Forwarded from Руслан Кравченко
Сигарети за інструкціями з інтернету та вейпи на 37 млн грн: на Харківщині ліквідовано два нелегальні тютюнові бізнеси
Одне місто Харків. І одразу дві масштабні схеми незаконного тютюнового бізнесу.
Ліквідовано підпільне виробництво сигарет та мережу збуту нелегальних вейпів. Проведено понад 50 обшуків. Загальна вартість вилученого понад 37 млн грн.
У першому випадку двоє місцевих жителів фактично створили підпільну тютюнову фабрику. Інструкції з виробництва сигарет знайшли в інтернеті, закупили обладнання та налагодили випуск продукції під марками відомих брендів.
Працювали цехи у дві зміни. Без будь-якого контролю якості, стандартів чи елементарних санітарних норм. Тютюн і компоненти невідомого походження. Готову продукцію збували по всій Україні через поштові сервіси.
Під час обшуків вилучено понад 120 тис. пачок сигарет, три виробничі лінії, близько 1,2 млн сигаретних гільз, майже 400 кг тютюну, поліграфію, комп’ютерну техніку та 26 тис. доларів США.
Вартість вилученого у цьому кейсі близько 22 млн грн. За даними слідства, щомісячний прибуток організаторів сягав 12 млн грн.
Другий випадок – це мережа продажу нелегальних електронних сигарет та рідин до них. Харків’янин організував збут через торговельні точки, соціальні мережі та месенджери.
Вилучено близько 35 тис. одиниць продукції на майже 15 млн грн.
Обидві схеми ліквідовані. Трьом особам повідомлено про підозру. Призначено експертизи. Встановлюємо усіх причетних, канали постачання сировини та збуту нелегальної продукції.
Тіньовий тютюновий бізнес це не лише мільйонні збитки бюджету. Це продукція невідомого походження, яка безконтрольно потрапляє до людей і становить пряму загрозу їхньому здоров’ю.
Винні відповідатимуть перед законом.
Працюємо далі
Одне місто Харків. І одразу дві масштабні схеми незаконного тютюнового бізнесу.
Ліквідовано підпільне виробництво сигарет та мережу збуту нелегальних вейпів. Проведено понад 50 обшуків. Загальна вартість вилученого понад 37 млн грн.
У першому випадку двоє місцевих жителів фактично створили підпільну тютюнову фабрику. Інструкції з виробництва сигарет знайшли в інтернеті, закупили обладнання та налагодили випуск продукції під марками відомих брендів.
Працювали цехи у дві зміни. Без будь-якого контролю якості, стандартів чи елементарних санітарних норм. Тютюн і компоненти невідомого походження. Готову продукцію збували по всій Україні через поштові сервіси.
Під час обшуків вилучено понад 120 тис. пачок сигарет, три виробничі лінії, близько 1,2 млн сигаретних гільз, майже 400 кг тютюну, поліграфію, комп’ютерну техніку та 26 тис. доларів США.
Вартість вилученого у цьому кейсі близько 22 млн грн. За даними слідства, щомісячний прибуток організаторів сягав 12 млн грн.
Другий випадок – це мережа продажу нелегальних електронних сигарет та рідин до них. Харків’янин організував збут через торговельні точки, соціальні мережі та месенджери.
Вилучено близько 35 тис. одиниць продукції на майже 15 млн грн.
Обидві схеми ліквідовані. Трьом особам повідомлено про підозру. Призначено експертизи. Встановлюємо усіх причетних, канали постачання сировини та збуту нелегальної продукції.
Тіньовий тютюновий бізнес це не лише мільйонні збитки бюджету. Це продукція невідомого походження, яка безконтрольно потрапляє до людей і становить пряму загрозу їхньому здоров’ю.
Винні відповідатимуть перед законом.
Працюємо далі
Forwarded from Руслан Кравченко
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Я вже писав про цей випадок. І повторю ще раз: цього не мало статися.
Смерть дитини від голоду у XXI столітті – це не просто трагедія. Це провал усіх дорослих і всіх служб, які мали бачити, реагувати і рятувати.
10-річний хлопчик з інвалідністю на Вінниччині помер не раптово. Його стан погіршувався поступово. Це бачили. Про це знали і не врятували дитину.
Після завершення судових експертиз повідомлено про підозру директорці міського територіального центру соціального обслуговування. Це остання підозрювана у справі.
