Сьогодні зустрілися з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. Насамперед подякувала за підтримку наших військових, ветеранів, їхніх родин та всіх українців у цей складний час. Багато релігійних громад від початку повномасштабної війни допомагають людям, займаються волонтерством, підтримують тих, хто цього найбільше потребує.
Обговорили подальшу співпрацю держави та релігійних організацій. Серед важливих тем — розвиток військового капеланства, соціальні проєкти для громад, підтримка інституту сімʼї і посилення голосу України у світі. Нас об’єднує спільна мета — підтримка людей та наближення справедливого миру для України.
Окремо говорили про виклики, пов’язані з діяльністю російських релігійних структур, які Кремль використовує як інструмент впливу та пропаганди. Водночас Україна навіть в умовах повномасштабної війни залишається державою, де поважають свободу совісті та право кожного сповідувати свою віру.
Цінуємо співпрацю з представниками всіх конфесій і готові й надалі розвивати це партнерство.
Обговорили подальшу співпрацю держави та релігійних організацій. Серед важливих тем — розвиток військового капеланства, соціальні проєкти для громад, підтримка інституту сімʼї і посилення голосу України у світі. Нас об’єднує спільна мета — підтримка людей та наближення справедливого миру для України.
Окремо говорили про виклики, пов’язані з діяльністю російських релігійних структур, які Кремль використовує як інструмент впливу та пропаганди. Водночас Україна навіть в умовах повномасштабної війни залишається державою, де поважають свободу совісті та право кожного сповідувати свою віру.
Цінуємо співпрацю з представниками всіх конфесій і готові й надалі розвивати це партнерство.
Більше можливостей для масштабування українського ОПК
Уряд спростив передачу державного майна в оренду без аукціону для підприємств оборонної промисловості на період воєнного стану.
Йдеться про виробників ракетного озброєння, вибухових матеріалів та нових зразків зброї.
Це дозволить швидше запускати нові виробничі майданчики та нарощувати виробництво для потреб Сил оборони.
Скористатися механізмом зможуть підприємства, які визначені критично важливими та включені Міноборони до реєстру виконавців державних контрактів.
Українські виробники здатні суттєво наростити виробництво, а відповідно і перевагу наших військових на полі бою. Уряд робить все можливе для того, щоб Україна була сильна і озброєна.
Уряд спростив передачу державного майна в оренду без аукціону для підприємств оборонної промисловості на період воєнного стану.
Йдеться про виробників ракетного озброєння, вибухових матеріалів та нових зразків зброї.
Це дозволить швидше запускати нові виробничі майданчики та нарощувати виробництво для потреб Сил оборони.
Скористатися механізмом зможуть підприємства, які визначені критично важливими та включені Міноборони до реєстру виконавців державних контрактів.
Українські виробники здатні суттєво наростити виробництво, а відповідно і перевагу наших військових на полі бою. Уряд робить все можливе для того, щоб Україна була сильна і озброєна.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦 Ринок української книжки вже існує і продовжує розвиток.
Це головний висновок, який я відчуваю після відвідування Книжкового Арсеналу цьогоріч.
Символічно, що рівно 150 років тому в цей день був ухвалений Емський указ, який мав на меті скасувати не лише українське слово, а й всю українську націю. З того часу за дуже незначним винятком українська книга в Україні ніколи не домінувала над російською. Я добре пам’ятаю, коли українська книжка стояла на окремих полицях в українських книгарнях. Сьогодні виходять сотні нових книжок щомісяця. Як українських авторів так й кращих іноземних.
Важливим фактором, що ринок з’явився, я вважаю ті дискусії, які сьогодні йдуть між видавцями та дистриб’юторами, між e-commerce та книгарнями. І головне: в цих дискусіях вже нема питання, якою мовою видавати.
Для мене це принципово.
Уряд спрямовує багато зусиль, щоб цей ринок рухався вперед. Зокрема, серед усіх сторін на ринку є згода, що Національний кешбек – став таким фактором турботи про молодий ринок та українців, які хочуть читати.
