Дякую «АрміяІнформ» за велике інтерв’ю на тему НРК.
Побачите, з часом весь військовий світ захоплюватиметься українськими роботами.

https://armyinform.com.ua/2026/05/05/nam-treba-beregty-lyudej-i-zastosuvannya-nrk-odne-iz-rishen-sergij-flesh-pro-robotiv-na-fronti

Про це давно говорив Міністр оборони Михайло Федоров, зараз про це говорить Буданов.

Я знаю кілька підрозділів ЗСУ, які дуже ефективно використовують службу іноземців. Їхній досвід і знання треба переймати та поширювати. Пояснювати командирам, як максимально ефективно використовувати іноземні людські ресурси.

Треба відкривати за кордоном вербувальні пункти, прискорювати процеси перевірки іноземців, правильно їх готувати та розподіляти.

Зараз у коментарях ми побачимо: розформували іноземний легіон… іноземці все кинуть і втечуть… іноземці підведуть… ми воюємо за батьківщину, а вони ні… вони не розуміють нашу мову.

Треба брати і займатися питанням, а не ахати й охати, що буде і як буде та як складно. Я знаю штурмові полки, в яких іноземці ідеально вписалися в структуру і воюють, не викликаючи жодних заперечень.

Оскільки я вже зачепив тему детекторів FPV, то скажу, що я, мабуть, протестував усе, що є на ринку, та важаю, що ідеального виробу не існує. У кожного є свої нюанси. Тому на фронта я вирушаю, маючи при собі кілька детекторів. Вони компенсують недоліки один одного.

Я тестую зразки, даю поради щодо недоліків та способів їх усунення. Хтось із виробників слухає, хтось ні. При цьому я ніколи не буду писати публічно, що когось треба купувати, а когось ні.
У всіх виробників є частка браку та проблеми, які можуть вилазити з часом.

Також мені дуже неприємно, коли одні виробники починають гадити на інших, щоб просувати свій товар. При цьому вдаються до всіх можливих способів. Це просто підло.

Якщо вам хтось буде розповідати, що один виріб кодифікований, а інший ні (як 100% доказ), це не завжди щось означає. Не завжди означає, тому що система побудована так, що постійно з'являються нові вимоги до кодифікації відповідно до реалій фронтів, але при цьому те, що кодифіковано давно і, можливо, давно не актуально..... як і раніше допускається до виробництва та поставок в армію. Це біда, і я хочу це виправити.

Актуальним залишається питання того, що не відповідає вимогам армії через якісь дрібниці, але при цьому коштує набагато дешевше. Ось нещодавно одному виробнику відмовили в кодифікації тому, що батарея тримає не 8 годин, а 7, корпус не того рівня захисту, один діапазон коротший, ніж потрібно, але ціна у ДВА РАЗИ НИЖЧА ЗА ІНШІ.
Запитайте у військової частини, яка купує щось за "cвоi"гроші: чи важливий для них корпус детектора якiй всередині машини, та минус одна година роботи акумулятора, якщо замість одного приладу можна купити два.

Зараз з'явився новий детектор, який не складено з набору FPV-приймачів, а повністю розроблено в Україні на основі SDR. Він охоплює весь діапазон частот і ще довго залишатиметься актуальним. Група інженерів працювала над прладом цілий рік. Поки що я тестую його разом із виробником, а виробник доопрацьовує зручність користування для пересічного солдата.

Окремий пункт про детектор «Фізика». Фізик — це інженер, який розробив детектор і передає його на виробництво іншим за умови дотримання обмеження ціни. Така модель має як плюси, так і мінуси.
Плюс — у низькій ціні виробу та великому обсязі поставок на ринок.
Мінус — у тому, що не кожен виробник "за ліцензією" веде власні розробки та доопрацювання. Автор також не може гарантувати однакової якості та надійності у всіх виробників.
Розпізнати детектор за ліцензією «Фізика» дуже просто. Прилад має невеликий додатковий екран ( 2 кольори), на якому частоти відображаються одразу по 3 діапазонам.

Я вірю, що з часом ринок насититься детекторами, ціни у всіх вирівняються, а якість і репутація виробників розставлять усе на свої місця. До закупівель для армії будуть допущені лише пристрої, що відповідають актуальним на сьогодні вимогам.

Що ви думаєте про приватні військові компанії?

У нас їх зараз немає, але я бачив, как цей принцип давно працює.

Коли розумний менеджер і лідер формував підрозділ з нуля. Шукав фінансування, шукав людей, вибудовував усі внутрішні процеси управління, налагоджував логістику та постачання. І підрозділи виходили просто неймовірні. Це приклади Мадяра, Єлізарова, Ляшка та багатьох інших.

Для мене це також шлях багатьох воїнів після закінчення війни. Не всі знайдуть себе у мирному житті

P.S. І я був дуже радий, коли ворог вивів «Вагнерів» з наших фронтів. Противник був складним.