Говорити про Чорнобиль варто в різних вимірах — не лише мовою цифр і документів, а й через мистецтво, пам’ять і людські історії. Про це — виставка «Чорнобиль. Об’єкт “Укриття”» в Українському Домі.
Досвід спільної травми переосмислено в народному мистецтві, у роботах художників-ліквідаторів, у творах Марії Примаченко, Віктора Зарецького, Ади Рибачук і Володимира Мельніченка, Людмили Мєшкової, у документальних фотографіях і сучасних мистецьких проєктах. Це величезний пласт культури, який став спільним переосмисленням трагедії.
Вражає розказана на виставці історія Полісся — мого рідного регіону, що найбільше постраждав від катастрофи та радіаційного забруднення. Ми втратили цілі міста і культурні середовища через безвідповідальність радянської системи, але цей досвід формує наше розуміння безпеки сьогодні.
Окремий акцент — на об’єкті «Укриття» та зміні підходів до безпеки: від перших рішень після аварії до створення Нового безпечного конфайнменту.
Росія повернула ядерну загрозу в Європу атаками на енергетичну інфраструктуру та використанням ядерної безпеки як інструменту шантажу. Тому говорити про Чорнобиль потрібно ще й мовою культури — щоб пам’ятати і не допустити повторення.
Досвід спільної травми переосмислено в народному мистецтві, у роботах художників-ліквідаторів, у творах Марії Примаченко, Віктора Зарецького, Ади Рибачук і Володимира Мельніченка, Людмили Мєшкової, у документальних фотографіях і сучасних мистецьких проєктах. Це величезний пласт культури, який став спільним переосмисленням трагедії.
Вражає розказана на виставці історія Полісся — мого рідного регіону, що найбільше постраждав від катастрофи та радіаційного забруднення. Ми втратили цілі міста і культурні середовища через безвідповідальність радянської системи, але цей досвід формує наше розуміння безпеки сьогодні.
Окремий акцент — на об’єкті «Укриття» та зміні підходів до безпеки: від перших рішень після аварії до створення Нового безпечного конфайнменту.
Росія повернула ядерну загрозу в Європу атаками на енергетичну інфраструктуру та використанням ядерної безпеки як інструменту шантажу. Тому говорити про Чорнобиль потрібно ще й мовою культури — щоб пам’ятати і не допустити повторення.
Продовжуємо системне оновлення рухомого складу Укрзалізниці. У межах цього оновлення передбачено постачання 100 нових вагонів українського виробництва — купейних, інклюзивних та вагонів нового покоління зі збільшеним на 20 років терміном експлуатації. Загальна вартість проєкту становить близько 6,5 млрд грн. Поставка здійснюватиметься поетапно до травня 2028 року.
Перші нові вагони вже вирушають із пасажирами у складі флагманського поїзда, який Укрзалізниця запустить завтра, 28 квітня.
До виробництва, яке мала змогу оглянути в жовтні минулого року, залучено понад 150 українських підприємств, зокрема прифронтових і релокованих. Це забезпечує робочі місця для понад 10 тисяч українців і підтримує національну економіку. Виготовлений в Україні продукт працює на економіку та логістику всередині держави — із заводу одразу на колію.
Нові вагони відповідають сучасним вимогам комфорту: мають покращені полиці, кондиціонування, сповивальні столики та дитячі манежі, пандуси й оновлені акумуляторні батареї, що дозволяють заздалегідь налаштовувати температуру перед посадкою пасажирів.
Перші нові вагони вже вирушають із пасажирами у складі флагманського поїзда, який Укрзалізниця запустить завтра, 28 квітня.
До виробництва, яке мала змогу оглянути в жовтні минулого року, залучено понад 150 українських підприємств, зокрема прифронтових і релокованих. Це забезпечує робочі місця для понад 10 тисяч українців і підтримує національну економіку. Виготовлений в Україні продукт працює на економіку та логістику всередині держави — із заводу одразу на колію.
Нові вагони відповідають сучасним вимогам комфорту: мають покращені полиці, кондиціонування, сповивальні столики та дитячі манежі, пандуси й оновлені акумуляторні батареї, що дозволяють заздалегідь налаштовувати температуру перед посадкою пасажирів.
Провели змістовну зустріч із Прем’єр-міністром Республіки Польща Дональдом Туском під час мого візиту до Польщі.
Подякувала всьому польському народу за послідовну підтримку України. Символічно, що зустріч відбулася у Жешуві — місті, яке з початку повномасштабного вторгнення прийняло тисячі українців і отримало від Президента України статус «Місто-рятівник».
