🎁Передали Starlink та енергетичне обладнання: до НСЖУ завітали італійські волонтери
До Національної спілки журналістів України завітали волонтери з італійського містечка Алессандрія, які представляють національну гуманітарну асоціацію «Anteas Alessandria». Разом із МБФ «Відродження Бучанського району» та БФ «Українська душа» вони передали медійникам Starlink (поїде до редакції "Обріїв Ізюмщини") та енергетичне обладнання.
Зауважимо, що волонтери допомагають українцям з початку великої війни. Зокрема, вони організували прихисток для 85 наших громадян.
💬«Ми бачили постраждалих, зруйновані будинки і вважаємо, що війна – це божевілля. Ми продовжуємо збирати кошти на допомогу українцям. Ми з вами, ми віримо у перемогу України», – сказав голова асоціації «Anteas Alessandria» Luciano Cartolano.
«Ми намагаємося всіляко підтримувати наших колег-журналістів і засобами індивідуального захисту, і матеріально, створюючи можливості для енергетичної автономності медіа. Тож хочемо подякувати за павербанки, генератори, і загалом – за гуманітарну допомогу нашим громадянам. Бо нині українці виборюють не лише своє майбутнє, а майбутнє всієї Європи», – зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Крім того, італійці привезли особливий подарунок – чашки із малюнком із виставки робіт українських дітей-переселенців. Її показали в Мілані наприкінці минулого року за сприяння НСЖУ, МБФ «Відродження Бучанського району» та БФ «Українська душа». Асоціація журналістів Ломбардії взяла патронат над цією виставкою і вона продовжує мандрувати містами Італії.
До Національної спілки журналістів України завітали волонтери з італійського містечка Алессандрія, які представляють національну гуманітарну асоціацію «Anteas Alessandria». Разом із МБФ «Відродження Бучанського району» та БФ «Українська душа» вони передали медійникам Starlink (поїде до редакції "Обріїв Ізюмщини") та енергетичне обладнання.
Зауважимо, що волонтери допомагають українцям з початку великої війни. Зокрема, вони організували прихисток для 85 наших громадян.
💬«Ми бачили постраждалих, зруйновані будинки і вважаємо, що війна – це божевілля. Ми продовжуємо збирати кошти на допомогу українцям. Ми з вами, ми віримо у перемогу України», – сказав голова асоціації «Anteas Alessandria» Luciano Cartolano.
«Ми намагаємося всіляко підтримувати наших колег-журналістів і засобами індивідуального захисту, і матеріально, створюючи можливості для енергетичної автономності медіа. Тож хочемо подякувати за павербанки, генератори, і загалом – за гуманітарну допомогу нашим громадянам. Бо нині українці виборюють не лише своє майбутнє, а майбутнє всієї Європи», – зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Крім того, італійці привезли особливий подарунок – чашки із малюнком із виставки робіт українських дітей-переселенців. Її показали в Мілані наприкінці минулого року за сприяння НСЖУ, МБФ «Відродження Бучанського району» та БФ «Українська душа». Асоціація журналістів Ломбардії взяла патронат над цією виставкою і вона продовжує мандрувати містами Італії.
❤17👍4🔥1
Свіжий номер бахмутської газети «Вперед» надійшов тим небагатьом містянам, які ще залишилися в місті-фортеці.
«Наразі в Бахмуті не вціліло жодного будинку. Працює один пункт незламності – він розміщений під землею і, напевно, сьогодні є найбезпечнішим місцем у місті. Там працюють волонтери з місцевих жителів. Продукти і газету в цей пункт доставляють військові», – розповіла в коментарі SPILKA News головна редакторка видання Світлана Овчаренко.
За її словами, із 80 тисяч населення в місті залишилося близько 2 тисяч людей. Решта роз’їхалася в безпечніші місця нашої держави і за кордон. Тож частина тиражу (а актуальний номер віддрукували 22 березня!) йде у бахмутські хаби по всій Україні. «Ми працюємо для людей, для бахмутян, а не для території», – пояснює редакторка.
Завдяки сприянню НСЖУ і допомозі благодійників газета «Вперед», відновлена після багатомісячної перерви 4 листопада 2022 року, видається регулярно – двічі на місяць, один номер на 4 сторінках, а другий – на 8. Друкують її в Києві.
