Вітання! Сьогодні пропонуємо не одну статтю, а невеличкий дайджест з двох цікавих і в дечому співзвучних матеріалів.

Інформаційне тло останніх тижнів - Росія, яка брязкає зброєю, та Захід, який висловлює різні види стурбованості та заклопотаності, а також вдається до конкретних дипломатичних дій.

Востаннє ми чули це брязкання в березні цього року - і от, знову. Але на цей раз - пишуть західні аналітики з фонду Карнегі - все серйозно. Чи, принаймні, серйозніше.

Вони вважають, що справа всього життя для Путіна - це Україна. А оскільки ця справа залишається незавершеною, то терпець господаря Кремля от-от урветься.

До вашої уваги - цікава аналітична стаття, в якій наводяться явні та приховані мотивації ВВХ, а також чотири сценарії, які з різною імовірністю - та різними наслідками для себе - може розгорнути Кремль. Війна - серед цих сценаріїв.

До речі, останніми тижнями на вказаному тлі російські пропагандисти хором розповідають про велику війну, яку готує Україна спільно з Заходом проти Росії. Це - непряме свідчення того, що підготовку до війни веде сам Кремль. Читайте в свіжому дезінфомоніторингу

Вітання! Як і багато інших країн, Україна квапиться піти шляхом цифровізації. "Діджиталізація" та "держава в смартфоні" вже стали частинами нашого повсякденного лексикону. Це популярно - а популярність заважає почути критичні голоси. Вже зараз говорять про те, що цифровізація в такому вигляді, в якому вона є зараз, відсікає від низки державних послуг багатьох громадян. Наприклад, тих, у кого немає смартфона - або є, але важко второпати, як працює апарат і як користуватися різноманітними застосунками.

На противагу нам Німеччина "діджиталізуватися" не поспішає. Країна, яка є економічним локомотивом ЄС, за розвитком "цифрової держави" посідає незвично низьке 21-ше місце серед 27-ми. Тамтешній уряд ставиться до цієї теми обережно - і на це є причини.

В сьогоднішньому матеріалі розповідаємо про перші спроби й перші невдачі цифровізації державних послуг у Німеччині, фанатичне ставлення німців до безпеки своїх даних та приватності, а також наводимо кілька порад "етичних хакерів"

Чому німці не квапляться "діджиталізуватися"

Пряме посилання

Вітання! Коли кілька тижнів тому з'явилася новина про захворювання маленької дитини на поліомієліт з подальшим паралічем у селі на Рівненщині, наша редакція, чесно кажучи, була вражена. Адже в наші часи поліо - це вже якесь дно: хворобу давно подолали за допомогою щеплень, є обов'язкова програма вакцинації в нашій країні. Європейські країни сприймають спалахи поліо як якусь печерну дикість. Ми вирішили з'ясувати, що думають з цього приводу українці - зокрема, односельці, лікарі, священники (до останніх ми звернулися, оскільки в новині була інформація про відмову від щеплення через релігійні погляди батьків).

З'ясоване - вражає ще більше. Село, в якому живе постраждала від хвороби дівчинка, розташоване неподалік від Рівного, можна сказати, забезпечене і навіть ошатне. Родина теж не з бідних, має хороший будинок. Окрім дівчинки, в сім'ї ще дев'ятеро дітей - і шестеро з них теж виявилися носіями вірусу!

Тим часом односельці описують цю родину як благополучну. Чому ж у цій нібито благополучній родині ризикують здоров'ям і навіть життям дітей, наражають їх на можливу інвалідність? (спойлер: версія про релігійні погляди не підтвердилась). Чому й інші батьки в цьому селі дуже негостинно зустрічали медиків, які приїхали щепити дітей від поліо повторно, аби запобігти спалаху захворювання? Читайте в нашому репортажі

Поліо на Рівненщині: чому люди відмовляються убезпечити своїх дітей

Пряме посилання

Привіт! З'явилася чудова новина: річку Почайну звільнять від 900 тонн бетону, який її сковував. І це - ілюстрація того, як ми можемо вплинути на світ навколо.

