Привіт! Чи бувало з вами таке: друг надсилає в особисті посилання на повідомлення телеграм-каналу, від якого прискорено починає битися серце - бо ви раптом дуже лякаєтеся за себе, за своїх батьків або інших близьких людей? А потім це повідомлення виявляється фейком або просто не зовсім достовірною інформацією.

В умовах війни критичне мислення та медіагігієна набувають нової цінності. Та, на жаль, в гонитві за ексклюзивами або оперативністю подачі новин чимало українців продовжують черпати інформацію з каламутних джерел.

Наша фахівчиня з дослідження дезінформації розповідає про такі джерела на прикладі каналу Труха, який має велетенську аудиторію. Вона й сама регулярно читає цей канал, адже має харківське коріння, а її тато від початку війни живе на Салтівці. Однак, переглядаючи цей канал, не може його не критикувати. Читайте, в чому саме полягають недоліки Трухи та інших схожих телеграм-каналів

Анонімність, виправлення помилок пост-фактум, емоційна накрутка: чому не всі новини з Телеграму однаково корисні

Пряме посилання

Привіт! Цей матеріал - як і попередній з цієї ж серії - став можливим завдяки ізраїльському експерту Харелу Дану. Він помітив, що деякі військові радари можна виявити на основі даних з мирних супутників європейської програми Sentinel-1.

Два супутники цієї програми рухаються над планетою протилежними орбітами. З певною періодичністю вони фіксують радіосигнали з Землі. Дан звернув увагу, що в окремих місцях з наданих супутниками карт з'являються "прямокутники" посиленого сигналу. Як виявилося, це були сліди радарів ЗРК Patriot, які прикривають важливі об'єкти в різних країнах світу.

Завдяки цьому відкриттю в квітні ТЕКСТИ вперше опублікували результати пошуку російських радарів на окупованих територіях і вздовж кордонів України. Тоді слідів радарів було небагато. Зараз ми взялися глянути, як відтоді змінилася ситуація. Читайте - і дивіться - що в нас вийшло

Сліди російських радарів на супутникових даних: що змінилося з квітня

Пряме посилання

Привіт! Сьогодні в нас розмова про те, що таке російський фашизм - і чим він небезпечний.

Виявляється, фашизм - явище зовсім не нове для Росії. Він зародився в цій країні ще на початку минулого століття - але дрімав, приспаний тираном Сталіним та наступними радянськими лідерами. І лише після розпаду СРСР ця ідеологія, ніким не стримувана, вирвалася на свободу. А чинний очільник РФ Путін не тільки не зупиняє, а й заохочує розвиток та поширення російської версії фашизму.

Як Путін став фашистом? Які ознаки російського фашизму? Чому для Кремля нема шляху назад, а з фашистською Росією не може бути миру?

На ці запитання шукає відповідь у своєму свіжому матеріалі видання The Economist. Читайте наш скорочений переклад

Чому російський фашизм означає довгу війну для України

Пряме посилання

Вітання! Нинішня російсько-українська війна, всупереч очікуванням погано обізнаних з українською ситуацією аналітиків, стала новітньою війною. Адже станом на 24 лютого Україна була країною з повсюдним інтернетом і великим розповсюдженням гаджетів. Тож зараз весь світ має змогу побачити, що таке війна нового покоління.

Одна зі складових такої війни - це дрони. В широкому розумінні, йдеться не тільки про літаки й безпілотники, а й про різні роботизовані системи: наприклад, мультифункціональні платформи, роботизовані танки та, звісно, літаючі дрони різних типів.

Таких дронів у нашого ворога немало. Вірніше, їх дуже, дуже багато. Одні тільки Орлани в Росії клепають тисячами. Звісно, йдеться не лише про кількість, але й про якість - але наразі росіяни здатні тиснути на нас в тому числі й кількістю.

