​​👥 САП та НАБУ повідомили про підозру двом особам: невістці та колезі посадовиці ГУ ДПС в Сумській області — за сприяння в укритті злочину
 
 
🔎 Деталі справи:
 
У березні 2026 року САП та НАБУ повідомили про підозру начальниці управління ГУ ДПС в Сумській області за ч. 4 ст. 368 КК України за фактом вимагання 2 мільйонів гривень та отримання 1,5 мільйона гривень неправомірної вигоди.
 
Подальшим розслідуванням встановлено, що головному інспектору ГУ ДПС в Сумській області стало відомо про документування правоохоронними органами вчиненого злочину, про що вона негайно повідомила колезі, наказавши терміново приховати отриману неправомірну вигоду та видалити дані з мобільних телефонів з метою недопущення викриття.
 
У свою чергу невістка начальниці управління ГУ ДПС в Сумській області погодилася отримати злочинні кошти та перевезти їх на зберігання в надійне місце.
Детективи НАБУ в ході обшуку відшукали та вилучили 1,35 мільйона гривень, які невістка приховала у квартирі, що належала родині.
 
Дії головного інспектора ГУ ДПС в Сумській області кваліфіковано за ч. 1 ст. 396 КК України (у заздалегідь не обіцяному приховуванню особливо тяжкого злочину).
 
Дії невістки посадовиці кваліфіковано за ст. 198 КК України (заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання майна, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) майна, одержаного кримінально протиправним шляхом).
 
 
📌 Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

​​👥 Заволодіння понад 16 млн грн держустанови: справу направлено до суду

04 серпня 2026 року прокурор САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ направив до суду обвинувальний акт щодо колишнього керівника ДУ «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» та ще шести осіб, яких викрили на заволодінні мільйонними коштами, наданні неправомірної вигоди, а також легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

🔎 Як уже повідомлялося, у межах досудового розслідування встановлено, що у 2020 році один із керівників МВС України та керівник державної установи МВС України забезпечили перемогу в процедурі закупівлі обладнання відеоспостереження та контролю доступу, що встановлювалося в будівлях МВС України, наперед визначеної компанії. Попри те, що вартість цього обладнання була значно завищена, державна установа перерахувала за нього кошти, що в підсумку призвело до завдання установі збитків у сумі понад 16 млн грн.

При цьому працівники приватної компанії закупили обладнання в офіційного представника виробника та через ланцюжок фіктивних операцій штучно завищили ціну перед його постачанням до МВС України.

У подальшому кошти, на які завищено вартість обладнання, перераховано на рахунки інших компаній та під контролем підозрюваних переведено в готівку.

Задля отримання перемоги у цій закупівлі підприємець протягом 2018–2019 років через очолювану ним громадську організацію передав у безоплатне користування посадовцю МВС України чотири автомобілі преміумкласу загальною вартістю понад 6 млн грн.


Дії осіб кваліфіковано:
1) колишнього керівника державної установи за ч. 5 ст. 191 КК України;
2) власника приватної компанії  за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369 КК України;
3) директора приватної компанії за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України;
4) дії ще чотирьох осіб за ч. 2 ст. 209 КК України.

Наразі ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості, укладену з колишнім топпосадовцем МВС України. Згідно з її умовами він зобов’язаний, крім іншого, повністю відшкодувати завдані державі збитки.


📌 Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

​​​​👤 Незаконне збагачення на 13,9 млн грн: підозра колишній Віце-прем’єр-міністерці — Міністерці юстиції України

04 серпня 2026 року САП та НАБУ повідомили про підозру колишній Віце-прем’єр-міністерці — Міністерці юстиції України у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн та недостовірному декларуванні.

🔎 За даними слідства, підозрювана у 2024 – 2025 роках набула дві квартири у ЖК «Файна Таун» (зареєстровані на близьку подругу), вартість яких становить 6,9 млн грн; готівкові кошти в сумі близько 7 млн грн, частина з яких була витрачена на ремонти у придбаних квартирах.

Підозрювана також домовлялася купити будинок під Києвом орієнтовною вартістю 550 тис. дол. США. За домовленістю, 250 тис. дол. США вона мала сплатити готівкою, а решту суми — шляхом передачі продавцю вказаних двох квартир в ЖК «Файна Таун». Від угоди особа відмовилася, імовірно, через призначення на дипломатичну посаду за кордоном.

Офіційні доходи підозрюваної не дозволяли їй здійснити такі покупки. З початку 2024 року до середини 2025 року вона заробила близько 3,7 млн грн, але лише з її банківських рахунків було витрачено орієнтовно 4,2 млн грн.

Крім того, у користуванні підозрюваної в різний період перебували активи, оформлені на третіх осіб:
– квартира у столичному ЖК бізнес-класу «Львівська площа» (зареєстрована на матір);
– паркомісце та кілька нежитлових приміщень у цьому ЖК (зареєстровані на батька);
– автомобіль «MERCEDES-BENZ GLC 220D» (зареєстрований на підлеглого).

Відомості про це майно, як і про дві квартири в ЖК «Файна Таун», підозрювана не декларувала.

➡️ Дії особи кваліфіковано за ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.

06 серпня 2026 року слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання, застосувавши до вказаної особи запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 млн грн.
Наразі прокурором САП вирішується питання щодо оскарження зазначеної ухвали.

Разом з тим ВАКС повністю задовольнив клопотання щодо покладення на підозрювану таких процесуальних обов’язків:
– прибувати за викликом до детективів НАБУ, прокурора САП, слідчого судді або суду залежно від стадії кримінального провадження;
– повідомляти детективів НАБУ, прокурора САП чи суд про зміну свого місця проживання залежно від стадії кримінального провадження;
– утримуватися від спілкування з особами, визначеними ухвалою слідчого судді.


📌 Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

​​ 
💰 Заволодіння понад 9,2 млрд грн: справу стосовно колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ «ПриватБанк» направлено до суду
 
Прокурор САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ направив до суду обвинувальний акт стосовно колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ «ПриватБанк» та ще 5 осіб — експрацівників банківської установи, підозрюваних у заволодінні понад 9,2 млрд грн коштів, що належали банку.
 
🔎 За версією слідства, протягом січня – березня 2015 року один із власників ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку розробив злочинний план заволодіння коштами банківської установи.
 
Для реалізації свого злочинного умислу обвинувачений залучив 5 працівників банку, серед яких колишні: Голова Правління; заступник керівника напряму — директор департаменту міжбанківського дилінгу, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПАТ КБ «ПриватБанк»; заступник Голови Правління — директор казначейства; начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та заступник керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ КБ «ПриватБанк».
 
Схема злочину полягала у штучному створенні організованою групою зобов'язання банку виплатити одній із підконтрольних компаній понад 9,2 млрд грн за нібито зворотний викуп власних облігацій за завищеною вартістю шляхом підробки відповідних документів.
 
Частина цих коштів, а саме понад 446 млн грн, була легалізована шляхом перерахування під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів на особистий рахунок кінцевого бенефіціара ПАТ КБ «ПриватБанк» через низку фінансових операцій з підконтрольними компаніями. У подальшому вони були внесені ним до статутного капіталу банку з метою виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «ПриватБанк». Рештою коштів зловмисники розпорядилися на власний розсуд.
 
➡️ Дії усіх осіб кваліфіковано за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 191, 209, 366 КК України, залежно від ролі кожного учасника злочинної схеми.

 
📌 Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.