Дев'ять років тому Тексти написали статтю про те, що в Сеулі витягли з-під землі річку, яку колись загнали в бетон, а зверху зробили дорогу. Після того, як річку ревіталізували, замість хайвею розбили парк.

Інших авторських статей українською про цю історію, окрім як на Текстах, ми не бачили - гугл показує лише передруки. І ось свіжі новини про Київ і ревіталізацію річки Почайни, яку теж витягають з-під бетону: "Проєктувальників консультували інженери з Сеула, які ревіталізували річку Чон-гі-чун (Cheong Gye Chun), заховану під хайвеєм".

Для цього і працюємо! Нагадаємо, ось наш патреон - підтримуючи Тексти, ви підтримуєте зміни на краще в нашій країні: https://www.patreon.com/textyorgua

Ще кілька років тому привокзальна площа у Львові справляла вкрай прикре враження. Біля самих дверей було повно галасливих таксистів, пройти повз приватні автівки було важко навіть на пішохідному переході, а до громадського транспорту доводилося шкандибати досить довго - і з багажем це було втомливо. Попри всю чарівність міста, багато його вулиць та доріг теж викликали жалі й зітхання.

Зараз все змінилося. Рідко який мандрівник з інших українських міст на Двірцевій площі не відчує заздрощів. Враження, ніби для України Європа починається тут, у Львові.

І це ще не все. Львів є піонером реформ інфраструктури в Україні. Дбають і про проїзну частину, і про велодоріжки, і про громадський транспорт, і про пішохідні зони та площі.

Чи вдалося втілювати реформи без опору? Ні. Опозиція до міського голови не раз підхоплювала щонайменші протестні настрої, аби вдовольнити власні інтереси. Чи виконано все, що запланували? Ні, попереду ще дуже багато роботи. Чи були фінансові перешкоди? Так, особливо їх побільшало на тлі ковіду. Але попри все це Львів залишається одним із найкращих в Україні прикладів, як можна зробити місто дружнім для містян.

Читайте в нашому матеріалі, як цього вдається досягти.

Місто для людей: що вдалося і не вдалося зробити у Львові, і що попереду

Пряме посилання

Вітання! Ось уже кілька тижнів поспіль ми спостерігаємо, як російські дезінформатори форсують тему про те, що Україна хоче напасти як мінімум на ОРДЛО, як максимум - на Росію.

Чому це важливо? Тому що, на відміну від звичного хронічного ниття про "тотальне зубожіння" в Україні та наближення "тарифного майдану" спершу восени, потім взимку і т. д. - ця тема досить нова. А крім того, вона має вигляд частини операції в гібридній війні РФ проти України.

Якщо відкинути абсурдність таких обвинувачень, то що стоїть за просуванням цієї теми? Кристалізуємо: Україна хоче напасти, отже Україна хоче порушити міжнародне право і знехтувати довірою західних партнерів, отже партнери мають позбутися токсичних стосунків і кинути Україну напризволяще - а ще краще, підштовхнути в бік Росії і змусити робити те, чого Росія хоче. До речі, як видно з нашого свіжого дезінфомоніторингу, це "підштовхування" - інша свіжа тема, яка була запущена паралельно з темою про напад.

Ще одне підтвердження того, що це гібридна кампанія - старт публікацій в західних ЗМІ на кшталт "Чи ми готові померти за Київ". Автор апелює до західних країн, наполягає, що таки ні, не готові - а отже, Україну слід віддати на поталу Росії, щоб відбутися меншою кров'ю. Автор - афільований з РФ журналіст, а його статтю активно репостять у Твіттері афільовані з РФ різного роду "політологи", "експерти" та "медійники" - настільки активно, що за влучним висловом однієї з наших підписниць, Твіттер в останні дні боляче читати. Докладно - ось тут.