«Наразі в Бахмуті не вціліло жодного будинку. Працює один пункт незламності – він розміщений під землею і, напевно, сьогодні є найбезпечнішим місцем у місті. Там працюють волонтери з місцевих жителів. Продукти і газету в цей пункт доставляють військові», – розповіла в коментарі SPILKA News головна редакторка видання Світлана Овчаренко.
За її словами, із 80 тисяч населення в місті залишилося близько 2 тисяч людей. Решта роз’їхалася в безпечніші місця нашої держави і за кордон. Тож частина тиражу (а актуальний номер віддрукували 22 березня!) йде у бахмутські хаби по всій Україні. «Ми працюємо для людей, для бахмутян, а не для території», – пояснює редакторка.
Завдяки сприянню НСЖУ і допомозі благодійників газета «Вперед», відновлена після багатомісячної перерви 4 листопада 2022 року, видається регулярно – двічі на місяць, один номер на 4 сторінках, а другий – на 8. Друкують її в Києві.
❤13👍4😢3👏2
«Виживання локального медіабізнесу в умовах війни» - запрошуємо на вебінар, який відбудеться 30 березня о 14.00.
Національна спілка журналістів України, Центри журналістської солідарності у партнерстві з Fondation Hirondelle та Інститутом регіональної преси та інформації (IRMI) запрошують видавців/видавчинь, редакторів/редакторок, журналістів/журналісток локальних медіа з усіх регіонів України до участі вебінарі.
Головний спікер – секретар НСЖУ, головний редактор місцевого видання «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко.
Під час війни багато медіа зупиняють свою діяльність. Але ж для видань з’являються і нові можливості. Одні видавці призупиняють вихід своїх медіа, інші знаходять нові джерела і можливості для розвитку.
Серед тем вебінара:
– Розвиток джерел доходів від медіабізнесу.
– Чи виправдана модель повної залежності від коштів донорів?
– Як в умовах війни організувати передплату і продаж газет у роздріб?
– Поліграфічна продукція – додаткове джерело доходів
– Як заробити кошти на цифрових платформах?
Реєстрація – ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.
Лінк на ZOOM прийде на вказану електронну адресу.
Відроджуймо українські медіа разом! Журналісти важливі!
Вебінар проводиться НСЖУ за підтримки швейцарської некомерційної організації Fondation Hirondelle та Інституту регіональної преси та інформації (IRMI, Україна) в рамках проекту “Підвищення стійкості українських медіа”, що фінансується Swiss Solidarity.
Національна спілка журналістів України, Центри журналістської солідарності у партнерстві з Fondation Hirondelle та Інститутом регіональної преси та інформації (IRMI) запрошують видавців/видавчинь, редакторів/редакторок, журналістів/журналісток локальних медіа з усіх регіонів України до участі вебінарі.
Головний спікер – секретар НСЖУ, головний редактор місцевого видання «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко.
Під час війни багато медіа зупиняють свою діяльність. Але ж для видань з’являються і нові можливості. Одні видавці призупиняють вихід своїх медіа, інші знаходять нові джерела і можливості для розвитку.
Серед тем вебінара:
– Розвиток джерел доходів від медіабізнесу.
– Чи виправдана модель повної залежності від коштів донорів?
– Як в умовах війни організувати передплату і продаж газет у роздріб?
– Поліграфічна продукція – додаткове джерело доходів
– Як заробити кошти на цифрових платформах?
Реєстрація – ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.
Лінк на ZOOM прийде на вказану електронну адресу.
Відроджуймо українські медіа разом! Журналісти важливі!
Вебінар проводиться НСЖУ за підтримки швейцарської некомерційної організації Fondation Hirondelle та Інституту регіональної преси та інформації (IRMI, Україна) в рамках проекту “Підвищення стійкості українських медіа”, що фінансується Swiss Solidarity.
