Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за вересень 2026 року
Пропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – за вересень 2026 року, в якому відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права.
У сфері кримінального права зроблено висновки про те, що:
– особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, а саме 16 років, не є суб'єктом злочину і не може бути звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України. Щодо такої особи суд зобов'язаний розглянути клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру в порядку, передбаченому гл. 38 КПК України;
– дії особи, яка не є організатором забороненого грального бізнесу, але усвідомлено, з метою отримання прибутку, бере участь у забезпеченні його діяльності, виконуючи функції адміністратора, оператора, менеджера, круп’є, касира тощо, підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 203-2 КК України. Для встановлення складу цього злочину необхідно довести поза розумним сумнівом кожний елемент об'єктивної та суб'єктивної сторони, включаючи усвідомлення особою участі у забороненому виді господарської діяльності та наявність корисливого мотиву;
– публічні заклики у відеозверненні до агресивної війни, розв'язування воєнного конфлікту, без вказівки на зміну меж конкретної території або державного кордону України, підлягають кваліфікації за ст. 436 КК України.
У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:
– втрата органом досудового розслідування речових доказів не призводить до автоматичної недопустимості висновків експертів, оскільки речові докази та висновки експертів є окремими, самостійними процесуальними джерелами доказів. Підставою для визнання доказу недопустимим є отримання його з порушенням вимог КПК України;
– у разі звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв’язку з примиренням винного з потерпілим процесуальні витрати на залучення з ініціативи сторони обвинувачення експерта мають покладатися на обвинуваченого;
– ухвала слідчого судді про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена в апеляційному порядку.
В огляді висвітлено також інші, не менш актуальні правові позиції.
Пропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – за вересень 2026 року, в якому відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права.
У сфері кримінального права зроблено висновки про те, що:
– особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, а саме 16 років, не є суб'єктом злочину і не може бути звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України. Щодо такої особи суд зобов'язаний розглянути клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру в порядку, передбаченому гл. 38 КПК України;
– дії особи, яка не є організатором забороненого грального бізнесу, але усвідомлено, з метою отримання прибутку, бере участь у забезпеченні його діяльності, виконуючи функції адміністратора, оператора, менеджера, круп’є, касира тощо, підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 203-2 КК України. Для встановлення складу цього злочину необхідно довести поза розумним сумнівом кожний елемент об'єктивної та суб'єктивної сторони, включаючи усвідомлення особою участі у забороненому виді господарської діяльності та наявність корисливого мотиву;
– публічні заклики у відеозверненні до агресивної війни, розв'язування воєнного конфлікту, без вказівки на зміну меж конкретної території або державного кордону України, підлягають кваліфікації за ст. 436 КК України.
У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:
– втрата органом досудового розслідування речових доказів не призводить до автоматичної недопустимості висновків експертів, оскільки речові докази та висновки експертів є окремими, самостійними процесуальними джерелами доказів. Підставою для визнання доказу недопустимим є отримання його з порушенням вимог КПК України;
– у разі звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв’язку з примиренням винного з потерпілим процесуальні витрати на залучення з ініціативи сторони обвинувачення експерта мають покладатися на обвинуваченого;
– ухвала слідчого судді про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена в апеляційному порядку.
В огляді висвітлено також інші, не менш актуальні правові позиції.
Мирова угода щодо орендованої земельної ділянки не потребує окремого затвердження на сесії ради, якщо відповідає раніше прийнятому рішенню ради про розпорядження цією ділянкою – КГС ВС
Розпорядження земельними ділянками комунальної власності та вирішення питання щодо надання у власність чи користування земельних ділянок здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Однак укладення мирової угоди в порядку ст. 192 ГПК України, предмет якої збігається з раніше прийнятим рішенням ради про розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, не потребує окремого рішення органу місцевого самоврядування про її затвердження на пленарному засіданні.
Такий висновок зробила судова палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, уточнивши висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 7 квітня 2021 року у справі № 911/15/19.
