Орки - саме так українці стали називати російських військових від початку повномасштабного вторгнення. Зараз на їх позначення використовується значно більш міцне слівце, але й слово орки - це не збіг, не випадковість, а дуже точно вловлена суть.

Засновник жанру фентезі Джон Р. Р. Толкін, пояснюючи природу орків, писав, що вони - втілення зла, раби, які трималися купи страхом і жорстокістю своїх володарів. Вони жили в заздрощах і гніві до всього, що могли створювати інші. Орки не тільки нападали на інших - вони без проблем били, вбивали і навіть поїдали своїх же.

Зараз ми спостерігаємо за тим, як страх і жорстокість тримають купи реальну, а не вигадану армію. І як вона спрямовує насильство проти власних представників. Ми дослідили репресивні дисциплінарні практики і знущання в російських збройних силах.

У цій добірці відео - бочки і ями, ланцюги і клітки. Російські солдати морять російських солдатів голодом і спрагою, катують їх холодом. Їх принижують так, що у будь-якої нормальної людини це викличе огиду. І немилосердно, жорстоко б'ють.

Ці практики, звичайно ж, непоодинокі: якщо є стільки відеосвідчень, уявіть, скільки цього відбувається за кадром. Це не тенденція - це ціла культура, або, радше, антикультура насильства.

Як вона виникла? Чим обумовлюється? Чим пояснюється? Є низка причин. Розповідаємо в нашому матеріалі

Щодня мільйони людей у світі використовують чат-боти, засновані на ШІ, пошуковики та "розумні" редактори. Завдяки усім цим інструментам люди здобувають інформацію, сприймають та аналізують новини. Таким чином, інструменти ШІ можуть впливати (і впливають!) на те, що мільйони людей у світі, у різних країнах думають про Україну.

Мозком цих інструментів є LLM - великі мовні моделі. Ми перевірили, чи не повторюють ці моделі російську пропаганду, і чи не поширюють упереджень щодо України, які вигідні нашому ворогу.

Про це - у нашому сьогоднішньому відео.

Дивіться, підписуйтеся, ставте вподобайки та дзвіночки - і підтримуйте нас, аби ми мали змогу робити ще більше цікавих і пізнавальних відео!

​Понад пів тисячі людей, які щомісяця підтримують ТЕКСТИ своїми донатами. Це дивовижно!

Друзі, три місяці тому ми писали про те, що потребуємо підтримки однієї тисячі людей на місяць, аби почуватися впевнено в умовах грантової турбулентності. Тоді у нас було 415 платних підписників – і ми, чесно кажучи, почувалися дещо песимістично. Бо тисяча платних підписників – це тоді здавалося космічною цифрою.

Але за ці три місяці до платної підписки на ТЕКСТИ долучилися півтори сотні людей. Зараз вас 565. Wow!

Ми надзвичайно вдячні. Щиро.

Але ми все ще дуже потребуємо вашої підтримки. Щоб досягти нашої цілі, потрібно, щоб платну підписку на ТЕКСТИ оформили 435 людей.

Це багато. І ми розуміємо, що в наші часи це може бути складно. Але, можливо, саме у вас є така змога?

Наша редакція все ще маленька – плюс-мінус 20 людей. І ми далі продовжуємо створювати проєкти, які гідно представляють Україну – і перемагають! – на світових конкурсах з журналістики даних. Допоможіть нам це робити і надалі.

Підтримати нас можна ось тут

Дякуємо ❤️

До речі, з кількома з вас мали радість поспілкуватися на нашій нещодавній зустрічі з читачами. Було цікаво і дуже тепло! Додаємо фото

Надто низька оцінка спроможностей України, завищена оцінка спроможностей Росії - таким був початок великої війни. Західні лідери з великим подивом усвідомили, що Україна не збирається зазнати поразки в перші дні або тижні, і що уявлення про непереможність російської армії є аж надто перебільшеним.

