Фахівці компанії SkyFall розробили дрон StarGate для евакуації поранених вагою до 150 кг на відстань 15 км.
Я знаю, що замовлення від ЗСУ на цей виріб було оголошено ще кілька років тому.

Основна відмінність цього дрона від звичайного полягає в дублюванні всіх важливих систем та алгоритмах, які передбачають усі можливі нештатні ситуації.

Багато хто задасть логічне запитання: на «нулі» ворог може відкрити вогонь по пораненому всередині капсули.
Відповім: запуск дрона не відбувається прямо над головою супротивника. Дрон застосовується, коли час обчислюється хвилинами і вибору просто немає.

Дякуємо SkyFall. Ви врятуєте багато життів.

15 вересня я написав публікацію про необхідність надавати цивільному населенню інформацію про місцезнаходження Шахедів. Тоді публікація отримала велику підтримку суспільства.

Минув буквально місяць і система запрацювала.

Дякую прем'єру за підтримку. Спасибі міністру «Мінцифри» Оксані Ферчук і звичайно дякую усім розробникам та фахівцям які це зробили для усій країни.
Над проектом працювало багато людей з різних структур.

https://map.ukrainealarm.com

Коли всі бачать візуальний результат роботи наших безпілотників, я завжди замислююся над організаційно-технічною частиною.

Щоб долетіти до Пітера, нашим БПЛА потрібно подолати 1000 км через 4 області противника. 4 області, які захищені ППО та РЕБ.

Причому це не крилаті ракети з спеціальними сістемами, це БПЛА, які летять зі швидкістю до 200 км/год

Обмеження швидкості «Старлінк» у пакеті Starshield не знято. Обмеження 160 км/год діє.

Раніше я писав, що це обмеження не дає змоги нашим реактивним перехоплювачам захищати країну від реактивних «Шахедів».

Тепер ми знаємо про нову проблему. Значну частину звичайних «Шахедів» збивають наші вертольоти. Вертольоти літають швидше за 160 км/год. Обмеження швидкості Starshield вплинуло на важливий канал передачі інформації на бойові вертольоти.

Мені дуже важко усвідомлювати, що один раптовий крок партнерів руйнує значну частину нашої оборони.

Я вірю, що це непорозуміння і що воно буде вирішене.

https://www.bbc.com/news/articles/cmj47yx572z5o

Маскування ворогом дрона ждуна.

Сьогодні вночі Росія атакувала історичний центр Києва балістичною ракетою «Іскандер» з касетною боєголовкою К5. Ця боєголовка вибухає над землею і застосовується спеціально для максимального ураження людей та техніки на площі 400 на 400 метрів. 45 бойових елементів вибухають у повітрі.

Цей удар було завдано не з військовою метою. Метою було зруйнувати частину старого міста та травмувати якомога більше людей. Маємо багато поранених цивільних та зруйнування.

В наслідок удару постраждали 4 людини з Свято-Введеньского монастиря УПЦ.

Ракета «Філін». Пам’ятаєте, я вже давно прогнозував, що наш противник робить ставку на майбутнє не на реактивні «Шахеди», а на дешеві крилаті ракети.

Вони швидші, маневреніші, можуть літати на низьких висотах і нести більшу бойову частину, ніж «Шахед». Їм не потрібні дронопорти, багато з них можна запускати з вертольотів і БПЛА. І головне — їх можна виробляти з російських вузлів.

Ми вже знаємо про «Герань-5», «Бандероль», «Дань-Т», «Дань-М», С71М, реактивний «УМПБ-5» і ось знов в Україні помітили нову ракету «Філін».

«Філін» може літати на відстані до 1200 кілометрів зі швидкістю до 800 км/год. Вага бойової частини порівнянна з 1–2 «Шахедами». Висота польоту — до 6 км.

Виробляє ракету вже інше підприємство — АТ «НПО «МОЛНІЯ».
Воно відоме нам у контексті виробництва КАБів.

Цікаво, що реактивний двигун на ракеті російський. Він уже використовується в С71 та «Бандероль».

Дякую ГУР за системну роботу з ідентифікації ракет, БПЛА, фіксації та аналізу комплектуючих, що використовуються в них, з метою визначення та блокування каналів їх постачання.

