Привіт! Сьогодні в нас дуже показова історія. Про те, як Росія викрадає українських дітей, аби потім перетворювати їх на своїх солдатів.

Ідеться про 17-річного Богдана Єрмохіна. Торік у травні російські окупанти вивезли його з Маріуполя, хлопець потрапив під опіку в російську родину. Він намагався утекти, не раз повторював представникам російської влади, що хоче в Україну - безрезультатно. Адже Богдана серед інших українських дітей використали для відео на російському пропагандистському телебаченні, і тепер не можна його повертати - адже про це негайно стане відомо, і пропагандистська картинка буде зруйнована.

Невдовзі хлопцю виповниться 18, він стане дорослим. Він уже отримав повістку - нема сумнівів, що його хочуть забрати в російську армію.

Адвокатка Богдана Єрмохіна попросила нас поширити його історію. А ми просимо про це вас.

Це справді важливо. Для українців - щоб не було ілюзій щодо російської окупаційної влади та її планів на українських дітей. Для юристів - для доведення воєнних злочинів Росії. Для західного світу - щоб розуміти, що якщо Росію не зупинити і дати їй перемогти, вона спробує впокорити й "перекувати" українців, аби потім перетворити їх на своїх солдат і використати проти сусідніх європейських країн. Це те, що робить Росія.

Читайте - і поширюйте

Привіт! У Путіна, схоже, не вийшло "нагодувати" споживачів російської пропаганди війною. В російських псевдоЗМІ новий сипмтом (можливо, це початок нового тренду?). Досліджуючи тамтешні новини, ми помітили: вони менше почали писати про війну.

І це нас здивувало.

Менше пишуть про "перемоги" російської армії на українському фронті. Менше пишуть фейків на кшталт "Україна чинить воєнні злочини", "Україна обстрілює мирні міста і села". Новини такого штибу не увійшли до десятки основних тем за тиждень, як це буває зазвичай. Можливо, це тому, що ніяких "перемог" у них немає?

А можливо, тому що стартувала президентська кампанія Путіна.

Ще одна ознака: російський диктатор заговорив про "зростання жирів у маслі". Економіка у них, мовляв, росте - тоді як в Європі скорочується. І зарплати ростуть. І безробіття поменшало.

Так це працює в сучасному медійному світі: яким би яскравим не було певне явище, але якщо на ньому не хайпувати, то його ніби й не було... Схоже, Путін таки вирішив підстелити собі соломку на випадок, якщо не вдасться вразити уяву свого електорату військовими перемогами. Просто перестати розповідати про війну - і ніби її й нема...

Побачимо в наступних моніторингах, чи підтвердиться ця гіпотеза.

А поки що - ще трохи новин із палати душевнохворих. В Росії хочуть перейменувати (огидний, антиправославний, богопротивний) Хелловін на "день моторошних казок та історій". Що ж, такі історії вони й справді вміють продукувати... Як пропагандисти пішли у хрестовий похід, і як паралельно з цим полювання на біозброю перенеслося з України в Нігерію - читайте в свіжому моніторингу

Привіт! Серед багатьох талантів американського історика Тімоті Снайдера є вміння ставити найважливіші запитання дуже несподіваним чином. Так, що це дозволяє побачити ситуацію під новим кутом. Те, як він ставить питання, руйнує стереотипи, міфи, вигадки псевдоісториків - і змушує замислитись про те, як усе було насправді.

Наприклад, в одній зі своїх лекцій про історію України Снайдер запитав про хрещення Русі ось яким чином: уявімо собі, що вікінг, який править певними землями, які в далекому майбутньому стануть Україною, переслідуючи особисту та політичну вигоду, серед багатьох доступних на той момент релігій обирає християнство. Яким чином цей персональний вибір правителя, який не мав жодного відношення до нинішніх українців та росіян, сьогодні робить їх "одним народом"? Це питання руйнує увесь пафос путінського псевдоісторизму, чи не так?

Сьогодні хочемо поділитися текстом, в якому Снайдер теж ставить запитання і дозволяє подивитися на нинішні події під новим кутом. Він запитує у американських законодавців, чи й справді вони хочуть здати Україну - після всього, що сталося, і після всього, що було зроблено?

