Оскільки я вже зачепив тему детекторів FPV, то скажу, що я, мабуть, протестував усе, що є на ринку, та важаю, що ідеального виробу не існує. У кожного є свої нюанси. Тому на фронта я вирушаю, маючи при собі кілька детекторів. Вони компенсують недоліки один одного.

Я тестую зразки, даю поради щодо недоліків та способів їх усунення. Хтось із виробників слухає, хтось ні. При цьому я ніколи не буду писати публічно, що когось треба купувати, а когось ні.
У всіх виробників є частка браку та проблеми, які можуть вилазити з часом.

Також мені дуже неприємно, коли одні виробники починають гадити на інших, щоб просувати свій товар. При цьому вдаються до всіх можливих способів. Це просто підло.

Якщо вам хтось буде розповідати, що один виріб кодифікований, а інший ні (як 100% доказ), це не завжди щось означає. Не завжди означає, тому що система побудована так, що постійно з'являються нові вимоги до кодифікації відповідно до реалій фронтів, але при цьому те, що кодифіковано давно і, можливо, давно не актуально..... як і раніше допускається до виробництва та поставок в армію. Це біда, і я хочу це виправити.

Актуальним залишається питання того, що не відповідає вимогам армії через якісь дрібниці, але при цьому коштує набагато дешевше. Ось нещодавно одному виробнику відмовили в кодифікації тому, що батарея тримає не 8 годин, а 7, корпус не того рівня захисту, один діапазон коротший, ніж потрібно, але ціна у ДВА РАЗИ НИЖЧА ЗА ІНШІ.
Запитайте у військової частини, яка купує щось за "cвоi"гроші: чи важливий для них корпус детектора якiй всередині машини, та минус одна година роботи акумулятора, якщо замість одного приладу можна купити два.

Зараз з'явився новий детектор, який не складено з набору FPV-приймачів, а повністю розроблено в Україні на основі SDR. Він охоплює весь діапазон частот і ще довго залишатиметься актуальним. Група інженерів працювала над прладом цілий рік. Поки що я тестую його разом із виробником, а виробник доопрацьовує зручність користування для пересічного солдата.

Окремий пункт про детектор «Фізика». Фізик — це інженер, який розробив детектор і передає його на виробництво іншим за умови дотримання обмеження ціни. Така модель має як плюси, так і мінуси.
Плюс — у низькій ціні виробу та великому обсязі поставок на ринок.
Мінус — у тому, що не кожен виробник "за ліцензією" веде власні розробки та доопрацювання. Автор також не може гарантувати однакової якості та надійності у всіх виробників.
Розпізнати детектор за ліцензією «Фізика» дуже просто. Прилад має невеликий додатковий екран ( 2 кольори), на якому частоти відображаються одразу по 3 діапазонам.

Я вірю, що з часом ринок насититься детекторами, ціни у всіх вирівняються, а якість і репутація виробників розставлять усе на свої місця. До закупівель для армії будуть допущені лише пристрої, що відповідають актуальним на сьогодні вимогам.

Що ви думаєте про приватні військові компанії?

У нас їх зараз немає, але я бачив, как цей принцип давно працює.

Коли розумний менеджер і лідер формував підрозділ з нуля. Шукав фінансування, шукав людей, вибудовував усі внутрішні процеси управління, налагоджував логістику та постачання. І підрозділи виходили просто неймовірні. Це приклади Мадяра, Єлізарова, Ляшка та багатьох інших.

Для мене це також шлях багатьох воїнів після закінчення війни. Не всі знайдуть себе у мирному житті

P.S. І я був дуже радий, коли ворог вивів «Вагнерів» з наших фронтів. Противник був складним.

До пожежі я встиг перевірити китайський 500 ват лазер, але військового застосування для нього не знайшов.

Так, він випалює візерунки на дереві, пропалює картон, а якщо тримати хвилину — то пропалює пивну банку. Але ось пошкодити оптоволокно він не зміг, пошкодити дроти теж. Він зможе спалити матрицю камери, але променем у дрон не влучиш.

Для потужного променя потрібне додаткове фокусування на кожну відстань

Поки що це лише іграшка за 500 доларів

Про компактну тактичну РЛС корпорації «Ростех», яка нам відома як СКВП, я вже не раз вам розповідав. Вона навіть з’являлася на виставках у РФ.