Згодом запанував інший стереотип: російська армія прогнила, технологічно застаріла, нездатна до змін. Цей стереотип хибний - і небезпечний.

У статті впливового видання Foreign Аffairs йдеться про те, як Росія збирає та досліджує набутий у боях з Україною досвід, а потім винаходить, впроваджує та масштабує зміни.

Ці дії вже призводять до того, що Україні стає важче і на полі бою, і в тилу. Росія продовжує тиснути за допомогою своїх вдосконалених озброєнь і тактик, сподіваючись, що країни Заходу втомляться від війни. І справді, деякі країни втрачають інтерес - хоча мали б дуже уважно за нею стежити і вчити її уроки. Бо Росія безперервно передає свої вивчені уроки іншим авторитарним режимам.

Попри те, що нововведення в багатьох військових сферах РФ невтішні для України, є сфери, в яких вона суттєво відстає і не зможе багато що зробити. Одна з них - підготовка військ та управління ними. Втім, є ймовірність, що опанувати весь набутий досвід Росія зуміє вже по закінченню війни.

Цікавий матеріал, який дає гарне розуміння про те, як змінюється баланс сил на полі бою, і що відбувається з технологічною перевагою України. Читайте наш переклад

Мільярдери з Кремнієвої долини скуповують ділянки землі з підземними приміщеннями, які можна перетворити на розкішні бункери. Марк Цукерберг витратив 110 мільйонів доларів на нерухомість з великим підвальним простором. Співзасновник LinkedIn Рід Гоффман каже, що половина супербагатіїв світу роблять те саме. Популярним місцем для будинків з бункером стала Нова Зеландія.

Чого вони бояться? Можливо, третьої світової?

Може й так. Але не тільки: за останні кілька років список потенційних екзистенційних загроз поповнив розвиток штучного інтелекту. Йдеться про етап, коли машини досягнуть людського рівня інтелекту.

Хтось із утаємничених вважає, що це станеться дуже швидко, буквально за наступні кілька років. І тоді людям доведеться шукати стримувальний фактор і можливість "вимкнути ШІ". Інші кажуть - не слід поспішати з такими висновками, адже на шляху розвитку ШІ ще багато проб і помилок.

З чим ще пов'язані побоювання технологічних лідерів, читайте в цьому матеріалі

Кінець літа і початок осені ознаменувався кволим просуванням росіян та низкою українських контратак. Утім, сіра зона продовжує розповзатись, як хвороба, а ціна контратак з точки зору українських втрат залишається незрозумілою. Сьогодні підсумовуємо зміни на ключових ділянках фронту з 12 серпня по 3 жовтня.

Загалом росіяни, як і раніше, не вигадують нічого особливо нового й, схоже, рухатимуться за заздалегідь визначеним планом. Створити загрозу з півночі та півдня Слов’янську - Краматорську, найбільш урбаністичному та укріпленому району української Донеччини, паралельно намагаючись просунутися до Запоріжжя і зайняти більше території на Харківщині. План втілюється погано - але коли це зупиняло росіян?

Добропільський виступ розсипався на фрагменти - але ворог і далі не шкодує людських ресурсів, аби закріпитися хоча б на незначних "плацдармиках".

Куп’янськ - найкритичніша ділянка. Ворог просувається, вкотре скористався газовою трубою, а український анклав на території міста переходить в сіру зону.

На Дніпровсько-Запорізькому напрямку росіянам вдалося просунутися на окремих ділянках за півтора місяця до 10 км західніше. Українці протидіють, тим часом деякі осінтери повідомляють про перекидання додаткових російських сил на цей напрямок.

А що на Костянтинівському, Лиманському і Покровському напрямках - і чому далі легше не буде? Читайте - і дивіться добірку мап

Зосередитись на кілзоні шириною приблизно 40 кілометрів по обидва боки від лінії зіткнення - цілком логічне рішення для України, яка веде оборонну війну. Але війна відбувається не тільки в кілзоні. Ілюстрацією служать нещодавні дії росіян - зокрема, в районі Добропілля.

