Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️ Загальнонаціональна хвилина мовчання
26 квітня 2026 року на Харківщині пішов з життя В’ячеслав Якунін — заступник командира з психологічної підтримки персоналу штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗС Україні, колишній працівник органів прокуратури Дніпропетровської області та Генеральної прокуратури України.
З 1997 року В’ячеслав обіймав слідчо-прокурорські посади в районних прокуратурах міста Дніпропетровська, був прокурором Нікопольського району Дніпропетровської області.
Понад 20 років чоловік працював на різних прокурорських посадах у Генеральній прокуратурі України, зокрема на посаді першого заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління. Нагороджений нагрудним знаком «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» ІІ ступеня.
З літа 2022 року В’ячеслав проходив службу у 3 окремій штурмовій бригаді ЗС Україні. Він пройшов військовий шлях від солдата до заступника командира штурмового батальйону, мав військове звання «молодший лейтенант».
В’ячеслав приймав участь у бойових діях на Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямках. За професійне виконання військового обов’язку у бойовій обстановці неодноразово заохочувався командуванням.
Поховали Захисника на Берковецькому кладовищі в місті Києві. У нього залишилися мати, дружина і два сини.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять В’ячеслава Якуніна — прокурора та Захисника України.
26 квітня 2026 року на Харківщині пішов з життя В’ячеслав Якунін — заступник командира з психологічної підтримки персоналу штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗС Україні, колишній працівник органів прокуратури Дніпропетровської області та Генеральної прокуратури України.
З 1997 року В’ячеслав обіймав слідчо-прокурорські посади в районних прокуратурах міста Дніпропетровська, був прокурором Нікопольського району Дніпропетровської області.
Понад 20 років чоловік працював на різних прокурорських посадах у Генеральній прокуратурі України, зокрема на посаді першого заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління. Нагороджений нагрудним знаком «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» ІІ ступеня.
З літа 2022 року В’ячеслав проходив службу у 3 окремій штурмовій бригаді ЗС Україні. Він пройшов військовий шлях від солдата до заступника командира штурмового батальйону, мав військове звання «молодший лейтенант».
В’ячеслав приймав участь у бойових діях на Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямках. За професійне виконання військового обов’язку у бойовій обстановці неодноразово заохочувався командуванням.
Поховали Захисника на Берковецькому кладовищі в місті Києві. У нього залишилися мати, дружина і два сини.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять В’ячеслава Якуніна — прокурора та Захисника України.
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️ Загальнонаціональна хвилина мовчання
26 квітня 2026 року на Харківщині пішов з життя В’ячеслав Якунін — заступник командира з психологічної підтримки персоналу штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗС Україні, колишній працівник органів прокуратури Дніпропетровської області та Генеральної прокуратури України.
З 1997 року В’ячеслав обіймав слідчо-прокурорські посади в районних прокуратурах міста Дніпропетровська, був прокурором Нікопольського району Дніпропетровської області.
Понад 20 років чоловік працював на різних прокурорських посадах у Генеральній прокуратурі України, зокрема на посаді першого заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління. Нагороджений нагрудним знаком «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» ІІ ступеня.
З літа 2022 року В’ячеслав проходив службу у 3 окремій штурмовій бригаді ЗС Україні. Він пройшов військовий шлях від солдата до заступника командира штурмового батальйону, мав військове звання «молодший лейтенант».
В’ячеслав приймав участь у бойових діях на Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямках. За професійне виконання військового обов’язку у бойовій обстановці неодноразово заохочувався командуванням.
Поховали Захисника на Берковецькому кладовищі в місті Києві. У нього залишилися мати, дружина і два сини.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять В’ячеслава Якуніна — прокурора та Захисника України.
26 квітня 2026 року на Харківщині пішов з життя В’ячеслав Якунін — заступник командира з психологічної підтримки персоналу штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗС Україні, колишній працівник органів прокуратури Дніпропетровської області та Генеральної прокуратури України.
З 1997 року В’ячеслав обіймав слідчо-прокурорські посади в районних прокуратурах міста Дніпропетровська, був прокурором Нікопольського району Дніпропетровської області.
