безвідповідальності, й досі викликає побоювання. Проте під час нашої діяльності ми постійно бачимо, як студент_ки самоорганізовуються, виявляють солідарність і налагоджують співпрацю для того, аби зробити своє місце навчання кращим. Саме таким прикладам – студентства, що здатне стояти разом і боротись – ми й вирішили присвятити цей випуск.

✍️ У другому випуску газети від нашої профспілки ми розказали про те, як:
◾️студент_ки НАОМА захистилися від харасменту і добилися покращення матеріальних умов навчання;
◾️студент_ки ЛНУ борються за якісний і доступний студентський простір;
◾️студент_ки Варшавського університету добилися створення мережі їдалень;
◾️студент_ки Единбургу створили успішний житловий кооператив;
◾️та багатьох інших студент_ок в Україні та по всьому світу доводять, що студентство може.

🗞 Традиція залишається незмінною: газета має шурхотіти в руках. Ми підготували паперовий наклад, який надішлемо вам безкоштовно! Пишіть нам на бота чи в приватні повідомлення, щоб отримати. Крім цього, ми будемо роздавати газету в наших осередках, а тому до зустрічі наживо! Також можна завантажити електронний варіант газети за посиланням. А ще дивіться наші інші друковані матеріали на сайті!

Ознайомлюйтесь з газетою, розповідайте друзям, а також діліться вашими враженнями в коментарях!
❤34🔥8👍2🥰1🎉1
Шкільний вчитель — нацист?
Прихильником таких «нестандартних» поглядів виявився вчитель історії Львівської української гуманітарної гімназії ім. Олени Степанів — Кузій Маркіян Романович.

Як це стосується ЛНУ?
24 жовтня стався той зловісний інцидент, який університет забуде не скоро. Купка молодиків із «правої молоді» на чолі з паном Маркіяном зірвала студентське обговорення, що закінчилося бійкою та погрозами ножем.

Маркіян — випускник Львівського університету. Він писав роботу на одну з університетський конференцій про дивізію «СС Галичина», у якій намагався реабілітувати її репутацію та виправдовував нацистську расову політику. Маркіян присвячує дивізії вірші, використовує нацистське вітання, фото з яким гордо викладає на своїй сторінці в Instagram (1 світлина), носить нацистську символіку (2 світл.) та у вільний час зриває студентські заходи, погрожуючи молоді.

Аби унеможливити подібне насильство прямодійчики навідалися до директора школи, де працює носій «патріотичних» поглядів, і розповіли про «діяння» нашого героя.

Адміністрація школи — чи то через брак учителів, чи то через підтримку подібних поглядів — обмежилася усним зауваженням Маркіяну. За їхніми словами, вони покарають його, лише якщо подібна ситуація повториться.

Ми ж вважаємо, що нацизму не місце у суспільстві, а особливо в школі. Подібна поведінка не має толеруватися "усним зауваженням", а недопускатися з самого початку. Присутність нацистів поруч із дітьми є ганебним тавром для навчального закладу. Тож на цьому історія не закінчується: ми відправили ряд скарг до освітніх органів і будемо добиватися, щоб насильники понесли покарання.
🤯47❤10🥰5😭4🤩3😨2❤‍🔥1👍1👀1🤗1
«Персеполіс» (Persepolis, 2007)
Анімаційна драма

«У житті ти зустрінеш багато дурнів. Якщо вони тебе ображають, кажи собі, що це через їхню дурість»

Екранізація автобіографічного графічного роману Маржан Сатрапі, що відтворює життя в Ірані доби Ісламської революції та війни з Іраком з перспективи авторки. Глядач проходить разом із протагоністкою шлях від політизованого дитинства в Тегерані до вимушеної еміграції у Відень і складного повернення додому.

Фільм підіймає теми життя в умовах соціальної нерівності й авторитаризму, вплив ідеології на життя, а також побутовий спротив їй, долю сім'ї та індивіда між революцію, диктатурою і еміграцією тощо. «Персеполіс» не втрачає своєї актуальності й досі, враховуючи нову хвилю народного спротиву ультраконсервативному режиму.

📣 Долучайтесь до кіноклубу, беріть друзів і перекус — дивитимемось й дискутуватимемо разом!

