Привіт! Сьогодні в нас історія про те, як у російських олігархів, які звикли смітити грошима у Лондоні, "закінчилася вечірка".

Тисячі росіян у фінансових центрах західного світу годували цілу армію працівників сфери послуг, яка жила лише з того, що обслуговувала екосистему російської олігархії. Тепер їм усім доведеться затягнути пояси.

Більше ніхто не хоче продавати російським олігархам дорогу нерухомість у найбільш престижних районах Лондона, та й обслуговувати її не поспішають. Витвори мистецтва ще до початку вторгнення РФ в Україну стали менш доступними для російських багатіїв, тепер же вони для них майже недосяжні. Їхні жінки, які звикли купувати дизайнерські сукні по 30 тисяч фунтів, мусять забувати дорогу в преміальні бутіки.

Один з героїв цього матеріалу каже: "За 15 років вивчення надбагатих людей я зрозумів, що їх мотивує повага, страх чи заздрощі з боку інших олігархів. Якщо на цій вечірці вони вже не погуляють – то який сенс бути "терпилами" й робити всі ті неприємні речі, про які, ймовірно, просив Путін?"

Як російські "грошові мішки" переймаються через те, що тепер їм, імовірно, доведеться бути паріями - читайте в нашому перекладі матеріалу 1843 Magazine (The Economist)

"Вечірка скінчилася". Як російські олігархи через Путіна перетворюються на "терпил"

Пряме посилання

Вітання! Ось уже кілька років поспіль Росія називає українське керівництво то нацистами, то фашистами. Після початку вторгнення РФ в нашу країну тамтешні пропагандисти почали розповідати, що нацистами та фашистами є, власне, й українські громадяни - мабуть, бажаючи таким чином виправдати свої злочини стосовно мирного населення. Звісно, всі пропагандистські звинувачення є повною нісенітницею.

Водночас, разом із початком вторгнення сталася ще одна прикметна річ. Про те, що Росія є фашистською державою, заговорили в західних країнах. Слід зазначити, що такі звинувачення в пристойному товаристві вважаються дуже поганим тоном у тому випадку, якщо є голослівними. А отже, вони не голослівні.

Італійський письменник, знаний в усьому світі інтелектуал Умберто Еко, нині покійний, ще у 1995 році дав визначення ур-фашизму, тобто вічного фашизму. Він навів 14 його ознак. За словами Еко, носії фашизму не обов'язково демонструють усі до одної з цих ознак - але навіть певна їх комбінація може свідчити про фашизм піддослідного.

Досліджувати, яким із цих ознак відповідає сучасна Росія, взявся історик і публіцист Святослав Липовецький. Що він виявив - читайте

Рашизм як різновид фашизму за класифікацією Умберто Еко

Пряме посилання

Привіт! Останнім часом почали звучати заяви так званих "миротворців", вочевидь спровоковані позицією частини західних еліт. Йдеться про "збереження обличчя" Путіна шляхом поступок українськими інтересами та територіями.

У нас це, звісно ж, викликає обурення, яке зараз читається в багатьох українських публікаціях. Адже позиція українського керівництва та народу з цього приводу є єдиною: диктатора та його посіпак треба вигнати геть з української території. З іншого боку, "миротворців" теж можна зрозуміти: РФ - ядерна держава, і якщо Путіну не "зберегти обличчя" й не дати відповзти, цілком можливо, що його скинуть. І якщо навіть за Путіна "ядерне питання" висить у повітрі, то після нього, якщо Росія почне валитися, становище стане ще менш передбачуваним...

Без сумнівів, елітами, які схильні до такої позиції, рухає страх. Вони все ще тримаються за багаторічний статус-кво, коли не було масштабної війни, життя було ситим і приємним, і можна було не думати, що щось треба міняти та якось давати раду новим викликам. Напевне, для них буде сюрпризом те, що вже зрозуміли українці: так, як було, уже не буде. А як буде? Якими будуть сценарії, якщо таки зберегти те агресивне обличчя - і якщо цього не робити? Читайте докладне пояснення Максима Паламарчука

Якщо рятуєш від "утрати обличчя", то втрачаєш обличчя сам. Чому західним "миротворцям" слід позбутися ілюзій

Пряме посилання

Вітання! Моніторинг роспропаганди цього тижня спізнився на добу, перепрошуємо, лише зараз маємо змогу вийти в ефір)

Вже не раз ми помічали таке явище: щойно російська держава замислить якусь капость, як тамтешні пропагандисти починають хором "співати" про те, що цю капость хоче зробити хтось інший.