Про що свідчать такі дії? РФ впевнена, що впорається з Україною один на один. Але не може оцінити масштаби можливої західної допомоги в разі вторгнення, і не впевнена, що подужає Україну, підтриману Заходом. Отже треба зробити так, щоб цієї допомоги не було на той момент, коли РФ вторгнеться і звинуватить Україну, що вона "перша почала".

Чи помиляється Росія щодо наївності Заходу? Побачимо, як будуть розгортатися події. А поки що - читайте свіжий дезінфомоніторинг

Хитрий план виправдання Медведчука та "позбавлення субсидій" за "Вовину тисячу". Свіжий дезінфомоніторинг

Друзі, вітання! Уже в цей четвер запрошуємо на класний воркшоп "Як ми робили проєкт з пожежами". Раніше ми вже розповідали про цей проєкт, трошки нагадаємо. Ми вирішили показати, скільки пожеж на землях сільгосппризначення щороку відбувається в Україні. Для цього створили програму, яка автоматично знаходить і показує супутникові фото з осередками вогню. Кількість пожеж, виявлена таким чином - вражає. І це ще не всі випадки.

Докладно про те, як ми робили цей проєкт, розкажемо на воркшопі. Його проведуть автори - гуру "Текстів" з журналістики даних Анатолій Бондаренко і талановитий аналітик та програміст, який нещодавно приєднався до нашої команди - Ілля Самойлич.

Ця подія, на відміну від багатьох інших, платна. На жаль, ми змушені робити невеличку частину наших подій платними, оскільки редакція працює частково за рахунок ваших пожертв. Однак, ми певні, за стислий час цього воркшопу ви зможете отримати надзвичайно корисну інформацію. Тож долучайтеся!

Деталі за посиланням: https://tinyurl.com/2p8z4nx8

Вітання! Сьогодні маємо матеріал на важливу тему - з огляду на черговий сеанс брязкання зброєю, до якого вдається Росія.

Ми вирішили з'ясувати, скільки війська та зброї має РФ, і скільки маємо ми. В цьому нам допоміг військовий експерт Микола Бєлєсков.

Одразу попереджаємо - це лонгрід. Ні, навіть не так: це лонгрід-лонгрід. Але, якщо наберетеся терпіння і прочитаєте до кінця, ви зможете собі докладно уявити, що саме мають на увазі, коли кажуть, що Росія має військову перевагу над Україною.

А тепер спойлер: чи означає ця перевага, що слід впадати в паніку або депресію? Ні. Є кілька сценаріїв, які може застосувати РФ, якщо таки зважиться на пряме вторгнення в Україну. І жоден з цих сценаріїв не гарантує ані блискавичного, ані навіть поступового успіху. Про ці сценарії теж розповідаємо в нашому матеріалі

Що є у Росії, і що може протиставити Україна. Як можуть розгортатися події в разі ескалації

Пряме посилання

Вітання! Сьогодні в нас короткий текст із дещо жартівливим дослідженням.

У Британії онлайн-сервіс із продажу розбитих автівок вирішив з'ясувати, як виявити психопатів за кермом. Для цього вони провели опитування серед близько двох тисяч водіїв, аби ідентифікувати, у кого з них є ознаки психопатії (віра людини у свою надзвичайну харизму, завищена самооцінка, відсутність докорів сумління та відчуття провини тощо).

Потім ці дані зіставили з відповідями про те, на яких машинах їздять потенційні психопати. Серед параметрів: марка і колір авто, тип палива, номери.

В якості спойлера: якщо побачите на дорозі BMW золотого кольору з "красивими" номерами та електродвигуном - бережіться, за кермом може бути небезпечний недіагностований психопат.

Які ще автівки стали першими в рейтингу за "індексом психопатії" - читайте. Застереження: це дослідження не претендує на науковість (але щось в ньому таки є).