Ось лише невеличка витримка з його колонки:

"Україна дійсно прийняла на себе весь тягар вторгнення, для запобігання якому був створений Північноатлантичний альянс. Україна чинила опір і переломила хід подій, а її народ об'єднався і продовжує давати відсіч кривавому диктатору. Кров'ю десятків тисяч своїх солдатів українці захистили кожного члена цього альянсу - і ви хочете їх здати?"

Цю колонку переклали не ми - але не можемо не поділитися. За переклад дякуємо порталу Збруч. Читайте цей надзвичайно сильний текст

Привіт! Сьогодні у нас дуже цікавий матеріал про те, як діє рух опору на тимчасово окупованих територіях.

Це переклад матеріалу Euromaidan Press, в якому йдеться про партизанів з руху "Атеш" та підпільників з "Жовтої стрічки" і "Злої мавки". Партизани представляють насильницький, а підпільники - ненасильницький опір.

Багато їхніх акцій вам, мабуть, відомі: наприклад, підрив штабу Чорноморського флоту РФ якраз у той момент, коли там відбувалася нарада військового керівництва, або вибух на Керченському мосту одночасно із зупинкою на ньому поїзда з пальним. Здійснити обидві операції допомагали партизани: вони надали інформацію про час, коли ці удари будуть найбільш результативними. Інші акції не такі відомі: наприклад, "Мавчина кухня", коли російські окупанти скуштували "приправленої" випічки або самогону з гарною дозою проносного.

У лонгріді - багато цікавого про те, чим займається рух опору, як конспірується, як залучають нових учасників. Окупанти ведуть проти активістів та партизанів запеклу боротьбу, їхнє життя весь час у небезпеці. Їх постійно намагаються вирахувати російські спецслужби - і, на жаль, іноді їм це вдається.

Як Україна їм допомагає? Чи є якісь гарантії з боку держави для тих, хто вирішує, наприклад, приєднатися до "Атеш"? Про це та багато іншого - читайте в нашому перекладі

Вітання! З Вадимом Джувагою ТЕКСТИ знайомі давно - ще до повномасштабної навали перетиналися на різних подіях і в столиці, і в його рідному Маріуполі. Тепер Маріуполь в окупації і в руїнах, а Вадим - на війні. Під Авдіївкою.

Ми вирішили поговорити з ним про те, як ідуть бойові дії на ділянці відповідальності його підрозділу. Більше Вадим Джувага і не може розповісти - знає тільки про те, що "перед нами і за нами", а про решту дізнається з інтернету (коли він є).

Він говорить, росіяни намагаються, але не можуть пробити нашу оборону, значних просувань у них немає, і перехопити ініціативу вони не в силах. Пояснює, з яких ознак ще у вересні стало зрозуміло, що РФ готує наступ на Авдіївку. Каже, що окрім артобстрілів, важливою зброєю росіян на авдіївському напрямку є дрони, дошкуляє також ворожа авіація.

Вадим також розповідає, як змінилися російські солдати: замість "вагнерів" і "зеків", яких він набачився ще взимку під Бахмутом, зараз легко озброєні "мобіки".

Як усе це "воює", і як воно приходить здаватися в полон, бо хоче їсти і не дуже хоче сидіти в окопах - читайте в нашій розмові

Привіт! Навряд чи багато хто з нас чув назву села Масютівка до повномасштабної навали. Маленький хутір на кілька хат між річкою Оскіл та залізницею колись, мабуть, був тихим райським куточком. Аж поки не опинився на лінії фронту.

Саме там, біля Масютівки, востаннє бачили Ганса. За цим позивним його знали товариші по службі. А рідні, друзі й співробітники по тернопільському видавництву "Лілея" знають його як Олега Сікала.

Того похмурого травневого ранку 52-річний молодший сержант Олег Сікало вирушив на спостережний пункт біля річки Оскіл, аби змінити нічних вартових. Важкий бій там точився вже третій день. У наших було лише два дрони, які системно не застосовувалися. У росіян - 20, і вони постійно кружляли над головами, вистежуючи українських бійців.