Українсько-польська співпраця має насичений порядок денний. Ми приділили увагу насамперед обороні, енергетиці, двосторонній торгівлі, розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури. Найближчим часом очікуємо на укладення угоди про здійснення контролю у спільних пунктах пропуску та врегулювання технічних питань, пов’язаних із реєстрацією українських перевізників у системі SENT/RMPD.
Посилюємо співпрацю між енергетичними компаніями Нафтогаз та ORLEN.
Подякувала Прем’єр-міністру за особистий внесок у розблокування 20-го пакета санкцій та позики ЄС у розмірі 90 млрд євро. Для нас важливо, щоб уже найближчим часом надійшла перша її частина для підтримки нашої обороноздатності та бюджетних потреб. Ми також очікуємо якнайшвидшого початку переговорів за всіма кластерами в контексті набуття членства України в ЄС.
Дякую Польщі за підготовку до проведення цьогорічної Ukraine Recovery Conference у Гданську. У свою чергу запросила пана Прем’єр-міністра взяти участь у Четвертому міжнародному саміті міст та регіонів України, який відбудеться в травні у Києві напередодні URC 2026.
Подякувала всьому польському народу за послідовну підтримку України. Символічно, що зустріч відбулася у Жешуві — місті, яке з початку повномасштабного вторгнення прийняло тисячі українців і отримало від Президента України статус «Місто-рятівник».
Українсько-польська співпраця має насичений порядок денний. Ми приділили увагу насамперед обороні, енергетиці, двосторонній торгівлі, розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури. Найближчим часом очікуємо на укладення угоди про здійснення контролю у спільних пунктах пропуску та врегулювання технічних питань, пов’язаних із реєстрацією українських перевізників у системі SENT/RMPD.
Посилюємо співпрацю між енергетичними компаніями Нафтогаз та ORLEN.
Подякувала Прем’єр-міністру за особистий внесок у розблокування 20-го пакета санкцій та позики ЄС у розмірі 90 млрд євро. Для нас важливо, щоб уже найближчим часом надійшла перша її частина для підтримки нашої обороноздатності та бюджетних потреб. Ми також очікуємо якнайшвидшого початку переговорів за всіма кластерами в контексті набуття членства України в ЄС.
Дякую Польщі за підготовку до проведення цьогорічної Ukraine Recovery Conference у Гданську. У свою чергу запросила пана Прем’єр-міністра взяти участь у Четвертому міжнародному саміті міст та регіонів України, який відбудеться в травні у Києві напередодні URC 2026.
Україна та Польща готуються до проведення Ukraine Recovery Conference у червні цього року. Для нас особливо цінно, що вперше ця щорічна конференція матиме окремий вимір безпеки та оборони — це ключовий складник відбудови України разом з енергетикою, розвитком приватного сектору, людського капіталу і відновленням інфраструктури на шляху до членства в ЄС.
Розповіла про це, виступаючи на заході «На шляху до URC» у Жешуві.
Від початку повномасштабного вторгнення виробничі спроможності українського ОПК зросли у 50 разів. Майже половина озброєння, яке застосовують наші Сили оборони, вироблена в Україні.
У нас один із найшвидших циклів інновацій: від ідеї до активного бойового застосування проходить від трьох місяців. Українські дрони, наземні та морські рішення, засоби РЕБ, контрдронові заходи, нові типи ракет уже зараз змінюють характер сучасної війни. У цьому досвіді вже зацікавлений світ.
Ми готові розширювати співпрацю та інтегрувати український ОПК у європейський простір. Ініціативи «Build with Ukraine» і «Build in Ukraine» створюють інструменти для розвитку спільних підприємств і локалізації виробництва як в Україні, так і в країнах-партнерах. Це спільна інвестиція у безпеку на нашому континенті.
Дякую українським зброярам, які представили свої стенди у Жешуві.
Україна готова до оборонного партнерства. Продовжимо розвивати контакти на конференції у Гданську в червні.
Розповіла про це, виступаючи на заході «На шляху до URC» у Жешуві.
Від початку повномасштабного вторгнення виробничі спроможності українського ОПК зросли у 50 разів. Майже половина озброєння, яке застосовують наші Сили оборони, вироблена в Україні.
У нас один із найшвидших циклів інновацій: від ідеї до активного бойового застосування проходить від трьох місяців. Українські дрони, наземні та морські рішення, засоби РЕБ, контрдронові заходи, нові типи ракет уже зараз змінюють характер сучасної війни. У цьому досвіді вже зацікавлений світ.
