Цинічний масований обстріл. Росіяни застосували понад
40 ракет і більше 600 БПЛА.
Під атакою — Дніпро, Одеська, Київська, Харківська, Чернігівська, Сумська області.
Четверо людей загинуло. Мої співчуття родинам.
Щонайменше 37 людей поранені, серед них двоє дітей. Їм надається медична допомога.
У Дніпрі на місці ударів продовжують працювати служби, тривають пошуково-рятувальні роботи і розбір завалів.
Росіяни цілеспрямовано подовжують терор наших людей, знову бʼють по обʼєктах критичної інфраструктури і житлових будинках.
Дякую всім, хто оперативно ліквідовує наслідки ворожих атак і не дає ворогу досягти своєї мети.
40 ракет і більше 600 БПЛА.
Під атакою — Дніпро, Одеська, Київська, Харківська, Чернігівська, Сумська області.
Четверо людей загинуло. Мої співчуття родинам.
Щонайменше 37 людей поранені, серед них двоє дітей. Їм надається медична допомога.
У Дніпрі на місці ударів продовжують працювати служби, тривають пошуково-рятувальні роботи і розбір завалів.
Росіяни цілеспрямовано подовжують терор наших людей, знову бʼють по обʼєктах критичної інфраструктури і житлових будинках.
Дякую всім, хто оперативно ліквідовує наслідки ворожих атак і не дає ворогу досягти своєї мети.
У Дніпрі після черговоі нічної атаки ворога, на жаль, уже п’ятеро загиблих. Понад 40 людей поранені.
13 цивільних локацій у місті пошкоджені, щонайменше 27 житлових будинків мають руйнування різного ступеня. Пошкоджені два дитячі садки та амбулаторія. Наразі триває оцінка руйнувань.
Уряд надасть необхідну підтримку Дніпру. Доручила Мінрозвитку разом із місцевою владою невідкладно сформувати потребу у державній підтримці.
13 цивільних локацій у місті пошкоджені, щонайменше 27 житлових будинків мають руйнування різного ступеня. Пошкоджені два дитячі садки та амбулаторія. Наразі триває оцінка руйнувань.
Уряд надасть необхідну підтримку Дніпру. Доручила Мінрозвитку разом із місцевою владою невідкладно сформувати потребу у державній підтримці.
По всій країні тривають поточні ремонти доріг. Уже ліквідовано понад 5,7 млн кв. м пошкоджень дорожнього покриття на міжнародних трасах і дорогах державного значення — це рекордний показник за аналогічні періоди останніх шести років.
Відповідно до попередніх урядових завдань Мінрозвитку та Агентством відновлення забезпечено максимальне нарощення темпів виконання робіт: щодня працює понад 200 бригад і майже 2 000 працівників.
Поточні ремонти на трасах міжнародного значення мають бути завершені до 1 травня, на трасах національного значення — до 1 червня.
Окремо, відповідно до рішення Уряду, розпочалися роботи на дорогах прифронтових областей у 40-кілометровій зоні від лінії бойового зіткнення. Їх виконують підрозділи Державної спеціальної служби транспорту з урахуванням безпекової ситуації та визначеної пріоритетності маршрутів.
Дороги — це питання обороноздатності країни, ефективної логістики, роботи бізнесу й забезпечення життя громад.
Відповідно до попередніх урядових завдань Мінрозвитку та Агентством відновлення забезпечено максимальне нарощення темпів виконання робіт: щодня працює понад 200 бригад і майже 2 000 працівників.
Поточні ремонти на трасах міжнародного значення мають бути завершені до 1 травня, на трасах національного значення — до 1 червня.
Окремо, відповідно до рішення Уряду, розпочалися роботи на дорогах прифронтових областей у 40-кілометровій зоні від лінії бойового зіткнення. Їх виконують підрозділи Державної спеціальної служби транспорту з урахуванням безпекової ситуації та визначеної пріоритетності маршрутів.
Дороги — це питання обороноздатності країни, ефективної логістики, роботи бізнесу й забезпечення життя громад.
26 квітня минає 40 років від катастрофи на Чорнобильській АЕС. Вибух на четвертому енергоблоці змінив життя мільйонів українців. Його наслідки вплинули на весь світ і відчутні досі.
На цих фото — експонати із фондів Музею історії урядів України в Кабінеті Міністрів, які розповідають історію Чорнобиля. Серед них — робочий блокнот Олександра Ляшка, який очолював Раду Міністрів Української РСР у 1986 році. У ньому зафіксовані кроки тодішнього українського уряду в перші години після аварії на ЧАЕС і факти зволікання центральної радянської влади з дозволами на евакуацію та повідомленням людей про небезпеку.