Але перевага була не лише в дронах. У росіян усього було більше. По наших позиціях працювали "бехи", потім висувалися танки. Бійці з підрозділу Ганса, по суті, мали легке озброєння.

І це - причина, чому той четвертий день боїв став трагічним для Ганса і ще кількох людей. Одна з причин.

Олег Сікало був поранений на позиції. Поранення було досить важким, його намагалися витягти, але тут відбувся ще один приліт. Те, що зробив Ганс далі, його товариші по службі не забудуть ніколи.

...Близькі Сікала досі не знають - чи є він серед живих, і ніхто цього достеменно не знає. Мають надію, бо офіційно Олег зник безвісти. Що пам'ятають його побратими про той день - читайте в репортажі

Привіт! "Я маю мрію" - так називається найвідоміша промова Мартіна Лютера Кінга. Його мрія - про свободу, про рівність, про справедливість для людей.

Російські пропагандисти та їхнє кремлівське начальство теж мають мрію - повністю протилежну до мрії автора найвідомішої промови ХХ століття.

Вони мріють про поневолення, про панування росіян над іншими народами, про визискування і несправедливість. А оскільки поневолити Україну "з наскоку" їм не вдалося, і навіть після 18-ти місяців війни теж не вдалося - вони мріють, що Україна ослабне, розвалившись зсередини, і тоді вони нарешті зможуть впокорити нашу країну.

Один із російських наративів прирівнює Україну до деяких країн Південної Америки, відомих своїми воєнними переворотами. Цей наратив не новий: історію з "латиноамериканізацією України" пропагандисти почали ще в 2014 році, коли їхній диктатор розбалакував про "хунту" в Києві. Минулого тижня дезінформатори вкотре витягли цю заяложену платівку, і сторінками псевдоЗМІ почав блукати фантом сварки і розбрату між Зеленським і Залужним. Паралельно з ним підживили і наратив про воєнний переворот, який мав бути здійснений екскерівником ССО Хоренком.

Магічне мислення російських пропагандистів дозволяє їм підганяти під тему "розколу в Україні" й інші, взагалі не пов'язані між собою новини. Минулого тижня вони підв'язали під тему конфлікту військового і політичного керівництва України понад тисячу новин - розповідаємо, як вони це робили, в нашому свіжому моніторингу російської пропаганди.

P.S. Повернемось на хвильку до Мартіна Лютера Кінга. В один із моментів він каже: "Ми не зможемо вгамувати нашу спрагу волі, випивши з чаші гіркоти та ненависті!" Пророчі слова й для росіян: продовжуючи пити з цієї чаші, вони залишатимуться у фізичному або ментальному рабстві, а їхня велетенська країна дедалі більше ставатиме для них тюрмою

Вітання! За часів Холодної війни Сполучені Штати дотримувалися "терплячого, але твердого і пильного стримування російських експансивних тенденцій". Це класичне формулювання Джорджа Кеннана, дипломата, який добре вивчив підступність СРСР під час своєї роботи в Москві й написав славетну "Довгу телеграму". Але зараз Штати відійшли від політики стримування - й увірували, що певний набір короткострокових кроків допоможе впоратися з Росією. Увірували навіть у можливість "палацового перевороту".

Такі вірування - помилкові. Загрози з боку знахабнілої, ревізіоністської Росії носять довготривалий характер - настав час це усвідомити, пише The Wall Street Journal.

Зараз Путіну ніщо не заважає вести війну, очікуючи, що Захід втомиться підтримувати Україну, а Україна, змучена постійним терором і руйнуваннями, впаде йому до ніг. Російська економіка скоротилась, але вціліла, еліти підтримують Путіна, охочих воювати не бракує, а російський диктатор зумів достукатись до інших диктаторів на міжнародній арені й отримати певну підтримку.