Саме під її керівництвом мав здійснюватися соціальний супровід сім’ї, яка перебувала у складних життєвих обставинах. За даними слідства, між її бездіяльністю та смертю дитини встановлено прямий причинний зв’язок.
У цій справі відповідатимуть усі, хто мав обов’язок захистити дитину, але не зробив цього.
Серед підозрюваних: матір хлопчика, провідна фахівчиня служби соцзахисту, сімейна лікарка та директорка центру соціального обслуговування.
Усі відповідальні дорослі знали, в яких умовах перебуває дитина. Усі бачили, що її стан стрімко погіршується. Але замість реальної допомоги були байдужість, формальність і бездіяльність.
Матір дитини вже засуджено до трьох років позбавлення волі. Ми вважаємо це покарання неприйнятно м’яким і оскаржуємо вирок в апеляційному порядку.
Ця справа про відповідальність. Не формальну. Не «для галочки». А реальну відповідальність за життя дитини, яку можна було врятувати.
Слідство триває.
Кожен, хто мав діяти і не діяв, відповість перед законом.
Працюємо далі
Смерть дитини від голоду у XXI столітті – це не просто трагедія. Це провал усіх дорослих і всіх служб, які мали бачити, реагувати і рятувати.
10-річний хлопчик з інвалідністю на Вінниччині помер не раптово. Його стан погіршувався поступово. Це бачили. Про це знали і не врятували дитину.
Після завершення судових експертиз повідомлено про підозру директорці міського територіального центру соціального обслуговування. Це остання підозрювана у справі.
Саме під її керівництвом мав здійснюватися соціальний супровід сім’ї, яка перебувала у складних життєвих обставинах. За даними слідства, між її бездіяльністю та смертю дитини встановлено прямий причинний зв’язок.
У цій справі відповідатимуть усі, хто мав обов’язок захистити дитину, але не зробив цього.
Серед підозрюваних: матір хлопчика, провідна фахівчиня служби соцзахисту, сімейна лікарка та директорка центру соціального обслуговування.
Усі відповідальні дорослі знали, в яких умовах перебуває дитина. Усі бачили, що її стан стрімко погіршується. Але замість реальної допомоги були байдужість, формальність і бездіяльність.
Матір дитини вже засуджено до трьох років позбавлення волі. Ми вважаємо це покарання неприйнятно м’яким і оскаржуємо вирок в апеляційному порядку.
Ця справа про відповідальність. Не формальну. Не «для галочки». А реальну відповідальність за життя дитини, яку можна було врятувати.
Слідство триває.
Кожен, хто мав діяти і не діяв, відповість перед законом.
Працюємо далі
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
Третій епізод подкасту Офісу Генерального прокурора!
Що таке процесуальне керівництво? Про це на прикладі справи засудженого держзрадника говоримо з начальником управління Офісу Генерального прокурора Іваном Кіселевичем.
https://youtu.be/tBrGJFzemvo
Що таке процесуальне керівництво? Про це на прикладі справи засудженого держзрадника говоримо з начальником управління Офісу Генерального прокурора Іваном Кіселевичем.
https://youtu.be/tBrGJFzemvo
YouTube
ПІДОЗРА - ЦЕ ТІЛЬКИ ПОЧАТОК 🛑 ПРОЦЕСУАЛЬНЕ КЕРІВНИЦТВО ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ
У межах процесуального керівництва прокурор може не лише погоджувати слідчі дії та надавати слідчим письмові вказівки.
Що таке процесуальне керівництво? Про це на прикладі справи засудженого держзрадника говоримо з начальником управління Офісу Генерального…
Що таке процесуальне керівництво? Про це на прикладі справи засудженого держзрадника говоримо з начальником управління Офісу Генерального…
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️ Загальнонаціональна хвилина мовчання
26 квітня 2026 року на Харківщині пішов з життя В’ячеслав Якунін — заступник командира з психологічної підтримки персоналу штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗС Україні, колишній працівник органів прокуратури Дніпропетровської області та Генеральної прокуратури України.
З 1997 року В’ячеслав обіймав слідчо-прокурорські посади в районних прокуратурах міста Дніпропетровська, був прокурором Нікопольського району Дніпропетровської області.
Понад 20 років чоловік працював на різних прокурорських посадах у Генеральній прокуратурі України, зокрема на посаді першого заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління. Нагороджений нагрудним знаком «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» ІІ ступеня.
З літа 2022 року В’ячеслав проходив службу у 3 окремій штурмовій бригаді ЗС Україні. Він пройшов військовий шлях від солдата до заступника командира штурмового батальйону, мав військове звання «молодший лейтенант».