Ми готові розширювати співпрацю та інтегрувати український ОПК у європейський простір. Ініціативи «Build with Ukraine» і «Build in Ukraine» створюють інструменти для розвитку спільних підприємств і локалізації виробництва як в Україні, так і в країнах-партнерах. Це спільна інвестиція у безпеку на нашому континенті.
Дякую українським зброярам, які представили свої стенди у Жешуві.
Україна готова до оборонного партнерства. Продовжимо розвивати контакти на конференції у Гданську в червні.
Продовжуємо дерегуляцію у сфері будівництва. На останньому засіданні Уряду ухвалили важливі рішення для спрощення регулювання та прискорення відбудови.
1️⃣ Закупівлі
Запроваджуємо механізм рамкових угод у проектах будівництва, які реалізуються за публічні кошти. Це дозволить формувати перелік підрядників, які можуть виконувати роботи для конкретних об’єктів і швидко обирати виконавця для конкретного об’єкта. Результатом має бути суттєве скорочення строків процедур і швидший запуск відбудови житла, інфраструктури та соціальних об’єктів.
2️⃣ Ціноутворення
Оновлюємо підходи до кошторисів — вони мають відповідати реальним ринковим умовам і враховувати фактичні витрати, зокрема рівень оплати праці. Маємо зменшити тіньові практики і зробити ринок прозорішим. Паралельно запускаємо базу даних цін на будівельні матеріали в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
3️⃣ Будівництво на приаеродромних територіях
Врегульовуємо питання, які загострилися під час війни, коли частина аеродромів не має чинних сертифікатів. Запроваджуємо чіткий механізм врахування таких обмежень і оновлюємо порядок взаємодії між органами містобудування, авіації та оборони. Це дозволяє розблокувати будівництво поблизу аеродромів без зниження вимог безпеки.
Ці рішення є частиною комплексної реформи містобудування. Уряд вже ухвалив ключові рішення щодо дозвільних процедур та оскарження. Для замовників будівництва запровадили можливість обирати, де отримувати адмінпослуги — у місцевому органі або в ДІАМ, щоб зменшити залежність від одного рішення і пришвидшити процес. Також запустили механізм оскарження до ДІАМ відмов у містобудівних умовах: якщо відмова необґрунтована, проєкт більше не блокується і може рухатися далі. Мінрозвитку та Міністерство юстиції вже працюють над законопроєктом, який встановить чіткі строки для оскарження будівельних рішень.
Продовжуємо дерегуляцію в інших сферах. Завдання держави — полегшувати життя бізнесу та створювати умови для швидкої відбудови країни.
1️⃣ Закупівлі
Запроваджуємо механізм рамкових угод у проектах будівництва, які реалізуються за публічні кошти. Це дозволить формувати перелік підрядників, які можуть виконувати роботи для конкретних об’єктів і швидко обирати виконавця для конкретного об’єкта. Результатом має бути суттєве скорочення строків процедур і швидший запуск відбудови житла, інфраструктури та соціальних об’єктів.
2️⃣ Ціноутворення
Оновлюємо підходи до кошторисів — вони мають відповідати реальним ринковим умовам і враховувати фактичні витрати, зокрема рівень оплати праці. Маємо зменшити тіньові практики і зробити ринок прозорішим. Паралельно запускаємо базу даних цін на будівельні матеріали в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
3️⃣ Будівництво на приаеродромних територіях
Врегульовуємо питання, які загострилися під час війни, коли частина аеродромів не має чинних сертифікатів. Запроваджуємо чіткий механізм врахування таких обмежень і оновлюємо порядок взаємодії між органами містобудування, авіації та оборони. Це дозволяє розблокувати будівництво поблизу аеродромів без зниження вимог безпеки.
Ці рішення є частиною комплексної реформи містобудування. Уряд вже ухвалив ключові рішення щодо дозвільних процедур та оскарження. Для замовників будівництва запровадили можливість обирати, де отримувати адмінпослуги — у місцевому органі або в ДІАМ, щоб зменшити залежність від одного рішення і пришвидшити процес. Також запустили механізм оскарження до ДІАМ відмов у містобудівних умовах: якщо відмова необґрунтована, проєкт більше не блокується і може рухатися далі. Мінрозвитку та Міністерство юстиції вже працюють над законопроєктом, який встановить чіткі строки для оскарження будівельних рішень.
Продовжуємо дерегуляцію в інших сферах. Завдання держави — полегшувати життя бізнесу та створювати умови для швидкої відбудови країни.