І нагадаємо - свого часу ми докладно розібрали феномен "блатних" номерів в Україні, в новині є посилання на той матеріал

Як виявити психопата за кермом: колір, номер, дип двигуна та марка авто

Пряме посилання

Вітання, друзі! У нас така цікава новина: стартував аукціон з продажу нашого NFT-токена.

Для чого ми проводимо цей аукціон? Кінцева мета - отримати гроші на стипендію для інтерна, який стажуватиметься в нашій редакції впродовж чотирьох місяців. Ну і друге - просто з любові до прекрасного: ми вирішили долучитися до світу цифрового мистецтва своїм доробком.

TEXTY.org.ua – онлайн-видання, що не має обкладинки, але чому б нам її не зробити у цьому дивовижному цифровому світі?

На віртуальній обкладинці - дата-арт із фрагментом нашого найкрасивішого проєкту про річки України. Лот називається The illusion of change, він інтерактивний: річка на ньому тече, а кольори змінюються. Малюнок з'явився в результаті нашого дослідження супутникових знімків меандрів річки Десна. Зауважимо, що наш лот є унікальним і ніде не презентувався і не розміщувався, окрім як у вигляді NFT-токена.

Хочете взяти участь в аукціоні? За посиланням розповідаємо, як це зробити

Долучитися до аукціону

Пряме посилання

Вітання! Розпалювання ворожих настроїв проти України вже стало рутиною для російських пропагандистських ЗМІ. Дезінформаційні ЗМІ, які є об'єктом нашого моніторингу, за тиждень вже звично називали Україну агресивною стороною, яка не хоче миру і, нацькована Заходом, готова напасти першою. Мотиви пропагандистів цілком зрозумілі: вони хочуть виправдати дії РФ, якщо вона піде на ескалацію.

Але не тільки ця тема хвилювала пропагандистів - хвилював їх і багатоликий український президент. Багатоликий - тому що на нашій пам'яті з ким його вже тільки не порівнювали. Для розминки, майже одразу після обрання писали, що Зеленський перетворюється на Порошенка. Та цього було замало: після того, як Зеленському приписали нацистські настрої, його порівняли з Гітлером. А згодом, вимальовуючи з нього авторитарного лідера - і зі Сталіним. Здавалось би, далі вже нікуди - але ні, тепер Зеленського, продовжуючи тему його авторитарності, порівняли іще й з Лукашенком. Це порівняння зробили в темі пресконференції українського президента, яка набула шаленої популярності серед дезінформаторів.

Цікаво, чому російські пропагандисти аж настільки переймаються українським президентом, що за рівнем цитувань він, мабуть, на другому місці після їхнього власного? У нас є версія: кожен український президент викликає у них заздрість. Адже з часів незалежності президентами у нас були партійний функціонер і директор держпідприємства, банкір, злодій з відсидкою, бізнесмен і навіть популярний телевізійний комік! У росіян же за цей час було лише двоє президентів (використаний як ширма Дмітрій Мєдвєдєв не рахується). Обличчя чинного глави держави за останні двадцять років уже до болю примелькалося. В Україні ж усе набагато цікавіше: от де драйв, от де демократія, от де несподівані повороти! Напевне, для того, щоб хоч якось притлумити заздрощі, роспропагандисти й намагаються виставляти українських президентів набагато гіршими, ніж вони є, порівнюючи їх із дедалі одіознішими персонажами.

Напевне, демократична зміна українських президентів неабияк дошкуляє і Путіну, адже теоретично це може посіяти в головах його здебільшого байдужих підданих ідею про те, щоб виринути з токсичного середовища його влади. Можливо, це одна з причин, чому російський президент ніяк не може погамувати свої прагнення розширити експансію на нашу країну - аби встановити і тут свої токсичні порядки.

