Привіт! У той день, коли Росія вдалася до ударів по ні в чому не винній енергетичній інфраструктурі Києва та інших українських міст і містечок, розташованих далеко за лінією бойових дій, увесь світ був шокований. Спостерігаючи за цими актами тероризму, і політики, і прості люди зрозуміли: ми маємо справу з новим Гітлером, новим Бін Ладеном, новим Каддафі і Хусейном. Або навіть із чимось гіршим, із якоюсь дикою сумішшю цих навіжених діячів.

Здавалося б, виправдати подібні дії вже неможливо. Але так здається лише тим, хто ніколи не мав справи з російською пропагандою.

Цей наратив поширився з подачі російського шаленця-диктатора: мовляв, терористичною країною є якраз Україна (так-так, раніше ми були нацистами і наркоманами, а тепер ми вже й терористи!) Путін заявив, що Україна першою завдала терористичного удару по цивільній інфраструктурі - а саме, по Кримському мосту. Це при тому, що цей міст від початку був незаконним "самобудом" з точки зору міжнародного права та українських законів, а також що стосунок України до завданих руйнувань ще ніхто не довів, та й міст використовують не тільки для цивільних потреб - він служив логістичною гілкою для російського війська. Але хто в Росії звертає увагу на такі "дрібнички"? Путін сказав - терористи, отже - терористи!

А далі - "око за око". Після цієї заяви роспропагандисти відчули, що ніби мають індульгенцію не тільки схвалювати, але й вихваляти російські теракти проти мирного українського населення!

До речі, вони аж упиваються і завданими руйнуваннями, й іншими клопотами українців. Вперше від 24 лютого запоребрикові ЗМІ настільки зацікавилися повітряними тривогами та вимкненнями електроенергії в Україні, що дають окрему новину ледве не про кожен такий випадок. Про це ми також згадуємо в свіжому моніторингу російської пропаганди, який, на нашу думку, наочно демонструє, наскільки варварські та людожерські настрої стали мейнстрімом у сучасній Російській Федерації. Читайте докладно

Як росіяни тішаться з власного тероризму та упиваються завданою українцям шкодою. Свіжий моніторинг пропаганди

Привіт! Сьогодні пізно виходимо на зв'язок - перебої з електрикою та інтернетом. Тим часом цікавих матеріалів не бракує)

Одна з психологинь, яка надала коментар для цього матеріалу, впевнена: після війни психологічна допомога тією чи іншою мірою знадобиться усім українцям. А деяким нашим співвітчизникам - чи то пак, співвітчизницям - вона потрібна вже зараз.

Йдеться про жінок, які на початку війни підхопили дітей і поїхали за кордон. Умови і обставини в усіх дуже різні, але є дещо спільне: це зміна власної ідентичності через втрату звичного середовища.

Які труднощі переживають українки за кордоном, які ознаки свідчать про те, що слід звернутися до психлога, і де психологічну допомогу можна отримати безкоштовно - розповідаємо

Привіт! Можливо, ви вже чули про Ігоря Курганова - гравця в покер російського походження, який дуже несподівано і швидко увійшов у ближнє коло Ілона Маска й отримав доступ до розпорядження його фінансами. Як це сталося, яким чином перетнулися дороги картяра та найвідомішого мільярдера світу? Докладно про це написало видання Wall Street Journal - а ми зробили переклад.

В цій історії багато цікавого. Щодо усіляких загадкових справ французи люблять казати - "шукайте жінку". Поява Курганова в житті Маска теж була обумовлена особистими знайомствами обох чоловіків та дружбою жінок, з якими вони були близькими.

Чим Курганов, любитель маріхуани та ризикованих високих ставок, зумів зацікавити Маска? Як він пов'язаний з благодійністю, і чому саме йому мільярдер вирішив віддати у відання цю сферу своїх фінансів? Чому дії Курганова викликали занепокоєння у ФБР? Чому не менше занепокоєння відчув розпорядник капіталом Маска Джаред Берчалл, успішний фінансист, а в минулому - співак мормонського хору? Чому великі гроші породжують великі битви, які часто відбуваються "під килимом"? Читайте цю історію, сповнену несподіваних поворотів, у нашому перекладі

Привіт! Влітку було чимало побоювань щодо того, що окупанти можуть використати Запорізьку АЕС для постачання електроенергії в Крим. Звісно, росіяни хотіли б украсти українську електроенергію для живлення окупованого півострова - і, без сумнівів, досі цього хочуть та не втрачають надії на те, що це станеться. Але чи реалістично це здійснити на практиці?