Понад 20 років чоловік працював на різних прокурорських посадах у Генеральній прокуратурі України, зокрема на посаді першого заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління. Нагороджений нагрудним знаком «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» ІІ ступеня.
З літа 2022 року В’ячеслав проходив службу у 3 окремій штурмовій бригаді ЗС Україні. Він пройшов військовий шлях від солдата до заступника командира штурмового батальйону, мав військове звання «молодший лейтенант».
В’ячеслав приймав участь у бойових діях на Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямках. За професійне виконання військового обов’язку у бойовій обстановці неодноразово заохочувався командуванням.
Поховали Захисника на Берковецькому кладовищі в місті Києві. У нього залишилися мати, дружина і два сини.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять В’ячеслава Якуніна — прокурора та Захисника України.
Forwarded from Руслан Кравченко
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Цього тижня ми прийшли з підозрами…
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання
Захищаючи Україну від окупантів, 4 червня 2023 року в районі виконання бойового завдання загинув колишній військовий прокурор, начальник відділу цивільно-військового співробітництва ОК «Південь», полковник юстиції Олександр Макаєв.
Олександр у 2001 року вступив до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, який закінчив 2006 року.
Того ж року розпочався життєвий шлях Олександра у прокуратурі на посаді слідчого Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України. 14 років свого життя він віддав роботі в органах військової прокуратури сумлінному служінню Закону та захисту інтересів держави та громадянина. За весь час, до 2020 року, обіймав різні прокурорсько-слідчі посади та був нагороджений відомчими відзнаками «За сумлінну службу в органах прокуратури».
У 2020 році полковника юстиції Олександра Макаєва назначили начальником відділу цивільно-військового співробітництва ОК «Південь» в місті Одеса.
Із самого початку повномасштабного збройного вторгнення рф проти України полковник Олександр Макаєв організовував заходи цивільно-військового співробітництва в районах бойових дій, вивозив дітей та дорослих з Херсону. 4 червня 2023 року під час виконання бойового завдання серце Олександра зупинилося.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Олександра Макаєва – Героя, який боровся за справедливість і волю України до останнього подиху. Слава Герою!
Захищаючи Україну від окупантів, 4 червня 2023 року в районі виконання бойового завдання загинув колишній військовий прокурор, начальник відділу цивільно-військового співробітництва ОК «Південь», полковник юстиції Олександр Макаєв.
Олександр у 2001 року вступив до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, який закінчив 2006 року.
Того ж року розпочався життєвий шлях Олександра у прокуратурі на посаді слідчого Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України. 14 років свого життя він віддав роботі в органах військової прокуратури сумлінному служінню Закону та захисту інтересів держави та громадянина. За весь час, до 2020 року, обіймав різні прокурорсько-слідчі посади та був нагороджений відомчими відзнаками «За сумлінну службу в органах прокуратури».
У 2020 році полковника юстиції Олександра Макаєва назначили начальником відділу цивільно-військового співробітництва ОК «Південь» в місті Одеса.
Із самого початку повномасштабного збройного вторгнення рф проти України полковник Олександр Макаєв організовував заходи цивільно-військового співробітництва в районах бойових дій, вивозив дітей та дорослих з Херсону. 4 червня 2023 року під час виконання бойового завдання серце Олександра зупинилося.
«Він пройшов достойний шлях воїна. Ціною свого життя, був завжди готовий прийти на допомогу. Ніколи не жалів себе та під обстрілами думав про те, як допомогти іншим. Завжди будемо його пам’ятати», – зазначили бойові побратими.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Олександра Макаєва – Героя, який боровся за справедливість і волю України до останнього подиху. Слава Герою!
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання
30 листопада 2014 року в бою за старий термінал Донецького аеропорту загинув відважний «КІБОРГ», розвідник-снайпер 74-ого окремого розвідувального батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Ігор Шолодько (позивний «Спец»).
З відзнакою у 1990 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого. В юнацькому віці мріяв стати десантником і готував себе до цього: активно займався спортом і досяг неабияких результатів – став майстром спорту з дзюдо і кандидатом у майстри спорту з карате і самбо.
