Чергову спробу російської сторони легалізувати зерно, незаконно вивезене з тимчасово окупованих територій України, зірвано.

Після вжиття Україною комплексу процесуальних заходів судно PANORMITIS залишило територіальні води Держави Ізраїль та відійшло у нейтральні води. Така поведінка може свідчити про усвідомлення ризику застосування до судна та вантажу заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема арешту.

На підставі матеріалів, переданих українською стороною у межах міжнародного правового співробітництва, компетентні органи Ізраїлю розпочали виконання запиту.

Факт правопорушення зафіксовано на міжнародному рівні.
Відтак подальше переміщення судна, вантажу та дії осіб, причетних до цієї схеми, залишатимуться предметом правового реагування в будь-якій юрисдикції, яка визнає верховенство права та поважає суверенітет України.

Вихід судна у нейтральні води не припиняє кримінального провадження і не звільняє причетних осіб від відповідальності. Україна продовжує процесуальну роботу, відстежує рух усіх російських суден та застосовуватиме всі доступні механізми міжнародної правової співпраці для арешту майна, встановлення всіх учасників схеми та притягнення їх до відповідальності.

Буча. Розстріляв цивільне авто, добив водія пострілами в голову і спалив докази: справу російського окупанта скеровано до суду

Я добре пам’ятаю Бучу в березні 2022 року. Пам’ятаю ці дороги, якими люди намагалися врятуватися. Пам’ятаю кожен злочин і кожне кримінальне провадження яке тоді я з колегами розслідував.

Щодня ми встановлюємо російських військових, які скоювали ці злочини. Послідовно. Поіменно. З доказами, які витримують суд.

Ця справа про вбивство цивільного на трасі Київ-Чоп, неподалік Бучі.

Один із небагатьох шляхів евакуації. Люди виїжджали з-під обстрілів. Цивільний автомобіль рухався між селами Мила та Березівка у напрямку Житомира.

Російський військовий бачив, що це цивільна автівка. Попри це, він відкрив прицільний вогонь. Щонайменше 63 кулі.

Коли автомобіль зупинився, він підійшов до пораненого водія і добив його кількома пострілами в голову. Після цього спалив машину разом із тілом.

Жодного бою. Жодної загрози. Лише умисне вбивство цивільної людини.

Справу щодо механіка-водія танкової роти 212-го окружного навчального центру Східного військового округу зс рф скеровано до суду.

Серед доказів наявні перехоплені розмови, в яких обвинувачений зізнається у скоєному, та свідчення іншого військовослужбовця рф, який був очевидцем цього вбивства.

За встановленням кожного такого імені стоять місяці роботи слідчих і прокурорів. Я сам працював із цими матеріалами і знаю, що за кожним епізодом – не просто протокол, а людське життя, обірване навмисно.

Це не один епізод. Це частина великої системної роботи, яка об’єднує тисячі фактів воєнних злочинів рф в єдину доказову базу.

Саме з таких справ формується фундамент для Спеціального трибуналу щодо злочину агресії росії проти України.

Ми готуємо ці матеріали вже зараз. І доведемо кожен епізод.

Це не питання часу. Це питання невідворотності.
Працюємо далі

🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання 

9 лютого 2024 року трагічно загинула прокурор Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Ольга Путятіна разом зі своєю родиною — чоловіком і трьома дітьми.

Їхні життя обірвалися внаслідок цинічної атаки росії на Харків. 

Старшому сину Олексію було 7 років, середньому Михайлу — майже 4. Найменший — Павло, йому було лише 10 місяців.

Сім’я стала заручником ворожого вогню у своєму будинку.

Ользі було 35 років. Вона працювала в органах прокуратури Харківської області з червня 2012 року. На цей час перебувала у декретній відпустці.

Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.