Детальніше
Розпорядження земельними ділянками комунальної власності та вирішення питання щодо надання у власність чи користування земельних ділянок здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Однак укладення мирової угоди в порядку ст. 192 ГПК України, предмет якої збігається з раніше прийнятим рішенням ради про розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, не потребує окремого рішення органу місцевого самоврядування про її затвердження на пленарному засіданні.
Такий висновок зробила судова палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, уточнивши висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 7 квітня 2021 року у справі № 911/15/19.
Детальніше
Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за вересень 2026 року
До вашої уваги пропонуємо черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за вересень 2026 року.
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.
До вашої уваги пропонуємо черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за вересень 2026 року.
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.
Друзі, настав часу знову пригадати найцікавіші правові позиції, заходи, зустрічі й новини, про які ми інформували вас упродовж тижня.
Судові рішення:
🔹 ОП ККС ВС: отримання особою після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не становить «зміни обстановки» й не свідчить про втрату суспільної небезпечності вчиненим діянням у розумінні ст. 48 КК України
🔹 КГС ВС: арбітраж чи медіація: як тлумачити суперечливі мовні версії договору
🔹 КЦС ВС: сплив строку, до якого наймач просив визнати договір оренди продовженим, може бути підставою для закриття провадження лише в судовому засіданні
🔹 КГС ВС: мирова угода щодо орендованої земельної ділянки не потребує окремого затвердження на сесії ради, якщо відповідає раніше прийнятому рішенню ради про розпорядження цією ділянкою
Огляди судової практики:
📌 Огляд практики ЄСПЛ щодо земельних та пов’язаних із ними майнових спорів
📌 Огляд судової практики КГС ВС за вересень 2026 року
📌 Огляд судової практики ККС ВС за вересень 2026 року
📌 Огляд судової практики КЦС ВС за вересень 2026 року
Новини:
📎 Посібник судової практики ЄСПЛ «Бізнес та права людини»: оприлюднено переклад українською мовою
📎 Розбудова судового потенціалу для розгляду справ про міжнародні злочини: делегація українських суддів на чолі з Головою ВС Станіславом Кравченком здійснила робочий візит до Північної Ірландії та Ірландії
📎 Як демократії захистити себе і не втратити власних цінностей: у Львові відбулася міжнародна конференція
📎 Зустріч із суддею ЄСПЛ від України Миколою Гнатовським: про практику Суду у справах проти України
Судові рішення:
🔹 ОП ККС ВС: отримання особою після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не становить «зміни обстановки» й не свідчить про втрату суспільної небезпечності вчиненим діянням у розумінні ст. 48 КК України
🔹 КГС ВС: арбітраж чи медіація: як тлумачити суперечливі мовні версії договору
🔹 КЦС ВС: сплив строку, до якого наймач просив визнати договір оренди продовженим, може бути підставою для закриття провадження лише в судовому засіданні
🔹 КГС ВС: мирова угода щодо орендованої земельної ділянки не потребує окремого затвердження на сесії ради, якщо відповідає раніше прийнятому рішенню ради про розпорядження цією ділянкою
Огляди судової практики:
📌 Огляд практики ЄСПЛ щодо земельних та пов’язаних із ними майнових спорів
📌 Огляд судової практики КГС ВС за вересень 2026 року
📌 Огляд судової практики ККС ВС за вересень 2026 року
📌 Огляд судової практики КЦС ВС за вересень 2026 року
Новини:
📎 Посібник судової практики ЄСПЛ «Бізнес та права людини»: оприлюднено переклад українською мовою
📎 Розбудова судового потенціалу для розгляду справ про міжнародні злочини: делегація українських суддів на чолі з Головою ВС Станіславом Кравченком здійснила робочий візит до Північної Ірландії та Ірландії
📎 Як демократії захистити себе і не втратити власних цінностей: у Львові відбулася міжнародна конференція
📎 Зустріч із суддею ЄСПЛ від України Миколою Гнатовським: про практику Суду у справах проти України
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів, відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 26 жовтня до 1 листопада 2026 року.