👍12
#вакансії
Добірка актуальних вакансій для медійників і медійниць від SPILKA news:
💥редактор/ка-журналіст/ка сайту та соц. медіа International Trade Group у Києві;
💥журналіст/ка 88 Логістікс, ТОВ у Луцьку;
💥журналіст/ка, редактор/ка новин Lviv.Media;
💥письменник/ця-дослідник/ця, автор/ка статей, журналіст/ка «Генезіс» (дистанційно);
💥редактор/ка YouTube-каналу 1+1 media у Києві;
💥журналіст/ка-кореспондент/ка ТОПТУЛ,ТОВ у Києві;
💥журналіст/ка «РІО-Бердичів».
Із наступною добіркою повернемося у четвер, а поки ознайомтесь із пропозиціями вище. Впевнені, оберете для себе щось цікаве або порадите своїм колегам.
Нехай щастить!
Добірка актуальних вакансій для медійників і медійниць від SPILKA news:
💥редактор/ка-журналіст/ка сайту та соц. медіа International Trade Group у Києві;
💥журналіст/ка 88 Логістікс, ТОВ у Луцьку;
💥журналіст/ка, редактор/ка новин Lviv.Media;
💥письменник/ця-дослідник/ця, автор/ка статей, журналіст/ка «Генезіс» (дистанційно);
💥редактор/ка YouTube-каналу 1+1 media у Києві;
💥журналіст/ка-кореспондент/ка ТОПТУЛ,ТОВ у Києві;
💥журналіст/ка «РІО-Бердичів».
Із наступною добіркою повернемося у четвер, а поки ознайомтесь із пропозиціями вище. Впевнені, оберете для себе щось цікаве або порадите своїм колегам.
Нехай щастить!
❤2
⚡️Працює цілодобова гаряча лінія психологічної підтримки для українських журналістів
НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО реалізує програму із психологічної підтримки журналістів і членів їхніх родин. В рамках програми працює перша в Україні цілодобова «гаряча лінія» для медійників і відбуваються вебінари з психологами.
Звернутися на «гарячу лінію» в режимі 24/7 та отримати допомогу від професійних психологів може будь-який журналіст або журналістка, а також їхні рідні.
Сервіс є безкоштовним, конфіденційним та доступним із будь-якого регіону чи країни, де перебувають медійники.
Зв’язатися з психологом можна телефоном або через месенджер.
▪️Як звернутися на «гарячу лінію»?
📞 За телефоном 0800 501 594 (безкоштовно зі стаціонарних номерів по Україні, з мобільних – за тарифом вашого оператора).
📩Через Viber чи What’s App – написати повідомлення на номер 067 861 97 92.
📌ДЕТАЛЬНІШЕ
НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО реалізує програму із психологічної підтримки журналістів і членів їхніх родин. В рамках програми працює перша в Україні цілодобова «гаряча лінія» для медійників і відбуваються вебінари з психологами.
Звернутися на «гарячу лінію» в режимі 24/7 та отримати допомогу від професійних психологів може будь-який журналіст або журналістка, а також їхні рідні.
Сервіс є безкоштовним, конфіденційним та доступним із будь-якого регіону чи країни, де перебувають медійники.
Зв’язатися з психологом можна телефоном або через месенджер.
▪️Як звернутися на «гарячу лінію»?
📞 За телефоном 0800 501 594 (безкоштовно зі стаціонарних номерів по Україні, з мобільних – за тарифом вашого оператора).
📩Через Viber чи What’s App – написати повідомлення на номер 067 861 97 92.
📌ДЕТАЛЬНІШЕ
👍3
Норвезька спілка журналістів передала в Центр журналістської солідарності роботу «Чоловіки України», яка отримала почесну відзнаку на конкурсі газетних малюнків року у Норвегії.
На ній авторка – Сірі Доккен – зобразила, як український чоловік прощається з дружиною та дитиною, проводжаючи їх подалі від війни, за кордон. Робота експонувалася у фойє протягом трьох днів конгресу Норвезької спілки журналістів, яку відвідали лідери НСЖУ.
💬«Картина дуже зачепила норвезьких колег, – розповідає перша секретар НСЖУ Ліна Кущ. – Коли ми розповідали про роботу наших журналістів в евакуації, хтось із колег пригадав свою історію болючого розриву родинних зв’язків у 40-х, коли через фашистську окупацію члени сім’ї були змушені залишити місце проживання і переїхати до іншого міста».