Сьогодні Росія продовжує модель поведінки тоталітарного режиму. На початку вторгнення у 2022 році російська армія окупувала територію Чорнобильської АЕС, у полоні досі перебувають охоронці станції. У лютому 2025 року російський дрон пошкодив новий безпечний конфайнмент над четвертим енергоблоком.
Росіяни і далі зневажають світові принципи ядерної безпеки, створюючи ризики континентального масштабу — тримають в окупації найбільшу в Європі Запорізьку АЕС та систематично обстрілюють її.
Чорнобиль не залишився у 1986 році.
Це постійне нагадування про реальність загрози тоталітарних режимів для енергетичної безпеки світу.
Вічна пам’ять ліквідаторам та всім загиблим від наслідків катастрофи.
На цих фото — експонати із фондів Музею історії урядів України в Кабінеті Міністрів, які розповідають історію Чорнобиля. Серед них — робочий блокнот Олександра Ляшка, який очолював Раду Міністрів Української РСР у 1986 році. У ньому зафіксовані кроки тодішнього українського уряду в перші години після аварії на ЧАЕС і факти зволікання центральної радянської влади з дозволами на евакуацію та повідомленням людей про небезпеку.
Сьогодні Росія продовжує модель поведінки тоталітарного режиму. На початку вторгнення у 2022 році російська армія окупувала територію Чорнобильської АЕС, у полоні досі перебувають охоронці станції. У лютому 2025 року російський дрон пошкодив новий безпечний конфайнмент над четвертим енергоблоком.
Росіяни і далі зневажають світові принципи ядерної безпеки, створюючи ризики континентального масштабу — тримають в окупації найбільшу в Європі Запорізьку АЕС та систематично обстрілюють її.
Чорнобиль не залишився у 1986 році.
Це постійне нагадування про реальність загрози тоталітарних режимів для енергетичної безпеки світу.
Вічна пам’ять ліквідаторам та всім загиблим від наслідків катастрофи.
Провели третє міністерське засідання у форматі Енергетичного Рамштайну в Києві.
Символічно, що ми зустрічаємося в день 40-х роковин Чорнобильської катастрофи. Вона вплинула на життя поколінь і на світові підходи до енергетичної безпеки. Водночас Росія продовжує радянські тоталітарні практики і підриває ці принципи: цілеспрямовано нищить енергетичну інфраструктуру України, створює реальні загрози для Чорнобильської та Запорізької АЕС, намагається перетворити зиму на зброю проти цивільного населення.
Україна враховує досвід важкої зими і готується до наступного опалювального сезону вже зараз.
Дякую учасникам Енергетичного Рамштайну за рішення надати Україні 100 млн євро для посилення підготовки до зими через Фонд підтримки енергетики. Це суттєва підтримка для забезпечення ремонтів і сталої роботи енергосистеми. Першочергова потреба на затверджені та пріоритетні проєкти Фонду підтримки енергетики сягає понад 800 млн євро (близько $1 млрд доларів).
У межах виконання планів енергетичної стійкості регіонів роботи з будівництва фізичного захисту розпочаті на 80% ключових енергооб’єктів. Перебудовуємо енергосистему, щоб зробити її стійкою, децентралізованою та інтегрованою до європейського ринку.
Паралельно зміцнюємо ядерний сектор, який забезпечує до 60% електроенергії, диверсифікуємо джерела постачання палива. Для України критично важливе збереження постійної місії МАГАТЕ на всіх українських ядерних об’єктах, зокрема на окупованій Запорізькій АЕС.
Уряд разом з Верховною Радою працює спільно над інтеграції України до енергетичного ринку ЄС. Ухвалений важливий законопроєкт про створення правових засад для обʼєднання ринків.
Уже маємо результати перезавантаження НАЕК Енергоатом і планового переобрання Нафтогаз.
Дякую всім партнерам, які підтримують Україну через механізми фінансової допомоги та оперативно надають необхідне обладнання. Разом ми зміцнюємо спільну енергетичну безпеку.
Символічно, що ми зустрічаємося в день 40-х роковин Чорнобильської катастрофи. Вона вплинула на життя поколінь і на світові підходи до енергетичної безпеки. Водночас Росія продовжує радянські тоталітарні практики і підриває ці принципи: цілеспрямовано нищить енергетичну інфраструктуру України, створює реальні загрози для Чорнобильської та Запорізької АЕС, намагається перетворити зиму на зброю проти цивільного населення.
Україна враховує досвід важкої зими і готується до наступного опалювального сезону вже зараз.
Дякую учасникам Енергетичного Рамштайну за рішення надати Україні 100 млн євро для посилення підготовки до зими через Фонд підтримки енергетики. Це суттєва підтримка для забезпечення ремонтів і сталої роботи енергосистеми. Першочергова потреба на затверджені та пріоритетні проєкти Фонду підтримки енергетики сягає понад 800 млн євро (близько $1 млрд доларів).