​​⚡Головні новини прокуратури АР Крим та м. Севастополя за минулий місяць:

🔹За пособництво державі-агресору судитимуть двох «волонтерок» з Криму

🔹До 13 років позбавлення волі засуджено суддю-зрадника із Севастополя

🔹Підтримував обвинувачення щодо військовополоненого ГУРівця: вперше повідомлено про підозру прокурору держави-агресора

🔹Капітана «тіньового» судна підозрюють у рейсі до окупованого Криму і вивезенні 2 тис. тонн газу

🔹Організовують незаконний призов у Криму: судитимуть двох «військових комісарів»

🔹За впровадження стандартів ворога у навчальних закладах Криму засуджено «методистку» окупаційного інституту

🔹Штурмував разом з окупантами військові об’єкти у Севастополі – судитимуть учасника незаконного збройного формування

🔹Незаконна депортація кримчан із території півострова: підозрюється ще одна окупаційна суддя

🔹13 років за держзраду – вирок отримав колишній керівник органу внутрішніх справ у Криму

🔹Мілітаризація українських дітей в окупованому Криму: оголошено підозри організаторам

🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання 

Під час масованої російської атаки на столицю 28 серпня 2025 року загинула працівниця Київської міської прокуратури Марія Бурдюх. Вона стала жертвою чергового воєнного злочину держави-агресора — удару по житловій забудові.
 
Жінку знайшли під завалами будинку в Дарницькому районі, але врятувати її, на жаль, не вдалося. Внаслідок отриманих важких травм вона померла у лікарні.
 
Марії Бурдюх було 65 років, з яких 15 вона працювала в прокуратурі.
 
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.

🕯️ Загальнонаціональна хвилина мовчання

6 лютого 2026 року, виконуючи бойове завдання у Синельниківському районі Дніпропетровської області, загинув Кирило Вітько - Захисник України, молодший лейтенант, працівник Офісу Генерального прокурора. Йому було 38 років.

З березня 2014 року працював у Генеральній прокуратурі України, а з 2021 року обіймав посаду провідного консультанта відділу охорони праці та режиму Департаменту управління об’єктами державної власності, організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення та цивільного захисту Офісу Генерального прокурора.

Після початку повномасштабного вторгнення Кирило добровільно став до лав захисників України. Під час служби отримав військове звання «молодший лейтенант» та був заступником командира артилерійської батареї з психологічної підтримки персоналу.

Учасник бойових дій, він був прикладом мужності, стійкості й самовідданого виконання військового обов’язку.

Світла пам’ять про Кирила Вітька назавжди залишиться в наших серцях.

Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.

🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання 

Ярослав Русин своє життя присвятив служінню закону, захищаючи справедливість і відстоюючи інтереси України.

Після участі в АТО з 2014 по 2017, Ярослав продовжив боротьбу за правду в органах прокуратури. Працюючи в Кіровоградській, Луганській та Черкаській областях, він зарекомендував себе як принциповий професіонал. Зокрема, з січня 2020 року Ярослав обіймав посаду прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності військової прокуратури об’єднаних сил. У своїй роботі Ярослав демонстрував високий рівень відповідальності, аналітичного складу розуму та відданість принципам справедливості.

З початком повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Ярослав повернувся до лав Сил безпеки та оборони України як офіцер ГУР МО України. У складі спецпідрозділу «КРАКЕН» він брав участь у звільненні Вільхівки, Руської Лозової та Питомника, демонструючи лідерство й мужність. 

28 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання, Ярослав загинув від осколкового поранення. Його подвиг став втіленням єдності прокурорської місії та воїнського обов’язку – захищати закон і країну.

За службу Ярослав був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в АТО» (2016), почесною відзнакою «За розвиток регіону» від Луганської ОДА (2018) та орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). У пам’яті колег він залишився взірцевим прокурором і командиром зі сталевим характером, а для дружини, батька та сестри – людиною з чуйним і добрим серцем. 

Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Ярослава Русина – героя, який боровся за справедливість і волю України до останнього подиху.

🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання 

Сергій Цимбал спершу працював слідчим у прокуратурі Краснодона Луганської області, а згодом — у Дніпровській екологічній прокуратурі.