Справи, передані на розгляд ВП ВС:
1. Ухвалою КЦС ВС від 23 вересня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС щодо можливості покладення на орган державної влади, який не зберіг тимчасово вилучене майно, обов’язку з відшкодування його вартості за відсутності установленого факту скасування арешту цього майна, накладеного в межах кримінального провадження.
2. Ухвалою КЦС ВС від 7 жовтня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КАС ВС про те, що судовий контроль як інструмент ефективного виконання судових рішень і заходи процесуального примусу мають різну правову природу, а тому ухвали суду апеляційної інстанції про накладення штрафу та ухвали з інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до ст. 382 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню.
3. Ухвалою КЦС ВС від 19 жовтня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що законодавча заборона на відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішень, передбачена абз. 15 п. 10-2 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», стосується саме місця (території) відкриття виконавчого провадження і місця (території), на якій будуть вживатися заходи примусового виконання рішення, а не місця реєстрації (розташування) боржника.
4. Ухвалою КГС ВС від 21 жовтня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення кола осіб, до яких власник може звертатися з грошовими вимогами про відшкодування доходів на підставі ч. 1 ст. 390 та ч. 1 ст. 1214 ЦК України у зв’язку з незаконним вибуттям майна з його власності, зокрема чи належать до такого кола особи, від яких це майно не витребувано за рішенням суду та які не перебували в речово-правових відносинах із його власником.
Справа, передана на розгляд ОП ККС ВС:
Ухвалою ККС ВС від 13 жовтня 2026 року на розгляд об’єднаної палати передано справу для відступу від висновку ККС ВС про те, що органи або установи виконання покарань у розумінні положень п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України не наділені правом на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду їхнього клопотання (подання), яке стосується питань виконання вироку.
Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:
1. Ухвалою КЦС ВС від 7 жовтня 2026 року на розгляд об’єднаної палати передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо можливості прийняття та розгляду по суті касаційної скарги, яка містить саркастичне висловлювання про апеляційний суд, а саме про незалежність суду «як від рішень ЄСПЛ, так і від норм національного законодавства та Законів Логіки і здорового ґлузду».
2. Ухвалою КЦС ВС від 21 жовтня 2026 року на розгляд об’єднаної палати передано справу для відступу від висновків КЦС ВС про те, що касаційному оскарженню не підлягають ухвали про зупинення провадження у справі, а також постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за результатами апеляційного перегляду вказаних ухвал, у частині висновку про неможливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі та направлено справу для продовження розгляду.
Справи, передані на розгляд ВП ВС:
1. Ухвалою КЦС ВС від 23 вересня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС щодо можливості покладення на орган державної влади, який не зберіг тимчасово вилучене майно, обов’язку з відшкодування його вартості за відсутності установленого факту скасування арешту цього майна, накладеного в межах кримінального провадження.
2. Ухвалою КЦС ВС від 7 жовтня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КАС ВС про те, що судовий контроль як інструмент ефективного виконання судових рішень і заходи процесуального примусу мають різну правову природу, а тому ухвали суду апеляційної інстанції про накладення штрафу та ухвали з інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до ст. 382 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню.
3. Ухвалою КЦС ВС від 19 жовтня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що законодавча заборона на відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішень, передбачена абз. 15 п. 10-2 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», стосується саме місця (території) відкриття виконавчого провадження і місця (території), на якій будуть вживатися заходи примусового виконання рішення, а не місця реєстрації (розташування) боржника.
4. Ухвалою КГС ВС від 21 жовтня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення кола осіб, до яких власник може звертатися з грошовими вимогами про відшкодування доходів на підставі ч. 1 ст. 390 та ч. 1 ст. 1214 ЦК України у зв’язку з незаконним вибуттям майна з його власності, зокрема чи належать до такого кола особи, від яких це майно не витребувано за рішенням суду та які не перебували в речово-правових відносинах із його власником.
Справа, передана на розгляд ОП ККС ВС:
Ухвалою ККС ВС від 13 жовтня 2026 року на розгляд об’єднаної палати передано справу для відступу від висновку ККС ВС про те, що органи або установи виконання покарань у розумінні положень п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України не наділені правом на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду їхнього клопотання (подання), яке стосується питань виконання вироку.
Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:
1. Ухвалою КЦС ВС від 7 жовтня 2026 року на розгляд об’єднаної палати передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо можливості прийняття та розгляду по суті касаційної скарги, яка містить саркастичне висловлювання про апеляційний суд, а саме про незалежність суду «як від рішень ЄСПЛ, так і від норм національного законодавства та Законів Логіки і здорового ґлузду».
2. Ухвалою КЦС ВС від 21 жовтня 2026 року на розгляд об’єднаної палати передано справу для відступу від висновків КЦС ВС про те, що касаційному оскарженню не підлягають ухвали про зупинення провадження у справі, а також постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за результатами апеляційного перегляду вказаних ухвал, у частині висновку про неможливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі та направлено справу для продовження розгляду.
Протирадіаційні укриття / споруди як об’єкт загальнодержавного значення не підлягають приватизації, а ефективним способом захисту прав держави на таке майно є позов про усунення перешкод у користуванні цим майном шляхом його повернення на користь держави – ВП ВС
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» протирадіаційні укриття / споруди як один з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) не підлягали приватизації (відчуженню). Такі споруди належали до об’єктів загальнодержавного значення, перебували в державній власності та за їх цільовим призначенням потрібні для виконання державою своїх функцій для забезпечення її обороноздатності та захисту життя і здоров’я населення від наслідків аварій, катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
З урахуванням правил ст. 321, 391 ЦК України належним і ефективним способом захисту прав держави на протирадіаційні укриття / споруди як один з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) є негаторний позов.
Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.
Детальніше
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» протирадіаційні укриття / споруди як один з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) не підлягали приватизації (відчуженню). Такі споруди належали до об’єктів загальнодержавного значення, перебували в державній власності та за їх цільовим призначенням потрібні для виконання державою своїх функцій для забезпечення її обороноздатності та захисту життя і здоров’я населення від наслідків аварій, катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
З урахуванням правил ст. 321, 391 ЦК України належним і ефективним способом захисту прав держави на протирадіаційні укриття / споруди як один з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) є негаторний позов.
Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.
Детальніше
Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, які тимчасово проживають за межами України (рішення за період із 2024 року до серпня 2026 року)
✅ Як забезпечити право дитини на спілкування з обома батьками, якщо їх розділяють кордони та війна? Чи можна відстрочити особисті зустрічі до завершення воєнного стану? Як визначити порядок спілкування, що відповідатиме найкращим інтересам дитини?
✅ В огляді висвітлено правові позиції Верховного Суду щодо цих питань, зокрема особливостей організації дистанційного спілкування, вирішення конфліктів між батьками, забезпечення безпеки дитини та врахування її думки.
✅ Окрему увагу приділено правовим наслідкам приховування місця проживання дитини за кордоном, виконанню домовленостей між батьками, а також участі інших родичів у вихованні дитини та вирішенню відповідних спорів за відсутності висновку органу опіки та піклування.
Визначальним є забезпечення найкращих інтересів дитини, збереження її родинних зв’язків і встановлення реального й дієвого порядку спілкування, оскільки тимчасове перебування дитини за межами України не має обмежувати її право на підтримання регулярних стосунків з обома батьками.
✅ Як забезпечити право дитини на спілкування з обома батьками, якщо їх розділяють кордони та війна? Чи можна відстрочити особисті зустрічі до завершення воєнного стану? Як визначити порядок спілкування, що відповідатиме найкращим інтересам дитини?
✅ В огляді висвітлено правові позиції Верховного Суду щодо цих питань, зокрема особливостей організації дистанційного спілкування, вирішення конфліктів між батьками, забезпечення безпеки дитини та врахування її думки.
✅ Окрему увагу приділено правовим наслідкам приховування місця проживання дитини за кордоном, виконанню домовленостей між батьками, а також участі інших родичів у вихованні дитини та вирішенню відповідних спорів за відсутності висновку органу опіки та піклування.