За тиждень в пропагандистських ЗМІ з'явилося чимало й іншої отрути - читайте в свіжому дезінфомоніторингу

Конспірологія про США та Німеччину, червива каша для ЗСУ та "агент Кремля" проти "агента Бені". Свіжий дезінфомоніторинг

Вітання! Довкола Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" вже не раз виникали скандали. У лонгріді, який ми пропонуємо сьогодні, ми розбираємо причини, а також окреслюємо коло зацікавлених сторін.

І одна з версій така: схоже, частково цей проєкт спрямований саме на те, щоб роздмухувати конфлікти, висвітлюючи події під тим кутом, який потрібен цим зацікавленим сторонам. Навіть публічні персони, які представляють проєкт - як от режисер Ілля Хржановський - чомусь добираються таким чином, аби викликати дуже неоднозначну реакцію. Залучена іще низка людей, які пильно стежать за тим, аби багаття конфліктів та суперечок не згасало. Так само працюють і різні "витоки інформації", на кшталт "робочих версій" опитувань, де українців виставляють ледь не нацистами і ледь не сумлінними виконавцями вбивств у Бабиному Яру.

Чому територія, яка могла б стати місцем примирення, скорботи і пам'яті, перетворюється на осередок гучної медійної війни? Чому цю ініціативу підтримує найвища українська влада? Хто і навіщо поширює наративи, здатні збурити суспільство? І чи є за цими наративами хоч крапля правди? Читайте докладно

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр": дійові особи, джерела фінансування, сумнівні наративи і викривлення історичної правди

Пряме посилання

Вітання! В середовищі військових (і не тільки) деякі дії чинного президента викликають відчай, обурення і лють. В сьогоднішньому матеріалі - саме про такі дії.

Наша розвідка та спецслужби за роки війни навчилися проводити важкі операції. Деяким з них можуть позаздрити найкрутіші розвідки світу.

Наприклад, коли з окупованих територій вивезли одного з ключових свідків у справі про збиття літака МН17. Або справа вагнерівців.

Про ці дві справи розповідає офіцер-розвідник Роман Червінський, який їх курував. Почитайте - організація операцій справді геніальна. За неї влада і суспільство мали б дякувати своїм розвідникам. А що вони отримали натомість?

А натомість звільнення. Ще й з погрозами, в які з першого разу навіть важко повірити.

"Відбуваються дивні призначення. Люди перестрибують через десять ступенів призначення служби на найвищі посади, не маючи досвіду керування. В результаті відбуваються страшні речі, про які ми зараз не готові говорити. Але, можливо, колись ТСК це підніме - тоді ми будемо свідчити", - каже Червінський.

Про що розповідає - читайте докладно

Як українських розвідників позвільняли за операції, яким може позаздрити Моссад

Пряме посилання

Вітання! Хто вже тільки не нарікав, що російська армія сильніша за українську. На тлі чергового сеансу брязкання зброєю у когось цей факт викликає занепокоєння, а в когось справжню паніку. Але чи варто панікувати? Мабуть, ні, адже це не допомагає. Краще подумати, що допоможе.

Саме над цим розмірковують аналітики Atlantic Council. Які "ходи" може використати слабша сторона, аби відбитися від сильнішої?

Варіант відповіді: партизанська війна, вона ж герілья. Імовірно, ця тактика на додачу до роботи ЗСУ може бути вдалою: згадати хоча б Майдан з його стихійною організацією. Якщо ж організація буде централізованою, українці можуть показати себе іще більш вправними.

В матеріалі розповідається, які саме засоби та зброя необхідні, аби партизанський опір в тилу ворога був успішним. Читайте наш переклад

Герілья як відповідь на дії РФ: що потрібно, скільки це коштує, як організувати

Пряме посилання

Вітання! Чи багато вам відомо про українську судову систему? Напевне, ви щось чули про суддів, які тримають гроші в скляних банках, або про суддів, які самі себе називають "політичними проститутками"?