Коротка відповідь: ні.

До 2015 року електроенергія з України надходила в Крим. Однак восени того року активісти з-поміж колишніх бійців добробатів зруйнували чотири лінії електропередач, що вели з Херсонщини до Криму. Відтоді, як окупанти навесні зайняли ЗАЕС, відновити живлення, вочевидь, було в їхніх пріоритетах.

Однак їм і досі не вдалося цього зробити. І проблема не тільки в традиційній російській криворукості. Якщо окупанти таки почнуть красти енергію з ЗАЕС, це може обернутися шкодою, а не користю, для них же самих. Чому? Пояснюємо і показуємо на мапах в нашому матеріалі

Привіт, а у вас теж немає світла? Тоді ось вам моніторинг російської пропаганди - хай він вам трошки осяє. Звиняйте, якщо будуть хибодруки - набирати текст на маленькій клавіатурі телефона не дуже зручно.

Отже, не минуло й пів року - як темна й моторошна уява російських пропагандистів нарешті породила виправдання того, чому їхня армія відступає і зазнає все нових і нових поразок. Виявляється, усе це - завдяки гострому розуму і дивовижній завбачливості їхнього "верховного", Владіміра Путіна. Він, кажуть вони, знову всіх обдурив! Хитрий хід диктатора полягав у тому, що російській окупаційній армії треба було навмисно утриматися від надто швидких та надто потужних перемог в Україні. Бо якби вони швидко перемагали - то тоді усі західні сили негайно об'єдналися б проти Росії. Але Путін всіх переграв - і поки він так дуже-дуже помаленьку ніби-то як буцімто перемагає, колективний Захід застиг у нерішучості, чухає підборіддя і ніяк ні на що не може зважитися. От який він молодець, Путін - справжній військовий геній!

Поки одні пропагандисти вправляються у цій підлабузницькій словесній еквілібристиці, інші затіяли справжнє полювання на відьом на сатаністів. Як відомо, в Україні цих сатаністів розплодилося стільки, що бідолашним десатанізаторам і на мить не вдасться сісти, склавши руки. Але то ще пів біди! Гонитва за сатаністами має сягнути й прогнилої Європи, бо й там клятих шанувальників Бафомета розвелося теж до біса. Їхній сатанізм полягає в содомії, богоборстві та запереченні сімейних цінностей (мабуть, куди краще було б погоджуватися з такими класними сімейними цінностями, як, наприклад, російський домострой - лупцюєш собі дружину, а піп тобі за це ще й гріхи відпускає!). Але роспропагандисти готові покласти край неподобствам - щоправда, тепер вже фізично дотягтися до європейців вони не можуть, тому змушені з деякої відстані поблажливо пояснювати їм, чому їхня сатанінська позиція - завідомо програшна. Що росіяни робитимуть після того, як натішаться з балаканиною - неясно, але ясно, що покінчивши з дияволопоклонниками, вони готові взятися за американських шпигунів, від яких на теренах старенької Європи аж кишить.

До речі, епопея з сатанізмом тільки почалася - дуже сподіваємось, вона ще триватиме і подарує нам чимало нових лулзів. А поки що - читайте свіженький моніторинг російської пропаганди

Привіт! Сьогодні в нас цікава історія про те, як журналісти, кіношники та інші люди "творчих професій" з Німеччини погоджуються поширювати російську пропаганду за дуже невеликий прайс.

Коли до німецького режисера-документаліста Вільгельма Домке-Шульца звернувся "російський дипломат" і запропонував за гроші зняти низку пропагандистських фільмів про війну в Україні - той виявив інтерес і навіть назвав суму. Сума, до речі, виявилася досить сміховинною. Він погодився знімати буцімто документальні відео про те, що постачання західної зброї в Україну є небезпечними, а "київський режим" готовий вдатися до "ядерного тероризму".