У 1994 році розпочав свою роботу в органах прокуратури, спочатку старшим слідчим прокуратури міста Житомира та прокуратури Житомирської області, згодом – слідчим із розслідування особливо важливих справ та прокурором відділу Генеральної прокуратури України, звідки звільнився у 2014 році. Понад 20 років віддав служінню закону в органах прокуратури.
Всі, кому доводилося бути знайомим з Ігорем, стверджували, що в ньому відчувалася така внутрішня сила, яка дозволяла завжди залишатися самим собою, бути принциповим, відстоювати свою думку у різних ситуаціях. Разом з тим, по життю, у спілкуванні та стосунках Ігоря Васильовича пам’ятають дуже щирою, привітною та позитивною людиною, готовою у будь-який час прийти на допомогу.
У серпні 2014 року полковник юстиції Ігор Шолодько був призваний на службу у зону АТО. На Схід країни відправився як доброволець і служив у складі 74-ого окремого розвідувального батальйону, де швидко завоював авторитет та повагу серед бійців.
Нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня, а також нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.
30 листопада 2014 року в бою за старий термінал Донецького аеропорту загинув відважний «КІБОРГ», розвідник-снайпер 74-ого окремого розвідувального батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Ігор Шолодько (позивний «Спец»).
З відзнакою у 1990 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого. В юнацькому віці мріяв стати десантником і готував себе до цього: активно займався спортом і досяг неабияких результатів – став майстром спорту з дзюдо і кандидатом у майстри спорту з карате і самбо.
У 1994 році розпочав свою роботу в органах прокуратури, спочатку старшим слідчим прокуратури міста Житомира та прокуратури Житомирської області, згодом – слідчим із розслідування особливо важливих справ та прокурором відділу Генеральної прокуратури України, звідки звільнився у 2014 році. Понад 20 років віддав служінню закону в органах прокуратури.
Всі, кому доводилося бути знайомим з Ігорем, стверджували, що в ньому відчувалася така внутрішня сила, яка дозволяла завжди залишатися самим собою, бути принциповим, відстоювати свою думку у різних ситуаціях. Разом з тим, по життю, у спілкуванні та стосунках Ігоря Васильовича пам’ятають дуже щирою, привітною та позитивною людиною, готовою у будь-який час прийти на допомогу.
У серпні 2014 року полковник юстиції Ігор Шолодько був призваний на службу у зону АТО. На Схід країни відправився як доброволець і служив у складі 74-ого окремого розвідувального батальйону, де швидко завоював авторитет та повагу серед бійців.
Побратими пригадують про велике добре серце Ігоря: «У зоні боїв він ніколи не міг проїхати повз тих, хто потребував допомоги: чи то була людина, чи тварина. Якось під обстрілом вискочив з БТРа і під шквальним вогнем забрав у машину напівживу від переляку собаку. І це був не єдиний випадок».
Нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня, а також нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.
⚡До 12 років позбавлення волі засуджено «суддю» з Алушти, причетну до незаконної депортації цивільного населення.
⚖️За публічного обвинувачення прокуратури АР Крим та м. Севастополя в порядку спеціального судового розгляду (іn absentia) колишню суддю апеляційного суду Автономної Республіки Крим визнано винною у державній зраді та незаконній депортації цивільного населення з Кримського півострова (ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 438 КК України).
🔹Прокурори автономії в суді довели, що суддя зрадила присязі на вірність народу України, обійняла посаду заступника голови незаконно створеного «Алуштинського міського суду Республіки Крим» та з березня 2014 року почала працювати в органах судової влади держави-агресора забезпечуючи здійснення злочинної політики рф, спрямованої на зміну демографічного складу населення півострова.
🔹Так, у травні 2015 року так звана суддя, всупереч нормам міжнародного гуманітарного права, ухвалила рішення про накладення на громадянина України адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2000 російських рублів з адміністративним видворенням його з території тимчасово окупованого Криму.