📝Доєднатися до кіноклубу
🌐Інстаграм ЦКК
📆Коли? 24 січня (субота) о 18:00
📌Де? м. Київ (адреса повідомиться після вступу до кіноклубу)
❤27❤‍🔥8👍2
Forwarded from Anhelina Yefymenko
📢📢📢Від імені Львівської спілки архітекторів та Центру архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова Вежа»

‼️МИ ВТОМИЛИСЯ МОВЧАТИ‼️
‼️МИ втомилися боротися із структурою, яка хоче виселити нас і забрати споруду "під власні потреби", а саме Львівська обласна рада
‼️Ми втомилися чекати, поки хтось розпочне співпрацювати
‼️Ми втомилися спостерігати за тим як намагаються зруйнувати культурний осередок та інституцію

Будинок архітектора під загрозою виселення та знищення інституції ❗️

🛑22 січня з 10:00 по 12:00, в День Соборності України збираємося на ❗️АКЦІЮ МИРНОГО ПРОТЕСТУ❗️, щоб нас почуло якомога більше, збираємося біля Порохової Вежі (вул. Підвальна, 4)🛑

Наші інтереси у Пороховій Вежі показують наші проєкти, а які цілі переслідуєте Ви, представники ЛОР ⁉️

Юридичні деталі перебігу справи на офіційній сторінці Львівської спілки архітекторів та Центру Архітектури
❤29🔥3👍1
Ми — ПРОЯВ ✊
Профспілка, яка народилась із боротьби.
Ми утворилися після протестів проти злиття Української академії друкарства з Львівською політехнікою, бо зрозуміли: наші голоси мають звучати гучно і разом.
Наші принципи:
💥свобода
💥 рівність
💥 солідарність
Ми об’єднуємо студентів і студенток, які не бояться відстоювати свої права, підтримувати одне одного та змінювати систему знизу.
Раді бачити нових учасників та учасниць, які поділяють наші цінності та готові діяти разом з нами.
Це тільки початок.
Приєднуйся. Проявляйся. Дій!

Авторка колажу: https://t.me/hlipni
❤36❤‍🔥7🏆4
ПРОДОВЖЕНІ КАНІКУЛИ — НЕ ПРИМХА, А НЕОБХІДНІСТЬ

❄️ Російські атаки на енергосистему створили критичну ситуацію для всіх студентів України, особливо в Києві. Столичні студенти не мають змоги нормально навчатися: у гуртожитках, в аудиторіях та вдома холодно; графіки відключень жорсткі та часто екстрені; після обстрілів постачання відновлюється повільно.

⚡️Через це студенти і студентки перебувають у неналежних для навчання умовах. Розуміючи ці проблеми, Кабінет міністрів України та Рада оборони Києва ухвалили рішення продовжити канікули в усіх навчальних закладах до 01 лютого.

💻 Однак адміністрації деяких університетів Києва нічого не міняють та змушують студентів виходити на навчання попри рекомендації МОН продовжити канікули. Навіть «дистанційка» не є виходом, оскільки вдома теж немає необхідних умов через відсутність переважну частину часу опалення та світла. Якісне засвоєння знань за таких умов неможливе, а навчання стає викликом.

✍️ Частина студентства не бажає миритися з ігноруванням реальності. У зв'язку з цим наші активісти осередків у таких університетах, як НАОМА, НаУКМА і КНУ ім.Тараса Шевченка розпочали опитування серед студентів, щоб з'ясувати який формат продовження канікул для них зручний.

😡 У НаУКМА же склалася найбільш обурлива ситуація:, студенти та викладачі написали лист-звернення із проханням до адміністрації запровадити канікули, проте президент університету Сергій Квіт у повному маніпуляцій листі звинуватив студентів в начебто «підриві навчального процесу». Нижче ми додамо ширший допис від осередку про цю ситуацію.

✊ Ми закликаємо всіх інших студентів, які читають цей пост: не будьте байдужі, не терпіть неналежні умови для навчання. Опитуйте своїх одногрупників, пишіть колективні листи, а в разі системного ігнорування, зривайте проведення занять і саботуйте їхнє відвідування. Продовження канікул у цьому випадку до моменту, коли настане краща ситуація — не примхливе бажання зірвати та прогуляти пари, а необхідність, яку усвідомило МОН, але чомусь не більшість ректорів.

🧑‍🎓 Адміністрація університетів повинна бути більш чутлива та емпатична до студентів, розглядаючи навчальний процес не як бюрократичну формальність, яку треба втілити будь-якою ціною заради неї самої, а як гнучкий процес взаємодії між живими людьми, які займають у цьому процесі центральну роль.