Що, на противагу, є у України? Як ми можемо перекрити свої потреби за рахунок власних зусиль? Які постачання від партнерів є критично важливими? Читайте - і дивіться - у нашому великому матеріалі з інфографікою:

Повітряні війни. Безпілотні літальні апарати захопили небо

Вітання! Минулого тижня у російських пропагандистів було якось зовсім туго з фантазією. Близько 12% досліджуваних нами пропагандистських публікацій були про Україну-недодержаву. Цей античний наратив витягли зі скрині, здавалося б, зненацька - а втім, на все є свої причини.

У цій темі пропагандисти затято маніпулювали цифрами, нагадували, що Україна не потрібна Заходу, лякали переділом влади - мовляв, скоро вже й до Залужного доберуться.

А все чому? А все тому, що росіянам не дає спокою тема можливого українського контрнаступу на Херсонщині. Так, вони запевняють, що українці не мають чим наступати, тож розмови про контрнаступ - всього лише психологічна гра. Вони говорять, що будь-які дії ЗСУ приречені на провал, а будь-яка спроба наступу на Херсон - самогубство. Ба більше - як би так не сталося, що цей контрнаступ обернеться входом "союзних сил" (так в тексті!) в Одесу та Миколаїв.

Та й узагалі, Україна недодержава, і нічого в неї не вийде.

Яких тільки сов на які тільки глобуси не натягували бідолашні пропагандисти. Для чого вся ця тщета зусиль? Мабуть, щоб заглушити сумніви у своїй власній спроможності протистояти діям українців, мабуть, щоб приспати того черв'ячка, який гризе їм мізки довгими сумними ночами.

А тим часом пропагандисти вигадують для Росії дедалі більше нових ворогів. Читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

У Ізраїлі Лапід, а в Молдові Санду: кому Росія обіцяє створити проблеми

Привіт! П'ять мільярдів гривень - приблизно на таку суму станом на зараз обікрали Україну російські окупанти, які влаштували незаконне постачання води з Дніпра в Крим. Про крадіжку та її недолугі наслідки розповідаємо в сьогоднішньому матеріалі з інфографікою.

Ми вже не раз бачили: коли окупанти намагаються облаштувати роботу певних інфраструктурних комунікацій на загарбаних ними територіях - виходить у них якось криво й кострубато. Схоже, та сама історія і з водою, яка по Північно-Кримському каналу має постачатися на півострів.

Фахівці ще після підриву дамб казали: після цих руйнувань вода не почне заповнювати весь канал. Річ у тому, що самопливом вона тече по українській "континентальній" території. А на півострові рельєф підвищується, і прокачувати воду потрібно за допомогою системи насосних станцій. І ось тут у окупантів починаються проблеми.

Але, як свідчать ілюстрації до нашого матеріалу, проблеми у них не тільки в тому, що вони мусять витрачати кошти і роблять прокачку води "золотою". Проблеми і в тому, скільки води втрачається "по дорозі" через ремонт гідроспоруд, який залишився на папері.

В усьому цьому є й позитивні новини для України. Після того, як Україна відвоює Херсонщину, постачання Північно-Кримським каналом, очевидно, знову буде припинено. Пропагандистський ефект від таких дій важко переоцінити - пояснюємо в нашому матеріалі

Як крадена вода створила для окупантів багато проблем, не давши великої вигоди

Привіт! Зло має бути покараним - адже непокаране зло повертається. Тому зараз майже весь цивілізований світ одностайний у тому, що можновладці РФ, які розв'язали війну проти України, мають понести відповідальність.

Але продовження війни - не тільки на їхній совісті. Є ще ціла низка людей, які постійно створюють і постачають смертоносні інструменти цієї війни. І більшість із них - досі не під санкціями ані з боку ЄС, ані з боку США, ані з боку України.

Йдеться про директорів російських підприємств, які виробляють техніку, що потім їде вбивати українців. Аналітики Trap Aggressor, у співпраці з якими ми створили цей проєкт, ідентифікували компанії, причетні до виробництва російської військової техніки, знищення або захоплення якої в Україні було задокументовано проєктом Oryx.

