Минулого тижня мережу облетіли жахливі фото та відео руйнування Трипільської ТЕС, розташованої за якихось кількадесят кілометрів від Києва. З кінця березня і до середини квітня росіяни зруйнували вже чимало енергетичних потужностей в Україні. Наша ППО, вочевидь, не може впоратися з усіма ударами через брак перехоплювачів. Багато хто говорить про катастрофу в енергетиці і майбутню холодну, темну зиму.

Але катастрофи немає. У цьому певен експерт з енергетики Віктор Відзіговський - він багато років працював у цій сфері, має широкі знання. Ми з ним докладно поговорили.

Ось кілька висновків:

- Україна дивовижним для сусідів і партнерів чином примудряється утримувати баланс в енергосистемі після масованих ударів

- Навіть після березневих та квітневих подій у нас були надлишки електроенергії, і ми її продавали

- Коли нам сутужно - нам допомагають сусіди. Ми маємо багато ліній з ними, можемо заживитися з Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії, Молдови. Це набагато краще, ніж від якоїсь однієї країни

- Ми маємо можливість відбудовуватися, відновлювати зруйноване

Але, але, але - це все поки що. Війна триває, а у Росії й далі є можливості завдавати ударів. Безглуздо говорити, що вона це робить у відповідь на наші удари по НПЗ тощо - вона це робить тому, що може.

То які тоді подальші перспективи? Зима без світла, без тепла у батареях - примарна чи реальна можливість? Читайте, про що ми дізналися

Друзі, цього тижня в нашому каналі буде трохи менше публікацій, ніж зазвичай - будемо чутися не щодня, а через день. Це пов'язано з певними організаційними моментами в житті нашого адміна. А з наступного тижня регулярність публікацій відновиться. Тож залишайтеся з нами, тримаймося разом! Ваші ТЕКСТИ ❤️

За першим КАБом прилітає другий. Місцеві чати переповнюються прокльонами на адресу росіян. І лише після цього починає волати сирена.

Хтось пише в чаті: "Ну все, хана світлу, і моїм вікнам, і моїй нервовій системі, влупило прямо біля мене, полихає". І одразу відповідь: "Боже, Харків...(((( Я не знаю, що й написати((. Обіймаємо вас усім Києвом".

Таким є нинішнє повсякдення у Харкові. У місті зараз близько мільйона людей - частина з них повернулася після від'їзду. Дехто не витримує, лишає свої домівки і знову рушає світ за очі. Але більшість їхати не планує. Вони називають себе "залізобетонними".

Як живуть харків'яни, як оговтуються від російських бомбардувань, які стали щоденними, і як зберігають стійкість, як "проскакують" між ракетами, як дають собі раду, коли немає світла і води? Читайте в репортажі

Сенсація! У теракті в Крокус-Сіті винен Байден. Ні, не президент США, а його син Хантер - але ж якщо винен Хантер, то винен і Джо!

Така свіжа шита білими нитками "справа" виринула в російських пропагандистських ЗМІ.

Яким чином Хантер причетний? А ось яким: виявляється, українська нафтогазова компанія Burisma, де він колись був членом ради директорів, фінансувала виконавців злочину. Як правильно зазначив наш читач в Х: тобто, це означає, що і засновник цієї компанії регіонал Злочевський, союзник Януковича, якого так люблять в Росії - кришив відвідувачів Крокус-Сіті, як капусту?

Втім, такі дрібниці роспропагандистів не обходять. Як, власне, і те, що Хантер Байден давно вже не має жодного стосунку до Burisma. На тлі усієї тієї божевільної маячні, який дезінформатори розповідали про винних у злочині в Крокус-Сіті, їм просто необхідно створити хоч якусь "елегантну" (хоч і дуже кульгаву) версію.

Це необхідно для того, щоб відбілити імідж російської ФСБ, який віднедавна помітно похитнувся. Тож вони плодять байки про Байденів і про те, як Росія притягне США та НАТО до відповідальності за фінансування терористів. Поки що ж їхня доблесна служба притягує до відповідальності хіба що тих, хто написав якийсь необережний допис у соцмережі - видаючи їх за "терористів №1".

Інші російські служби не відстають у доблесті від ФСБ. За минулий тиждень паводки в Росії стали центральною темою в тамтешніх ЗМІ. Але пишуть не про те, що народ бідкається, а влада розводить руками (як є насправді) - а навпаки, всіляко вихваляють владу та МНС-ників, які буцімто рятують людей від цього лиха.

Ну що ж - спостерігаємо! І читаємо свіжий моніторинг російської пропаганди

Репост з каналу CONFLICT CAPITAL на цікаву тему. До речі, канал хороший, багато актуальної інфи, а веде його військовий. Самі читаємо, вам рекомендуємо - підписуйтеся!

