26 квітня минає 40 років від катастрофи на Чорнобильській АЕС. Вибух на четвертому енергоблоці змінив життя мільйонів українців. Його наслідки вплинули на весь світ і відчутні досі.

На цих фото — експонати із фондів Музею історії урядів України в Кабінеті Міністрів, які розповідають історію Чорнобиля. Серед них — робочий блокнот Олександра Ляшка, який очолював Раду Міністрів Української РСР у 1986 році. У ньому зафіксовані кроки тодішнього українського уряду в перші години після аварії на ЧАЕС і факти зволікання центральної радянської влади з дозволами на евакуацію та повідомленням людей про небезпеку.

Сьогодні Росія продовжує модель поведінки тоталітарного режиму. На початку вторгнення у 2022 році російська армія окупувала територію Чорнобильської АЕС, у полоні досі перебувають охоронці станції. У лютому 2025 року російський дрон пошкодив новий безпечний конфайнмент над четвертим енергоблоком.

Росіяни і далі зневажають світові принципи ядерної безпеки, створюючи ризики континентального масштабу — тримають в окупації найбільшу в Європі Запорізьку АЕС та систематично обстрілюють її.

Чорнобиль не залишився у 1986 році.
Це постійне нагадування про реальність загрози тоталітарних режимів для енергетичної безпеки світу.
Вічна пам’ять ліквідаторам та всім загиблим від наслідків катастрофи.

Провели третє міністерське засідання у форматі Енергетичного Рамштайну в Києві.

Символічно, що ми зустрічаємося в день 40-х роковин Чорнобильської катастрофи. Вона вплинула на життя поколінь і на світові підходи до енергетичної безпеки. Водночас Росія продовжує радянські тоталітарні практики і підриває ці принципи: цілеспрямовано нищить енергетичну інфраструктуру України, створює реальні загрози для Чорнобильської та Запорізької АЕС, намагається перетворити зиму на зброю проти цивільного населення.
Україна враховує досвід важкої зими і готується до наступного опалювального сезону вже зараз.

Дякую учасникам Енергетичного Рамштайну за рішення надати Україні 100 млн євро для посилення підготовки до зими через Фонд підтримки енергетики. Це суттєва підтримка для забезпечення ремонтів і сталої роботи енергосистеми. Першочергова потреба на затверджені та пріоритетні проєкти Фонду підтримки енергетики сягає понад 800 млн євро (близько $1 млрд доларів).

У межах виконання планів енергетичної стійкості регіонів роботи з будівництва фізичного захисту розпочаті на 80% ключових енергооб’єктів. Перебудовуємо енергосистему, щоб зробити її стійкою, децентралізованою та інтегрованою до європейського ринку.

Паралельно зміцнюємо ядерний сектор, який забезпечує до 60% електроенергії, диверсифікуємо джерела постачання палива. Для України критично важливе збереження постійної місії МАГАТЕ на всіх українських ядерних об’єктах, зокрема на окупованій Запорізькій АЕС.

Уряд разом з Верховною Радою працює спільно над інтеграції України до енергетичного ринку ЄС. Ухвалений важливий законопроєкт про створення правових засад для обʼєднання ринків.

Уже маємо результати перезавантаження НАЕК Енергоатом і планового переобрання Нафтогаз.

Дякую всім партнерам, які підтримують Україну через механізми фінансової допомоги та оперативно надають необхідне обладнання. Разом ми зміцнюємо спільну енергетичну безпеку.

Говорити про Чорнобиль варто в різних вимірах — не лише мовою цифр і документів, а й через мистецтво, пам’ять і людські історії. Про це — виставка «Чорнобиль. Об’єкт “Укриття”» в Українському Домі.

Досвід спільної травми переосмислено в народному мистецтві, у роботах художників-ліквідаторів, у творах Марії Примаченко, Віктора Зарецького, Ади Рибачук і Володимира Мельніченка, Людмили Мєшкової, у документальних фотографіях і сучасних мистецьких проєктах. Це величезний пласт культури, який став спільним переосмисленням трагедії.

Вражає розказана на виставці історія Полісся — мого рідного регіону, що найбільше постраждав від катастрофи та радіаційного забруднення. Ми втратили цілі міста і культурні середовища через безвідповідальність радянської системи, але цей досвід формує наше розуміння безпеки сьогодні.

Окремий акцент — на об’єкті «Укриття» та зміні підходів до безпеки: від перших рішень після аварії до створення Нового безпечного конфайнменту.

Росія повернула ядерну загрозу в Європу атаками на енергетичну інфраструктуру та використанням ядерної безпеки як інструменту шантажу. Тому говорити про Чорнобиль потрібно ще й мовою культури — щоб пам’ятати і не допустити повторення.

Продовжуємо системне оновлення рухомого складу Укрзалізниці. У межах цього оновлення передбачено постачання 100 нових вагонів українського виробництва — купейних, інклюзивних та вагонів нового покоління зі збільшеним на 20 років терміном експлуатації. Загальна вартість проєкту становить близько 6,5 млрд грн. Поставка здійснюватиметься поетапно до травня 2028 року.

Перші нові вагони вже вирушають із пасажирами у складі флагманського поїзда, який Укрзалізниця запустить завтра, 28 квітня.

До виробництва, яке мала змогу оглянути в жовтні минулого року, залучено понад 150 українських підприємств, зокрема прифронтових і релокованих. Це забезпечує робочі місця для понад 10 тисяч українців і підтримує національну економіку. Виготовлений в Україні продукт працює на економіку та логістику всередині держави — із заводу одразу на колію.

Нові вагони відповідають сучасним вимогам комфорту: мають покращені полиці, кондиціонування, сповивальні столики та дитячі манежі, пандуси й оновлені акумуляторні батареї, що дозволяють заздалегідь налаштовувати температуру перед посадкою пасажирів.

Провели змістовну зустріч із Прем’єр-міністром Республіки Польща Дональдом Туском під час мого візиту до Польщі.

Подякувала всьому польському народу за послідовну підтримку України. Символічно, що зустріч відбулася у Жешуві — місті, яке з початку повномасштабного вторгнення прийняло тисячі українців і отримало від Президента України статус «Місто-рятівник».

Українсько-польська співпраця має насичений порядок денний. Ми приділили увагу насамперед обороні, енергетиці, двосторонній торгівлі, розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури. Найближчим часом очікуємо на укладення угоди про здійснення контролю у спільних пунктах пропуску та врегулювання технічних питань, пов’язаних із реєстрацією українських перевізників у системі SENT/RMPD.

Посилюємо співпрацю між енергетичними компаніями Нафтогаз та ORLEN.

Подякувала Прем’єр-міністру за особистий внесок у розблокування 20-го пакета санкцій та позики ЄС у розмірі 90 млрд євро. Для нас важливо, щоб уже найближчим часом надійшла перша її частина для підтримки нашої обороноздатності та бюджетних потреб. Ми також очікуємо якнайшвидшого початку переговорів за всіма кластерами в контексті набуття членства України в ЄС.

Дякую Польщі за підготовку до проведення цьогорічної Ukraine Recovery Conference у Гданську. У свою чергу запросила пана Прем’єр-міністра взяти участь у Четвертому міжнародному саміті міст та регіонів України, який відбудеться в травні у Києві напередодні URC 2026.