От, наприклад: виявляється, на світ насувається "глобальний голод", а винні в цьому США та Євросоюз, які спричиняють його своєю необдуманою політикою. Жодного слова про те, що це Росія заблокувала українські порти, і тепер до деяких країн може не дістатися той вантаж зернових, який вони планували отримати від України. Звісно ж, ідея про "глобальний голод" дещо перебільшена, але мабуть, якщо говорити про проблеми лише кількох країн, це не так приверне увагу читачів пропаганди, і ЄС та США не виглядатимуть аж настільки винними...

Або інший приклад, у якому йдеться про те, що США, мовляв, запрошують терористів ІДІЛ, аби вони повоювали на боці України. Попри усю абсурдність цього обвинувачення, для роспропагандистів воно в порядку норми: адже яких тільки найманців-головорізів не покликала б сама Росія, аби отримати перевагу на українському полі бою...

Як цей механізм називається в психології - проекція? Коли всі свої огидні ідеї об'єкт переносить на зовнішній світ, та приписує свої мотиви іншим, аби залишатися "хорошим" у власних очах. Схоже, для дідуся Фройда, який вперше описав це явище, сучасна Росія могла б стати неораним полем для вивчення. Втім, це далеко не єдиний психічний розлад, який там зараз можна спостерігати, і напевне, вони ще не раз демонструватимуть психоз за психозом у своїй пропаганді.

А поки - читайте, як Росія шукає собі друзів, як і досі не оговталася від української перемоги на Євробаченні, та як зловтішається з "самострільних санкцій"

"Сталінград" у Маріуполі, Швеція і Фінляндія здають свій суверенітет, а Орбан бореться з Соросом. Свіжий моніторинг роспропаганди

Пряме посилання

Вітання! Трохи більше ніж три місяці тому всі ми з жахом спостерігали, як окупаційні війська рухаються українською територією. На карті це виглядало так, ніби вони спершу заповнюють основні українські артерії, а потім відшматовують цілі ділянки тіла нашої землі.

Зараз чимало людей, зокрема й деякі політики на Заході, говорять про те, що війна затягнулася - і з цим треба щось робити. І не зважають на те, як за ці менш ніж сто днів змінилося українське становище. Говорять так, ніби вже досягнуте слід перекреслити - і чомусь зафіксуватися на невигідній точці, не намагаючись розвивати успіх.

Ми продовжуємо відстежувати розвиток ситуації за допомогою карт. Уже зараз видно, що як би не прагнув Путін захопити всю Україну - його окупаційним військам дедалі більше доводиться битися лобом об окремі населені пункти. Ми створили gif-зображення, зверніть увагу, як змінюється лінія фронту від перших чисел квітня і дотепер.

Також додаємо наше пояснення щодо поточного становища на фронті. Читайте, і дивіться мапи

Від кінця лютого до кінця травня: як змінювалася лінія фронту

Пряме посилання

"Активістів катували, вбивали, топили в Дніпрі. Так, є і така інформація — вони щовечора когось вбивали й топили в Дніпрі біля пляжу “Лілея” в Херсоні. А також просто хапали молодих людей на вулиці і цілий день били, щоб щось дізнатися".

Такий вигляд має терор на нещодавно окупованих територіях, розповідає наш інсайдер, який добре знає ситуацію на Херсонщині. Цією землею хвиля за хвилею прокочуються репресії - деякі з них нагадують 1937 рік.

В області виявилося чимало зрадників, які, виявляється, працювали з росіянами вже давно - і щойно окупанти зайшли в регіон, побігли по свої посади та інші нагороди. Втім, як зазначає один із наших коментаторів, серед силовиків зрадників було дуже мало - інакше загарбники спромоглися б уже збудувати свою вертикаль влади.

А поки цієї вертикалі нема - репресії тривають в атмосфері хаосу. Оскільки окупанти не знають і не розуміють українців, ніколи не вивчали тутешніх настроїв - то для них багато чого з того, що роблять на Херсонщині, стало сюрпризом. Тому вони "широко розкидають сітку". Але навіть попри те, що вони змогли подолати публічний спротив, упоратися з підпіллям їм не вдається. І не вдасться, сподіваємось - аж поки сюди не зайдуть українські війська.

