24 лютого 2022 року слово «неможливо» для нас просто перестало існувати.

Не тому, що ми стали безстрашними. А тому, що не мали права зупинитися.

На запрошення Олени Зеленської мала честь розповісти про урядовий досвід забезпечення стійкості держави за роки повномасштабного вторгнення під час шостого Саміту перших леді та джентльменів.

За ці роки я багато разів була у прифронтових регіонах. І щоразу поверталася з одним відчуттям: стійкість держави має обличчя.

Фермера, який виходить у поле під атаками дронів, вирощує та збирає врожай.
Лікаря, який у бронежилеті їде на виклик під обстрілами.
Підприємця, який працює за кілька десятків кілометрів від фронту і щоразу після обстрілів відновлює виробництво.
Виховательки, яка під ударами КАБів у підвалі дитячого садка перевдягається у фею, щоб діти не переставали мріяти.

Україна живе передусім завдяки людям, які щодня залишаються, працюють, лікують, навчають, будують і рятують.

Саме завдяки вам вона живе❤️

За роки роботи у системі держави я впевнилася, що державна служба має бути професійною. Це одна з найскладніших і найвідповідальніших робіт, яка вимагає глибокого розуміння процесів, якісної підготовки та здатності швидко ухвалювати рішення.

Саме про це говорила на лекції у Київській школі державного управління імені Сергія Нижного з нагоди відкриття XV потоку програми «Школа міністрів».

Це практична освітня програма для тих, хто вже працює в державних інституціях і публічній політиці та хоче краще розуміти механіку впровадження змін.

Ділилася власним досвідом адаптації держави до викликів повномасштабної війни — від перших рішень до трансформації економічної політики.

Головний урок: системні державні інструменти мають бути достатньо гнучкими, щоб швидко реагувати на нові виклики.

Дякую Анні Міщенко та команді КШДУ за запрошення і можливість говорити з тими, хто вже сьогодні формує та впроваджує зміни в державі.

Рада була зустрітися з учасниками Ukraine Trek 2026 -студентами зі США, Філіппін, Мексики та Перу, які приїхали в Україну, щоб побачити її на власні очі, поспілкуватися з людьми та краще зрозуміти, чим сьогодні живе наша країна.

Поділилася нашим досвідом роботи в умовах повномасштабної війни. Говорили про виклики, з якими сьогодні стикається Україна, про бізнес, економіку та про те, як країна продовжує рухатися вперед і розвиватися навіть у таких непростих умовах.

Для мене такі зустрічі -це завжди двосторонній діалог. Було цікаво почути їхні запитання, думки, побачити Україну їхніми очима та поговорити про те, що сьогодні цікавить молодих людей з різних країн світу.

Дякую за відкритість, цікаві запитання і, найголовніше, за щирий інтерес до України. Рада можливості ділитися нашим досвідом і більше розповідати про Україну тим, хто хоче побачити та зрозуміти її ближче.