Премія за газетний малюнок року присуджується Норвезькою асоціацією журналістів, Норвезькою асоціацією редакторів і Національною асоціацією медіакомпаній.
На ній авторка – Сірі Доккен – зобразила, як український чоловік прощається з дружиною та дитиною, проводжаючи їх подалі від війни, за кордон. Робота експонувалася у фойє протягом трьох днів конгресу Норвезької спілки журналістів, яку відвідали лідери НСЖУ.
💬«Картина дуже зачепила норвезьких колег, – розповідає перша секретар НСЖУ Ліна Кущ. – Коли ми розповідали про роботу наших журналістів в евакуації, хтось із колег пригадав свою історію болючого розриву родинних зв’язків у 40-х, коли через фашистську окупацію члени сім’ї були змушені залишити місце проживання і переїхати до іншого міста».
Премія за газетний малюнок року присуджується Норвезькою асоціацією журналістів, Норвезькою асоціацією редакторів і Національною асоціацією медіакомпаній.
🔥14👍5❤1
🪖Дніпровський Центр журналістської солідарності видав бронежилет і шолом польському журналісту Себастьяну Плочарському, який працює фрілансером-документалістом для BBC.
💬«Дуже дякую. Ця допомога неабияк потрібна для безпечної роботи на сході України. Знімаємо документальний фільм про Донбас. Бахмут, Часів Яр – гарячі точки, тож без бронежилета і шолома ніяк», – каже Себастьян.
▪️Працівники українських та міжнародних ЗМІ, яким потрібне для роботи захисне спорядження, можуть звернутися до Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
🖇Лінк на запит захисного спорядження – ТУТ
💬«Дуже дякую. Ця допомога неабияк потрібна для безпечної роботи на сході України. Знімаємо документальний фільм про Донбас. Бахмут, Часів Яр – гарячі точки, тож без бронежилета і шолома ніяк», – каже Себастьян.
▪️Працівники українських та міжнародних ЗМІ, яким потрібне для роботи захисне спорядження, можуть звернутися до Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
🖇Лінк на запит захисного спорядження – ТУТ
👍19
▪️Фотожурналіст Сергій Ваганов: 💬«Спочатку війна прийшла в мій дім, а потім я оселився за 25 кілометрів від фронту»▪️
Сергій Ваганов – фотожурналіст із Донеччини. Відколи у 2014 році він був вимушений переїхати з рідного Донецька у Маріуполь, почав їздити на фронт і через світлини розповідати про життя наших захисників.
Але 24 лютого 2022 року в Україну прийшла набагато страшніша, ніж до того, війна, і Маріуполь з перших її днів перетворився на пекло. У блокаді довелося провести понад 20 днів.
Був момент, коли життя Сергія повисло на волосині. І не тільки від того, що над головою летіли ракети, а й тому, що в аптеках закінчувалися ліки. У Сергія – бронхіальна астма. Потрібна була щоденна базова терапія, та оскільки не було можливості купити ліки, була загроза життю.
✨Про те, як вдалося вирватися із лап смерті й почати нове життя, – у історії про Сергія Ваганова у циклі матеріалів «ЖУРНАЛІСТИ ВАЖЛИВІ. Історії життя та роботи в умовах війни». Їх готує команда НСЖУ за підтримки шведської правозахисної організації Civil Rights Defenders.
Сергій Ваганов – фотожурналіст із Донеччини. Відколи у 2014 році він був вимушений переїхати з рідного Донецька у Маріуполь, почав їздити на фронт і через світлини розповідати про життя наших захисників.
Але 24 лютого 2022 року в Україну прийшла набагато страшніша, ніж до того, війна, і Маріуполь з перших її днів перетворився на пекло. У блокаді довелося провести понад 20 днів.
Був момент, коли життя Сергія повисло на волосині. І не тільки від того, що над головою летіли ракети, а й тому, що в аптеках закінчувалися ліки. У Сергія – бронхіальна астма. Потрібна була щоденна базова терапія, та оскільки не було можливості купити ліки, була загроза життю.
✨Про те, як вдалося вирватися із лап смерті й почати нове життя, – у історії про Сергія Ваганова у циклі матеріалів «ЖУРНАЛІСТИ ВАЖЛИВІ. Історії життя та роботи в умовах війни». Їх готує команда НСЖУ за підтримки шведської правозахисної організації Civil Rights Defenders.