А ось ще одну портативну РЛС противник не поспішає показувати, хоча на фронтах їх теж дуже багато.

Йдеться про виріб ТОВ СТЦ під назвою МСЛ 20045.
РЛС дозволяє фіксувати з високою точністю крилаті БПЛА на відстані 15 кілометрів. ФПВ може бути виявлен на відстані 8 кілометрів. Кут огляду сектора 45 градусів. Одне робоче місце оператора може одночасно працювати з 8 такими станціями.

На відміну від СКВП, дана РЛС працює на іншому діапазоні частот 5,0-5,9 ГГц.

Візуально виглядає як прямокутний блок розміром 65 на 35 сантиметрів на тринозі. Її добре ховають.

Подвійне свято.

Як відключення StarLink завадило планам ворога на морі.

Як тільки наша країна продемонструвала успішні приклади застосування ударних морських дронів, наш ворог одразу взявся за розробку аналогів.

Протягом усього 2024 року тривають підготовчі та конструкторські роботи.
У лютому 2025 року з’являються єдині тактико-технічні вимоги до безпілотних катерів військово-морського флоту РФ.
Кількома підприємствами вже весною 2025 року розпочато випуск безпілотних ударних катерів.

У середині літа 2025 року проводяться масштабні випробування та навчання БЕК. Підрозділ «Рубікон» долучається до теми БЕК.

25 серпня 2025 року противник здійснює успішну атаку на судно «Сімферополь» у дельті Дунаю. Також восени катери виконують низку атак на інші об’єкти на нашому узбережжі.
Зʼявляються десятки моделей БЕК: Оркан, Катран, Визир, Мурена, Сардина, 1000
2026 рік мав стати роком масового застосування противником БЕК. Але всі плани зіпсувало відключення «Старлинка» на початку 2026 року.

Справа в тому, що для безпілотних катерів питання зв'язку та управління є найважливішим. Наш противник вирішив взяти з нас приклад і зробив основну ставку для управління БЕК на Старлінк. Резервні системи були, але вони не стали заміною Старлінку, і я розповім вам, чому.

Згідно з концепцією противника, зв'язок у прибережній зоні має забезпечувати МЕШ радіосистема «Павутина». Однак вона забезпечувала зв'язок лише на відстані 30 кілометрів і виконувала завдання лише щодо захисту узбережжя катерами.

Була зроблена спроба працювати через геостаціонарні супутники росії, застосовуючи спеціальні термінали (я вам їх показував, така біла куля, всередині якої маленька супутникова тарілка дивиться на супутник). Такі термінали працюють на великих кораблях, але, як виявилося, під час хитання та маневрів зв'язок із супутником повністю втрачається. Швидкість каналу та затримки сигналу через «далекий» супутник теж створювали труднощі з керуванням.

Далі ворог спробував запустити канал керування катерами через радіозв'язок із застосуванням БПЛА-ретрансляторів.

Шукати нічого не стали і спробували «підняти» канал управління та відео на обладнанні компанії «Аероскан», яке встановлено на БПЛА «Зала». Сама «Зала» була ретранслятором. Система працювала на частотах, які знають усі наші РЕБовці (2100-2700 МГц)
Альтернативою була система радіозв'язку 3D Link компанії ООО «ПЛАЗ». А БПЛА-ретранслятори застосовувалися б компанії «Геоскан. Діапазон зв'язку 1100-1400 МГц

Випробування показали, що обидві системи забезпечують стабільну якість радіозв'язку для атаки всього узбережжя України. Але ось яка «біда»-катери є джерелом радіовипромінювання. Морський ефір ретельно моніториться і таки катери будуть швидко виявлені, а їхні радіомодеми будуть придушені засобами РЕБ.

Звісно, не можна недооцінювати нашого ворога. Вони дуже хочуть застосовувати БЕКи, які, тим більше, вже побудовані. Я приблизно розумію, куди вони рухатимуться далі. Подивимось.

Найпоширеніше запитання, яке мені задають цього місяця: захист НРК від FPV.

На відміну від людини, НРК не боїться, що його викриють на полі бою; йому потрібно захиститися від атаки з повітря будь-яким способом.