Про це йдеться в доповіді президентки Інституту вивчення війни Кімберлі Кейґан на інвестиційному саміті Defense Tech Valley 2025 у Львові.

Докторка Кейґан говорить про нову тактику росіян, яка створює загрозу для стійкості фронту.

Втім, ця "нова" тактика не така вже й нова. Йдеться про ізоляцію району бойових дій із повітря - цей термін відомий ще з часів Другої світової. Зараз росіяни застосовують цю тактику, "викошуючи" українську логістику та тримаючи під контролем під'їзні шляхи. Потім, коли ділянку ізольовано, вони починають інфільтрацію і прорив. Так було на Добропільському виступі.

Для цих дій застосовують у великій кількості дрони середньої дальності. І поки росіяни масово їх створюють, шукаючи той ключик, який поверне їх до маневреної війни, українці застрягають на кілзоні, дбаючи про "стіни дронів" малої дальності.

На щастя, у росіян є вразливості, якими Україна може скористатися, якщо розвине власні спроможності середньої дальності. Докладно про це - у дуже цікавій і повчальній доповіді Кімберлі Кейґан

"Без емоцій у бою. Дозволена лише злість".

"Зупинитися в хаосі: завмерти й оцінити ситуацію".

"Миттєво реагувати на загрозу: різкий звук чи спалах — автоматична відповідь".

Це - бойові установки, які бійці на війні засвоюють інтуїтивно. Є й інші: завжди озирайся, плануй відступ і перевіряй виходи; не довіряй нікому і нічому, лише тим, хто довів надійність під вогнем.

На війні ці установки якнайкраще допомагають вижити. Але вони не вимикаються автоматично, коли людина повертається в тил. А в тилу вони можуть зашкодити - спілкуванню з родиною та друзями, нормальному життю та дозвіллю, та й адаптації після відходу з війська в цілому.

На дванадцятому році війни запитання "Як говорити з військовими?" може звучати дивно. Адже відповідь ніби очевидна: як із людьми. Та, попри це, ми мусимо повертатися до нього знову і знову. Так само, як варто замислюватися над питанням про те, як бути з тими, хто чекає військових додому, адже окрім чекання, яке саме по собі нелегке, на таких людей лягає багато іншої - фізичної та емоційної - роботи.

Про це мова в цій статті. Є прості навички та патерни спілкування, які перешкоджають появі бар’єрів між військовими і цивільними. Читайте докладно

Якщо ви гадаєте, що Путін - перший, хто імітує переговори, аби йому дали робити те, чого він хоче, а саме, продовжувати агресію - то ні, він не перший. Тактика салямі, гібридна деескалація, імітація переговорів - все це вже було. Історія запам'ятала такі дії у виконанні Адольфа Гітлера, якого Путін, вочевидь, має за свого вчителя.

Сьогодні ми з радістю представляємо наш мастерпіс - мега-лонгрід "Чому Путін - це Гітлер сьогодні" - начитаний голосом і викладений на Spotify. Ми знаємо, що обсяг цього матеріалу велетенський, і прочитати його важко, навіть якщо у вас попереду цілий вікенд. А от озвучка - це зовсім інша справа.

Самі сьогодні переслухали всі чотири частини (знайдете їх на нашому Spotify-каналі) і вкотре пересвідчилися: цей матеріал досі такий самий актуальний, як і в перший день публікації. Підозрюємо, він буде актуальним доти, поки Путін не помре - та й після того залишиться важливим для історії.

Тож вмикайте і слухайте!

P. S. Начитку виконує ШІ голосом нашої журналістки Валерії Павленко, яку ви вже знаєте за ютуб-каналом ТЕКСТІВ та матеріалами у нас на сайті

Наскільки українські підлітки усвідомлюють ризики і загрози, пов’язані з використанням інтернету? Щоб відповісти на це питання, ТЕКСТИ у співпраці з InfoSapiens дослідили цифрові звички 14-18-річних українців.