Домке-Шульц не знав, що насправді листується з українським кіберактивістом, який лише вдає працівника МЗС РФ. Зібравши інформацію, українські кібервійська передали її виданню WELT, яке й написало про це статтю. Водночас справжні спроби російських спецслужб завербувати громадян Німеччини досить часто виявляються успішними, тож у цій країні з'явився альтернативний медіаландшафт вебсайтів, відеопорталів і телеграм-каналів, на яких самопроголошені журналісти висловлюють проросійську точку зору.

Домке-Шульц уже отримував грошову підтримку від Росії на подібні "проєкти", отримували її й деякі його "колеги" по ремеслу. Так і не здогадавшись, що спілкується з кіберактивістом з України, німецький режисер здав йому багатьох із них, як склотару.

Як це було - читайте в цьому захопливому матеріалі

Привіт! Сьогоднішній наш співрозмовник любить згадувати приказку "Піт артилеристів береже кров піхоти". Волонтер Павло Нарожний почав допомагати артилерійским підрозділам ще до повномасштабного вторгнення, коли РФ брязкала зброєю біля українських кордонів. А зараз він лише нарощує цю допомогу.

Більшість військових експертів сходяться на тому, що російсько-українська війна - насамперед артилерійська. А 90% бойових травм, які зараз отримують бійці на передовій - це уламкові травми від розривів артилерійських снарядів. Саме тому допомога для артилерії настільки важлива.

Чого саме потребують артилеристи, які їм потрібні витратні матеріали, та як можна допомогти - читайте в інтерв'ю

"Я ніколи не бачив панельний будинок у розрізі, не хотів вірити, що це не сон, а реальність. І що це мій будинок".

Про таке говорять мешканці 9-поверхового панельного будинка по вулиці Зестафонській у Запоріжжі. Ніч з 8 на 9 жовтня стала для них, звиклих до обстрілів мешканців прифронтового міста, особливо страшною: російська ракета поцілила в їхній будинок.

Після прильоту було моторошно: один під'їзд майже повністю "склався", як картковий будиночок. Частина мешканців опинилися під завалами. Були й люди, які встигли вискочити, вони були в паніці: бігали, кричали, плакали. Почалася пожежа, горіли, а потім вибухали автівки.

ТЕКСТИ поговорили з людьми, які вижили тієї страшної ночі, але втратили житло. Частина з них зараз говорить про те, які їхні дії дозволили врятувати життя. Читайте, що вони розповідають:

Привіт! Моніторингу російської пропаганди цього тижня, на жаль, не буде - у нас стався збій із завантаженням новин з РФ. Відлагоджуємо. Натомість пропонуємо сьогодні поміркувати про одне явище, яке стало помітним внаслідок російсько-української війни.

Старі добрі військово-повітряні сили в російсько-українській війні затьмарені безпілотниками-камікадзе та крилатими ракетами, що їх застосовують обидві сторони. Про це пише видання The Economist.

І дійсно, ракети і дрони показують певну ефективність, тоді як доля російської авіації, особливо штурмової - зазнавати втрат. Лише підтверджені за допомогою фото- та відеоматеріалів втрати Су-25, які наводить група незалежних аналітиків Oryx - вражають, йдеться про третину російських бойових літаків. За даними української сторони, таких втрат іще більше.

Одна з причин полягає в самому завданні та специфіці роботи штурмових літкаків. Вони повинні підтримувати свої наземні війська та вести вогонь по бойових цілях на землі у міру їхньої появи. Тому штурмовики літають низько - а отже, стають легкою здобиччю для переносних зенітно-ракетних комплексів на кшталт Stinger, якими зараз добре насичений фронт.

Ці події вказують на те, що штурмова авіація перетворилася на слабку ланку. Чи йдеться про її "загибель" як явища, і чи мають рацію американські скептики, які проти надання Україні штурмовиків A-10 Thunderbolt II, більш відомих як "Бородавочники"? Яким може бути розвиток повітряної війни? Читайте в нашому перекладі матеріалу

Привіт! Сьогодні виходимо на зв'язок суттєво пізніше ніж зазвичай внаслідок відключень електроенергії. І до речі, мова піде саме про це.

До війни та обстрілів нашої енергетичної інфраструктури мало кому, мабуть, спадало на думку поцікавитися питанням, як влаштовані енергомережі в Україні. Тепер же ми вивчаємо не тільки те, як працюють HIMARS та якої шкоди вони можуть завдавати окупантам, а й специфіку енергосистеми.