У межах виконання планів енергетичної стійкості регіонів роботи з будівництва фізичного захисту розпочаті на 80% ключових енергооб’єктів. Перебудовуємо енергосистему, щоб зробити її стійкою, децентралізованою та інтегрованою до європейського ринку.
Паралельно зміцнюємо ядерний сектор, який забезпечує до 60% електроенергії, диверсифікуємо джерела постачання палива. Для України критично важливе збереження постійної місії МАГАТЕ на всіх українських ядерних об’єктах, зокрема на окупованій Запорізькій АЕС.
Уряд разом з Верховною Радою працює спільно над інтеграції України до енергетичного ринку ЄС. Ухвалений важливий законопроєкт про створення правових засад для обʼєднання ринків.
Уже маємо результати перезавантаження НАЕК Енергоатом і планового переобрання Нафтогаз.
Дякую всім партнерам, які підтримують Україну через механізми фінансової допомоги та оперативно надають необхідне обладнання. Разом ми зміцнюємо спільну енергетичну безпеку.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Рада зустрітися з Президенткою Республіки Молдова Маєю Санду під час її візиту в Україну, який відбувається у день 40-х роковин Чорнобильської катастрофи.
Вдячні Молдові за всебічне партнерство між нашими країнами, які об’єднує спільне прагнення до членства в Європейському Союзі. У цьому контексті ми обмінялися думками щодо прогресу впровадження в наших країнах реформ на євроінтеграційному шляху.
Під час зустрічі ми також обговорили розвиток спільних енергетичних проєктів, зокрема збільшення потужностеи й електропостачання та розвитку Вертикального газового коридору. Забезпечення енергетичної незалежності та безпеки є визначальним для нашого регіону.
Окрему увагу ми приділили розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури, збільшенню пропускної спроможності транспортних маршрутів та розширення залізничного сполучення.
Вдячні Молдові за всебічне партнерство між нашими країнами, які об’єднує спільне прагнення до членства в Європейському Союзі. У цьому контексті ми обмінялися думками щодо прогресу впровадження в наших країнах реформ на євроінтеграційному шляху.
Під час зустрічі ми також обговорили розвиток спільних енергетичних проєктів, зокрема збільшення потужностеи й електропостачання та розвитку Вертикального газового коридору. Забезпечення енергетичної незалежності та безпеки є визначальним для нашого регіону.
Окрему увагу ми приділили розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури, збільшенню пропускної спроможності транспортних маршрутів та розширення залізничного сполучення.
Говорити про Чорнобиль варто в різних вимірах — не лише мовою цифр і документів, а й через мистецтво, пам’ять і людські історії. Про це — виставка «Чорнобиль. Об’єкт “Укриття”» в Українському Домі.
Досвід спільної травми переосмислено в народному мистецтві, у роботах художників-ліквідаторів, у творах Марії Примаченко, Віктора Зарецького, Ади Рибачук і Володимира Мельніченка, Людмили Мєшкової, у документальних фотографіях і сучасних мистецьких проєктах. Це величезний пласт культури, який став спільним переосмисленням трагедії.
Вражає розказана на виставці історія Полісся — мого рідного регіону, що найбільше постраждав від катастрофи та радіаційного забруднення. Ми втратили цілі міста і культурні середовища через безвідповідальність радянської системи, але цей досвід формує наше розуміння безпеки сьогодні.
Окремий акцент — на об’єкті «Укриття» та зміні підходів до безпеки: від перших рішень після аварії до створення Нового безпечного конфайнменту.
Росія повернула ядерну загрозу в Європу атаками на енергетичну інфраструктуру та використанням ядерної безпеки як інструменту шантажу. Тому говорити про Чорнобиль потрібно ще й мовою культури — щоб пам’ятати і не допустити повторення.
Досвід спільної травми переосмислено в народному мистецтві, у роботах художників-ліквідаторів, у творах Марії Примаченко, Віктора Зарецького, Ади Рибачук і Володимира Мельніченка, Людмили Мєшкової, у документальних фотографіях і сучасних мистецьких проєктах. Це величезний пласт культури, який став спільним переосмисленням трагедії.
Вражає розказана на виставці історія Полісся — мого рідного регіону, що найбільше постраждав від катастрофи та радіаційного забруднення. Ми втратили цілі міста і культурні середовища через безвідповідальність радянської системи, але цей досвід формує наше розуміння безпеки сьогодні.
Окремий акцент — на об’єкті «Укриття» та зміні підходів до безпеки: від перших рішень після аварії до створення Нового безпечного конфайнменту.
Росія повернула ядерну загрозу в Європу атаками на енергетичну інфраструктуру та використанням ядерної безпеки як інструменту шантажу. Тому говорити про Чорнобиль потрібно ще й мовою культури — щоб пам’ятати і не допустити повторення.