🔹Своє «судове рішення» суддя мотивувала тим, що у потерпілого були відсутні «дозвільні документи» на проживання на території півострова «іноземного громадянина», у зв’язку з чим він допустив порушення правил перебування на «території рф». Внаслідок цього потерпілий був вимушений покинути свою домівку та переїхав га підконтрольну Україні територію.
🔹Такі дії судді суперечать вимогам Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, що забороняє, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб з окупованої території.
🔹Засудженій призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
❗Спеціальне досудове розслідування здійснювалось ГУ НП в АР Крим та м. Севастополі.
⚖️За публічного обвинувачення прокуратури АР Крим та м. Севастополя в порядку спеціального судового розгляду (іn absentia) колишню суддю апеляційного суду Автономної Республіки Крим визнано винною у державній зраді та незаконній депортації цивільного населення з Кримського півострова (ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 438 КК України).
🔹Прокурори автономії в суді довели, що суддя зрадила присязі на вірність народу України, обійняла посаду заступника голови незаконно створеного «Алуштинського міського суду Республіки Крим» та з березня 2014 року почала працювати в органах судової влади держави-агресора забезпечуючи здійснення злочинної політики рф, спрямованої на зміну демографічного складу населення півострова.
🔹Так, у травні 2015 року так звана суддя, всупереч нормам міжнародного гуманітарного права, ухвалила рішення про накладення на громадянина України адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2000 російських рублів з адміністративним видворенням його з території тимчасово окупованого Криму.
🔹Своє «судове рішення» суддя мотивувала тим, що у потерпілого були відсутні «дозвільні документи» на проживання на території півострова «іноземного громадянина», у зв’язку з чим він допустив порушення правил перебування на «території рф». Внаслідок цього потерпілий був вимушений покинути свою домівку та переїхав га підконтрольну Україні територію.
🔹Такі дії судді суперечать вимогам Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, що забороняє, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб з окупованої території.
🔹Засудженій призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
❗Спеціальне досудове розслідування здійснювалось ГУ НП в АР Крим та м. Севастополі.
🔥2
Forwarded from Руслан Кравченко
Коригував російські удари по Києву під час масованої атаки 24 травня: затримано 18-річного агента рф
Поки Київ оговтувався від чергової російської атаки дронами та ракетами, 18-річний уродженець Черкащини працював на ворога: фіксував наслідки ударів, передавав інформацію про влучання та допомагав коригувати подальші атаки.
Його затримали поблизу одного з об’єктів Міноборони у столиці. В його телефоні знайшли листування з кураторами, геолокації, фото і відео наслідків обстрілів.
За даними слідства, у середині травня юнак шукав підробіток через Telegram. Спочатку отримав нібито «звичайне» завдання, фотографувати товари в магазинах конкурентів.
Потім, як перевірочне завдання, йому доручили знімати місцевість і позначати на картах рух військової техніки в передмісті. А вже 24 травня, у день масованої атаки на Київ, куратори дали конкретні адреси для фіксації наслідків ударів.
З листування видно, як представники рф у режимі реального часу координували кожен його крок: контролювали пересування через геолокацію, вимагали фото з різних ракурсів та уточнювали результати влучань.
«Ну ти якщо що не розчаровуйся...я тобі все одно заплачу незалежно від того, було там щось чи ні», – писав куратор виконавцю. Далі, після ідентифікації пошкодження сусідньої будівлі, також додав: «Ну там теж зніми. Але спочатку будівлю. Можливо, вони переплутали».
Для ворога це «контент», «координати» і «результат роботи». Для українців – життя людей, зруйновані будинки та чергові докази співучасті у війні проти власної держави.
18-річному фігуранту повідомлено про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану. Суд обрав йому запобіжний захід, тримання під вартою без права внесення застави.
Комплексні заходи проведено за координації зусиль Київської міської прокуратури, СБУ та ГУР МОУ.
Хочу окремо звернути увагу: російські спецслужби все частіше шукають виконавців саме серед молоді. Через Telegram, «легкий заробіток», прості завдання та психологію «це просто фото». Але фінал завжди один: робота на ворога і кримінальна відповідальність за державну зраду.