56 з 67 директорів цих компаній досі не перебувають під санкціями України, США та/або ЄС.

Хто ці люди - читайте і дивіться в нашому проєкті з інтерактивною графікою.

Маховик війни. Хто продовжує його розкручувати

Про економіку, суспільство та українські реформи пише телеграм-канал наших партнерів — аналітичного центру "Вокс Україна".

Раніше назва каналу була змінною і відображала актуальний рівень ВВП України. Зараз аналітики не тільки досліджують різні аспекти життя держави в умовах війни, а й думають про повоєнне відродження.

Підписуйтеся на канал та мисліть критично.

Привіт! Після того, як ЗСУ знищили рашистський ешелон у Брилівці на Херсонщині, ми вирішили уважніше поглянути на те, як облаштована залізниця на тимчасово окупованому півдні.

Ми вже писали про те, що головним обмеженням залізничної гілки Херсон-Джанкой є її одноколійність. І саме через це ми можемо за допомогою далекобійної зброї знищувати поїзди окупантів: коли два ешелони рухаються в протилежних напрямках і їм потрібно роз'їхатися, один з них мусить відійти на бічну колію, аби пропустити інший. В момент очікування він перетворюється на чудову мішень - наприклад, для HIMARS.

Скільки ще пунктів, подібних до Брилівки, є на цій частині окупованої території? Аби зрозуміти це, ми вивчили мапу тамтешніх залізниць і знайшли три ключових залізничних вузли. Знищивши або заблокувавши їх, ЗСУ можуть повністю зруйнувати залізничну логістику окупаційних військ на півдні. Читайте - і дивіться на мапі

Три ключові точки: як ЗСУ можуть порушити постачання рашистів на півдні

Привіт! Наш сьогоднішній співрозмовник розповів про ось який прикрий факт: чи не у кожній німецькій політичній партії є фанати Росії та Путіна. Йдеться як про ліваків та неофашистів, так і про цілком собі поважний політичний істеблішмент. Як таке стало можливим?

Без сумнівів, Москва застосувала цілу систему батогів і пряників, аби гнати німецьке суспільство в потрібному для себе напрямку. Але, схоже, й саме це суспільство внаслідок певних особливостей свого характеру радісно побігло в пастку.

Німецький політичний експерт Сергій Сумлєнний розповідає, як Росія засипала інвестиціями депресивні німецькі регіони, своїми грошима створивши залежності на рівні місцевого самоврядування. Як перетворила деякі місцеві ЗМІ на своїх посіпак. Як уміло скористалася зарозумілістю німців, для яких існує єдиний сусід - РФ, а все, що між Німеччиною та Росією - це якийсь простір, заповнений незрозумілими й малозначимими поляками, балтійцями та українцями.

Чому в Німеччині й досі повно корисних ідіотів, які топлять за будь-який мир, навіть якщо це означатиме окупацію України та геноцид українців? Внаслідок чого "велика російська культура" там користується такою популярністю? Чому гострі, недипломатичні та скандальні заяви українського посла Мельника були політично правильними? Читайте у розмові з Сергієм Сумлєнним

Російська пастка для Німеччини: чому німці обрали цю прикру залежність

Вітання! За останній тиждень російська пропаганда зробила дещо неймовірне. А саме: вони "опустили" Путіна!

Як ви знаєте, від самого початку війни ми моніторимо російські пропагандистські онлайн-ЗМІ. Упродовж усіх цих місяців Путін беззмінно посідав перше місце за кількістю згадок серед усіх світових політиків. І ось нарешті він цим першим місцем поступився.