У липні 2014 року Сергій став до лав 25-го батальйону «Київська Русь». Вже за кілька тижнів, у серпні, він вирушив на фронт, де батальйон вів запеклі бої за Дебальцівський плацдарм — одне з наймасштабніших зіткнень війни на Донбасі.

7 жовтня 2014 року, виконуючи бойове завдання, Сергій разом із трьома побратимами вирушив у розвідку. Група потрапила у засідку спецпризначенців рф. За спогадами одного з учасників бою, саме Сергій перший почув шум та побачив російських військових. Кількість окупантів значно перевищувала склад розвідгрупи: п’ятнадцять проти чотирьох. Потрапивши в оточення, Сергій Цимбал прийняв удар на себе: сказав побратимам —  «Відходьте, я вас прикрию», —  вибіг на горб, відволікаючи вогонь на себе, й до останнього відстрілювався з кулемета. Рішучі дії воїна врятували життя розвідувальної групи ціною власного: побратими змогли вирватися із засідки.

10 жовтня 2014 року Сергія поховали на центральному кладовищі в селищі Ставище Київської області. Сергій Цимбал посмертно удостоєний звання Героя України із Золотою Зіркою, недержавної нагороди «Народний герой України» та медалі УПЦ КП «За жертовність і любов до України». У селищі його іменем названа вулиця, а на фасаді освітнього закладу відкрито меморіальну дошку. Рішенням селищної ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин селища Ставище». 

Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Цимбала — прокурора і воїна, який до останнього подиху охороняв закон та незалежність України.

🕯️ Загальнонаціональна хвилина мовчання

У квітні 2026 року після важкої хвороби пішов із життя Вадим Каракай — Захисник України, штаб-сержант, працівник Офісу Генерального прокурора.

Вадим розпочав свій професійний шлях у серпні 2010 року. Працював у прокуратурі Дніпропетровської області, а з 2017 року обіймав посади слідчого з особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та прокурора відділу Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора. За сумлінну службу неодноразово отримував заохочення від Генерального прокурора.

З початком повномасштабного вторгнення він добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України. Пройшов шлях від солдата-стрільця до штаб-сержанта. Брав участь у звільненні Київщини, Харківщини та у запеклих боях на Донеччині.

Колеги та друзі пам’ятають Вадима як висококваліфікованого і принципового фахівця, порядну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу. Навіть під час служби він мужньо боровся з підступною хворобою, до останнього залишаючись вірним своїй справі.

Світла пам’ять про Вадима Каракая назавжди залишиться в наших серцях.

Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.

​⚡В Україні вперше засудили кримського «суддю» за переслідування цивільних

⚖️28 квітня 2026 року в Україні вперше ухвалено вирок, який прямо визнає воєнним злочином використання окупаційної «судової» системи проти цивільного населення. Йдеться про рішення, які під виглядом правосуддя ставали інструментом тиску, покарання і залякування.

🔹За публічного обвинувачення прокуратури автономії колишнього «суддю» окупаційного «Київського районного суду м. Сімферополя» визнано винуватим у порушенні законів і звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). Суд призначив йому 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

🔹У суді доведено, що після окупації Криму він свідомо перейшов на бік держави-агресора, присягнув їй і отримав посаду в незаконній судовій системі. Надалі він не просто виконував формальні функції, а ухвалював рішення, які безпосередньо впливали на долі людей і забезпечували переслідування за проукраїнську позицію.

🔹Один із ключових епізодів стосується заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. У 2015 році «суддя» неодноразово обирав і продовжував йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за участь у мирному мітингу на підтримку територіальної цілісності України.

🔹Іншим рішенням він засудив українського активіста Олександра Костенка до 4 років і 2 місяців ув’язнення за участь у подіях Революції Гідності в Києві. Фактично це було покарання за громадянську позицію.