Про репресії на Херсонщині - читайте докладно і з перших рук

Новий 1937-й. Як окупанти спільно із зарізяками з псевдореспублік "Л/ДНР" тероризують і репресують херсонців

Пряме посилання

Вітання! Мародерство та масштабні крадіжки - одна з "фірмових ознак" російських окупантів. Крадуть усе - від міксерів та тостерів з українських домівок і до тисяч тонн сталі та зерна. Ми вирішили з'ясувати, що відбувається з вантажами українських зернових після того, як вони потрапляють до загребущих лап росіян.

Кількість вкраденого відома - про неї повідомляє українська влада. Куди зерно прямує після викрадення?

Щоб відповісти на це запитання, ми співставили дані про російський експорт, трафік кораблів та вивчили супутникові знімки. І з'ясували, що місто Севастополь дедалі більше перетворюється на постачальника краденого в різні країни.

До речі, цікаво, що низка країн відмовилася від купівлі російського зерна після вторгнення РФ до України. Але інші країни не тільки не зробили цього, а навіть наростили закупівлі.

Як РФ краде й транспортує українське зерно, і хто його потім купує - читайте в нашому матеріалі і дивіться на інфографіці. Для коректної роботи, даємо пряме посилання

Привіт! Пам'ятаєте, Достоєвський писав: "Я думаю, самая главная, самая коренная духовная потребность русского народа есть потребность страдания, всегдашнего и неутолимого, везде и во всем. Этою жаждою страдания он, кажется, заражен искони веков... У русского народа даже в счастье непременно есть часть страдания, иначе счастье его для него неполно".

Що ж, судячи з того, що пише російська пропаганда, росіяни готуються страждати по повній програмі. Аудиторія пропагандистів довго чекала, коли ж їхнім солдатам в Україні почнуть давати добрячого прочухана американські солдати. І тепер вони на крок ближче до того, щоб увірувати, що були покарані на нашій землі саме збройними силами США.

Російська пропаганда запевняє, що українськими частинами та з'єднаннями безпосередньо командує група офіцерів зі США. Тобто, наразі побиття росіян відбувається опосередковано, руками українців. Але підготовка грунту очевидна: щойно окупанти зазнають чергового гучного розгрому в Україні - припускаємо, їхні ЗМІ почнуть співати про те, що цей розгром їм учинили американські бійці. Власноруч.

Тим часом окрім Польщі, яку росЗМІ демонізують уже кілька тижнів поспіль, звинувачуючи її в прагненні окупувати захід України, у пропагандистів намітилася й інша мішень - Велика Британія. Їхні новини поки що не мають єдиної стратегії щодо вербального приниження, однак деякі тренди вже очевидні. Британію звинувачують то у несамостійності та залежності від Вашингтона, то в якихось імперських мареннях, то в заснуванні "співдружності русофобій"... Ну що ж, вочевидь, далі буде, тож подивимось, яка стратегія стане панівною.

Сама ж Росія, яка ну ніколи, ну ні разу не була зловлена на "імперських мареннях", вкотре хоче повелівати світом - очоливши "нову глобалізацію". І вже навіть знайшла собі партнерів по цьому захопливому процесу. Читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

Агресія Польщі триває, українці вже не хочуть воювати, а натомість хочуть віддати зерно за зброю. Свіжий моніторинг

Пряме посилання

Вітання! Сьогодні в нас дискусійна тема - про це зараз чимало сперечаються.

Чи є колаборантом пожежник, який залишився і продовжує рятувати домівки від пожеж в окупованому місті? А лікарка, яка приймає пологи у своїх же співгромадянок, які теж не виїхали? А водій автобуса, який перевозить українців в окупованому населеному пункті?

Можливо, вам хочеться дати швидку відповідь "так" або "ні". Тоді переформулюємо запитання: чи є колаборантами люди, які працюють на підприємствах або в установах комунального підпорядкування в містах, де встановлена окупаційна адміністрація? А якщо ці люди працюють в установах, які підпорядковані українській державі, але функціонують на окупованих територіях?

Свої історії нам розповіли лікарка, вчителька та пожежник з окупованого Бердянська. Двоє з них і досі залишаються в місті. Ми також поговорили з експертами, аби краще зрозуміти, хто є і хто не є колаборантом, та кому варто остерігатися потенційних проблем із законом. Читайте

Чи є колаборантами люди, які залишилися й працюють на окупованих територіях

Пряме посилання

Привіт! Про те, як змінюється характер бойових дій, можуть опосередковано свідчити втрати окупантів. Ми продовжуємо показувати на інфографіці, якими є ці втрати від початку війни й дотепер.