Абсолютна більшість українських підлітків щодня користується смартфонами, більше половини - "живе в телефонах". Та попри тривалий час, який вони проводять у мережі, підлітки здебільшого мають поверхові знання про кіберзагрози. Менше половини з них добре розуміють, що таке фішинг та шкідливе програмне забезпечення.

Як показує наше дослідження, підлітки схильні переоцінювати свою обережність в мережі. На ділі, безпека паролів та персональних даних - у "сірій зоні" їхнього розуміння. Те саме стосується й загроз з боку російського онлайн-простору.

Чи добре підлітки розрізняють небезпеки в інтернеті, і який відсоток схильний до ризикової поведінки? Чи розпізнають шахрайство, чи йдуть на ризиковані контакти, чи готові прийняти пропозицію "легких заробітків" від незнайомців? Чи добре вони поінформовані про онлайн-вербування?

І, головне, що можна зробити, щоб підвищити обізнаність і зробити обережне та безпечне користування інтернетом повсякденною практикою?

Про все це - в нашому матеріалі. Читайте, і дивіться інфографіку

Нова вакансія на ТЕКСТАХ - оголошуємо конкурс на посаду інтерна у відділ дослідження дезінформації. Ми шукаємо людину, якій цікаво досліджувати різні явища життя, ставити нестандартні запитання й ділитися своїми знахідками.

Потрібні базові навички з програмування в R або Python.

Розуміння того, як працює російська пропаганда, та/або навички мережевого аналізу стануть істотною перевагою.

Також важливо володіти журналістськими навичками: вміти виділяти головне, шукати інформацію та джерела даних і створювати матеріали зрозумілою мовою. А також любити писати тексти та бути готовим розвиватися в цьому напрямі.

Більше про вакансію читайте тут

У Києві - нова тенденція в продажах ресторанів. Заклади, виставлені на продаж, найчастіше розташовані на території закритих житлових комплексів.

Закритість ЖК грає злий жарт із власниками ресторанів: сторонні на територію таких комплексів заходять рідко, а самим мешканцям не хочеться постійно їсти в одному й тому самому місці.

Зазначається, що навіть авторські проєкти з цікавою концепцією змушені йти з ринку, якщо не забезпечують постійний приплив нових клієнтів або не встигають адаптуватися.

За словами аналітиків, у столиці вже почалась хвиля закриттів, і з кожних десяти нових ресторанів лише два показують стабільний прибуток. Решта або балансує на межі, або йде з ринку протягом року. І навіть прибуткові заклади все частіше шукають нового власника як спосіб врятувати вкладення й уникнути глибшої кризи.

Ресторани, виставлені на продаж, часто пропонують покупцям на диво цікаві умови: як от супровід покупця в наступні пів року після купівлі, повний пакет техніки, меблі, обладнання і навіть персонал. Чи може це стати вдалим придбанням - коментують аналітики

Просочування замість м'ясних штурмів. На перших етапах Росія без зайвих сентиментів кидала в м'ясорубку війни тисячі штурмовиків. Здавалося, "людський ресурс" у них безкінечний - і от ми на етапі, коли з'ясовується, що це не так. Воювати м'ясними штурмами для росіян дедалі дорожче. Тож вони перейшли до нової тактики - просочування.

Ця тактика відома з давніх давен. Вона означає просування невеликими групами через позиції противника без безпосереднього контакту. Це схоже з висуванням розвідувальних груп без вступу в бій на передових позиціях.

Просочування використовується, коли війська не в змозі здійснити прорив великими силами.

Чому їм вдається просочуватися? Дві відповіді: велика сіра зона, яка сягає 10-20 кілометрів в ширину, і брак української піхоти на передових позиціях.

Крім того, раніше росіяни висувалися групами до відділення, а зараз ходять по двоє-троє і навіть по одному. Виявити одне "тіло", яке кудись шкандибає посередині такої широкої сірої зони - непросте завдання.