В’ячеслав приймав участь у бойових діях на Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямках. За професійне виконання військового обов’язку у бойовій обстановці неодноразово заохочувався командуванням.
Поховали Захисника на Берковецькому кладовищі в місті Києві. У нього залишилися мати, дружина і два сини.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять В’ячеслава Якуніна — прокурора та Захисника України.
26 квітня 2026 року на Харківщині пішов з життя В’ячеслав Якунін — заступник командира з психологічної підтримки персоналу штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗС Україні, колишній працівник органів прокуратури Дніпропетровської області та Генеральної прокуратури України.
З 1997 року В’ячеслав обіймав слідчо-прокурорські посади в районних прокуратурах міста Дніпропетровська, був прокурором Нікопольського району Дніпропетровської області.
Понад 20 років чоловік працював на різних прокурорських посадах у Генеральній прокуратурі України, зокрема на посаді першого заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління. Нагороджений нагрудним знаком «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» ІІ ступеня.
З літа 2022 року В’ячеслав проходив службу у 3 окремій штурмовій бригаді ЗС Україні. Він пройшов військовий шлях від солдата до заступника командира штурмового батальйону, мав військове звання «молодший лейтенант».
В’ячеслав приймав участь у бойових діях на Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямках. За професійне виконання військового обов’язку у бойовій обстановці неодноразово заохочувався командуванням.
Поховали Захисника на Берковецькому кладовищі в місті Києві. У нього залишилися мати, дружина і два сини.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять В’ячеслава Якуніна — прокурора та Захисника України.
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️ Загальнонаціональна хвилина мовчання
26 квітня 2026 року на Харківщині пішов з життя В’ячеслав Якунін — заступник командира з психологічної підтримки персоналу штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗС Україні, колишній працівник органів прокуратури Дніпропетровської області та Генеральної прокуратури України.
З 1997 року В’ячеслав обіймав слідчо-прокурорські посади в районних прокуратурах міста Дніпропетровська, був прокурором Нікопольського району Дніпропетровської області.
Понад 20 років чоловік працював на різних прокурорських посадах у Генеральній прокуратурі України, зокрема на посаді першого заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління. Нагороджений нагрудним знаком «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» ІІ ступеня.
З літа 2022 року В’ячеслав проходив службу у 3 окремій штурмовій бригаді ЗС Україні. Він пройшов військовий шлях від солдата до заступника командира штурмового батальйону, мав військове звання «молодший лейтенант».
В’ячеслав приймав участь у бойових діях на Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямках. За професійне виконання військового обов’язку у бойовій обстановці неодноразово заохочувався командуванням.
Поховали Захисника на Берковецькому кладовищі в місті Києві. У нього залишилися мати, дружина і два сини.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять В’ячеслава Якуніна — прокурора та Захисника України.
26 квітня 2026 року на Харківщині пішов з життя В’ячеслав Якунін — заступник командира з психологічної підтримки персоналу штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗС Україні, колишній працівник органів прокуратури Дніпропетровської області та Генеральної прокуратури України.
З 1997 року В’ячеслав обіймав слідчо-прокурорські посади в районних прокуратурах міста Дніпропетровська, був прокурором Нікопольського району Дніпропетровської області.
Понад 20 років чоловік працював на різних прокурорських посадах у Генеральній прокуратурі України, зокрема на посаді першого заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління. Нагороджений нагрудним знаком «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» ІІ ступеня.
З літа 2022 року В’ячеслав проходив службу у 3 окремій штурмовій бригаді ЗС Україні. Він пройшов військовий шлях від солдата до заступника командира штурмового батальйону, мав військове звання «молодший лейтенант».
В’ячеслав приймав участь у бойових діях на Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямках. За професійне виконання військового обов’язку у бойовій обстановці неодноразово заохочувався командуванням.
Поховали Захисника на Берковецькому кладовищі в місті Києві. У нього залишилися мати, дружина і два сини.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять В’ячеслава Якуніна — прокурора та Захисника України.
Forwarded from Руслан Кравченко
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Цього тижня ми прийшли з підозрами…
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання
Захищаючи Україну від окупантів, 4 червня 2023 року в районі виконання бойового завдання загинув колишній військовий прокурор, начальник відділу цивільно-військового співробітництва ОК «Південь», полковник юстиції Олександр Макаєв.
