Як виглядали хатні розписи у різних регіонах України

Old Khata Project представив нову книгу-дослідження «Квітки. Велика книга про хатні розписи» Світлани Ославської та Анни Ільченко. До видання увійшли замальовки, літографії та фотографії з музейних фондів, архівів і публікацій.

Разом із розписами авторки привертають увагу до людей, які їх документували, адже долі багатьох дослідників обірвали репресії, розстріли та заборона професійної діяльності. Детальніше про проєкт та унікальність досліджень — розповідає Суспільне Культура.

РФ атакувала Україну керованою авіаційною Х-59/69, сімома балістичними ракетами Іскандер-М/С-400 та 136 ударними безпілотниками вночі, повідомляють Повітряні сили ЗСУ. ППО збила/подавила 110 цілей — одну Х-59/69, п'ять балістичних ракет Іскандер-М/С-400 та 104 дрони.

Проте в ПС відзвітували, що зафіксували влучання двох балістичних ракет та 27 ударних безпілотників на 18 локаціях, а також падіння збитих або уламки на семи локаціях.

Понад 200 тонн вторинної сировини, яку віддали на переробку, зібрали у Хмельницькій громаді від початку 2026 року.

Сировину відібрали із спеціальних контейнерів, які встановлені в місті.

Фото: Getty Images

За перше півріччя 2026 року на Хмельниччині одружилися майже дві тисячі пар.

В загальному, від початку року, в Україні зареєстрували майже 80 тисяч шлюбів.

Читайте у матеріалі про те, на якому місці Хмельниччина за кількістю нових пар.

Фото: Getty Images

Навпроти будівлі МЗС встановили восьмиметрову сталеву скульптуру «Фенікс», яку створив український художник Олексій Сай.

Скульптура у формі птаха нагадує український тризуб та символізує «здатність українців проходити крізь вогонь, не втрачаючи себе».

″Сьогодні ж білотинський фарфор залишається однією з найменш відомих сторінок промислової історії Хмельниччини. Дослідники не виключають, що окремі вироби досі можуть зберігатися у приватних господарствах, де їх і досі використовують як звичайний побутовий посуд, не знаючи про їхню історичну цінність″.

Понад три десятка експонатів білотинського фарфорового посуду збереглося наразі в музеях України, приватних колекціях і за кордоном.

Вироби створювали на фарфоровій фабриці, яка діяла в селі Білотин, що на Хмельниччині, у другій половині ХІХ століття, а до створення залучали майстрів з інших країн.