Звісно, це не означає, що слід починати нову Холодну війну. Це не було б правильною інвестицією, оскільки Росія й ідеологічно, й економічно значно менш впливова і приваблива, ніж колись був Радянський Союз. Тоді як слід діяти? Читайте в нашому перекладі

Українці незламні, і це не просто слова. Ми вже перемагали зло, і зробимо це знову. Революція Гідності показала - ми не здаємося. Давайте згадаємо, якою була Революція, яку ціну ми заплатили за перемогу. Читайте і дивіться у нашому дата-проєкті "Три дні перед весною" (вгорі праворуч на сторінці проєкту - лінк на англійський переклад. Поширте для англомовних друзів)

Привіт! 15 мільйонів тонн зерна - приблизно стільки вивезла країна-агресорка РФ з тимчасово окупованих територій України за 2022 - 2023 роки. Це приблизно стільки зерна, скільки може виробити за рік середня країна на кшталт Румунії. Про це йдеться в новому дата-проєкті ТЕКСТів.

Щоб створити цей проєкт, ТЕКСТИ скористалися даними компанії OneSoil. Ця компанія використовує супутникові знімки та машинне навчання для дистанційного визначення меж полів і культур, які на них вирощують.

На цих даних базуються карти проєкту, які показують площі посівних територій під пшеницю, кукурудзу та соняшник у 2021-му, а також 22-23-му роках. Ці три культури є найбільш вирощуваними в Україні.

Після початку окупації на ТОТ почали засівати більше площ, і при цьому врожайність суттєво менша, ніж це було до початку вторгнення. Це можна легко пояснити: окупанти майже зруйнували зрошувальні системи на окупованому Півдні. Тим не менш, побори з сільського господарства на ТОТ - прибутковий "бізнес" для окупантів.

За допомогою яких логістичних ланцюжків вивозять награбоване, через які хаби і кому продають, і скільки від цих оборудок отримує бюджет РФ (аби кинути гроші на війну) - читайте в дата-проєкті "Врожай з окупованих територій"

Склавши хронологію значних постачань зброї та військової техніки в Україну й розглянувши, як це вплинуло на ситуацію на передовій, економісти Анастасія Федик, Тетяна Дерюгіна та студент Універистету Каліфорнії Берклі Алекс Ріхтер побачили: вагання західних лідерів щодо надання Україні необхідних військових засобів дозволило Росії зміцнити позиції та підтримувати лінії постачання ближче до лінії фронту.

Брак боєприпасів і озброєнь, у тому числі ракет великої дальності, БМП і танків, затримав початок наступальної кампанії України навесні 2023 року. Якби відповідна військова допомога була надана раніше, ситуація на передовій сьогодні могла б виглядати зовсім інакше. На щастя, ще є можливість для корекції курсу.

🚀Високомобільні артилерійські ракетні системи (HIMARS)
🔹Україна попросила у союзників — 13 квітня 2022 року.
🔹Отримала — 23 червня 2022 року.
🔹Результат очікування — через обмежені можливості України завдавати ударів по цілях на окупованих територіях Росія змогла відновити логістику, зокрема дороги та залізниці.

🚘Бойові машини піхоти
🔹Україна попросила у союзників — 13 квітня 2022 року.
🔹Отримала — 17 квітня 2023 року.
🔹Результат очікування — Росія встигла побудувати широку мережу протитанкових окопів, загороджень із «зубів дракона» та інших укріплень, які тепер знижують ефективність проходження цих машин через російську оборону.

💥Танки Абрамс
🔹Україна попросила у союзників — 24 березня 2022 року.
🔹Отримала — 25 вересня 2023 року.
🔹Результат очікування — затримки зменшили можливості України з розмінування та сповільнили просування крізь щільно заміновану лінію фронту.

🚀Ракетані системи ATACMS
🔹Україна попросила у союзників — 12 вересня 2022 року.
🔹Отримала — 17 жовтня 2023 року.
🔹Результат очікування — затримки позбавили Україну необхідної можливості завдати глибших ударів по військовій техніці, складах боєприпасів і польових базах на окупованій Росією території.

✈Літаки F-16 і F-15
🔹Україна попросила у союзників — березень 2022 року.
🔹Схвалено поставки — 17 серпня 2023 року.
🔹Перші поставки відбудуться — у 2024 році.
🔹Результат очікування — Росія зберігає перевагу в повітрі над окупованими територіями, залишаючи українські сухопутні сили та загальновійськові операції вразливими для російської авіації під час розмінування та спроб пробити російські оборонні позиції.