Ще на початку травня на піку були втрати танків. Однак потім російські загарбники, вочевидь, зрозуміли, що їхні запаси броньованої техніки не є нескінченними, і почали покладатися на свою вогневу міць.

Поки триває "велика битва за Донбас", ми бачимо, що росіяни втрачають чимало артилерійських озброєнь. Також серед їхніх втрат велика кількість безпілотників. У нас є кілька пояснень, чому так відбувається. Читайте - і дивіться інфографіку

Як втрати росіян свідчать про зміну характеру війни: інфографіка

Пряме посилання

Привіт! Сьогодні розповідаємо про таку класну і корисну в військовій справі штуку, як аfter-action review (скорочено AAR). Це система швидкого аналізу боїв у США, яка дає змогу враховувати допущені помилки (або зважати на те, що відбулося вдало) і таким чином покращувати загальну підготовку військ та вміння діяти в несподіваних ситуаціях.

Цю систему запровадили в Штатах ще в минулому столітті й успішно використовують дотепер. В статті ми наводимо кілька прикладів - зокрема, як AAR застосовували під час операції Буря в пустелі. Також розповідаємо, як збудована і працює сама система, якими принципами вона керується.

А як щодо України? Про AAR для наших Збройних сил говорять давно, принаймні декілька останніх міністрів оборони висловлювалися на цю тему. Але як про щось, що буде обов'язковим "у майбутньому". Чому так? Адже AAR могла б стати великою перевагою у протистоянні з російською армією, яка категорично не хоче вчитися на власних помилках, просякнута лизоблюдством і "чинопочитанієм". Розповідаємо і про це також

"Давай начистоту". Як США застосовують систему AAR, і як вона могла б стати в пригоді Україні

Пряме посилання

«Ця робота не завжди корисна для здоров’я. Ризики реальні, і це не прогулянка парком». Так каже співробітник Сил спеціальних операцій про роботу українських партизанів, які діють на тимчасово окупованих територіях.

Від початку війни неофіційною столицею українського партизанського опору став Мелітополь. Там знищили ворожий бронепотяг, підривали залізничні колії, радіолокаційні станції та будинки колаборантів, обстрілювали командні пункти.

Утім, Мелітополь - далеко не єдине місце, де проводилися такі операції. Як діють українські партизани під окупацією, та як їх координують ССО - описує видання The Economist. Даємо скорочений переклад

Від отруйних пиріжків до зруйнованих залізничних мостів. Як працюють партизани

Пряме посилання

Вітання! Росія готується воювати з Заходом його ж зброєю. Це - нова тема, яку взялися розкручувати російські пропагандисти на тлі постачання західної зброї для ЗСУ.

Як ми вже згадували в своїх попередніх моніторингах російської пропаганди, постачання цієї зброї неабияк дошкуляє російським очільникам і, відповідно, їхнім посіпакам-пропагандистам. Спочатку у них була дуже яскрава істерика з цього приводу. Але зараз, коли емоції трохи вщухли, вони взялися залякувати, що ця зброя опиниться в руках російських окупантів. І тоді, мовляв, вони навчаться нею воювати, й у випадку війни Росії з НАТО останньому буде дуже непереливки.

Що ж, дурень думкою радіє - ми вже понад три місяці спостерігаємо, як "могутня" російська армія не може навчитися навіть на власних помилках, знову і знову встромляючись у чорнобаївки і білогорівки.

Втім, російським пропагандистам властивий не тільки wishful thinking, але й цинізм за межами добра і зла. Після того, як загарбники викрали тисячі тонн українського зерна, почали вивозити його за межі нашої країни й продавати за якимись каламутними схемами - дезінформатори заламують руки і ллють крокодилові сльози, бо Україна, мовляв, так і не стала аграрною наддержавою. І обіцяють, що Росія нагодує Україну - після того, як почне ширитися голод, спричинений, звісно ж, ніким іншим, як злочинним і недалекоглядним Заходом. Читайте в свіжому моніторингу роспропаганди

Українських біженців лупцюють в Європі, Польща й далі окупує Україну, а Молдова втрапила під зовнішнє управління. Свіжий моніторинг

Пряме посилання

Привіт! "Росію нині можна порівняти з носорогом, який збожеволів і руйнує все навколо, поки його розстрілюють з гвинтівок невеликого калібру", - пишуть автори цієї статті, коментуючи вплив руйнівної поведінки російського керівництва на економіку країни.

