Провели перші спільні консультації урядів України та Республіки Болгарія. Це важливий крок до нового рівня співпраці наших держав в умовах безпекових загроз з боку росії. Вдячна Прем’єр-міністру Андрею Гюрову і всім членам болгарського Уряду за візит до Києва і готовність поглиблювати співпрацю в ключових для наших країн сферах.
Ухвалили Спільну заяву та домовилися розробити Дорожню карту наших практичних кроків. Ключові сфери — енергетика, оборона, транспорт, безпека в Чорноморському регіоні та забезпечення освітніх потреб наших дітей і молоді.
Обговорили питання постачання дизелю, а також збільшення поставок газу в рамках роботи Вертикального газового коридору та Транс-Балканського маршруту. Окрему увагу приділили можливості використання болгарськими компаніями потужностей українських підземних газових сховищ.
Для України також цінний досвід Болгарії у сфері атомної енергетики. Окремо вдячні уряду країни за допомогу у відновленні і посиленні енергетичного сектору.
Вітаємо намір Уряду Болгарії приєднатися до ініціативи PURL. Обговорили безпеку в Чорноморському регіоні та включення України до складу групи з розмінування на морі.
Поглиблюємо транспортну взаємодію, домовились про розширення можливостей залізничного сполучення між нашими країнами.
Ми зацікавлені у залученні Болгарії та її компаній до проєктів відновлення України, зокрема в Одеській області, де проживає численна болгарська громада. Україна пишається тим, що ми є багатонаціональною державою. Тому важливим результатом зустрічі стало підписання Протоколу про функціонування Болградської гімназії імені Георгі Раковського в Одеській області.
Водночас у Болгарії нині перебуває близько 80 тисяч українців, з них близько 20 тисяч дітей. Працюємо разом над включенням українського компоненту в освітній процес держави, обговорили також спільно роботу над підручниками історії.
Подякувала болгарському народу за послідовну підтримку України на шляху до ЄС та в нашій боротьбі за справедливий і тривалий мир, а також санкційну політику щодо держави-агерсора.
Найближчими місяцями продовжимо досягнуті домовленості і проведемо наступний раунд консультацій наших урядів вже в Болгарії. Також плануємо відновити роботу Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва.
Ухвалили Спільну заяву та домовилися розробити Дорожню карту наших практичних кроків. Ключові сфери — енергетика, оборона, транспорт, безпека в Чорноморському регіоні та забезпечення освітніх потреб наших дітей і молоді.
Обговорили питання постачання дизелю, а також збільшення поставок газу в рамках роботи Вертикального газового коридору та Транс-Балканського маршруту. Окрему увагу приділили можливості використання болгарськими компаніями потужностей українських підземних газових сховищ.
Для України також цінний досвід Болгарії у сфері атомної енергетики. Окремо вдячні уряду країни за допомогу у відновленні і посиленні енергетичного сектору.
Вітаємо намір Уряду Болгарії приєднатися до ініціативи PURL. Обговорили безпеку в Чорноморському регіоні та включення України до складу групи з розмінування на морі.
Поглиблюємо транспортну взаємодію, домовились про розширення можливостей залізничного сполучення між нашими країнами.
Ми зацікавлені у залученні Болгарії та її компаній до проєктів відновлення України, зокрема в Одеській області, де проживає численна болгарська громада. Україна пишається тим, що ми є багатонаціональною державою. Тому важливим результатом зустрічі стало підписання Протоколу про функціонування Болградської гімназії імені Георгі Раковського в Одеській області.
Водночас у Болгарії нині перебуває близько 80 тисяч українців, з них близько 20 тисяч дітей. Працюємо разом над включенням українського компоненту в освітній процес держави, обговорили також спільно роботу над підручниками історії.
Подякувала болгарському народу за послідовну підтримку України на шляху до ЄС та в нашій боротьбі за справедливий і тривалий мир, а також санкційну політику щодо держави-агерсора.
Найближчими місяцями продовжимо досягнуті домовленості і проведемо наступний раунд консультацій наших урядів вже в Болгарії. Також плануємо відновити роботу Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва.
У межах політики «Зроблено в Україні» розпочинаємо прийом заявок на державне стимулювання індустріальних парків у 2026 році.
Подати заявку можна до 15 серпня через банки-партнери: АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АТ «Укргазбанк» та АТ «Сенс Банк».
Держава на умовах співфінансування підтримує створення промислової інфраструктури, приєднання до електромереж і відновлення пошкоджених об’єктів. Бізнес може запускати нові виробництва, створювати робочі місця і виробляти продукцію з вищою доданою вартістю.
Цього року ми посилили підтримку індустріальних парків, які постраждали через російські обстріли.
🔸 Держава покриває до 80% вартості відновлення інфраструктури, пошкодженої або зруйнованої внаслідок бойових дій — до 200 млн грн на один парк. Такі заявки розглядатимуться позачергово.
🔸 Розширили перелік територій, для яких застосовується пільгове співфінансування 80/20. Механізм, який раніше працював для деокупованих громад, тепер поширюється і на прифронтові території.
Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках було збудовано чи будувалось 37 заводів.
З початку дії програми державне стимулювання вже отримали 22 індустріальні парки, у межах яких реалізуються 56 проєктів на загальну суму 1,8 млрд грн.
Державна підтримка надається на умовах співфінансування 50/50 (80/20 для прифронтових і деокупованих територій). Також заявник бере зобов’язання впродовж 3-х років ввести в експлуатацію не менше 5 тис кв. м промислової нерухомості і залучити не менше 2-х виробничих підприємств. Відтак кожна гривня інвестицій держави дозволяє залучити 5-6 грн приватних інвестицій.
Індустріальні парки є складовою інвестиційної компоненти політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні».
Подати заявку можна до 15 серпня через банки-партнери: АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АТ «Укргазбанк» та АТ «Сенс Банк».
Держава на умовах співфінансування підтримує створення промислової інфраструктури, приєднання до електромереж і відновлення пошкоджених об’єктів. Бізнес може запускати нові виробництва, створювати робочі місця і виробляти продукцію з вищою доданою вартістю.
Цього року ми посилили підтримку індустріальних парків, які постраждали через російські обстріли.
🔸 Держава покриває до 80% вартості відновлення інфраструктури, пошкодженої або зруйнованої внаслідок бойових дій — до 200 млн грн на один парк. Такі заявки розглядатимуться позачергово.
🔸 Розширили перелік територій, для яких застосовується пільгове співфінансування 80/20. Механізм, який раніше працював для деокупованих громад, тепер поширюється і на прифронтові території.
Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках було збудовано чи будувалось 37 заводів.
З початку дії програми державне стимулювання вже отримали 22 індустріальні парки, у межах яких реалізуються 56 проєктів на загальну суму 1,8 млрд грн.
Державна підтримка надається на умовах співфінансування 50/50 (80/20 для прифронтових і деокупованих територій). Також заявник бере зобов’язання впродовж 3-х років ввести в експлуатацію не менше 5 тис кв. м промислової нерухомості і залучити не менше 2-х виробничих підприємств. Відтак кожна гривня інвестицій держави дозволяє залучити 5-6 грн приватних інвестицій.
Індустріальні парки є складовою інвестиційної компоненти політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні».
Чотири роки тому, коли Сили оборони України звільнили Бучу від російських окупантів, світ побачив злочин, масштаб і жорстокість якого неможливо було уявити у 21 столітті.
33 дні темряви окупації. 561 людина, яку росіяни вбили з особливою жорстокістю.
Сьогодні разом із Президентом України, Головою Верховної Ради, представниками іноземних делегацій вшанували пам’ять усіх людей, яких росіяни вбили і закатували під час окупації Київщини. Дякую всім партнерам, хто сьогодні тут із нами, у місці нашого спільного болю.
Для українців Бучанська трагедія — рана в нашій пам’яті.
Для всього світу — це попередження: агресор безжальний і просто так не зупиниться. Зупинити його можемо лише спільними зусиллями.
Вічна пам’ять усім, чиє життя забрала Росія.
33 дні темряви окупації. 561 людина, яку росіяни вбили з особливою жорстокістю.
Сьогодні разом із Президентом України, Головою Верховної Ради, представниками іноземних делегацій вшанували пам’ять усіх людей, яких росіяни вбили і закатували під час окупації Київщини. Дякую всім партнерам, хто сьогодні тут із нами, у місці нашого спільного болю.
Для українців Бучанська трагедія — рана в нашій пам’яті.
Для всього світу — це попередження: агресор безжальний і просто так не зупиниться. Зупинити його можемо лише спільними зусиллями.
Вічна пам’ять усім, чиє життя забрала Росія.
Сьогодні на Другому парламентському Саміті у Бучі разом під головуванням Президента України Володимира Зеленського та Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука вшанували пам’ять усіх наших людей, яких Росія вбила та катувала під час окупації Київської області. Присутність представників 22 парламентів і парламентських асамблей разом із нами у четверту річницю звільнення Бучі — це важливий знак підтримки України.
Злочини росіян чотирирічної давнини на Київщині, як і ті, які агресор вчиняє сьогодні щодня на наших окупованих територіях, не покарані. Лише реальна відповідальність агресора може зупинити повторення таких трагедій.
Забезпечити її може Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України.
Ми щиро вдячні країнам, які вже долучилися до Розширеної часткової угоди про його функціонування, а також Європейській комісії за рішення стати членом-засновником.
Закликала якнайшвидше ратифікувати Конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв для України і створити компенсаційний фонд задля відшкодування збитків.
Злочини росіян чотирирічної давнини на Київщині, як і ті, які агресор вчиняє сьогодні щодня на наших окупованих територіях, не покарані. Лише реальна відповідальність агресора може зупинити повторення таких трагедій.
Забезпечити її може Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України.
Ми щиро вдячні країнам, які вже долучилися до Розширеної часткової угоди про його функціонування, а також Європейській комісії за рішення стати членом-засновником.
Закликала якнайшвидше ратифікувати Конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв для України і створити компенсаційний фонд задля відшкодування збитків.