Жодних «легких грошей» тут немає. Є лише співучасть у наведенні російських ударів по українських містах. А за це буде максимально жорстка відповідальність – від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.
Працюємо далі
Поки Київ оговтувався від чергової російської атаки дронами та ракетами, 18-річний уродженець Черкащини працював на ворога: фіксував наслідки ударів, передавав інформацію про влучання та допомагав коригувати подальші атаки.
Його затримали поблизу одного з об’єктів Міноборони у столиці. В його телефоні знайшли листування з кураторами, геолокації, фото і відео наслідків обстрілів.
За даними слідства, у середині травня юнак шукав підробіток через Telegram. Спочатку отримав нібито «звичайне» завдання, фотографувати товари в магазинах конкурентів.
Потім, як перевірочне завдання, йому доручили знімати місцевість і позначати на картах рух військової техніки в передмісті. А вже 24 травня, у день масованої атаки на Київ, куратори дали конкретні адреси для фіксації наслідків ударів.
З листування видно, як представники рф у режимі реального часу координували кожен його крок: контролювали пересування через геолокацію, вимагали фото з різних ракурсів та уточнювали результати влучань.
«Ну ти якщо що не розчаровуйся...я тобі все одно заплачу незалежно від того, було там щось чи ні», – писав куратор виконавцю. Далі, після ідентифікації пошкодження сусідньої будівлі, також додав: «Ну там теж зніми. Але спочатку будівлю. Можливо, вони переплутали».
Для ворога це «контент», «координати» і «результат роботи». Для українців – життя людей, зруйновані будинки та чергові докази співучасті у війні проти власної держави.
18-річному фігуранту повідомлено про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану. Суд обрав йому запобіжний захід, тримання під вартою без права внесення застави.
Комплексні заходи проведено за координації зусиль Київської міської прокуратури, СБУ та ГУР МОУ.
Хочу окремо звернути увагу: російські спецслужби все частіше шукають виконавців саме серед молоді. Через Telegram, «легкий заробіток», прості завдання та психологію «це просто фото». Але фінал завжди один: робота на ворога і кримінальна відповідальність за державну зраду.
Жодних «легких грошей» тут немає. Є лише співучасть у наведенні російських ударів по українських містах. А за це буде максимально жорстка відповідальність – від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.
Працюємо далі
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання
12 березня 2023 року під час несення бойового чергування помер начальник відділення рекрутингу та комплектування Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Олександр Антонець, випускник Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
У 2007 році отримав спеціальність військового прокурора. З 2007 по 2015 рік працював слідчим у військовій прокуратурі Одеського гарнізону Військової прокуратури Південного регіону України.
З початком АТО добровільно пішов захищати країну від окупантів у складі 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр».
На початку повномасштабного вторгнення Олександр Антонець врятував близько сотні життів мешканців Волновахи - попри жорстокі обстріли з боку окупантів власним автомобілем евакуював мирне населення у найближчі населені пункти. Він став місцевим Героєм.
Життєвий шлях Олександра обірвався за півтора місяця до 39-річчя – 12 березня 2023 року в місті Добропілля Донецької області - під час несення бойового чергування його серце зупинилося.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Олександра Антонця: пам’ятаємо ціну нашої свободи. Світла пам’ять захиснику і вічна наша вдячність!
12 березня 2023 року під час несення бойового чергування помер начальник відділення рекрутингу та комплектування Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Олександр Антонець, випускник Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
У 2007 році отримав спеціальність військового прокурора. З 2007 по 2015 рік працював слідчим у військовій прокуратурі Одеського гарнізону Військової прокуратури Південного регіону України.
З початком АТО добровільно пішов захищати країну від окупантів у складі 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр».
На початку повномасштабного вторгнення Олександр Антонець врятував близько сотні життів мешканців Волновахи - попри жорстокі обстріли з боку окупантів власним автомобілем евакуював мирне населення у найближчі населені пункти. Він став місцевим Героєм.
Життєвий шлях Олександра обірвався за півтора місяця до 39-річчя – 12 березня 2023 року в місті Добропілля Донецької області - під час несення бойового чергування його серце зупинилося.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Олександра Антонця: пам’ятаємо ціну нашої свободи. Світла пам’ять захиснику і вічна наша вдячність!