YouTube
Почати життя спочатку втретє. Історія фотожурналістка Сергія Ваганова.
Сергій Ваганов – фотожурналіст із Донеччини. Відколи у 2014 році він був вимушений переїхати з рідного Донецька у Маріуполь, почав їздити на фронт і через світлини розповідати про життя наших захисників. Але 24 лютого 2022 року в Україну прийшла набагато…
👍12
Гральні карти допомагають солдатам випробовувати зброю. Пентагон випустив гральну колоду з набором зброї НАТО для навчання солдатів , - йдеться у сьогоднішньому випуску 🇬🇧британської газети The Daily Telegraph.
На картках представлено 52 системи озброєння, включаючи танки, гелікоптери та ракетні установки. Картки збігаються з більшістю літаків і зброї, наданих Україні західними країнами з початку війни.
Трефовим тузом є РСЗВ M270, американський гусеничний еквівалент високоточної реактивної системи залпового вогню Himars, яку США відправили в Україну минулого року.
Ідея полягає в тому, щоб солдати могли швидко ідентифікувати ворожу техніку та відрізняти її від дружніх сил.
🗞 #пресапроУкраїну
На картках представлено 52 системи озброєння, включаючи танки, гелікоптери та ракетні установки. Картки збігаються з більшістю літаків і зброї, наданих Україні західними країнами з початку війни.
Трефовим тузом є РСЗВ M270, американський гусеничний еквівалент високоточної реактивної системи залпового вогню Himars, яку США відправили в Україну минулого року.
Ідея полягає в тому, щоб солдати могли швидко ідентифікувати ворожу техніку та відрізняти її від дружніх сил.
🗞 #пресапроУкраїну
👍10❤2
«У Криму на канікулах я опинився в полоні». Шістнадцятирічний Віталій з Херсонської області свідчить про російську політику викрадення українських дітей з окупованих територій, - його розповідь публікує сьогодні 🇮🇹італійська газета Corriere della Sera.
«Тих, хто не співав російських націоналістичних пісень, б'ють жорстким гумовим шлангом. Я зрозумів, що ми вже не гості на відпочинку: ми вже всі стали полоненими».
У жовтні батьки у Бериславі Херсонської області раділи відправляти своїх молодших дітей подалі від фронту, який наближався. Мати погодилася відправити Віталія на два тижні відпочинку в Крим. Але школяра вдалося визволити з російської неволі лише у середині березня…
🗞 #пресапроУкраїну
«Тих, хто не співав російських націоналістичних пісень, б'ють жорстким гумовим шлангом. Я зрозумів, що ми вже не гості на відпочинку: ми вже всі стали полоненими».
У жовтні батьки у Бериславі Херсонської області раділи відправляти своїх молодших дітей подалі від фронту, який наближався. Мати погодилася відправити Віталія на два тижні відпочинку в Крим. Але школяра вдалося визволити з російської неволі лише у середині березня…
🗞 #пресапроУкраїну
👍9
🎙Нікопольська радіостанція «Ностальжі» завдяки НСЖУ частково відновила ефір.
На Дніпропетровщині через ворожий обстріл, який стався вночі 9 березня цього року, редакція «Радіо Ностальжі 102.4 FM» змушена була повністю перервати ефір.
🤝Завдяки Національній спілці журналістів України, яка надала екстрену підтримку за рахунок коштів Міжнародної федерації журналістів, а також запорізьким колегам-радійникам, які віддали свій резервний кабель, мовлення вдалося частково відновити. Без цієї допомоги, наголошує керівник радіо Валерій Терещенко, цього не вдалося б досягнути.
💬«Дуже вдячний усім, хто підставив дружнє плече допомоги, підтримав і продовжує допомагати нам! Особисто голові НСЖУ Сергієві Томіленку, очільнику обласної журналістської організації Олексію Ковальчуку, а також Юлії Білик, секретарю Нікопольського міського осередку НСЖУ. Ніхто не лишився осторонь, ні місцева влада, ні воєнна адміністрація. Для нас дуже важливим і цінним є те, що люди швидко зреагували і простягли руку допомоги», – зауважив Терещенко.
