«Не намагайся зігнути ложку. Це неможливо. Спершу зрозумій головне: ложки не існує.»

Поговоримо про конкурс на митницю.
Принципово не ліз у цю тему, але бачу, як у деяких претендентів здають нерви, тому треба пояснити суспільству цей буремний процес.

Спершу зрозумійте головне: ніякої ложки (конкурсу) не існує.

І справа не в тому, що жоден сильний кандидат не пішов на конкурс, а в самому форматі, який лише за назвою є конкурсом.

Митниця - занадто важливий для влади актив та ресурсна база, щоб довірити її штурвал випадковому переможцю, обраному випадковими членами комісії.

Саме тому головною відмінністю від конкурсу на БЕБ, про яку мовчать, є те, що фінальний вибір і призначення переможця здійснюватиме Міністр фінансів Сергій Марченко, якому комісія лише подає на вибір двох кандидатів.

І не те щоб я був противником кадрової незалежності, але, враховуючи існуючу архітектуру державного управління, обрання голови митниці руками Мінфіну означатиме збереження корупційний status quo, що багатьох і влаштовує.

Як в конкурсну процедуру Уряд протягнув норму про обрання переможця руками Мінфіну - ніхто не може пояснити. Але ж вийшло.
Саме ця норма і відштовхнула від участі всіх потенційно незалежних кандидатів.

Занадто добре всім відома система просіювання людей на митницю Сергія Михайловича.

Попри фактичний контроль митниці з боку правоохоронців, кадровий контроль досі надійно в руках Марченка. Паритет.

Ви бачили коли-небудь реакцію Мінфіну на корупцію або схеми на митниці? Отож.

Але хто є головним претендентом та потенційним переможцем?
Попри фактичну театральність конкурсу, усередині Уряду існують два претенденти, боротьба між якими і розгорнулася на сайтах-помийках в останні тижні.

Головним кандидатом є чинний заступник голови митниці Владислав Суворов.
З одного боку він, вже шість років перебуває всередині системи та глибоко інтегрований в усі процеси.
Ламати «роботу» точно не буде. Він свій.
З іншого - обіймаючи посаду заступника з міжнародної роботи та постійно представляючи Україну в митних питаннях, має певний авторитет і довіру серед міжнародників.
Він, так би мовити, обличчя української митниці для партнерів.

Саме Суворов проводив щорічні зустрічі з генеральним секретарем Всесвітньої митної організації Куніо Мікурія, який, за погодженням Кабміну, став головою конкурсної комісії з відбору голови митниці.
Чи можна це трактувати як конфлікт інтересів для Куніо? Не знаю.
Але факт знайомства та комунікації є беззаперечним.

І якщо говорити про зв’язки з комісією, то Суворов приймав участь у заходах Федерації роботодавців України, голова ради якої Дмитро Олійник - також опинився серед членів конкурсної комісії.
Скажімо м’яко - ФРУ має певні інтереси на митниці.

Тому Суворов має всі шанси набрати потрібні чотири голоси для виходу у фінал, з якого його легко погодить Сергій Марченко.

Неформальну підтримку Суворову забезпечують і групи силовиків, які контролюють митницю зараз. Ну як підтримку… заливати його шлях існуючим компроматом вони поки не планують.

Але все не так просто.
Поламати гру Суворова може інший претендент від провладних груп - чинний керівник Державіаслужби Даніїл Меньшиков, який раніше очолював Львівську та Черкаську митниці.

Він грамотний спеціаліст, не замазаний у «чорнусі», та понятійний гравець з команди віцепрем’єра Олексій Кулеба, який, власне, і підтримує «свою» людину на митницю.

Підтримують його і певні групи силовиків.

Компетенції Меньшикова легко забезпечать йому вихід в фінал і він теж влаштовує Марченка.

Але є проблема.
Це потенційний вихід у фінал Меньшикова та Суворова.
Це створить конфлікт інтересів різних груп уже всередині Уряду який Марченку зовсім не потрібен. Він шахіст, а не боксер.
Тому умова проста.
У фінал має вийти один.

Тому завдання кожного - збити конкурента до фіналу, чим кандидати схоже вже тиждень медійно і займаються.

Я вболіваю за обох.

Це все, що вам потрібно знати про цей конкурс.