Олександр у 2001 року вступив до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, який закінчив 2006 року.
Того ж року розпочався життєвий шлях Олександра у прокуратурі на посаді слідчого Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України. 14 років свого життя він віддав роботі в органах військової прокуратури сумлінному служінню Закону та захисту інтересів держави та громадянина. За весь час, до 2020 року, обіймав різні прокурорсько-слідчі посади та був нагороджений відомчими відзнаками «За сумлінну службу в органах прокуратури».
У 2020 році полковника юстиції Олександра Макаєва назначили начальником відділу цивільно-військового співробітництва ОК «Південь» в місті Одеса.
Із самого початку повномасштабного збройного вторгнення рф проти України полковник Олександр Макаєв організовував заходи цивільно-військового співробітництва в районах бойових дій, вивозив дітей та дорослих з Херсону. 4 червня 2023 року під час виконання бойового завдання серце Олександра зупинилося.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Олександра Макаєва – Героя, який боровся за справедливість і волю України до останнього подиху. Слава Герою!
Захищаючи Україну від окупантів, 4 червня 2023 року в районі виконання бойового завдання загинув колишній військовий прокурор, начальник відділу цивільно-військового співробітництва ОК «Південь», полковник юстиції Олександр Макаєв.
Олександр у 2001 року вступив до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, який закінчив 2006 року.
Того ж року розпочався життєвий шлях Олександра у прокуратурі на посаді слідчого Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України. 14 років свого життя він віддав роботі в органах військової прокуратури сумлінному служінню Закону та захисту інтересів держави та громадянина. За весь час, до 2020 року, обіймав різні прокурорсько-слідчі посади та був нагороджений відомчими відзнаками «За сумлінну службу в органах прокуратури».
У 2020 році полковника юстиції Олександра Макаєва назначили начальником відділу цивільно-військового співробітництва ОК «Південь» в місті Одеса.
Із самого початку повномасштабного збройного вторгнення рф проти України полковник Олександр Макаєв організовував заходи цивільно-військового співробітництва в районах бойових дій, вивозив дітей та дорослих з Херсону. 4 червня 2023 року під час виконання бойового завдання серце Олександра зупинилося.
«Він пройшов достойний шлях воїна. Ціною свого життя, був завжди готовий прийти на допомогу. Ніколи не жалів себе та під обстрілами думав про те, як допомогти іншим. Завжди будемо його пам’ятати», – зазначили бойові побратими.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Олександра Макаєва – Героя, який боровся за справедливість і волю України до останнього подиху. Слава Герою!
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання
30 листопада 2014 року в бою за старий термінал Донецького аеропорту загинув відважний «КІБОРГ», розвідник-снайпер 74-ого окремого розвідувального батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Ігор Шолодько (позивний «Спец»).
З відзнакою у 1990 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого. В юнацькому віці мріяв стати десантником і готував себе до цього: активно займався спортом і досяг неабияких результатів – став майстром спорту з дзюдо і кандидатом у майстри спорту з карате і самбо.
У 1994 році розпочав свою роботу в органах прокуратури, спочатку старшим слідчим прокуратури міста Житомира та прокуратури Житомирської області, згодом – слідчим із розслідування особливо важливих справ та прокурором відділу Генеральної прокуратури України, звідки звільнився у 2014 році. Понад 20 років віддав служінню закону в органах прокуратури.
Всі, кому доводилося бути знайомим з Ігорем, стверджували, що в ньому відчувалася така внутрішня сила, яка дозволяла завжди залишатися самим собою, бути принциповим, відстоювати свою думку у різних ситуаціях. Разом з тим, по життю, у спілкуванні та стосунках Ігоря Васильовича пам’ятають дуже щирою, привітною та позитивною людиною, готовою у будь-який час прийти на допомогу.
У серпні 2014 року полковник юстиції Ігор Шолодько був призваний на службу у зону АТО. На Схід країни відправився як доброволець і служив у складі 74-ого окремого розвідувального батальйону, де швидко завоював авторитет та повагу серед бійців.
Нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня, а також нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.
30 листопада 2014 року в бою за старий термінал Донецького аеропорту загинув відважний «КІБОРГ», розвідник-снайпер 74-ого окремого розвідувального батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Ігор Шолодько (позивний «Спец»).
З відзнакою у 1990 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого. В юнацькому віці мріяв стати десантником і готував себе до цього: активно займався спортом і досяг неабияких результатів – став майстром спорту з дзюдо і кандидатом у майстри спорту з карате і самбо.