Але, звичайно ж, на будь-яку дію можна знайти протидію. Наш автор побував у в бригаді, яка знайшла успішні тактики протидії російському просочуванню. Як це працює - розповідаємо

Безкоштовна школа журналістики даних — для журналістів та активістів, які прагнуть покращити свої навички роботи з даними. Texty.org.ua запрошують на комплексний навчальний курс “Робота з даними для місцевих розслідувань”.

У фокусі програми — сфера аналізу видатків місцевих бюджетів, використання коштів на відновлення та питань місцевого розвитку загалом.

Якщо ви маєте плани розслідувань і публікацій на теми аналізу місцевих бюджетів, ухвалення рішень органами державної влади або місцевого самоврядування, земельних відносин, освіти та медицини, публічних закупівель, витрат на відновлення, цивільного захисту, подолання наслідків війни, то ця програма для вас!

Навчальна програма складається з трьох компонентів, перший відбудеться у листопаді, другий — у січні-лютому. За умови участі принаймні в одному з компонентів, можна долучитися до третього, який передбачає консультації та стипендії.

Докладно про навчальну програму — за посиланням: https://texty.org.ua/fragments/116157/

Ця ініціатива стала можливою у співпраці з IWPR (iwpr.net) завдяки фінансуванню Норвегії

​Як там справи у дамби Білгородського водосховища? Те, що вона не дуже добре тримається, уже відомо. Наскільки великий пролом - з наявних відео оцінити важко. Зате можна оцінити, наскільки сильно "підтікає".

Для цього ТЕКСТИ вирішили скористатися супутниковими знімками.

26 жовтня небо над Бєлгородським водосховищем було в хмарах. Тож ми взяли знімки супутників Європейського космічного агентства Sentinel-1 SAR (Synthetic-aperture radar). Це радари із синтезованою апертурою, які, на відміну від оптичних супутників, не залежать від сонячного освітлення і "бачать" крізь хмари та темряву. Вони надсилають власні мікрохвильові сигнали та реєструють енергію, що відбивається від поверхні.

На знімках від 26 жовтня помітне досить велике плесо, яке утворилося нижче від Білгородського водосховища. 10 жовтня кількість води на цьому самому місці була значно меншою.

Більше про те, що відомо про цей удар 14-го полку СБС та ракетних військ, а також про те, яке російське угрупування військ зазнає наслідків, читайте в нашому матеріалі

Як війна впливає на сон українців? Як змінюється тривалість та якість сну під час масованих обстрілів? Чому порушення сну зберігаються, навіть якщо обстрілів немає або мало?

Про це - в нашому новому матеріалі з журналістики даних, заснованому на науковому дослідженні.

Коли ми почали опрацьовувати дані дослідження, то очікували побачити чіткішу кореляцію між поганим сном і повітряними тривогами. Однак наше очікування не підтвердилося. За майже два роки постійних нічних атак (дослідження тривало з жовтня 2023-го по березень 2024-го) в українців розвинулися хронічні порушення сну. Як видно з показників окремих людей, у них поганий сон незалежно від наявності чи відсутності тривог.

Крім того, на тлі постійних тривог у багатьох учасників дослідження виникли й інші психологічні проблеми: депресія, тривожність, безсоння, посттравматичний стресовий розлад.

Частина учасників дослідження пройшли когнітивно-поведінкову терапію сну, яка не передбачає жодних медикаментів - тільки зміну поведінки і ставлення до сну. Багатьом це допомогло. Ми зібрали поради, які допоможуть впоратися з порушеннями сну.

Читайте, і дивіться результати дослідження в нашому матеріалі. Рекомендуємо переглядати на широкому екрані

Міцно, захищено від артилерійських обстрілів та атак дронів - але надзвичайно тісно.

Коли наш автор, боєць ЗСУ, вперше побачив окопи, збудовані обласною військовою адміністрацією - перші його враження були дуже позитивними. Але після п'яти днів перебування в цих окопах залишився неприємний осад.