На Арсеналі я поповнила свою бібліотеку сучасною українською художньою та нон-фікшн літературою, романом у новелах Павла Белянського «Будь ласка, не бійся» про перші тижні повномасштабного вторгнення, «Наративи масового ураження. Тактики і стратегії інформаційної війни» Артема Захарченка, «Спогади» Надії Суровцової. Ще придбала кілька дитячих книжок для доньки.
Дякую кожному, хто пише, хто читає і хто продає. Українську книгу.
Це головний висновок, який я відчуваю після відвідування Книжкового Арсеналу цьогоріч.
Символічно, що рівно 150 років тому в цей день був ухвалений Емський указ, який мав на меті скасувати не лише українське слово, а й всю українську націю. З того часу за дуже незначним винятком українська книга в Україні ніколи не домінувала над російською. Я добре пам’ятаю, коли українська книжка стояла на окремих полицях в українських книгарнях. Сьогодні виходять сотні нових книжок щомісяця. Як українських авторів так й кращих іноземних.
Важливим фактором, що ринок з’явився, я вважаю ті дискусії, які сьогодні йдуть між видавцями та дистриб’юторами, між e-commerce та книгарнями. І головне: в цих дискусіях вже нема питання, якою мовою видавати.
Для мене це принципово.
Уряд спрямовує багато зусиль, щоб цей ринок рухався вперед. Зокрема, серед усіх сторін на ринку є згода, що Національний кешбек – став таким фактором турботи про молодий ринок та українців, які хочуть читати.
На Арсеналі я поповнила свою бібліотеку сучасною українською художньою та нон-фікшн літературою, романом у новелах Павла Белянського «Будь ласка, не бійся» про перші тижні повномасштабного вторгнення, «Наративи масового ураження. Тактики і стратегії інформаційної війни» Артема Захарченка, «Спогади» Надії Суровцової. Ще придбала кілька дитячих книжок для доньки.
Дякую кожному, хто пише, хто читає і хто продає. Українську книгу.
2,3 млн українців скористалися кешбеком на пальне.
Це був тимчасовий антикризовий інструмент фінансової підтримки наших людей у період найбільшої за останні 50 років світової нафтової кризи. Він діяв з 20 березня по 31 травня.
Національна програма дозволила українцям економити від 5% до 15% залежно від виду пального.
91% користувачів цієї програми — власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна.
За час дії програми було відкрито близько 500 тисяч нових карток Національного кешбеку, що сприяло додатковому розвитку державних цифрових сервісів.
Накопичені кошти кешбеку можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів українського виробництва, а також спрямувати на благодійність чи підтримку Сил оборони.
Це був тимчасовий антикризовий інструмент фінансової підтримки наших людей у період найбільшої за останні 50 років світової нафтової кризи. Він діяв з 20 березня по 31 травня.
Національна програма дозволила українцям економити від 5% до 15% залежно від виду пального.
91% користувачів цієї програми — власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна.
За час дії програми було відкрито близько 500 тисяч нових карток Національного кешбеку, що сприяло додатковому розвитку державних цифрових сервісів.
Накопичені кошти кешбеку можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і продуктів українського виробництва, а також спрямувати на благодійність чи підтримку Сил оборони.
Росія має відповісти за всю завдану Україні шкоду — і людям, і бізнесу, і державі. Міжнародний Реєстр збитків, створений Україною, ЄС та ще 43 країнами світу зі штаб-квартирою в Гаазі, є одним із ключових міжнародних механізмів для майбутнього відшкодування.
Уряд розширив перелік категорій, за якими громадяни, власники бізнесів, а також держава Україна зможуть офіційно фіксувати шкоду та втрати, завдані російською агресією після 24 лютого 2022 року.
До врегульованих постановою категорій додадуться ще 14 нових. Подати за ними заяви до міжнародного Реєстру збитків можна буде після того, як вони будуть відкриті у Дії. Наразі через Дію вже можна подати заяви до міжнародного Реєстру збитків для України за 21 категорією:
https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv
Окрім уже наявних категорій, громадяни можуть зафіксувати та в майбутньому отримати компенсацію за втрату доступу до медичної допомоги, доступу до освіти, інші порушення міжнародного гуманітарного права, прав людини, законів і звичаїв війни, а також додаткові економічні втрати.