Пов'язано це з тим, що цього тижня пропагандисти з досі небаченим осатанінням ліпили образ ворога з ненависного Заходу. Цікаво спостерігати, які саме риси вони приписують своєму заклятому ворогу. Отже, Захід:

- розпалює братовбивчі війни
- подарував світу найгірше (від інквізиції до фашизму)
- заважає закінченню російської так званої "спецоперації"
- хоче знищити всіх українців
- сіє хаос
- нищить слабкі народи, а сильні - виснажує
- чіпляється за свій статус гегемона
- провокує
- прагне втягти РФ у Третю світову війну
- намагається всюди насадити свою "диявольську демократію"
- порушує права сербів
- стирає японцям пам'ять
- посягає на суверенітет Північної Кореї

Тим часом "свята й божа" Росія хоче лише одного - допомагати прогресу, захищати слабких і таки довести до кінця свою СВО, яка, без сумнівів, іде чітко "за планом".

То хто ж їй заважає? Які політики - безумовні вороги Росії - опинилися на першому й другому місцях за кількістю згадувань у російських пропагандистських ЗМІ? Читайте в нашому свіженькому моніторингу

Пропагандисти захищають Amnesty International, звинувачують Захід у найгіршому, але жертвують Путіним на користь західного політика

Привіт! Чому контрнаступ на Півдні, анонсований українською владою вже багато тижнів тому, відбувається так повільно? Це питання не дає спокою не тільки нам з вами, але й британському виданню The Economist.

Видання пише, що очікування щодо контрнаступу є високими - можливо, навіть зависокими. Так, українська артилерія прекрасно відпрацьовує по складах, військових базах та командних пунктах на окупованому Півдні. Водночас, захопити територію може лише піхота. І ось тут у України починаються труднощі.

Один зі співрозмовників розповідає, що за вісім років війни українські бійці стали неперевершеними в обороні. А от наступ - це те, чому ще треба повчитися. Є й інші проблеми: наприклад, бракує боєприпасів та озброєнь, яких для наступу має бути більше, ніж для оборони, а на полі бою обмаль досвідчених і навчених бригад.

То чого можна очікувати від контрнаступу? Коментатори The Economist сходяться на тому, що непрямий підхід, під час якого відбувається ізоляція ворога та перекриття ліній постачання, наразі себе виправдовує. Стосовно того, що буде далі: важливо враховувати ризики. І один із них полягає в тому, що якщо наступ українських військ розпочнеться, коли вони будуть ще не готові до цього, і стане безрезультатним - то таке розчарування важко буде витримати. Як цього не допустити - читайте докладно

Контрнаступ ЗСУ на Півдні: чому варто поспішати повільно

Вітання! Зовсім недавно ми писали про те, який вплив на логістику російських окупантів може мати підрив залізничного ешелону у Брилівці на Херсонщині. Трохи згодом ми з'ясували, які саме ключові вузлові залізничні пункти в зоні досяжності HIMARS можуть бути зруйновані для того, щоб ця логістика зазнала ще більшого краху.

І от сьогодні, після вибухів біля Джанкоя, приємних новин побільшало)

Річ у тому, що вибухи в Брилівці мали показати рашистам: треба прибрати свої склади боєприпасів подалі від місць, куди дострілюють хаймерси. Одним із таких місць і був склад, розташований неподалік від залізничного вузла Джанкой. Звідти до лінії фронту в Україні - близько 130 кілометрів. Сьогодні стало зрозуміло, що такий кілометраж не рятує - але важливо не тільки це.

Військовий експерт і дослідник воєнної історії ChrisO пояснює, як сьогоднішні вибухи впливають на логістику окупантів і як можливе руйнування залізничної гілки біля Джанкоя позначиться на постачанні російських військ на окупованому півдні. Читайте наш переклад треду

Велике стратегічне значення: як вибухи біля Джанкоя вплинуть на логістику рашистів

"Я знаю українців - вони будуть воювати", - сказав Уоллес. Шойгу відповів: "Моя мати українка. Все це частина нашої країни". Потім він подивився в очі Уоллесу і запевнив, що Росія не буде вторгатися в Україну.

Така розмова відбулася між міністрами Великої Британії та РФ буквально за кілька днів до вторгнення. Шойгу дивився в очі і брехав: вже невдовзі він взявся шматувати й поливати кров'ю землю, на якій колись жила його мати.