Визначальним є забезпечення найкращих інтересів дитини, збереження її родинних зв’язків і встановлення реального й дієвого порядку спілкування, оскільки тимчасове перебування дитини за межами України не має обмежувати її право на підтримання регулярних стосунків з обома батьками.
Невиконання учасником рішення загальних зборів не є підставою для виключення його з ТОВ, оскільки перелік таких підстав є вичерпним – КГС ВС
Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлює вичерпний перелік підстав для виключення учасника з товариства (невнесення вкладу та смерть учасника, якщо його спадкоємці не звернулися до ТОВ із заявою про вступ), тому невиконання учасником рішення загальних зборів, зокрема ненадання документів для актуалізації відомостей про кінцевих бенефіціарних власників, не є підставою для примусового виключення такого учасника.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Детальніше
Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлює вичерпний перелік підстав для виключення учасника з товариства (невнесення вкладу та смерть учасника, якщо його спадкоємці не звернулися до ТОВ із заявою про вступ), тому невиконання учасником рішення загальних зборів, зокрема ненадання документів для актуалізації відомостей про кінцевих бенефіціарних власників, не є підставою для примусового виключення такого учасника.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Детальніше
Сам факт перебування особи на тимчасово окупованій території та існування в таких умовах загальної небезпеки протиправного впливу з боку представників держави-агресора не є тотожними фізичному або психічному примусу в розумінні ст. 40 КК України – ККС ВС
У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України за те, що він добровільно обійняв у незаконно створених органах влади посади «главы г. Балаклея Изюмского района Харьковской области» та «исполняющего обязанности начальника Балаклейского территориального управления военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области» і виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції щодо здійснення керівництва закріпленим за ним напрямом роботи. Крім того, обвинувачений вчинив добровільні дії, спрямовані на підтримку дій ворога, вдаючи оманливу, уявну видимість піклування й турботи держави-агресора, її прибічників стосовно населення окупованої території та життєзабезпечення її мешканців, вирішував питання «соціального захисту населення», «гуманітарної допомоги», «системи охорони здоров’я, освіти, культури». У касаційній скарзі захисник посилався на положення ст. 40 КК України і на те, що примус був зумовлений самим фактом окупації та загрозою можливих репресій у разі відмови від співпраці.
Детальніше
У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України за те, що він добровільно обійняв у незаконно створених органах влади посади «главы г. Балаклея Изюмского района Харьковской области» та «исполняющего обязанности начальника Балаклейского территориального управления военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области» і виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції щодо здійснення керівництва закріпленим за ним напрямом роботи. Крім того, обвинувачений вчинив добровільні дії, спрямовані на підтримку дій ворога, вдаючи оманливу, уявну видимість піклування й турботи держави-агресора, її прибічників стосовно населення окупованої території та життєзабезпечення її мешканців, вирішував питання «соціального захисту населення», «гуманітарної допомоги», «системи охорони здоров’я, освіти, культури». У касаційній скарзі захисник посилався на положення ст. 40 КК України і на те, що примус був зумовлений самим фактом окупації та загрозою можливих репресій у разі відмови від співпраці.
Детальніше
Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в адміністративних справах з питань праці, доповнений актуальними правовими позиціями за період з травня 2022 року до червня 2026 року
В огляді узагальнено ключові правові позиції Верховного Суду, сформовані за результатами розгляду відповідної категорії адміністративних справ із січня 2018 року до червня 2026 року.
У ньому викладено ключові правові позиції Верховного Суду за такими розділами:
✅ Спори, що виникають з питань оформлення трудових відносин;
✅ Спори з питань трудової діяльності та оплати праці;
✅ Спори з питань оформлення дозвільних документів у сфері праці;
✅ Спори з питань державного нагляду у сфері праці;
✅ Притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю;
✅ Процесуальні питання у спорах у сфері праці.
В огляді узагальнено ключові правові позиції Верховного Суду, сформовані за результатами розгляду відповідної категорії адміністративних справ із січня 2018 року до червня 2026 року.