💡 Для того, аби навчальний процес був більш орієнтованим на студентів, треба надавати якісні студпростори, забезпечувати резервне живлення в корпусах та бібліотеках, організовувати пункти незламності в гуртожитках, створювати альтернативні форми навчання тощо. Загалом — має бути свідомий рух на зустріч до студентів, а не нехтування ними.

Ми розуміємо, як виснажливо вчитися в холодних стінах та темряві. Пам’ятаймо: безпека та ментальне здоров’я студентів мають бути пріоритетом. Будьте світлом один для одного, діліться теплом та підтримкою, організовуйтеся для того, аби зробити навчання комфортнішим та якіснішим!
❤‍🔥22❤8🔥3🤔2✍1👍1🌚1
Коротко про всю ситуацію:

На відміну від більшості київських закладів вищої освіти Могилянка не впровадила канікули, а натомість дистанційну форму навчання.

Серед студент_ок НаУКМА збирається ініціативна група, що вирішує написати листа з проханням впровадити двотижневі канікули або ж іншим чином відрегувати на проблему дистанційної освіти в умовах критичної ситуації з базовою інфраструктрою, морозом й обстрілами. Повний текст можна побачити тут. Підписати тут.

Колективний лист набирає понад 300 підписів студент_ок і викладач_ок.

У відповідь на звернення Президент Наукма, Сергій Квіт, звинувачує авторку листа в підриві оствітнього процесу, адже йому "невідомі причини" ініціативи, а також подібно Кличку пише, мовляв, у Києві ніхто не зобов'язаний лишатись, але навіть так - може завітати до прохолодного кампусу, що не працює під час тривог. Повний текст приведений у скріншотах.

Якщо канікули нереалістичний варіант, то автор_ки листа вказують на пошук альтернативних шляхів. Зі свого боку, ми вбачаємо компроміс у впровадженні ТСР (тижня самостійної роботи).

Ми закликаємо з новою силою підписувати і поширювати колективне звернення, аби показати, що проблема актуальна.

Якщо вас особисто холод і брак світла не зачіпає - підтримайте своїх товариш_ок довкола, яким це питання болить.
❤‍🔥28🌚4👀3😭2⚡1
Мішель Фуко — "Наглядати й карати"
Частина 1, Розділ 1

Вільні читання повертаються після зимових канікул із новим форматом для наших подальших подій! Разом із учасниками й учасницями читацького клубу ми обрали роботу, якій буде присвячена ціла серія читань, адже до опрацювання і обговорення пропонується магнум опус видатного французького філософа Мішеля Фуко - "Наглядати й карати. Народження в'язниці".

Фуко досліджує історію пенітенціарної системи Європи, прослідковуючи шляхи, якими влада не лише контролювала і обмежувала, але й продукувала нового індивіда та суспільство, — ба більше, цей процес, на думку Фуко, продовжується і у сучасності. Широко поширена теза про функціональну схожість шкіл, лікарень та тюрем стає предметом серйозного історичного аналізу саме тут.

Розпочнемо наше дослідження з першого розділу "Тіло засуджених" першої частини "Тортури" — вже цієї суботи обговоримо, як в царині покарань дисципліна прийшла на заміну тортурам, і чи можна це вважати «гуманізацією» карної системи.

👉 Долучайся до читань в цю суботу, о 17:00!
Скан українського перекладу тексту опублікуємо невдовзі!

📅 31.01 (субота)
⏰ 17:00
📍м. Київ (точне місце повідомимо після реєстрації 📨)
❤29🎉2🥰1
Солідарність зі студентами та викладачами Рожави: цінний досвід курдської автономії

✊ Рожава — це автономна область на північному сході Сирії, яку населяють курди, що прямо зараз ведуть боротьбу за незалежність. Боротьба України та Рожави — це спільна історія опору великим агресорам, де воля звичайних людей виявляється сильнішою за амбіції диктаторів у Москві чи Дамаску. У центрі цього протистояння стоїть не лише зброя, а й унікальна модель суспільства, побудована на рівноправ’ї та прямій демократії.

📚 Досвід курдського самоврядування пропонує радикально новий погляд на освіту: тут відмовилися від сухої теорії на користь живих потреб громади, скоротивши навчання до року інтенсивної практики. Це система, де студенти реально керують процесом, а жіночі академії стають осередками інтелектуального спротиву патріархату.

🤝 Для українського студентства солідарність із Рожавою — це визнання того, що в умовах війни навчання має бути гнучким, прикладним і спрямованим на захист власної ідентичності, адже саме знання та згуртованість дозволяють народу триматися, коли ще вчорашні союзники кидають напризволяще.