Forwarded from Руслан Кравченко
«Паперова армія»: посадовці ТЦК фіктивно «мобілізували» 276 людей – робили статистику на померлих та ув'язнених
Викрито трьох посадовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які займалися «паперовою мобілізацією». Щоб прозвітувати про «успішне» виконання плану вони вигадували мобілізованих, яких насправді не існувало.
Маючи законний доступ до держреєстру «Оберіг», чиновники військкоматів заходили в систему за допомогою особистих електронних ключів та вносили до карток військовозобов'язаних неправдиві дані.
Для покращення статистики до переліку «мобілізованих» вносили померлих і засуджених, осіб із правом на відстрочку або спеціальним обліком, громадян, які вже проходять службу чи навчаються у військових вишах, а також тих, хто за віком уже не підлягає мобілізації.
Окрім електронного реєстру, чиновники підписували фейкові поіменні списки військовозобов'язаних, які нібито вже проходять службу у військових частинах. Насправді цих людей ніхто не призивав – підроблені документи просто відправляли до обласних ТЦК та СП для покращення статистики.
На Закарпатті, у Мукачівському РТЦК, 49-річний полковник, начальник військкомату, лише за січень-березень 2026 року фіктивно мобілізував 162 особи. Його 37-річний заступник у званні майора за той самий період поповнив фейкову статистику ще на 108 людей.
Окремий епізод – у Золочівському РТЦК на Львівщині. 41-річний підполковник, тимчасовий очільник відомства, за листопад-грудень 2025 року «призвав» 6 осіб, які насправді вже служили за контрактом у Військовому госпіталі Національної гвардії України та інших військових частинах.
Наразі всім трьом оголошено про підозру. Закарпатського полковника та його заступника-майора суд відправив під варту з альтернативою застави у 3,9 млн грн та 3,3 млн грн відповідно. Підполковнику зі Львівщини також обрано запобіжний захід – тримання під вартою або застава в розмірі 121,1 тис. грн.
Слідство триває. Встановлюємо повне коло причетних осіб, перевіряємо інші регіони на аналогічні схеми.
Працюємо далі
Викрито трьох посадовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які займалися «паперовою мобілізацією». Щоб прозвітувати про «успішне» виконання плану вони вигадували мобілізованих, яких насправді не існувало.
Маючи законний доступ до держреєстру «Оберіг», чиновники військкоматів заходили в систему за допомогою особистих електронних ключів та вносили до карток військовозобов'язаних неправдиві дані.
Для покращення статистики до переліку «мобілізованих» вносили померлих і засуджених, осіб із правом на відстрочку або спеціальним обліком, громадян, які вже проходять службу чи навчаються у військових вишах, а також тих, хто за віком уже не підлягає мобілізації.
Окрім електронного реєстру, чиновники підписували фейкові поіменні списки військовозобов'язаних, які нібито вже проходять службу у військових частинах. Насправді цих людей ніхто не призивав – підроблені документи просто відправляли до обласних ТЦК та СП для покращення статистики.
На Закарпатті, у Мукачівському РТЦК, 49-річний полковник, начальник військкомату, лише за січень-березень 2026 року фіктивно мобілізував 162 особи. Його 37-річний заступник у званні майора за той самий період поповнив фейкову статистику ще на 108 людей.
Окремий епізод – у Золочівському РТЦК на Львівщині. 41-річний підполковник, тимчасовий очільник відомства, за листопад-грудень 2025 року «призвав» 6 осіб, які насправді вже служили за контрактом у Військовому госпіталі Національної гвардії України та інших військових частинах.
Наразі всім трьом оголошено про підозру. Закарпатського полковника та його заступника-майора суд відправив під варту з альтернативою застави у 3,9 млн грн та 3,3 млн грн відповідно. Підполковнику зі Львівщини також обрано запобіжний захід – тримання під вартою або застава в розмірі 121,1 тис. грн.
Слідство триває. Встановлюємо повне коло причетних осіб, перевіряємо інші регіони на аналогічні схеми.
Працюємо далі