⚠️💥Удар РФ по аеродрому "Авіаторський" в Дніпрі та небезпека "Орлан-10"

➡️Російські телеграм-канали публікують відео нанесення удару балістичним касетним озброєнням по техніці, що знаходилась на аеродромі «Авіаторське» в Дніпропетровській області, майже за 100 км від лінії фронту.

📊Загалом противник уразив 2 МіГ-29, батареї ЗРК С-300, склад з ПММ та наніс удар по Дніпропетровській ТЕС.

😈Важливим є не те, що сили РФ використали "Іскандер-М", а те, що противник зміг скорегувати та навести удар завдяки розвідувальному БПЛА «Орлан-10», про який і поговоримо.

🛑Отже, виникає одне питання: чому системи ППО (яких, вважаю, було достатньо) навколо аеродрому не збили ці "Орлани"? А відповідь така: збили, але летіло не одне БПЛА, а декілька. Пояснюю: інші все ж встигли передати координати, і по аеродрому прилетіло аж 6 балістичних касетних ракет.

🛑Одразу скажу, що не слід списувати це на поодинокий випадок, оскільки він не перший. До прикладу, думаю, всі пам'ятають, як ПУ Patriot теж уразили за підтримки БПЛА "Орлан". Якщо говорити про вчорашню ситуацію, то один з МіГ-29 був точно знищений, другий був пошкоджений осколками.

👤Станом на 2024 рік ВПС України мали приблизно 40-45 боєздатних МіГ-29. Втрата звичайно серйозна.

⚠️Чим же такий небезпечний БПЛА «Орлан-10»?

Він здатен літати на відстань до 120 км зі швидкістю 90-150 км/год. Але найголовніша проблема криється не в цьому, а в наступних двох показниках:

➡️Дальність зйомки камери «Орлана» - 10 км, при цьому координати він видає доволі точні. Фактично, вирахувати, що він "змалював", майже неможливо, й відповідно оперативно відвести виявлену техніку о/с також. Якщо "Орлан" збивають будь-який об'єкт/рух в радіусі 10 км від місця збиття, міг бути помічений.

➡️Висота польоту до 5 км, що унеможливлює використання стрілецької зброї для ураження БПЛА. Варто враховувати також те, що ЗРК ближньої дії також фізично не вистачає, щоб його збити. До того ж, РФ використовує доволі цікаву тактику зальоту на наші позиції:

🛑1. БПЛА на максимальній висоті перелітають лінії;
🛑2. залітають в глиб до 120 км;
🛑3. вишукують САУ, HIMARS, комплекси ППО, скупчення техніки;
🛑4. передають інформацію розрахункам "Іскандер".

🗺Тому проблема очевидна - маршрутів "проходження" наших повітряних ліній оборони безліч.

⚙Крім того, ракет до ЗРК у нас не так багато, не кажучи про їх виробництво. А ціна одного такого "Орлана" складає - $120 тис, що менше, ніж вартість "Shahed-136" ($193 тис) + Шойгу заявив, що у липні 2023 року постачання безпілотних комплексів «Орлан-10» та «Орлан-30» до російських військ збільшили у 53 рази. Темпи виробництва розвідувальних безпілотників типу "Орлан" заявляються на рівні понад 1 тис. од/рік, тобто орієнтовно більше як 80 БПЛА на місяць.

➡️Ще одна особливість, яка робить БПЛА "Орлан" максимально універсальним, замість камери можна прикріпити систему РЕБ, або пеленгатор, який виявляє скупчення телефонів. Отож, пара з 2 БПЛА "Орлан", один з яких зчитує координати, а другий - глушить РЛС/встановлює потенційні цілі, справді велика проблема для наших Сил Оборони.

🇺🇸🇪🇺Одним з варіантів вирішення цієї проблеми є передача нам західних зразків, котрих повірте, вистачає. Для кращого розуміння:

➡️США мають запас у 7 тис. ракет до ЗРК MIM-23 Hawk, який вже передали нам. Ці ракети прекрасно працюють на висоті 5 км, тому це гарний варіант.

➡️Також підійдуть аналоги від країн Європи, по типу шведського легкого переносного ЗРК RBS-70; британського ЗРК Stormer з ракетами «Starstreak».

➡️Але все ж, противник виробляє 1 тис. одиниць в рік і масштабує спроможності. У нас просто фізично не вистачає ЗРК, а особливо ракет до них. А партнери тягнуть з передачею цього озброєння.

🚀Conflict Capital |Підтримати канал

"Як ви знаєте, ми вже кілька років співпрацюємо з ФСБ, оперативно видаючи інформацію про тисячі користувачів нашої мережі у вигляді IP-адрес, номерів мобільних телефонів та іншої інформації, необхідної для їх ідентифікації".