Чому в низці областей України вимикають електроенергію?

Якщо говорити просто про складне, уявіть, що в своїй оселі ви одночасно вмикаєте світло, пральну машину, комп'ютер, тостер, блендер та інші потужні прилади. Якщо ваша мережа розрахована на таке навантаження - все ок. Якщо ні - "вибиває пробки".

Приблизно за таким принципом працюють і загальнодержавні енергомережі. Якщо одномоментно з цих мереж підключено забагато споживачів - "пробки вибиває".

Якої саме шкоди завдають російські терористичні удари нашій енергетичній інфраструктурі? Як можна зменшити наслідки цієї шкоди? Які прогнози на майбутнє - оптимістичний і песимістичний? Чи стає в пригоді свідома економія з боку споживачів?

Читайте в нашому матеріалі, і дивіться інфографіку

Привіт! Про те, що діється останнім часом в окупованому Херсоні та на Херсонщині, зараз надходить багато суперечливої інформації.

Важко повірити, наприклад, у те, що окупанти збираються залишити плацдарм - це дуже схоже на ворожу ІПСО.

Також повідомляється про те, що Херсонцям пропонують їхати з міста на інші окуповані території та в РФ - і вони це роблять. Але чи з власної волі?

Була інформація про те, що в Херсоні поменшало російських військових. Та згодом, натомість, заговорили про те, що їх там таки побільшало.

Що з цього правда, а що ні? Ми вирішили на умовах анонімності поговорити з активістом руху "Жовта стрічка". Цей рух, який діє від початку окупації, проводить відчайдушні акції в умовах серйозної небезпеки - в тому числі й в окупованому Криму!

Що розповідає наш співрозмовник - читайте

Привіт! Сьогодні в нас цікава історія про те, як росіяни втрачають віру в перемогу своєї країни у війні проти України.

Таке потрясіння вони переживають вперше відтоді, коли РФ розв'язала цю війну у 2014 році, і вперше від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого цього року. Впродовж восьми років росіяни, зомбовані пропагандою, вірили в безумовну військову перевагу РФ над Україною. І от тепер ця віра похитнулася.

Про це розповідає британець, який останнє десятиліття прожив у Росії, викладаючи англійську мову як репетитор для дітей із забезпечених родин. Свою історію він починає з розповіді про підлітка, якому викладає. На початку лютого хлопець спілкувався з ним російськими пропагандистськими кліше, впевнений в тому, що РФ переможе "неіснуючу" Україну. А тепер він разом із однокласниками наслідує рухи з відео, викладених у тік-ток бійцями ЗСУ. Бо ЗСУ - це круто, а російські солдати - ні. Він каже, що Росія програє цю війну, бо ніхто з росіян не хоче воювати.

Але це лише частина історії. В своїй колонці британець наводить низку свідчень інших людей. Як помінялися їхні погляди від 24 лютого - читайте в нашому перекладі матеріалу The Economist

Привіт! Ми, українці, демонструємо величезне єднання перед лицем спільного ворога. Але це єднання стає зовсім не таким очевидним, коли ми, сидячи без світла, спостерігаємо за сусіднім будинком, не позбавленим електропостачання.

Авторка ТЕКСТІВ порівнює себе з Рапунцель, яка тепер шкодує, що з дитинства підрізала волосся. Бо вона стала заручницею своєї багатоповерхівки - там по пів дня немає електрики, а також води, опалення та зв'язку. Крім того, Юлія не може спуститися зі свого 20-го поверху, бо нещодавно травмувала ногу.

"Дивлюсь у вікно на вогні сусідніх будинків з моєї ж групи відключення й шукаю в собі залишки любові до тих, кому пощастило більше", - пише вона. І додає, що мешканцям її будинку важко приховувати емоції, коли у їхніх домівках темрява, а в сусідньому - ілюмінація.

Як зберегти здоровий глузд і почуття гумору, коли ваше помешкання перетворюється на "печеру" - читайте в цьому іронічному матеріалі

Привіт, наш завантажувач роспропагандистських новин все ще трохи збоїть, тож цього тижня ми знову без моніторингу. Зате з класним матеріалом про майбутнє України.