👉Читайте статтю українською та обов'язково діліться зі своїми іноземними друзями лінком на її англомовну версію.

📲Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

Привіт! Зараз багато говорять про те, що ветеранам, які прийдуть з війни, буде непросто адаптуватися до нормального життя. Йдеться здебільшого про майбутнє. Але частина бійців повертається в тил вже зараз - і декому з них війна завдала серйозних душевних ран, від яких нелегко оговтатись.

Як правильно взаємодіяти з ветеранами? Ось кілька порад:

- Ключове: ставтеся з повагою. Не нав'язуйте непрохану психологічну допомогу, поважайте особисті кордони - але пропустити в черзі або подякувати за службу буде незайвим.

- Якщо відчуваєте, що розгорається конфлікт - погасіть його. Розрядіть обстановку, поступіться, обійдіть гострі кути.

- Не уникайте розмов про травматичний досвід. Вислухайте, якщо людина вирішила поділитися з вами своєю історією.

- Намагайтеся підтримати людину, не жаліючи, але й не героїзуючи надмірно і нещиро.

- Уникайте тем, які можуть спровокувати сильну емоційну реакцію (не питайте, чи доводилось вбивати, чи було страшно тощо).

- Якщо це ваша близька людина і ви помічаєте проблеми з ментальним здоров'ям - переконайте звернутись по кваліфіковану допомогу.

Ми не вигадали ці поради. Це - рекомендації фахівців Центру психічного здоров’я та реабілітації "Лісова поляна". Це єдиний в Україні центр, який спеціалізується на комплексному відновленні психічного здоров’я ветеранів і допомозі людям, які пережили контузію, полон чи тортури.

ТЕКСТИ провели один день в "Лісовій поляні". Ми поспілкувалися з персоналом, дізналися, які методики застосовують, як влаштована робота. І - найцінніше - познайомилися з бійцями, які кажуть, що завдяки центру знову відчули жагу до життя.

Читайте їхні розповіді в нашому матеріалі

Привіт! Люди, які давно читають наші моніторинги пропаганди, знають: повторюваність - один із її інструментів. Навіть повна нісенітниця, повторена тисячу разів, в силу самого повторення здається споживачам цієї пропаганди правдоподібною.

І саме це робить російську пропаганду такою нудною. Вони без кінця оперують одними й тими самими сюжетами.

Пам'ятаєте, як взимку російські окупаційні війська ледь не щодня "брали Бахмут"? Звичайно, це відбувалося лише в хворій уяві пропагандистів. В реальності ж росіяни за 10 місяців поклали величезну кількість свого "м'яса" та техніки, аби в результаті відзвітувати "верховному" про захоплення випалених руїн.

І ось ми знову в гостях у казки. Тільки тепер в цій казці замість слова Бахмут слово Авдіївка.

Тут тобі й "активні наступальні дії", і "шалений тиск на супротивника", і "витіснення з опорників", і, нарешті, російська армія буцімто тріумфально заходить в місто з південного сходу (насправді ні).

Звісно, пропагандисти намагаються продемонструвати хоч якусь винахідливість і розповідають, що ситуація під Авдіївкою настільки критична для українців, що воювати туди посилають навіть вагітних жінок - які потім здаються в полон, плачуть і не можуть пояснити свої дії. Тим часом у тилу мобілізують підлітків із синдромом Дауна, які ледве можуть зв'язати два слова (так, вони справді пишуть таку дичину!).

Життя нічому не вчить російських пропагандистів. Вони продовжують гнути свою лінію навіть після того, як всі бачать, що від "звільнених" ними міст мало що залишається. Вони возвеличують це "звільнення" й розповідають, як чудово жити в окупації. Наприклад, про те, як всі заздрять окупованому Донецьку, в якому от-от побудують метро (насправді ні і ні).