На жаль, цей день не обмежився лише новою бюджетною ракетою «Філін».

Росія знову атакувала нас новою модифікацією «Герань-5» під назвою «Герань-5 К5-К». Як і у випадку з «Філіном», ми вперше зафіксували цю ракету буквально місяць тому.

Особливістю ракети є система оптичної навігації, збільшена дальність, швидкість і висота польоту.

ЗМІ просять надати інформацію щодо поточного стану обмежень Starlink.

Наразі ми не фіксуємо зняття обмежень у СтарЛінк. Бувають окремі випадки, коли СтарЛінк може рухатися дещо швидше за обмеження, але це, вірогідно, наслідки роботи алгоритму СпейсХ, або особливи умови використання , а не зняття обмеження.

Усім, хто займається виявленням та подавленням китайських модемів МЕШ. Противник розширив можливу смугу роботи модемів з 200 МГц до 400 МГц.

Це нам за те, що ми молимося.

Люди задають питання щодо попереднього допису.

Майже два роки тому противник почав застосовувати радіомодеми МЕШ для зв’язку з ударними та розвідувальними БПЛА на нашій території. Для реалізації цього проєкту було створено навіть спеціальну групу пілотів.

МЕШ-модем нічим не відрізняється від звичайного радіомодему, крім можливості формувати канали дублювання та ретрансляції інформації. З цією метою кожен радіомодем є одночасно ретранслятором сигналів для інших таких самих модемів.

Починалося все на Шахедах банально: один діапазон частот, один набір налаштувань модему, один пароль, один ключ шифрування каналу.

Тут я хочу зробити ліричний відступ: уявіть собі, що налаштуванням параметрів зв’язку займаються фахівці з Алабуги. Йдеться про серйозне питання — ударні БПЛА. І знаєте, як вони називають борти у своїй системі модемів? «Піся»! Коли я рік тому побачив пароль для входу в меню кожного модему «Pizda», я думав, що на цьому все. Але на мене ще чекав ключ шифрування зв’язку «Xyi». Я тоді ще подумав : «Що ви за хворі люди такі?» Я насилу уявляю собі українського розробника, який би вигадав такі слова для паролю.

Повернемося до теми. Противник не бачив жодної загрози для себе, бо все працювало без проблем. Ми фактично майже рік на рівні країни не займалися активною та системною протидією цьому зв’язку. І лише атаки реактивними «Шахедами» на столицю змусили нас щось робити.

Коли ми почали давити модеми діапазону 1300–1500 МГц, вони запустили на «Шахедах» іншій діапазон 3200–3400 МГц

Тут я зроблю другий відступ. Уявіть собі країну, яка залучила до розробки ударних БПЛА своїх найкращих інженерів. На «Алубузі» працюють десятки тисяч фахівців. Це конструктори, вчені, інженери, обдаровані студенти. І, звісно, серед цих тисяч фахівців є ті, хто займається питаннями радіозв’язку. І ці фахівці, я впевнений, мають високий рівень.

Отож, коли ми почали заважати роботі МЕШ-зв’язку противника, від нього посипалися нові виклики та рішення. Вони фактично щодня випробовують різні варіанти зв’язку в найрізноманітніших комбінаціях. І це невидима війна, в якій ми поки що трошки відстаємо.

Мені не соромно в цьому зізнатися, бо нам протистоїть не лише росія. Російська промисловість не змогла впоратися з випуском МЕШ-модемів, тому, крім росії, нам протистоять ще й кращі інженери Китаю, які розробляють технічні рішення та алгоритми для модемів.

Що росіяні роблять зараз? Те саме, що робив би я та будь якій інженер : Різні діапазони, різні смуги, рознесений прийом і передача, кілька різних модемів на борту, антенні системи з бім-формінгом, наземні ретранслятори, різні конфігурації мережі, робота модемів по черзі або за часом, фейкові частоти, хендовер через різни наземні станції, збільшення потужностей.

Усе це спрямовано на одне — продовжувати забезпечувати Шахеди каналом зв’язку з оператором. Ну а нам потрібно приймати ці виклики й боротися проти інженерів двох країн.

Такий наш шлях.

Кілька тижнів не відповідав на запити українських ЗМІ. Вибачте. Усі сили та час спрямував на іноземні видання.