Велике розслідування The Washington Post, пасаж з якого ми наводимо, сьогодні в усіх на устах - його розбирають на цитати українські ЗМІ. Ми пропонуємо вам повний переклад.

Основою для матеріалу стали десятки глибинних інтерв'ю. Розслідування показує, як діяли високопосадовці зі США, Великої Британії, ЄС, України та РФ за кілька місяців до початку повномасштабної війни - і буквально напередодні вторгнення. У когось ці політичні та дипломатичні дії викличуть збентеження чи обурення, а когось написане - а особливо те, що поміж рядками - змусить замислитися і чіткіше побачити подальші перспективи для України з огляду на те, що вже сталося.

Лонгрід величенький, але він вартий того, щоб ви його прочитали:

Три місяці до війни. Як і коли Зеленський дізнався про вторгнення? Велике розслідування The Washington Post

Привіт! Не дуже приємно про це думати, але від 24 лютого цього року в нас не було жодного такого дня, щоб рашисти не обстрілювали українську територію ракетними, та\або авіаційними, та\або артилерійськими ударами. Якихось обстрілів менше, якихось більше, але вони є щодня. Скільки їх, цих різнотипних обстрілів, і як вони за цей час були розподілені по території України?

Щоб з'ясувати це, ми створили проєкт з журналістики даних з інтерактивною мапою.

На мапі ви можете сортувати обстріли за типом та за датами або певними відрізками часу, а також читати детальнішу інформацію про обстріли. В частині випадків ми наводимо супутникові знімки. Також можна переглянути різні типи обстрілів - або всі їх одночасно - в розрізі областей та за кількістю згадок у ЗМІ.

Наша мапа постійно оновлюється. Якщо ви побачите, що якісь із обстрілів на ній не відображені, напишіть нам на адресу, вказану у статті. Ми додамо цю інформацію, ставлячись до неї відповідально та дотримуючись українського законодавства.

Дивіться проєкт за цим посиланням:

Під ударом. Що й коли обстрілювала Росія

Вітання! Схоже, холодильник готується завдати потужного удару у відповідь в російському інформаційному просторі.

Як свідчать коментарі експертів в пропагандистських ЗМІ, на тлі санкцій жоден "паралельний імпорт" (цим сором'язливим словосполученням пропагандисти заміняють слово контрабанда) вже нічого не може вдіяти з дефіцитом побутової техніки, який поки що перекривали постачаннями "запасів" з Білорусі, Вірменії та інших "дружніх країн".

Але схоже, цей потічок вже дуже скоро вичерпається, тож якісь "аналітики" взялися віщувати неабиякий успіх узбецькому бренду, який виробляє холодильники та іншу техніку (до речі, ми б на місці узбеків напружилися - ми ж бо знаємо, що буває, коли ваша побутова техніка починає подобатися росіянам).

Попри усі ці розпачливі розповіді "аналітиків" та економістів, російські пропагандисти вже традиційно не хочуть примиритися з реальністю, яка настає або вже настала. І пропонують своїй аудиторії заспокійливе, розповідаючи, що санкції вже скоро, зовсім скоро, дуже-дуже скоро припиняться. Треба лише ще трошки потерпіти.

Як вони погрожують європейцям, які через свої санкції буцімто ризикують здоров'ям, читайте в нашому свіженькому моніторингу російської пропаганди

Країни Балтії - недоумки, Європі загрожують бунти, а Зеленський заробляє на пенсію. Свіжий моніторинг

​Привіт! Від початку повномасштабної війни журналісти Громадського радіо створили телеграм-канал, у якому ви побачите тільки перевірену інформацію.

🔹Оперативні новини
🔹Авторські матеріали про волонтерів, військових, небайдужих українців
🔹Історії з окупації
🔹Подкасти з експертами
🔹Об’єктивність та неупередженість

Вітання! Минулого тижня багатьох українців охопила ейфорія після того, як стало відомо про закуплений для потреб ЗСУ супутник ICEYE. Ми теж раділи разом з усіма, аж поки не побачили, що радіють таки не всі, а в мережі з'явилися аргументи "проти".