Тим часом на міжнародній арені у Росії все дуже добре. Товариш Сі та пан Байден обзивають один одного всілякими малоприємними словами, при цьому Путіна ніхто ніяк не обзиває (хм, та невже?), а очільник КНР, звісно ж, подбає про інтереси РФ. Інший союзник Росії, Орбан, не допустить, аби просувалася європейська інтеграція України - а якщо Україні таки дадуть зелене світло, то від цього Євросоюз негайно розвалиться. Читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

​👀Вітання! Сьогодні хочемо звернути Вашу увагу на аналітичний канал, який веде військовий - ✙CONFLICT CAPITAL✙

Ця спільнота спеціалізується на військовій аналітиці та міжнародних відносинах. Ми й самі читаємо цей канал.

Наприклад: Чи вплинуть вибори в Аргентині на Україну або Що нас чекає на лініях оборони окупантів?

Більше цікавої і важливої інформації - на каналі ✙CONFLICT CAPITAL✙. Підписуйтеся!

Вітання! Нещодавно українці мали нову нагоду посміятися - дізнавшись позивний, який дали Олександру Дубінському його російські замовники. Втім, у тому, що робив "Буратіно", кумедного не так уже й багато - і сьогодні ми хочемо про це розповісти.

Наш автор, звісно, зважає на цей позивний, розповідаючи про становлення Дубінського. В цьому становленні чимало цікавого - адже "Буратіно" не самозародився, як миші у брудній білизні - для цього йому потрібен був "Тато Карло". І у Дубінського, без сумнівів, він був. Він зіграв чималу роль у перетворенні Дубінського з фінансового журналіста на інформаційного кілера.

Як і казковий Буратіно, чи то пак Піноккіо, Дубінський не жив на самоті - в нього були друзі. Чи навіть не друзі, а товариші по справі. Частина цих зв'язків - на поверхні, інші більш приховані, але й про них теж піде мова.

Отже, яким було становлення цього персонажа, якими були його зв'язки, і чому ці зв'язки не допоможуть йому там, де він зараз опинився? Читайте в нашому матеріалі

Telegram в Україні: хто та як використовує месенджер?

Команда аналітичного сервісу Telemetr.io за підтримки TEXTY.org.ua готує дослідження, яке допоможе зрозуміти, яка ж є аудиторія у телеграмі в Україні.

Пройти опитування за 5 хвилин ✅

Привіт! Мабуть, ви знаєте, що алгоритм YouTube та його робота - це закрита інформація, яка становить комерційну таємницю. Керівники компанії не раз говорили про те, що налагоджують роботу алгоритму таким чином, аби він не підказував користувачам в рекомендаціях шкідливий, неправдивий, загрозливий контент або пропаганду. То як тоді виходить, що ви можете переглядати, наприклад, відео про роботу ЗСУ - і побачити в рекомендаціях проросійські ролики? Саме про це наш свіжий дата-проєкт.

ТЕКСТИ створили застосунок і попросили встановити його пару сотень користувачів, які заходять на YouTube з десктопа. Упродовж літніх місяців ми фіксували, які відео дивляться ці користувачі, і які рекомендації їм надає платформа. Потім ми проаналізували отримані дані.

Наш висновок: що б там не казали топ-менеджери YouTube - платформі ще є куди розвивати свою соціальну відповідальність. Схоже на те, що станом натепер алгоритм може просувати загрозливий і небезпечний як для окремого глядача, так і для української національної безпеки контент, зокрема і російську пропаганду, конспірологію, псевдомедицину та інше інформаційне сміття.

Як це відбувається на практиці, від яких дій користувачів залежить, та які ще деталі роботи алгоритму випливли на поверхню - читайте і дивіться в нашому дата-проєкті

Вітання! Чому Зеленський відчуває електоральну загрозу з боку Залужного? Відповідати на це питання взявся британський тижневик The Economist - і занурився в українську політику, якої за останній рік "в ефірі" суттєво побільшало.

Дивовижно - Залужний ніколи не проголошував жодних політичних амбіцій, а кілька зроблених ним кроків на політичній арені були досить неоковирними. І тим не менш, конфлікт між президентом і головнокомандувачем є, і він помітний. Чому?

Відповідь проста - рейтинги. Журналістам вдалося ознайомитися з результатами закритих опитувань, і цифри щодо Зеленського та Залужного там дуже промовисті. Чи є у Зеленського інші серйозні конкуренти? Так, є ще один. Спойлер: можна видихнути, ніякий це не Арестович.

