22 червня 1941 року органи НКВС СРСР починають масові розстріли в'язнів у тюрмах та пересильних таборах України.

З початком ІІ світової війни радянська влада починає боротьбу з проявами українського національного руху. Вже у 1941 році постала проблема переповнення тюрем в’язнями, серед яких були політичні активісти, націоналісти, письменники, священники, громадські діячі та інші "контрреволюційні елементи".

Наступ німецьких військ змушує радянську владу втікати з західних регіонів України, при цьому, знищуючи документи та розстрілюючи ув'язнених. Спочатку в'язнів розстрілювали на подвір'ї в потилицю, а пізніше, за браком часу, з автоматичної або кидаючи гранатами у камери.

Тільки на Львівщині, за відомими розстрільними списками, було вбито 4140 особу. Загалом, за різними оцінками, за червень-липень 1941, було знищено близько 24 тис. політичних в’язнів.

На фото ексгумація тіл та опізнання тіл львів'янами в тюрмі на Лонцького у липні 1941 року. На задньому плані ув'язнені євреї, яких там мали розміщувати.

У порту Скадовська шось горить.

Норм.

@privatnamemarnya