"Цілком можливо, що деякі рани серйозні, ба навіть смертельні. Утім, поки тварюка яриться, ніхто точно не знає, що з нею відбувається насправді".

Так, достеменно це з'ясувати, мабуть, таки важко - з огляду хоча б на те, що російська економіка є дуже великою. А також на те, що кремлівське керівництво намагається приховати тривожні симптоми.

Втім, деякі з них вже добре помітні. І дають змогу говорити про те, якими будуть подальші тенденції, до якого становища ця економіка може докотитися.

Чому це важливо? Тому що економічна стійкість є однією з передумов продовження війни. Чи багато ще лишилося цієї стійкості, і коли вона захитається? Розбиралися наші автори

Економічна стійкість Росії: коли почнеться лихоманка?

Пряме посилання

Привіт! Відтоді, як "русскій мір" вдерся на українські землі, ми вже не раз бачили наслідки його потворної діяльності в матеріальному світі. Це й зруйновані українські оселі, й розбита вщент інфраструктура, і грунти, отруєні тілами вбитих окупантів, яких не квапляться забирати з поля бою товариші по службі. Але є ще один "підпис" окупантів: це смертоносне залізяччя, яким всіяні наші землі.

Ось лише один факт: з 6 квітня по 12 червня підрозділи ДСНС, які обстежували постраждалі від окупантів території, виявили більше двох тисяч авіаційних бомб, які не розірвалися.

Це - знахідки лише з 39 тис. гектарів. Усього ж натепер потрібно обстежити від 135 до 300 тисяч гектарів.

Скільки там буде знайдено мін, ракет, артснарядів, бомб? Скільки з цих снарядів випадково розірвуться, забравши життя українців?

У сьогоднішньому нашому матеріалі розповідаємо про види смертоносних "подарунків" русского міра і про те, скільки часу й грошей знадобиться Україні та нашим союзникам, аби усе це знешкодити

Небезпечні землі. Які боєприпаси залишають по собі окупанти, і як їх позбутися

Пряме посилання

Привіт! Мабуть, ви вже знаєте, що навесні розлив річки Ірпінь став важливим чинником, який не дозволив оркам рухатися на Київ. Та й ми не раз про це згадували в своїх публікаціях. Але розповісти про все в деталях з певних причин не могли. А сьогодні про це розкажемо.

Ідея належала людині, яка доти організовувала трофі - рейди по цій місцевості для охочих розвіятися. Чоловік знав тут кожен кущ і в певний момент зрозумів: потрібно діяти, аби зупинити наступ окупантів на Київ.

Дуже швидко цей чоловік був у кабінеті командувача оборони Києва Олександра Сирського, з яким доти не був знайомий. Подивившись на технічне обґрунтування та мапи, Сирський негайно прийняв рішення - і вже за 10 хвилин після зустрічі захисники поїхали по вибухівку.

Що було далі - читайте в нашому матеріалі. А також дивіться фото, інфографіку та супутникові знімки

Як зруйнована дамба на Ірпені рятувала Київ: розповідь в деталях

Пряме посилання

"Війна - це мир, свобода - це рабство, незнання - сила". Джордж Орвелл, мабуть, дуже збентежився б, якби побачив, наскільки послідовно рашисти відтворюють описане в його антиутопії "1984". Ми ж продовжуємо спостерігати, як вони роблять це в телеграм-каналах, спрямованих на мешканців окупованого українського Півдня.

Останнім часом автори цих каналів, вочевидь, отримали розпорядження працювати "на позитивчик". В досить примітивній манері вони взялися описувати, як хороше, як весело живеться українцям під окупацією. Щоправда, окупації вони не визнають - а називають це "поверненням до Росії", яке "нарешті" відбулося через 30 років. А Росія, мовляв, наготувала їм і соціальні виплати, і обнулення кредитів, взятих в українських банках, і багато інших "смаколиків". Вони викладають фото жителів окупованих міст, яким приносять російські рублі - при цьому пропагандистам байдуже, що люди дивляться на ці рублі, немов на якусь гидку і потворну жабу.

Ще одна фішка - спекулювати на темі сім'ї та дітей. Напевне, допетрали (або подивилися соціологічні дослідження), що для українців діти - то святе. Втім, описувати "дитячі радощі" під час дня Росії у цих поганих письменників виходить якось вимушено, вимучено і неоковирно.