Судова система - структура досить закрита, але навіть попри це деякі скандали вихлюпуються в медіа. Втім, ці скандали - лише поверхня айсберга, і вони лише частково показують, як влаштована система в цілому. Показати це більш докладно покликаний наш сьогоднішній проект.

Судді, які платять податки в Росії; судді, які віддають державі-окупанту українські трубопроводи; і просто судді, які всюди шукають свою корупційну "копієчку". Ці "заплямовані мантії" не тільки зберігають свої посади, але й отримують підвищення! Натомість чесних суддів сама ж суддівська спільнота піддає безжалісній розправі.

Хочете подивитися, як це відбувається? Зіграйте в нашу гру "Зірвати мантію"

Для коректної роботи гри даємо пряме посилання: https://texty.org.ua/d/2021/judge_game/#/

Україна готується напасти на Росію, Білорусь готується напасти на Україну. І тільки миролюбна Росія не хоче ні на кого нападати - але змушена буде захищатися.

Таку нову абсурдну версію реальності пропонують своїй аудиторії російські пропагандистські ЗМІ.

За останній тиждень вони відвели чимало місця на своїх сторінках самопроголошеному білоруському президентові Олександру Лукашенку. Після того, як російська влада перетворила його на свою маріонетку, тамтешня пропагандистська машина аплодує йому стоячи, коли він поширює російські наративи. Серед них - про "російський Крим" та "зовнішнє управління Україною". І про те, що Білорусь буде на стороні Росії, якщо Україна, керована цим зовнішнім управлінням, розпочне війну.

Залишимо питання про реальні наміри білоруського узурпатора військовим експертам та фахівцям з білоруського питання. Для нас же, як для дослідників російської дезінформації, очевидно, що до хору роспропагандистів додався ще один голос. І так само очевидно, що озвучені ним кремлівські наративи, масштабовані російськими пропагандистськими ЗМІ, ми почуємо ще не раз. А отже, в інформаційній складовій гібридної війни РФ проти України у нас з'явився новий ворог.

Чи справдяться наші прогнози, і як Лукашенко заспіває далі? Побачимо. А поки що читайте свіжий дезінфомоніторинг

"Серйозна людина" Ахметов, "оперетковий" переворот і плани Зеленського легалізувати зовнішнє управління за допомогою множинного громадянства. Свіжий дезінфомоніторинг

Пряме посилання

Вітання! У кожного нападника є слабка ланка - і яка слабка ланка у Путіна, пояснює видання War on the rocks. У цьому цікавому матеріалі йдеться про те, про що здебільшого забувають згадати, коли пишуть про можливе вторгнення. А саме: якою буде логістика цього вторгнення.

Поки що все вказує на те, що максимум, до чого готова Росія - це бліцкриг. А що потім? Чи зможе вона структурно підтримувати свою операцію?

Після першого ривка окупаційні війська змушені будуть зупинитися на тривалий термін. Адже їм потрібне буде постачання. І ключовим у цьому постачанні є залізниця. І якщо Україна знищить доступ російських військ до своїх колій - Росії доведеться поставити масштабну операцію на паузу.

Які ще слабкі місця у Росії - читайте в нашому переказі матеріалу War on the rocks

Постачання, транспортування, мобілізація: слабкі ланки потенційної російської операції

Пряме посилання

Вітання! Влітку ми писали про діяльність дуже сумнівної "соціологічної" компанії "Роботизовані телесистеми". "Соціологічною" вона називала себе сама. Насправді соціологією там і не пахло: компанія працювала на те, аби "малювати" рейтинги Медведчуку, ОПЗЖ та "Партії Шарія", а також просувати деякі меседжі російської пропаганди - наприклад, про те, що тамтешню вакцину "Спутнік V" слід виробляти в Україні.

Дуже швидко після нашої публікації ця компанія закрила свій сайт і більше не проводить жодної діяльності.