На Дніпропетровщині через ворожий обстріл, який стався вночі 9 березня цього року, редакція «Радіо Ностальжі 102.4 FM» змушена була повністю перервати ефір.
🤝Завдяки Національній спілці журналістів України, яка надала екстрену підтримку за рахунок коштів Міжнародної федерації журналістів, а також запорізьким колегам-радійникам, які віддали свій резервний кабель, мовлення вдалося частково відновити. Без цієї допомоги, наголошує керівник радіо Валерій Терещенко, цього не вдалося б досягнути.
💬«Дуже вдячний усім, хто підставив дружнє плече допомоги, підтримав і продовжує допомагати нам! Особисто голові НСЖУ Сергієві Томіленку, очільнику обласної журналістської організації Олексію Ковальчуку, а також Юлії Білик, секретарю Нікопольського міського осередку НСЖУ. Ніхто не лишився осторонь, ні місцева влада, ні воєнна адміністрація. Для нас дуже важливим і цінним є те, що люди швидко зреагували і простягли руку допомоги», – зауважив Терещенко.
👍16
✨Журналістка Олена Єрмоленко з Донеччини: «Війна змусила добряче переосмислити життя»
Журналістка не за освітою, але за покликанням, Олена Єрмоленко з Покровська останні 8 років жила за п’ятдесят кілометрів від лінії фронту. Та коли російська навала поснула на всю територію України, довелось рятувати життя, хоча на 2022 рік у медійниці були амбітні плани.
Останні роки Олена Єрмоленко працює в корпоративному виданні «Моноліт» компанії «Метінвест Покровськвугілля», а також співпрацює з багатьма регіональними та всеукраїнськими онлайн-виданнями.
Війна змусила пані Олену виїхати з Покровська, але через пів року журналістка таки повернулася. Там продовжила працювати журналісткою та стала співзасновницею «Літературної вітальні» для місцевих митців і поціновувачі поезії.
💬«Хочу сказати лише одне: війна змусила нас добряче переосмислити своє життя і зрозуміти, що найголовніше і найцінніше», – каже Олена Єрмоленко.
📍Її історія – спеціально для Національної спілки журналістів України.
Журналістка не за освітою, але за покликанням, Олена Єрмоленко з Покровська останні 8 років жила за п’ятдесят кілометрів від лінії фронту. Та коли російська навала поснула на всю територію України, довелось рятувати життя, хоча на 2022 рік у медійниці були амбітні плани.
Останні роки Олена Єрмоленко працює в корпоративному виданні «Моноліт» компанії «Метінвест Покровськвугілля», а також співпрацює з багатьма регіональними та всеукраїнськими онлайн-виданнями.
Війна змусила пані Олену виїхати з Покровська, але через пів року журналістка таки повернулася. Там продовжила працювати журналісткою та стала співзасновницею «Літературної вітальні» для місцевих митців і поціновувачі поезії.
💬«Хочу сказати лише одне: війна змусила нас добряче переосмислити своє життя і зрозуміти, що найголовніше і найцінніше», – каже Олена Єрмоленко.
📍Її історія – спеціально для Національної спілки журналістів України.
YouTube
Життя за п’ятдесят кілометрів від лінії фронту
Журналістка не за освітою, але за покликанням, Олена Єрмоленко з Покровська Донецької області останні вісім років жила за п’ятдесят кілометрів від лінії фронту. Та коли російська навала поснула на всю територію України, довелось рятувати життя, хоча на 2022…
👍3
У Запорізькому центрі журналістської солідарності медійників-переселенців вчили волонтерству.
До центру завітали представники ГО «Гуманітарно-інформаційний центр» – Костянтин Гургура, Наталія Єльцова, Олег Федько, а також очільник YMCA України в Запорізькій області Юрій Білий.
Волонтери розказали журналістам, як згуртовувались з початком повномасштабного вторгнення і поділились труднощами цієї діяльності. Також увагу приділили проєктам, які були створені на базі ГІЦу.
«Школа волонтерів» – це унікальний проект, особливість якого полягає в безкоштовному навчанні людей, які бажають повʼязати своє життя з волонтерством. На заняттях ми розглядаємо 20 основних тем, де на кожну з них припадає 2 години теорії і 16 годин практики», – розповідає керівник проєктів «Школа волонтерів» і «Волонтерство та зайнятість» Юрій Білий.