🔹Суд встановив, що ці рішення ухвалювалися із застосуванням законодавства рф на окупованій території та грубо порушували норми міжнародного гуманітарного права. Зокрема, Конвенцію про захист цивільного населення під час війни 1949 року та Додатковий протокол І до Женевських конвенцій, які гарантують право цивільних осіб на справедливий суд навіть в умовах збройного конфлікту.

🔹Таким чином, дії обвинуваченого кваліфіковані як системне позбавлення цивільних осіб одного з фундаментальних прав - права на справедливий суд (ч. 1 ст. 438 КК України).

🔹Нині засуджений продовжує працювати на окупантів на захопленій частині Херсонщини.

📄За реалізацію політики рф щодо переслідування цивільного населення в Криму він перебуває під санкціями Європейського Союзу, США, Швейцарії, Японії та України.

💭Керівник прокуратури АР Крим та м. Севастополя Наріман Сулейманов зазначив:

«Такий результат став можливим завдяки системній роботі прокурорів автономії, які викривають воєнних злочинців навіть без доступу до території. Суд надав об’єктивну правову оцінку діям «служителя Феміди», який мав би бути гарантом правосуддя, але натомість свідомо втілював політику репресій проти наших громадян у Криму. Цей вирок – черговий сигнал для всіх пособників окупантів: відповідальність за воєнні злочини – невідворотна».

⚡For the first time in Ukraine, an occupying “judge” has been convicted of persecuting the civilian population

⚖️On April 28, 2026, for the first time in Ukraine a court recognised the use of the Russian occupying “judicial” system against the civilian population as a war crime. The case concerns “decisions” that were used as instruments of pressure, punishment, and intimidation under the guise of justice.

🔹Following public prosecution by the Prosecutor’s Office of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, the former “judge” of the occupying “Kyiv District Court of Simferopol city” was found guilty of violating the laws and customs of war (Article 438, Part 1 of the Criminal Code of Ukraine). The court sentenced him to 13 years of imprisonment with property confiscation.

🔹The court established that, following the occupation of Crimea, he deliberately sided with the aggressor state, swore allegiance to it, and assumed a position within the occupying judicial system. Crucially, he did not merely perform formal duties but made decisions that directly affected people’s lives and ensured the persecution of those holding pro-Ukrainian views.

🔹One of the key episodes concerns Ahtem Chiygoz, the deputy head of the Mejlis of the Crimean Tatar People. In 2015, the “judge” repeatedly imposed and extended Chiygoz's detention for his participation in a peaceful rally supporting Ukraine’s territorial integrity.

🔹In another “decision”, he sentenced Ukrainian activist Oleksandr Kostenko to four years and two months’ imprisonment for his participation in the Revolution of Dignity in Kyiv. This punishment was effectively imposed for his active civic position.

🔹Ukrainian court established that these “decisions” were made in accordance with Russian law in the occupied territory and constituted a gross violation of international humanitarian law. In particular, this concerns the 1949 Convention (IV) relative to the Protection of Civilian Persons in Time of War and Additional Protocol I to the Geneva Conventions, which guarantee civilians the right to a fair trial even during armed conflict.

🔹Thus, the accused’s actions were classified as the systematic deprivation of civilians of one of their fundamental rights — the right to a fair trial (Article 438, Part 1 of the Criminal Code of Ukraine).

🔹The convict currently continues to work for the occupying authorities in the part of Kherson region controlled by the hostile power.

📄For his role in implementing Russia’s policy of persecuting civilians in Crimea, he is subject to sanctions imposed by the European Union, the United States, Switzerland, Japan, and Ukraine.

💭Nariman Suleimanov, Head of the Prosecutor’s Office of the Autonomous Republic of Crimea and the City of Sevastopol, stated:

"This result was made possible thanks to the systematic work of the region’s prosecutors, who expose war criminals even without access to the territory. The court has provided an objective legal assessment of the actions of a “servant of Themis”, who should have been a guarantor of justice but instead deliberately implemented a policy of repression against our citizens in Crimea. This verdict is yet another signal to all accomplices of the occupiers: liability for war crimes is inevitable.”