У 1994 році розпочав свою роботу в органах прокуратури, спочатку старшим слідчим прокуратури міста Житомира та прокуратури Житомирської області, згодом – слідчим із розслідування особливо важливих справ та прокурором відділу Генеральної прокуратури України, звідки звільнився у 2014 році. Понад 20 років віддав служінню закону в органах прокуратури.
Всі, кому доводилося бути знайомим з Ігорем, стверджували, що в ньому відчувалася така внутрішня сила, яка дозволяла завжди залишатися самим собою, бути принциповим, відстоювати свою думку у різних ситуаціях. Разом з тим, по життю, у спілкуванні та стосунках Ігоря Васильовича пам’ятають дуже щирою, привітною та позитивною людиною, готовою у будь-який час прийти на допомогу.
У серпні 2014 року полковник юстиції Ігор Шолодько був призваний на службу у зону АТО. На Схід країни відправився як доброволець і служив у складі 74-ого окремого розвідувального батальйону, де швидко завоював авторитет та повагу серед бійців.
Побратими пригадують про велике добре серце Ігоря: «У зоні боїв він ніколи не міг проїхати повз тих, хто потребував допомоги: чи то була людина, чи тварина. Якось під обстрілом вискочив з БТРа і під шквальним вогнем забрав у машину напівживу від переляку собаку. І це був не єдиний випадок».
Нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня, а також нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.
⚡До 12 років позбавлення волі засуджено «суддю» з Алушти, причетну до незаконної депортації цивільного населення.
⚖️За публічного обвинувачення прокуратури АР Крим та м. Севастополя в порядку спеціального судового розгляду (іn absentia) колишню суддю апеляційного суду Автономної Республіки Крим визнано винною у державній зраді та незаконній депортації цивільного населення з Кримського півострова (ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 438 КК України).
🔹Прокурори автономії в суді довели, що суддя зрадила присязі на вірність народу України, обійняла посаду заступника голови незаконно створеного «Алуштинського міського суду Республіки Крим» та з березня 2014 року почала працювати в органах судової влади держави-агресора забезпечуючи здійснення злочинної політики рф, спрямованої на зміну демографічного складу населення півострова.
🔹Так, у травні 2015 року так звана суддя, всупереч нормам міжнародного гуманітарного права, ухвалила рішення про накладення на громадянина України адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2000 російських рублів з адміністративним видворенням його з території тимчасово окупованого Криму.
🔹Своє «судове рішення» суддя мотивувала тим, що у потерпілого були відсутні «дозвільні документи» на проживання на території півострова «іноземного громадянина», у зв’язку з чим він допустив порушення правил перебування на «території рф». Внаслідок цього потерпілий був вимушений покинути свою домівку та переїхав га підконтрольну Україні територію.
🔹Такі дії судді суперечать вимогам Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, що забороняє, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб з окупованої території.
🔹Засудженій призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
❗Спеціальне досудове розслідування здійснювалось ГУ НП в АР Крим та м. Севастополі.
⚖️За публічного обвинувачення прокуратури АР Крим та м. Севастополя в порядку спеціального судового розгляду (іn absentia) колишню суддю апеляційного суду Автономної Республіки Крим визнано винною у державній зраді та незаконній депортації цивільного населення з Кримського півострова (ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 438 КК України).
🔹Прокурори автономії в суді довели, що суддя зрадила присязі на вірність народу України, обійняла посаду заступника голови незаконно створеного «Алуштинського міського суду Республіки Крим» та з березня 2014 року почала працювати в органах судової влади держави-агресора забезпечуючи здійснення злочинної політики рф, спрямованої на зміну демографічного складу населення півострова.
🔹Так, у травні 2015 року так звана суддя, всупереч нормам міжнародного гуманітарного права, ухвалила рішення про накладення на громадянина України адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2000 російських рублів з адміністративним видворенням його з території тимчасово окупованого Криму.
🔹Своє «судове рішення» суддя мотивувала тим, що у потерпілого були відсутні «дозвільні документи» на проживання на території півострова «іноземного громадянина», у зв’язку з чим він допустив порушення правил перебування на «території рф». Внаслідок цього потерпілий був вимушений покинути свою домівку та переїхав га підконтрольну Україні територію.
🔹Такі дії судді суперечать вимогам Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, що забороняє, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб з окупованої території.
🔹Засудженій призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
❗Спеціальне досудове розслідування здійснювалось ГУ НП в АР Крим та м. Севастополі.