Власники бізнесу можуть додатково зафіксувати втрати культурних об’єктів, витрати на евакуацію активів, інші економічні та гуманітарні збитки.
Держава ж зафіксує знищення обʼєктів культурної спадщини, екологічну шкоду, розкрадання природних ресурсів, гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення, витрати на розмінування та очищення територій.
У грудні 2025 року було розпочато створення компенсаційної комісії. Станом на сьогодні 38 держав та Європейський Союз підписали Конвенцію. Наразі триває процес, необхідний для запуску її роботи.
Уряд розширив перелік категорій, за якими громадяни, власники бізнесів, а також держава Україна зможуть офіційно фіксувати шкоду та втрати, завдані російською агресією після 24 лютого 2022 року.
До врегульованих постановою категорій додадуться ще 14 нових. Подати за ними заяви до міжнародного Реєстру збитків можна буде після того, як вони будуть відкриті у Дії. Наразі через Дію вже можна подати заяви до міжнародного Реєстру збитків для України за 21 категорією:
https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv
Окрім уже наявних категорій, громадяни можуть зафіксувати та в майбутньому отримати компенсацію за втрату доступу до медичної допомоги, доступу до освіти, інші порушення міжнародного гуманітарного права, прав людини, законів і звичаїв війни, а також додаткові економічні втрати.
Власники бізнесу можуть додатково зафіксувати втрати культурних об’єктів, витрати на евакуацію активів, інші економічні та гуманітарні збитки.
Держава ж зафіксує знищення обʼєктів культурної спадщини, екологічну шкоду, розкрадання природних ресурсів, гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення, витрати на розмінування та очищення територій.
У грудні 2025 року було розпочато створення компенсаційної комісії. Станом на сьогодні 38 держав та Європейський Союз підписали Конвенцію. Наразі триває процес, необхідний для запуску її роботи.
Labas, Vilniau! 🇱🇹
Привіт, Вільнюс! 🇺🇦
Рада бути в країні, де не треба пояснювати за що і за кого ми воюємо. А можна одразу починати з розмови про те, як нам разом стати сильніше.
Прем’єр-міністерко Литовської Республіки Інго Ругінене, дякую за теплу зустріч!
Привіт, Вільнюс! 🇺🇦
Рада бути в країні, де не треба пояснювати за що і за кого ми воюємо. А можна одразу починати з розмови про те, як нам разом стати сильніше.
Прем’єр-міністерко Литовської Республіки Інго Ругінене, дякую за теплу зустріч!
В Україну буде постачатись більше скрапленого природного газу з Балтики.
Досягнули угоди про довгострокове постачання СПГ через термінал Клайпеди під час міжурядових консультацій у Вільнюсі🇱🇹
Скраплений природний газ може постачатись як від американських, так і близькосхідних виробників. Український Нафтогаз вже приймав такі партії. Наші домовленості дозволять посилити цей канал.
Важливий крок для нашої стійкості.
Досягнули угоди про довгострокове постачання СПГ через термінал Клайпеди під час міжурядових консультацій у Вільнюсі🇱🇹
Скраплений природний газ може постачатись як від американських, так і близькосхідних виробників. Український Нафтогаз вже приймав такі партії. Наші домовленості дозволять посилити цей канал.
Важливий крок для нашої стійкості.
У Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва, зокрема у сфері дронів-перехоплювачів, для реалізації угоди Drone Deal, яку президенти наших держав підписали 13 травня. Литва стала першою країною НАТО, з якою Україна уклала таку угоду.
Окрему увагу приділили співпраці в морському домені, виробництву морських дронів та можливостям реалізації проєктів у сфері виробництва боєприпасів.
Україна підтвердила готовність направити своїх військових експертів для підтримки розвитку спроможностей Литви у захисті повітряного простору та протидії сучасним безпековим викликам.
Литва зі свого боку підтвердила намір використовувати механізм SAFE для фінансування спільних оборонних проєктів.