Звісно, політичне протистояння, яке останнім часом окреслюється все чіткіше, може суттєво зашкодити Україні. Про ризики, на які ми всі можемо наразитися - читайте в ключових тезах з матеріалу The Economist

Привіт! Ця стаття може викликати дежа-вю у кожного, хто читав роман Івана Багряного "Сад Гетсиманський". Відмінність лише в тому, що в його творі йшлося про радянську владу - а в спогадах Олексія Анулі йдеться про сучасні російські каральні органи. Але методи - ті самі.

Чернігівець Олексій Ануля провів у російському полоні 9 місяців. Він пішов на війну на самому початку вторгнення, воював на рідній Чернігівщині, потрапив у полон в березні 2022 року. Спочатку його утримували й катували на території України, згодом перевезли у Росію. "Думав, пекло я вже пройшов, а виявилося, воно ще чекало попереду", - каже він про свій шлях до російських застінків.

На фото - Олексій Ануля одразу після полону та після десяти місяців реабілітації. Очевидно: щодо пекла він не перебільшує.

Те, що з ним та іншими українцями витворяли в полоні - не вкладається в голову. Методи катувань свідчать: Росія й досі - країна тюрем і концтаборів, де ані людська гідність, ані людське життя нічого не варті. А ще зі слів Олексія можна зрозуміти: там лютою ненавистю ненавидять українців і все українське.

Цю статтю варто було б прочитати всім, хто все ще вірить у якісь "переговори" з РФ. Це все одно що вести переговори з божевільним маніяком-убивцею, який бачить у тобі лише жертву. Розповідь Олексія Анулі - за посиланням

Привіт! У російських пропагандистів є один "чарівний" прийом - подавати як доконаний і доведений факт те, що насправді ніяким доконаним і доведеним фактом не є.

Ну от, наприклад, минулого тижня вони, ігноруючи безуспішні для себе бойові дії в Україні, чимало писали про бойові дії в секторі Газа. І в рамках цієї теми коментували наслідки "провальної" американської політики в регіоні. Мовляв, саме через таку політику рейтинг схвалення Джо Байдена в США впав до рекордно низького рівня. "Такі показники пояснюються тим, що виборці незадоволені проведенням його зовнішньої політики в питанні палестино-ізраїльського конфлікту". Ключове слово у цьому пасажі - "пояснюються". Ким пояснюються? Мабуть, самими ж пропагандистами і "пояснюються" - бо жодних інших доказів вони не наводять. Саме таким чином наратив, який не має реального обґрунтування, пропагандисти перетворюють на "факт".

Інша велика тема - економіка Німеччини, яка, на думку пропагандистів, має ось-ось розвалитися через те, що Німеччина відмовляється від дешевих російських енергоресурсів. Залишимо за дужками те, що ця тема в цілому є всуціль пропагандистською - і подивимось, як в її межах обговорюється наратив щодо особистих статків українського президента Зеленського. "Уряд Німеччини заморозив державні видатки до кінця року, що нанесло удар по відновленню Європи і зусиллям зі зміцнення офшорних банківських рахунків Зеленського".

Знову ж таки, перед нами - нібито доконаний факт: замість спрямовувати на оборону надані Німеччиною кошти, Зеленський насправді їх краде і накопичує на своїх офшорних рахунках. "Не тільки економіка Німеччини опинилася під ударом, але й мрії Зеленського про безбідну старість", - продовжують пропагандисти. Так, ніби Німеччина й справді докладала зусиль, аби збільшити особисті заощадження українського президента (насправді ні!).

Як можна помітити з вказаних прикладів, цілковита неправда і нічим не обґрунтовані твердження "приєднуються" до інших тем - які можуть бути або напівправдивими, або ймовірними, або навіть правдивими! Це - класика, саме так працює пропаганда: вона змушує аудиторію думати, що якщо перша половина тези правдива або хоча б імовірна, то й друга половина тези теж правдива!

Як вони це роблять - дивіться в нашому свіжому моніторингу пропаганди. І, до речі, пошукайте там інші приклади застосування цього прийому