До центру завітали представники ГО «Гуманітарно-інформаційний центр» – Костянтин Гургура, Наталія Єльцова, Олег Федько, а також очільник YMCA України в Запорізькій області Юрій Білий.
Волонтери розказали журналістам, як згуртовувались з початком повномасштабного вторгнення і поділились труднощами цієї діяльності. Також увагу приділили проєктам, які були створені на базі ГІЦу.
«Школа волонтерів» – це унікальний проект, особливість якого полягає в безкоштовному навчанні людей, які бажають повʼязати своє життя з волонтерством. На заняттях ми розглядаємо 20 основних тем, де на кожну з них припадає 2 години теорії і 16 годин практики», – розповідає керівник проєктів «Школа волонтерів» і «Волонтерство та зайнятість» Юрій Білий.
👍12❤5
❗️Для журналістів та ЗМІ працює юридична гаряча лінія
Українські журналісти та журналістки можуть отримати консультації від висококваліфікованих фахівців юридичної компанії «IBC Legal Services» – адвокатів та юристів із великим досвідом.
▪️Та найголовніше, що для медійників і медійниць сервіс є безкоштовним і доступним із будь-якого регіону чи країни.
Аби скористатися послугою, слід заповнити спеціальну форму: http://surl.li/evrmg.
Зауважимо, юридична гаряча лінія працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів.
Українські журналісти та журналістки можуть отримати консультації від висококваліфікованих фахівців юридичної компанії «IBC Legal Services» – адвокатів та юристів із великим досвідом.
▪️Та найголовніше, що для медійників і медійниць сервіс є безкоштовним і доступним із будь-якого регіону чи країни.
Аби скористатися послугою, слід заповнити спеціальну форму: http://surl.li/evrmg.
Зауважимо, юридична гаряча лінія працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів.
👍14
Майже 90% українських редакцій втратили доходи для продовження своєї роботи у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії.
Про це перша секретар НСЖУ Ліна Кущ розповіла німецькому журналісту-фрілансеру Нікласу Голічеку, який пише матеріал про вплив війни на фінансовий стан української журналістики.
«Від початку повномасштабного вторгнення Спілка отримала багато звернень про допомогу від журналістів та редакторів. З іншого боку нам надходили пропозиції про підтримку від іноземних партнерів, але не від українського уряду… У різний спосіб ми підтримали понад 2000 медійників», – сказала Ліна Кущ.
Зокрема, за сприяння НСЖУ відновили випуск приблизно 20 локальних медіа на звільнених та прифронтових територіях.
«Часто деокуповані території на Харківщині, Херсонщині, Миколаївщині не мають інтернету, телевізійного сигналу, подеколи й електрики. Тому єдиним джерелом інформації залишаються друковані видання. Для прикладу, «Новий день», найбільшу газету Херсона, місцеві жителі отримали через сім днів після звільнення. Дуже важливо, щоб люди отримували інформацію з медіа, якому можна вірити», – резюмувала Ліна Кущ.
Про це перша секретар НСЖУ Ліна Кущ розповіла німецькому журналісту-фрілансеру Нікласу Голічеку, який пише матеріал про вплив війни на фінансовий стан української журналістики.
«Від початку повномасштабного вторгнення Спілка отримала багато звернень про допомогу від журналістів та редакторів. З іншого боку нам надходили пропозиції про підтримку від іноземних партнерів, але не від українського уряду… У різний спосіб ми підтримали понад 2000 медійників», – сказала Ліна Кущ.
Зокрема, за сприяння НСЖУ відновили випуск приблизно 20 локальних медіа на звільнених та прифронтових територіях.
«Часто деокуповані території на Харківщині, Херсонщині, Миколаївщині не мають інтернету, телевізійного сигналу, подеколи й електрики. Тому єдиним джерелом інформації залишаються друковані видання. Для прикладу, «Новий день», найбільшу газету Херсона, місцеві жителі отримали через сім днів після звільнення. Дуже важливо, щоб люди отримували інформацію з медіа, якому можна вірити», – резюмувала Ліна Кущ.
👍15❤1