Як не дивно, ці аргументи дуже подібні до того, що написав російський агент Шарій. Мовляв, нема чого радіти, адже США й так надавали Україні свою розвідувальну інформацію та дані з супутників. То що, питається, тоді купив Фонд Притули, і на що ж "насправді" пішли народні гроші?

Сьогодні ми пояснюємо, чому такі аргументи не витримують жодної критики. Спойлер: частину своїх даних США бережуть як зіницю ока, і доступу до них не може бути ні в яких інших країн. Читайте докладно

Чому супутник радарного спостереження ICEYE дуже потрібен Україні

Вітання! Сьогодні пропонуємо другу частину великого розслідування The Washington Post про те, що відбувалося в Україні та світі напередодні російського вторгнення.

Нагадаємо, в першій частині статті, яка викликала вибуховий резонанс, йшлося про те, як і коли американські і європейські чиновники і розвідники інформували українську владу про ймовірне вторгнення Росії.

Друга частина, якщо говорити загалом, розповідає про те, як помилялися всі розвідки. Українська розвідка вважала, що РФ занадто погано підготована для того, щоб справді почати повномасштабне вторгнення. Спецслужби США не сумнівалися, що вторгнення буде, однак вони недооцінили здатність України до опору, і ця помилка призвела до затримок із наданням озброєння. Однак найбільш системними були помилки російської ФСБ.

Чи й справді російська спецслужба вірила в те, що Київ упаде за три дні, а російських військових в Україні зустрічатимуть як визволителів? Чи, можливо, фсбешники просто згодовували Кремлю та Путіну нісенітниці, освоюючи при цьому гігантські бюджети? Читайте, яким був план ФСБ напередодні вторгнення РФ до України, чому цей план був зірваний, і як пихата самовпевненість російських спецслужбістів зіграла з ними злий жарт

Друга частина розслідування The Washington Post: які прикрі невдачі спіткали російську ФСБ

Сумні, невеселі часи настали для російської пропаганди відтоді, як Збройні сили України завдали серію ударів по об'єктах у Криму.

Тамтешні псевдоЗМІ зазвичай намагаються замовчувати поразки РФ у війні з Україною - згадаймо хоча б ситуацію із затопленням крейсера "Москва". Однак удари по Криму - явище зовсім іншого масштабу, тож проігнорувати ці події пропагандисти не змогли.

Трохи оговтавшись від першого шоку та паніки, вони вибрали нову генеральну лінію і вдалися до спроб перетворити страх на ненависть. Зрештою, цей "товар" зазвичай продається їхньому населенню з великим успіхом.

Сіяли ненависть не тільки до української влади, яку вони називають компанією повністю схиблених шоуменів, а й, традиційно, до зловісного Заходу, називаючи його "спонсором тероризму". Також напосідалися на кримських татар. І, що найцікавіше, навіть на самих кримчан, які "в соцмережах пишуть про те, що Крим окупований" і очікують на прихід ЗСУ. Пишуть, що політика стосовно проукраїнських сил на півострові була надто м'якою, і тепер вони "почули слабину". Між рядками: цю політику потрібно робити максимально жорсткою.

Ось цей останній симптом вказує на можливість репресій проти тих, хто, на думку Кремля, вже належить до РФ. І це лише провісник майбутніх, значно гірших наслідків. Згадаєте наші слова, настане такий день, коли агресія росіян, зупинена в Україні, почне шукати собі вихід і спрямовуватися всередину самої Росії. Цей день дасть початок страшним подіям. Щоправда, ми будемо спостерігати за ними з певною зловтіхою.

Але до цього дня ще дуже далеко. Тож поки що - читайте свіжий моніторинг російської пропаганди

Рашисти приміряють на себе роль євреїв у нацистській Німеччині, скаржаться на "світову рецесію" і злостиво реагують на бавовну. Свіжий моніторинг