"Пряме влучання снаряда чи міни в траншею завширшки менш як метр по верху можливе лише випадково. Хоча ворог і намагався пристріляти нашу оборонну споруду з артилерії під наглядом своєї "пташки", однак шкоди укриттю не завдав. Траншея навіть захищена згори від дронів сіткою. Однак видно, що загалом ці споруди будувалися за методичками Другої світової війни, що є їх найбільшим інженерним недоліком".

Чого бракує таким окопам? Що можна зробити краще?

Читайте розповідь військового

Вуличне освітлення, місцеві перевезення, пішохідні та велодоріжки, автошляхи. Кожне українське містечко та село має потреби, але місцева влада може їх не помічати або свідомо ігнорувати.

Щоб достукатися до влади, існують петиції: за законом, якщо вони набрали достатньо голосів, влада має почати працювати над вирішенням проблеми. На рівні президента, обласних центрів та об'єднаних територіальних громад це працює. А от на рівні областей, де за допомогою петицій можна було б вирішувати проблеми сіл або їх "кластерів", система ламається. Чому так, і що можна змінити?

Автор цього матеріалу стикнувся з цим особисто. Його родичі живуть в селі на Прикарпатті. Там запустили сучасну лікарню, набрали колектив молодих авторів. Але медики не можуть нормально дістатися на виклики до сусідніх сіл: дороги розбиті, їхати ними дуже довго, а везти дороге обладнання шкода, бо воно може зламатися.

Автор запустив обласну петицію, аби добитись ремонту доріг - і побачив перешкоди, які заважають набрати достатню підтримку. Про його досвід і про те, як можна було б виправити ситуацію з обласними петиціями - читайте, і дивіться на інфографіці

Що таке корпусна система українських Збройних Сил? Чому в Україні створювали саме корпуси, а не дивізії? Чи справді армійська реформа вже завершена?

Головнокомандувач Сирський каже, що так. Авторка цієї статті, яка докладно розібралася в корпусній системі, в цьому не впевнена. Більше того: те, що Сирський називає завершенням, вона називає "лише початком".

Якщо ви чули пісню про "полковника із ОТУ", то розумієте, чому потрібна була реформа з переходу на корпусну систему управління військами. Внаслідок цієї реформи ОТУ формально зникли, як і сумнозвісний полковники та його сумнозвісні дії. Але на практиці не все так райдужно.

Ще одна тема - зв'язок між заявленим завершенням реформи та подвійним урізанням повноважень генерал-лейтенанта Михайла Драпатого. Багато інсайдерів кажуть, що цей зв'язок наявний. Чи так це насправді?

Відповіді на ці питання та всю "базу" по цій темі знає військова кореспондентка Анна Калюжна. Читайте її ґрунтовний матеріал

На цій світлині - Алія Роза. Зараз вона мешкає в Лос-Анджелесі, а раніше, за її власним зізнанням, працювала як російська сексуальна шпигунка в Європі та Великій Британії. Розповісти про свою попередню роботу на спецслужби РФ вирішила за порадою адвоката - щоб здобути легальний статус у США.

Алія Роза каже, що секс-шпигунки діють за детально розробленим сценарієм, щоб зламати психологічний захист жертви ще до того, як та усвідомить, що стала об’єктом полювання.

Спочатку такі шпигунки, яких ще називають "медовими пастками", кілька разів "випадково" з'являються в житті жертви - просто попадаються на очі в кав'ярні, спортзалі тощо. Потім зав'язують знайомство і починають "любовне бомбардування". Коли жертва на гачку - нею починають маніпулювати.

Алія Роза каже, що російські оперативники почали навчати її цим прийомам ще коли вона була підлітком. Ексшпигунка розповіла виданю New York Post, як секс-агентки Кремля спокушають фахівців Кремнієвої долини - увесь перелік способів "психологічної обробки" читайте в її розповіді