Як іще окупаційні борзописці переконують, що зло - це і є добро, читайте в нашому огляді ворожих телеграм-каналів

"Прекрасний русскій мір" та "милі дитячі радощі". Огляд рашистських телеграм-каналів

Пряме посилання

Привіт! Таким Росія під час цієї війни ще не погрожувала. Виявляється, у цієї країни є якийсь супер-сильний егрегор, який наробив великої біди американській економіці.

В одній із пропагандистських публікацій пояснюється, що США, мовляв, напали на Росію "економічно та психологічно", не маючи на те жодних причин. І нарвалися на прокляття - бо у РФ є цей самий егрегор. І тепер росіянам навіть не треба відповідати на дії американців - замість них це робить він, егрегор. І робить їм дуже погано, а буде ще гірше.

Ми, звичайно, довго сміялися, але залишилося одне запитання: хтось знає, що воно таке, цей егрегор? Бо ми не в курсі. Зрозуміли тільки, що це щось велике, страшне і якось пов'язане з космосом. Може, це Дмітрій Рогозін?

Втім, усе це несерйозно, тому що йдеться про прогнози ворожок і екстрасенсів, які з розумним виглядом публікують російські пропагандисти. А от що серйозно - це те, що Польщу, вочевидь, вже остаточно призначили на роль ворога Москви. Ба більше - останнім часом заговорили про те, що Польща схильна до якогось там "месіанства" та готується підкорити інші слов'янські народи. І навіть надумалася воювати - зокрема, нападати на Білорусь. І хоч усі ці речі пишуть у типовій для росЗМІ шизофренічній манері, тенденція очевидна: про Польщу як ворога там говорять уже кілька тижнів поспіль. І це показує, куди рухалися б російські варвари, якби їх не зупиняли ЗСУ.

До речі, про ЗСУ у роспропагандистів теж є що сказати. Вони божаться, що російські окупанти вже перемогли наших бійців на Донбасі - і вже його захопили. Вкотре!

Читайте про це в свіжому моніторингу російської пропаганди

Росія мріє про економічний суверенітет, вкотре перемагає на Донбасі і проклинає США. Свіжий моніторинг роспропаганди

Пряме посилання

Привіт! Українська ППО останнім часом добре навчилася збивати російські ракети. Однак після того, як смертоносна зброя збита і розвалилася на уламки, небезпека не минулася. Сьогодні розповідаємо про одну з таких небезпек, яка стосується крилатих ракет.

Віднедавна варварська РФ відчуває брак високоточних ракет і почала обстрілювати Україну ракетами такого типу, які заправляють токсичним авіаційним паливом. "Така крилата ракета, фактично, - це великий бак з паливом", - розповідає нам фахівець. І це паливо - токсичне для вдихання, смертельне при ковтанні, а при доторку може суттєво уразити шкіру.

Буває, що після падіння уламків на місці події збирається чимало цивільних людей. Вони починають оглядати залишки, копирсатися в них, фотографуватися з ними. Не робіть так. Як слід діяти, і як уникнути небезпеки - розповідаємо

"Хімія" родом з радянських складів. Тримайтеся подалі від уламків крилатих ракет

Пряме посилання

Вітання! Зараз чимало дискутують щодо того, багато чи мало зброї Захід надає Україні. Українські політики кажуть - зброї замало, Генштаб не надто говіркий, а західні військові фахівці пояснюють: даємо все, про що просить Генштаб, і навіть трохи більше.

З огляду на цю дискусію нам сподобалася точка зору радника міністра оборони Олексія Копитька. Він показує ширшу панораму, питаючи: для чого нам потрібна ця зброя? Для якої мети? Щоб що?

Наразі, каже він, є три сценарії закінчення російсько-української війни. Один з них категорично неприйнятний для України, його рішуче відкидають і суспільство, й українська влада. Якась невеличка імовірність реалізації цього сценарію може розглядатися тільки тому, що частина європейських країн донедавна його підтримувала, але ця підтримка може то вщухати, то збільшуватися в зв'язку з кризовими економічними явищами.

Є два інших сценарії, кожен з яких для нас прийнятний, і кожен має свої труднощі в реалізації. Для кожного з трьох сценаріїв знадобиться і певна сума зусиль, і певна кількість зброї. Про що саме йдеться - читайте

Для чого Україні потрібна зброя, і скільки її знадобиться для оптимального сценарію закінчення війни

Пряме посилання