Такий лист, за даними російської “Новой газеты”, писав власник Телеграму Павло Дуров одному з ідеологів нападу на Україну Владиславу Суркову щодо своєї соцмережі "ВКонтактє".

А як щодо Телеграму? Дуров стверджує, що у випадку з цією платформою він не співпрацює з російськими спецслужбами та силовиками.

Повіримо?

Ми не повірили. І підготували матеріал, в якому розповідаємо про вісім причин ставитися до Телеграму дуже обережно. Читайте докладно

Наостанок хочемо нагадати: в якості резерву і на всякий випадок ТЕКСТИ створили канал у WhatsUp. Поки що він повністю не дублює наш Телеграм-канал, там трохи інший контент. Втім, можливо, якщо Телеграм буде заблокований, ми повністю перейдемо туди. Сподіваємося, що WhatsАрp також приділить увагу тому, щоб зробити платформу зручнішою, а не як зараз. Підписуйтеся заздалегідь: https://whatsapp.com/channel/0029VaO51zA4o7qQQ03FhK0Y

Було - стало: на початку повномасштабного вторгнення Росія мала від 140 до 160 гелікоптерів Ка-52 "Алігатор". Тепер від цієї кількості лишилася тільки половина.

Російська пропаганда дуже вихваляла ці гелікоптери: вони й усепогодні, і броньовані, й озброєні усім, чим тільки можна.

Ка-52 - і справді грізна зброя, здатна завдавати чималої шкоди. Вони ведуть розвідку місцевості, дають цілевказівки, можуть координувати дії групи бойових вертольотів. Спроєктовані для того, щоб уражати броньовану й неброньовану техніку, живу силу й повітряні цілі на полі бою.

Перша зустріч українських військових із Ка-52 сталася 25 листопада 2018 року. Тоді вони підступно напали на наші малі броньовані артилерійські "Бердянськ" та "Нікополь", а також рейдовий буксир "Яни Капу", які здійснювали плановий перехід із порту Одеси до порту Маріуполя в Азовському морі. Катери зазнали вогневого ураження й втратили можливість самостійно продовжувати рух, російські повітряні сили не отримали від нас відповіді.

Та уже в 2022 році українські бійці палили "Алігатори" у Гостомелі, а потім - усюди, де лише могли до них дотягтися. Як це було, і чому росіяни так масштабно втрачають ці хвалені гелікоптери - розповідаємо і показуємо на інфографіці

Обмеження консульських послуг для українців призовного віку за кордоном вже викликало бурхливу дискусію в мережі.

Але про скількох чоловіків йдеться?

Як свідчать приблизні підрахунки Texty.org.ua, викладені у проєкті з журналістики даних "Мобілізаційний резерв", 865 тис. чоловіків з України перебувають за кордоном. Частина з них непризовного віку, ще частина мають інвалідність, багатодітні або не можуть служити за іншими показниками.

Скільки залишається? Читайте, і дивіться на інофграфіці

"КСП. Командно-спостережний пункт.

...Це — найцікавіший кінотеатр у світі. Щоправда, вхід за персональними запрошеннями. Така собі VIP-зала. Її головна окраса — кілька великих плазмових екранів, на яких стрімом 24/7 транслюється війна.

Бачили ролики про те, як дрони атакують ворожі позиції і як арта рівняє їх із землею? Це відео від КСП production. Але це фрагменти, тизери, філейні частини того, що зазвичай бачать на моніторах командного пункту.

Це місце, де не буває випадкових гостей. Але ті, хто тут опиняється, мають квиток на перегляд повної режисерської версії".

Texty.org.ua продовжують публікацію фрагментів майбутньої книжки “Усе на три літери” бійця ЗСУ і журналіста Дмитра Крапивенка. Сьогоднішня історія присвячена командно-спостережному пункту. Читайте за посиланням

У Білорусі взялися активно мілітаризувати дітей. 6-річки з гранатометами і гвинтівками, підлітки, які марширують на плацу або кидаються під танк, дитсадківці, які віддають честь військовому біля бронемашини... Таких фото ви надивитеся в нашому сьогоднішньому матеріалі, в якому ми розповідаємо про білоруську державну програму мілітаризації дітей і підлітків.

Мабуть, як і нам, вам захочеться ці фото "розбачити". На них неможливо дивитись без огиди і обурення, попри те, що діти на світлинах весело посміхаються і радіють, що їм дали "побавитися" зі зброєю. Адже навряд чи хтось питав їхніх батьків, чи дозволяють вони відправляти малюків на такі "забави". Самі ж діти юридично ще не можуть ухвалювати подібних рішень. Тож схиблені на війні і байках про "дідів" дорослі просто нав'язують їм цей вибір без вибору.