Зараз, навіть попри те, що вкрита ганьбою та пошматована російська армія відступає з Херсона, мир в Україні здається далеким. Однак не тільки Україна, а й великою мірою США та Європа мають думати про майбутнє життя та про те, як воно має бути облаштоване, пише The Ecnomist.

І при цьому найважливіше - враховувати всі загрози. Впродовж останніх десятиліть Путін кожні кілька років розв'язує війни на кордонах РФ. Сподівання деяких європейців на те, що стримана, половинчаста допомога Україні заспокоїть його, є помилковими. Навпаки, в разі недостатньої підтримки України російський диктатор впевниться, що Захід є вразливим. І тоді Путін продовжить атаки, аби перетворити Україну на неспроможну державу. Якщо це вдасться, наступними об'єктами агресії стануть країни НАТО.

Цьому сценарію вже запобігають, але треба запобігати активніше, пише британське видання. Більше того, слід вже зараз вкладатися в "латання" України, яка й досі перебуває під ворожими обстрілами. А далі - подбати про те, щоб Україна й українці відновили й відбудували свої зруйновані життя, щоб розвиватися й процвітати разом із Європою.

Яким може бути майбутнє України через 10 років? Читайте матеріал Economist в нашому перекладі

Привіт! Стаття, яку сьогодні пропонуємо до вашої уваги, була написана задовго до війни - ще у березні 2021 року. Тоді, у золоті довоєнні часи, команда учасників проєкту "Конструкції Взаємодії" вирушила до Херсона. Розробити архітектурну концепцію для публічного простору - такою була їхня мета. Хто б міг подумати, що ці публічні простори згодом опиняться під окупацією на довгі вісім місяців...

Багато з того, про що йдеться у статті, є актуальним і зараз - насправді, деякі моменти ще актуальніші, ніж було тоді. Наприклад, історичні наративи російського імперського минулого, сліди яких розсіяні по центру міста. Доля цих наративів у 2021 році комусь могла здатися неочевидною - але не тепер.

Навіть під час окупації Херсон зберіг - і збереже й надалі - свою унікальну особливість, яку неможливо знищити. "Якщо спробувати описати Херсон одним словом, то це було б слово "шлях", який треба пройти до усвідомлення своєї ідентичності, та шлях у розумінні прогулянок, які так подобаються містянам", - розповідають активісти.

То яким може бути шлях для самого міста? Міста кавунів, велосипедистів, рибалок, дачників, пішоходів? Чому гарною оздобою для Херсона може стати італійська пергола? Як допомогти місту відродитися після окупації, і створити новий, сучасний і водночас гармонійний образ? Читайте в нашому матеріалі

Привіт! Поки сьогодні ми публікували цю статтю, тривала чергова масована ракетна атака по Україні. І вкотре були влучання в енергетичні об'єкти.

Уже не вперше під час таких атак руйнувань зазнають об'єкти енергетики на півночі України. Чому саме на півночі? Саме про це ми розмірковуємо в сьогоднішньому матеріалі.

Ми також розповідаємо про те, як влаштована енергомережа. Показуємо, який вигляд мають силові трансформатори (з якими переважно й веде свою "велику битву" Російська Федерація), пояснюємо роль цих трансформаторів в енергопостачанні. Ми робимо обґрунтоване припущення щодо того, що російських військових перед цими атаками, вочевидь, консультують цілком собі цивільні російські громадяни, а саме - спеціалісти з енергетики. Читайте в нашому матеріалі

​​🌍Благодійна лекція "Вплив російсько-української війни на світ"

Навчатися і допомагати — ці обидві важливі дії об'єднує волонтерський марафон "Вокс Україна". Аналітичний центр уже провів 6 благодійних подій, 158 учасників яких задонатили на підтримку ЗСУ близько 225 000 гривень.

На черзі наступна подія — лекція кандидата історичних наук, журналіста-міжнародника Єгора Брайляна про те, як російсько-українська війна вплинула на світ.

⏰Подія відбудеться 22 листопада о 18:00 на платформі Zoom.

Лектор поділиться результатами своїх досліджень щодо того, як у різних куточках світу змінилося життя після 24 лютого.