Про актуальність курдської боротьби та те, чому вони можуть навчити українських студентів — читайте в наших картках

Приєднатися | Підтримати нашу діяльність
❤42👍3⚡2🥰2🙏1
ЩО НОВОГО В ОСВІТІ?

Після місячної перерви ми повертаємось до нашої рубрики, де ми регулярно оглядаємо новини освіти та супроводжуємо їх нашим коротким коментарем.

🥸9 грудня у ВР було зареєстровано проєкт постанови про звільнення міністра освіти і науки України Оксена Лісового. Проєкт під номером №14286 подали народні депутати Антон Яценко, Лариса Білозір та Дмитро Микиша. Один з авторів висловився про постанову так: «Міністром освіти й науки України має бути людина з державницькою позицією, яка буде розвивати заклади освіти в Україні, а не розкрадати їх і дерибанити їхнє майно та землі». Посадовців МОН звинувачують у спробах поділу майна Уманського державного педагогічного університету ім. Тичини та Уманського національного університету. Відставка Оксена Лісового є позитивним кроком, адже міністр-плагіатор, який готовий відмовитися від власного ступеня та не може пояснити походження збігів знецінює українську науку та роботу науковців й науковиць, демонструючи, що безвідповідальне ставлення до власної роботи не є перешкодою для голови МОН. При Лісовому продовжився курс на зменшення доступності освіти шляхом впровадження грантової реформи та злиття вишів. Проте немає жодної гарантії, що зі зміною міністра зміниться і політика МОН. Важлива не зміна облич, а зміна авторитарного та неоліберального курсу МОН і такі зміни варто очікувати не від ВР чи іншого державного органу, а від самоорганізації освітянства, яке може презентувати своє – низове і демократичне – бачення освіти.

🏛Нещодавно освітня омбудсменка Надія Лещик дала інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», у якому заявила, що держава не може утримувати таку кількість вишів. «Держава не може утримувати таку кількість закладів освіти, тому що це витрата державних коштів», – зазначає омбудсменка. Разом з цим заступник міністра освіти з питань вищої освіти Микола Трофименко заявив, що курс міністерства на об’єднання продовжиться, проте міністерство «…працює з вишами, надихаючи їх до усвідомленого об’єднання». Одним зі способів зацікавлення університетів до «зливання» є надання закладам, де навчаються щонайменше 5000 студентів денної форми, фінансування на обладнання та розбудову сучасних кампусів. Така політика хоч і виглядає менш авторитарно, ніж попередні об’єднання, коли студенти й викладачі часто дізнавалися про об’єднання занадто пізно, коли зупинити його можна було лише протестами, як от було у випадку з УАД, ПНУ чи ТНУ, поглиблює проблеми регіональної та галузевої нерівності. Великі університети в обласних центрах чи містах – мільйонниках будуть отримувати краще фінансування та розвивати своє матеріальне устаткування, тоді як маленькі регіональні чи галузеві університети будуть занепадати, а вища освіта для тих, хто не зміг поступити у «топовий» університет, стане недоступною. Власне, майже одночасно з цим стало відомо про плани об'єднання Ужгородського та Мукачівського університетів. Як завжди, рішення приймалось «зверху», без жодних попередніх обговорень. На цей раз, хоча би, обіцяють збереження всіх навчальних програм та викладачів, проте жодних гарантій, й тим паче щодо збільшення фінансування, немає.

🏫У березні-січні розпочнеться підготовка абітурієнтів та абітурієнток на «нульовому» курсі. Це курси, які мали б підготувати людей до складання НМТ, які будуть проходити від трьох до шести місяців. Вже сама необхідність у введені таких курсів говорить про жахливу організацію вступних іспитів та те, наскільки добре вони оцінюють знання, якщо практика найму репетиторів для підготовки вже стала нормою. Також питання викликають додаткові бали, які отримують вступники та вступниці після проходження цих курсів. Оскільки ці курси є платними, то їхнє проходження може стати фактично купівлею бюджетного місця, адже додаткові 15 балів, які ще й надаються лише за сам факт проходження курсу, можуть сильно вплинути на місце людини у рейтингу при вступі.

Слідкуйте за новинами освіти разом з нами, аби вчасно реагувати та захищати наше право на доступну та якісну освіту!

Приєднатися | Підтримати нашу діяльність
❤‍🔥24❤11✍2🤯2