Разом із Президентом та командою працювали над темою обмеження «Старшилд» та важливістю отримання розвідувальних даних для нас.

Треба було донести до світової спільноти важливість цих складових для оборони країни.

І нам це вдалося. Усе знов працює.

Дуже дивно, що Ілон Маск не знає про обмеження роботи Starlink в Україні.

1. Починаючи з зими 2026 року всі термінали StarLink над територією України (включно з окупованими територіями) мають обмеження швидкості переміщення 70-90 км/год.

2. Над територією росії StarLink не працює.

Таким чином, ми ФІЗИЧНО НЕ МОЖЕМО ВИКОРИСТОВУВАТИ КОМЕРЦІЙНИЙ STARLINK для ударів дипстрайками та мідл страйками.

Одне з питань, яке мені задають: «Що в сучасній війні важливіше: технологічність зброї чи її масовість?

Спробую сформувати думку з цього приводу на прикладах цієї війни і прошу врахувати, що я не говорю про спецоперації та локальні дрібні конфлікти, а маю на увазі глобальні війни.

Одну з важливих ролей на фронтах відіграють розвідувальні БПЛА. Наш супротивник у перші роки війни активно застосовував БПЛА «Зала», «Суперкам» та «Орлан». Але в якийсь момент наш ворог вирішив, що замість одного розвідувального БПЛА «Зала» ефективніше застосувати 50 дешевих БПЛА «Молнія». Вони, безумовно, набагато гірші за «Залу» чи «Суперкам» за характеристиками, але користі принесуть більше.

Та й у принципі дешева примітивна «Молнія» стала основою фронтових ударних БПЛА ворога на середні дистанції. Переваги тут досягаються за рахунок кількості.

Той самий приклад із дешевими перехоплювачами «Шахедів». Ми могли б створити дорогі дрони-мисливці, але обрали концепцію десятків тисяч дешевих і не надто високотехнологічних «Пісунів» та «Стінгів», якими заполонили всю країну й закрили небо від бензинових «Шахедів». Саме дешевизна та масовість дозволили нам тоді закрити всю країну.

Ще один приклад з іншого напрямку — фронтової РЕБ. І Україна, і Росія з першого дня війни заповнюють фронт дешевими та примітивними виробами на основі китайських модулів перешкод. При цьому Росія називає себе найсильнішою країною з РЕБ, але нічого дорогого та високотехнологічного з окопного РЕБ не виробляє.

Зараз ми бачимо, що противник планує зробити ставку на сегмент дешевих крилатих ракет. Наша ППО збиває майже всі крилаті ракети. Тож навіщо витрачати величезні суми на дорогі ракети, якщо замість одного «Калібру» можна виготовити та запустити 20 «Бандеролей».

Замість дорогих військових і спеціалізованих радіостанцій «Азарт» російська армія «засипає» свої фронти дешевими китайськими радіостанціями DMR. Замість одного «Азарта» вони купують… 200-300 радіостанцій із Китаю. Звісно, вони гірші, але базовій зв’язок забезпечують.

У всіх напрямках технологій ми бачимо ознаки того, що перевагу надають масовості, а не технологічності. Це відбувається й тому, що для складних військових розробок потрібен інженерний потенціал і час, а його немає. Краще швидше виготовити щось просте, масове й поставити це на поле бою, ніж вести розробку роками.

Коли я дивлюся на військових виставках на танки вартістю 10 мільйонів доларів, я відразу уявляю, як 5 безпілотників по 300 доларів його зупинять. Не зупинять п’ять, то зупинять 20. Масовість і простота переможуть технологію.

Кілька високопоставлених військових чиновників із невеликих європейських країн казали мені: ми не боїмося наземних операцій, ми боїмося, що 5000 дешевих, примітивних ударних БПЛА перевантажать ППО і рознесуть нам усю країну.

Але, безумовно, зовсім без технологій і розробок не обійтися. Прогрес — це двигун війни. Просто розробляючи та створюючи нові продукти, треба розуміти, що вони мають бути дешевими, швидко вироблюваними та масштабованими.

Що робитиме ворог, коли ми масово запровадимо візуальну навігацію БПЛА за зображенням місцевості?
На жаль, у них вже давно є план.

Жовтий сніг не їсти!