І це було б перемогою - якби не поява іще чотирьох аналогічних компаній. Шарієм, щоправда, вони вже не займаються. Натомість зосереджені на роздуванні рейтингів ОПЗЖ та її діячів, так само як і на просуванні найогидніших російських тез.

Ці компанії вже увійшли до нашої "Бази псевдосоціологів" у межах оновлення проєкту. Що дозволяє нам заявляти, що вони не соціологічні, а псевдо? Насправді діють вони досить неоковирно, і хто знає, де шукати, може їх на цьому зловити. Автор нашої бази, Олександр Оксимець, знає. Читайте, що йому вдалося накопати

Псевдосоціологія по-медведчуківськи: як це працює, і як це можна викрити

Пряме посилання

Вітання! У Європі, як і в усьому світі, ділянки над водою, з яких відкривається вид на водойму та на місто, є найдорожчими. В країнах, які тяжіють до капіталізму, таку землю воліють забудовувати найдорожчим та найбільш респектабельним житлом, доступ до якого має вузьке коло найбагатших. У країнах, які тяжіють до соціалізму - як деякі скандинавські - зводять більш масове житло, прагнучи при цьому максимально вписати його в ландшафт.

А що в українських умовах? А в наших умовах виходить свого роду гібрид: масове за своїми характеристиками житло, ціновий сегмент при цьому недешевий. А ще - варварське бетонування прибережної зони, неправомірне обмеження доступу до води та інші "дрібнички" на кшталт відсутності інфраструктури.

Про один із прикладів розповідаємо сьогодні - йдеться про забудову на Микільській Слобідці. Район з красивою набережною забудували з порушенням норм, як наслідок - житло під судом, не здається в експлуатацію, люди не можуть отримати свої квадратні метри. В комплекті: місцеві, які влаштовують протести, та тітушки, які лупцюють місцевих. При потуранні поліції та повній безпорадності міської влади.

Чому, вже вкотре, так відбувається? Розповідає наш постійний автор, архітектор Олег Гречух

Токсична забудова: як потенційно респектабельний район забудовують висотками, які не приймають в експлуатацію

Пряме посилання

Вітання! І все таки, російські пропагандисти бувають передбачуваними аж до оскомини. Пам'ятаєте навесні гучне брязкання зброєю - а потім чудеса еквілібристики в усіх ефірах, щоб виправдати своє відповзання? Ніколи такого не було, і ось знову: після розмови Байдена з Путіним пропагандисти верещать з усіх прасок, що насправді ж ніхто й не збирався нападати на Україну.

Окремої уваги заслуговують цитати та формулювання, які вони для цього використовують. Виявляється, це Байден почав просувати тему вторгнення - адже це йому було просто необхідно, аби відновити своє реноме на тлі рекордного падіння рейтингу. Виявляється, доклалися до цього й західні розвідслужби, а Дженіфер Псакі репетувала: "вторгайтеся вже, нарешті!" - але це не допомогло. Виявляється, інфраструктура в Україні настільки деградувала, що вона не потрібна Кремлю й задарма - і в цьому пересвідчились, витративши неабиякі кошти на деградовану інфраструктуру Криму.

Щоправда, на практиці поки що не видно ніяких дій Кремля з цього самого "відповзання". Тисячі військовослужбовців як стояли під кордоном України, так і стоять, та й техніку ніхто звідти поки що не забирає. Втім, згадані ворушіння у ЗМІ на щось-таки й натякають. Справді, цікаво, що напишуть наступного тижня, і чи поступиться войовнича риторика примирливому бурмотінню та черговими апеляціями до "мишебратства".

Що ж, побачимо через тиждень, а наразі - читайте наш свіженький дезінфомоніторинг

Наркоман Зеленський, маріонетка Україна і тисячі солдат НАТО, які її вже окупували. Свіжий дезінфомоніторинг

Пряме посилання