У ньому викладено ключові правові позиції Верховного Суду за такими розділами:
✅ Спори, що виникають з питань оформлення трудових відносин;
✅ Спори з питань трудової діяльності та оплати праці;
✅ Спори з питань оформлення дозвільних документів у сфері праці;
✅ Спори з питань державного нагляду у сфері праці;
✅ Притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю;
✅ Процесуальні питання у спорах у сфері праці.
Спори щодо виконання договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства – ВП ВС
Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладений між НСЗУ та закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, не є приватноправовим (господарським чи цивільним) договором. Це форма договірного врегулювання відносин у сфері соціального забезпечення, у яких НСЗУ діє як суб’єкт владних повноважень на виконання публічного обов’язку держави.
Спори за позовами надавачів медичних послуг до НСЗУ, що виникають з приводу виконання такого договору, зокрема щодо оскарження бездіяльності НСЗУ з оплати наданих медичних послуг, є публічно-правовими і підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства на підставі п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України.
Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.
Детальніше
Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладений між НСЗУ та закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, не є приватноправовим (господарським чи цивільним) договором. Це форма договірного врегулювання відносин у сфері соціального забезпечення, у яких НСЗУ діє як суб’єкт владних повноважень на виконання публічного обов’язку держави.
Спори за позовами надавачів медичних послуг до НСЗУ, що виникають з приводу виконання такого договору, зокрема щодо оскарження бездіяльності НСЗУ з оплати наданих медичних послуг, є публічно-правовими і підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства на підставі п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України.
Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.
Детальніше
Неналежні умови утримання засудженого, що призвели до моральних страждань, є підставою для відшкодування моральної шкоди за рахунок держави – КЦС ВС
Невідповідність побутових та санітарно-гігієнічних умов утримання засудженого встановленим стандартам, що призвела до його моральних страждань, є підставою для стягнення з Державного бюджету України компенсації моральної шкоди. Розмір відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, тривалості немайнових втрат і інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Детальніше
Невідповідність побутових та санітарно-гігієнічних умов утримання засудженого встановленим стандартам, що призвела до його моральних страждань, є підставою для стягнення з Державного бюджету України компенсації моральної шкоди. Розмір відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, тривалості немайнових втрат і інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Детальніше
Перерахування коштів юридичній особі, місцезнаходженням якої є тимчасово окупована територія, до зміни податкової адреси на підконтрольній Україні території заборонене – КГС ВС
Здійснення господарської діяльності юридичною особою, місцезнаходженням якої є тимчасово окупована територія, допускається після зміни її податкової адреси на іншій території України. Перерахування коштів на рахунок такої юридичної особи до зміни податкової адреси є господарською операцією, забороненою законом. Судове рішення не може бути інструментом обходу встановлених законом обмежень.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Детальніше
Здійснення господарської діяльності юридичною особою, місцезнаходженням якої є тимчасово окупована територія, допускається після зміни її податкової адреси на іншій території України. Перерахування коштів на рахунок такої юридичної особи до зміни податкової адреси є господарською операцією, забороненою законом. Судове рішення не може бути інструментом обходу встановлених законом обмежень.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Детальніше
Ухвала слідчого судді про встановлення процесуального строку, постановлена поза межами спеціально визначеної КПК України процедури, підлягає апеляційному оскарженню, якщо вона має визначальний вплив на рух досудового розслідування чи кримінального провадження загалом – ВП ВС
Ухвала слідчого судді про встановлення процесуальних строків, ухвалена на підставі статей 28, 114 КПК України поза межами процедур, які прямо передбачені цим Кодексом, підлягає апеляційному оскарженню з підстав, передбачених п. 17 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 24 КПК України за умови, що така ухвала має визначальний вплив на рух досудового розслідування чи кримінального провадження загалом.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.
Детальніше
Ухвала слідчого судді про встановлення процесуальних строків, ухвалена на підставі статей 28, 114 КПК України поза межами процедур, які прямо передбачені цим Кодексом, підлягає апеляційному оскарженню з підстав, передбачених п. 17 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 24 КПК України за умови, що така ухвала має визначальний вплив на рух досудового розслідування чи кримінального провадження загалом.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.
Детальніше