Ми вдячні литовському народу за незмінну солідарність з Україною, яка підкріплена конкретними діями: наданими пакетами військової допомоги та рішенням Литви, починаючи з 2024 року, щороку спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на підтримку оборони та безпеки України.
Обидва наші народи знають ціну свободі й готові відстоювати її разом.
Окрему увагу приділили співпраці в морському домені, виробництву морських дронів та можливостям реалізації проєктів у сфері виробництва боєприпасів.
Україна підтвердила готовність направити своїх військових експертів для підтримки розвитку спроможностей Литви у захисті повітряного простору та протидії сучасним безпековим викликам.
Литва зі свого боку підтвердила намір використовувати механізм SAFE для фінансування спільних оборонних проєктів.
Ми вдячні литовському народу за незмінну солідарність з Україною, яка підкріплена конкретними діями: наданими пакетами військової допомоги та рішенням Литви, починаючи з 2024 року, щороку спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на підтримку оборони та безпеки України.
Обидва наші народи знають ціну свободі й готові відстоювати її разом.
Під час NATO–Ukraine Forum оголосили про запуск Brave Lithuania — ініціативи підтримки інновацій, яку спільно впроваджуватимуть Міністерство національної оборони Литви, Міністерство оборони України та кластер Brave1. Запуск програми анонсували спільно з Прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінене у Вільнюсі.
Ініціатива допоможе українським і литовським розробникам швидше створювати та впроваджувати рішення у пріоритетних напрямах defence tech. Зокрема, у сферах безпілотних систем, РЕБ, штучного інтелекту, систем зв’язку та інших технологій, які потрібні на полі бою вже сьогодні.
Українська оборонна промисловість сьогодні — одна з найдинамічніших у світі. З 2022 року наші виробничі спроможності зросли у 50 разів — з 1 млрд доларів до 50 млрд доларів.
Україна має унікальний досвід створення оборонних технологій в умовах сучасної повномасштабної війни. Литва є одним із наших найближчих партнерів у сфері безпеки та оборони. Об’єднання оборонних інноваційних екосистем наших країн відкриває нові можливості для спільних розробок.
З українського боку програму реалізовуватиме кластер оборонних технологій Brave1.
Такі партнерства зміцнюють обороноздатність України та посилюють безпеку всієї Європи.
Ініціатива допоможе українським і литовським розробникам швидше створювати та впроваджувати рішення у пріоритетних напрямах defence tech. Зокрема, у сферах безпілотних систем, РЕБ, штучного інтелекту, систем зв’язку та інших технологій, які потрібні на полі бою вже сьогодні.
Українська оборонна промисловість сьогодні — одна з найдинамічніших у світі. З 2022 року наші виробничі спроможності зросли у 50 разів — з 1 млрд доларів до 50 млрд доларів.
Україна має унікальний досвід створення оборонних технологій в умовах сучасної повномасштабної війни. Литва є одним із наших найближчих партнерів у сфері безпеки та оборони. Об’єднання оборонних інноваційних екосистем наших країн відкриває нові можливості для спільних розробок.
З українського боку програму реалізовуватиме кластер оборонних технологій Brave1.
Такі партнерства зміцнюють обороноздатність України та посилюють безпеку всієї Європи.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Завершуємо візит до Литви. Підсумок — низка важливих домовленостей у сфері оборони та енергетичної безпеки, які посилять як Україну, так і наших союзників та партнерів у регіонів.
Підписали Спільну декларацію щодо обміну українським досвідом реагування на виклики повномасштабного вторгнення. Документ є дорожньою картою у контексті безпекових викликів для всієї Європи.
Це вже не просто про партнерство — разом створюємо нову безпекову архітектуру Європи.
Дякую Литві за підтримку, довіру та спільне бачення європейського майбутнього України.
Підписали Спільну декларацію щодо обміну українським досвідом реагування на виклики повномасштабного вторгнення. Документ є дорожньою картою у контексті безпекових викликів для всієї Європи.
Це вже не просто про партнерство — разом створюємо нову безпекову архітектуру Європи.
Дякую Литві за підтримку, довіру та спільне бачення європейського майбутнього України.