🔥2
Forwarded from Руслан Кравченко
Коригував російські удари по Києву під час масованої атаки 24 травня: затримано 18-річного агента рф
Поки Київ оговтувався від чергової російської атаки дронами та ракетами, 18-річний уродженець Черкащини працював на ворога: фіксував наслідки ударів, передавав інформацію про влучання та допомагав коригувати подальші атаки.
Його затримали поблизу одного з об’єктів Міноборони у столиці. В його телефоні знайшли листування з кураторами, геолокації, фото і відео наслідків обстрілів.
За даними слідства, у середині травня юнак шукав підробіток через Telegram. Спочатку отримав нібито «звичайне» завдання, фотографувати товари в магазинах конкурентів.
Потім, як перевірочне завдання, йому доручили знімати місцевість і позначати на картах рух військової техніки в передмісті. А вже 24 травня, у день масованої атаки на Київ, куратори дали конкретні адреси для фіксації наслідків ударів.
З листування видно, як представники рф у режимі реального часу координували кожен його крок: контролювали пересування через геолокацію, вимагали фото з різних ракурсів та уточнювали результати влучань.
«Ну ти якщо що не розчаровуйся...я тобі все одно заплачу незалежно від того, було там щось чи ні», – писав куратор виконавцю. Далі, після ідентифікації пошкодження сусідньої будівлі, також додав: «Ну там теж зніми. Але спочатку будівлю. Можливо, вони переплутали».
Для ворога це «контент», «координати» і «результат роботи». Для українців – життя людей, зруйновані будинки та чергові докази співучасті у війні проти власної держави.
18-річному фігуранту повідомлено про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану. Суд обрав йому запобіжний захід, тримання під вартою без права внесення застави.
Комплексні заходи проведено за координації зусиль Київської міської прокуратури, СБУ та ГУР МОУ.
Хочу окремо звернути увагу: російські спецслужби все частіше шукають виконавців саме серед молоді. Через Telegram, «легкий заробіток», прості завдання та психологію «це просто фото». Але фінал завжди один: робота на ворога і кримінальна відповідальність за державну зраду.
Жодних «легких грошей» тут немає. Є лише співучасть у наведенні російських ударів по українських містах. А за це буде максимально жорстка відповідальність – від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.
Працюємо далі
Поки Київ оговтувався від чергової російської атаки дронами та ракетами, 18-річний уродженець Черкащини працював на ворога: фіксував наслідки ударів, передавав інформацію про влучання та допомагав коригувати подальші атаки.
Його затримали поблизу одного з об’єктів Міноборони у столиці. В його телефоні знайшли листування з кураторами, геолокації, фото і відео наслідків обстрілів.
За даними слідства, у середині травня юнак шукав підробіток через Telegram. Спочатку отримав нібито «звичайне» завдання, фотографувати товари в магазинах конкурентів.
Потім, як перевірочне завдання, йому доручили знімати місцевість і позначати на картах рух військової техніки в передмісті. А вже 24 травня, у день масованої атаки на Київ, куратори дали конкретні адреси для фіксації наслідків ударів.
З листування видно, як представники рф у режимі реального часу координували кожен його крок: контролювали пересування через геолокацію, вимагали фото з різних ракурсів та уточнювали результати влучань.
«Ну ти якщо що не розчаровуйся...я тобі все одно заплачу незалежно від того, було там щось чи ні», – писав куратор виконавцю. Далі, після ідентифікації пошкодження сусідньої будівлі, також додав: «Ну там теж зніми. Але спочатку будівлю. Можливо, вони переплутали».
Для ворога це «контент», «координати» і «результат роботи». Для українців – життя людей, зруйновані будинки та чергові докази співучасті у війні проти власної держави.
18-річному фігуранту повідомлено про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану. Суд обрав йому запобіжний захід, тримання під вартою без права внесення застави.
Комплексні заходи проведено за координації зусиль Київської міської прокуратури, СБУ та ГУР МОУ.
Хочу окремо звернути увагу: російські спецслужби все частіше шукають виконавців саме серед молоді. Через Telegram, «легкий заробіток», прості завдання та психологію «це просто фото». Але фінал завжди один: робота на ворога і кримінальна відповідальність за державну зраду.
Жодних «легких грошей» тут немає. Є лише співучасть у наведенні російських ударів по українських містах. А за це буде максимально жорстка відповідальність – від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.
Працюємо далі