Зокрема, детально буде проаналізовано країни Євроатлантики, Індо-Тихоокеанського регіону, Близького Сходу, Африки та Латинської Америки.
Також поглянемо на зміну ставлення до Росії та України, які події та чинники підкріплювали зміни.

Приєднуйся, щоб отримати корисну інформацію та водночас ще одну нагоду подякувати захисникам і захисницям.

Реєстрація та умови участі

✍️Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

Привіт! Пам'ятаєте весняну історію про річку Ірпінь, дамбу на якій підірвали наші бійці, аби не допустити просування окупантів у бік Києва? Якими б телепнями ми не вважали російських загарбників, із тієї історії вони таки винесли урок.

Коли росіяни просувалися на сході, захисники України здійснили схожий трюк: зруйнували заслінки на дамбі Оскільського водосховища, аби наповнити з нього річище Сіверського Дінця та максимально утруднити просування ворога. Коли росіяни таки окупували прилеглий до Оскола та Сіверського Дінця район, вони вже розуміли значення рівня води у водоймах для розвитку бойових дій.

Тож вони почали ремонтні роботи на дамбі, прикриваючись турботою про мирних мешканців сходу - щоб їм, мовляв, не забракло питної води. Та в цю турботу важко повірити: перед тим, як потужний український наступ викинув росіян із Харківщини, вони встигли повторно зруйнувати дамбу.

Цю історію ми не тільки розповідаємо, але й показуємо на інфографіці. Якою буде подальша доля Оскільського водосховища? Читайте

Вітання! Кажуть, російський диктатор Владімір Путін має погані знання з економіки. Але ми можемо зробити припущення: слабенький він не тільки в цьому. Схоже, у школі він отримував дуже погані оцінки з географії.

Щоб впевнитися в тому, що це правда, варто уважно поглянути на мапу півдня України. Якщо врахувати рельєф, відстані від берегу Дніпра до решти південних територій, а також - найголовніше - облаштування мережі залізниць.

Після такого уважного погляду стає зрозуміло: полишивши пастку на правобережжі Херсонщини, російські окупанти втрапили на лівому березі в нову пастку. І їхня горезвісна логістика от-от знову зіграє з ними злий жарт.

Про це розповідаємо в нашому сьогоднішньому матеріалі. Читайте, чому російське угруповання на півдні знову буде відступати - і дивіться на мапах

Привіт! Впродовж пари тижнів наш скрейпер російських новин працював зі збоями, тож моніторинг роспропаганди ми не публікували. Цього тижня відлагодили - на щастя, це сталося якраз після звільнення Херсона. Те, що ми застали в тамтешніх ЗМІ, робить хороший настрій після деокупації міста - просто прекрасним.

Річ у тому, що сувора реальність вкотре постукала в двері ілюзорного світу російської пропаганди. Прощатися з ілюзіями їм дуже боляче.

Від цього болю деякі пропагандисти починають стенати й побиватися. Вони ніяк не можуть повірити, що "хахли", з яких вони десятиліттями насміхалися, перемагають їх на полі бою.

Є й такі російські коментатори, які, не бажаючи вірити в чесну перемогу ЗСУ й ганебну поразку своєї армії, вдаються до конспірології. Одні запевняють в наявності якогось таємного "договорняка", інші знаходять на полі бою в Україні сотні - ні, тисячі! - польських найманців, а також арабські загони "Джебхад ан-Нусри" та "ДАІШ". Хто всі ці люди - неясно, але ж звучить незрозуміло і страшно.

Є й повністю божевільні - вони розповідають, що в Херсоні насправді відбулася не поразка, а перемога російських військ. Вірніше, ця перемога тільки починається, і вона буде тотальною! Все почнеться вже взимку - треба тільки, щоб працювала артилерія та безпілотники, бойові дії були систематичними, і побільше ударів по військовій інфраструктурі та системах постачання!

Втім, таких оптимістів небагато. Значно більше "аналітиків", які розмірковують про подальші напрямки українського контрнаступу. І дедалі частіше в їхніх публікаціях вигулькує слово Крим. Читайте в нашому свіженькому моніторингу російської пропаганди.

Поразку в Херсоні намагаються "розбачити", Молдова перетворилася на диктаторську державу, а росіяни шукають уявних друзів і союзників в британських таблоїдах. Свіжий моніторинг