Нав'язують масово: ця програма працює по всій Білорусі. Ми знайшли інформацію про її перебіг в десятках телеграм-каналів білоруських військових бригад, які працюють з дітьми та підлітками. Отримувати інструкції військові їздять (тут без сюрпризів) - до Росії.

Паралельно дітей обробляють пропагандою, розповідаючи їм, хто ворог. Але якщо ви думаєте, що Україна - помиляєтеся. Україна зазвичай в самому низу списку потенційних ворогів.

На кого нацьковують малих білорусів, яке місце відведене Білорусі після того, як її фактично окупувала Росія, і що говорять тамтешні пропагандисти про Україну - розповідаємо

Минулого тижня російські пропагандисти пережили пекельний біль. Ще б пак: Україна таки отримає допомогу від США. А вони ж розповідали, що цієї допомоги ніколи не буде, точно-точно! Або якщо й буде, то після виборів, або після інавгурації - але ж не зараз, не зараз!!!

Щоб позбутися дошкульного підгорання у відомому місці, дезінформатори стали до улюбленої справи: почали плодити версії. Ключові тези:

- Ця допомога нічого не зможе змінити на фронті, точно-точно
- Усе це було потрібно Байдену, щоб "втриматися на плаву" під час виборчого процесу
- Усе це було потрібно Трампу, щоб не втрапити у пастку, яку розставив йому Байден
- Усе це було потрібно Джонсону, який хотів отримати у власність родовище скрапленого газу

Чи потрібно це було Україні? Ну звичайно ж, ні! Адже ця допомога не тільки не дозволить Україні пригальмувати на шляху в прірву, не тільки не врятує ЗСУ від краху, а й зажене Україну і кожного її громадянина в багаторічну боргову кабалу.

Що ж, як і в багатьох інших випадках, дурень російська пропаганда думкою радіє. А ми, як казав один мемний персонаж, побачим-побачим. Тим часом у нинішньому моніторингу ще багато пекла: наприклад, про мобілізацію в Україні, про іноагентів в Грузії, і про Павла Дурова у Такера Карлсона. Читайте за посиланням

Візуалізація приблизних маршрутів цілей під час ракетної атаки 26-27.04.24
Складено @textyorgua за даними monitor

Ворог застосував ракети різних типів.
Крилаті "Калібр" з акваторії Чорного моря по Хмельниччині та Франківщині близько 23:00 минулої доби.

Крилаті Х-101 з Саратовської області та Каспійського регіону рф по Дніпропетровській та Львівській областях, близько 05:00 ранку поточної доби.

Аеробалістичні ракети "Кинджал" по Стрию Львівської області та Х-59/69 по Дніпропетровській області.

Для цієї атаки характерними рисами є:
— Активна зміна траєкторій ракет;
— Розрахунок для одночасного підходу ракет різних типів і швидкостей до безпосереднього об'єкту атаки.

Повітряні сили звітують про успішне збиття переважної більшості цілей.
Збито 21/34 повітряних цілей.

#маршрут | @war_monitor

З огляду на сьогоднішнє блокування ботів Головного управління розвідки та Служби безпеки, а також бота Мінцифри "єВорог". Друзі, хочемо ще раз нагадати, у нас вже є канал WhatsApp, запрошуємо, підписуйтеся!

Посилання на канал

До речі: у нас вийшла дуже важлива і цікава редакційна стаття. Сьогодні ми мали опублікувати її тут - але вирішили цього не робити, і натомість опублікували в WhatsApp. Тамтешні підписники вже читають. Долучайтеся й ви!

Ми також нагадаємо те, що вже підкреслювали раніше: Телеграм не є безпечним місцем, ваші дані тут Україна захистити не зможе, оскільки не може контролювати цю платформу, а можливість впливу на неї - сумнівне питання, яке багато від чого залежить. Сьогоднішні події - ще один доказ.

"Головний посил про Телеграм - йому не можна довіряти. Нічого. Ні контакти, ні дзвінки, ні чати, ні боти. Він рано чи пізно підведе. Що зараз і сталося", - каже Назар Токар, який нещодавно написав для нас великий матеріал про небезпеку цієї платформи.

"Телеграм- це російська мережа, створена на російські гроші росіянами в Росії", - додає він.

Нас часто запитують: а чому тоді ТЕКСТИ все ще в Телеграмі? Відповідаємо: тому що тут ви, наша аудиторія, і багатьом поки що не дуже зручно переходити на інші канали комунікації. Але схоже, невдовзі тут уже просто не можна буде залишатися.

Тому - поки що WhatsApp, з усіма його багами по функціоналу та зручності. Якщо WhatsApp цього не виправить, ми впевнені, знайдеться інша альтернатива. Ми дивимося й на інші платформи, аби зрозуміти, які з них можуть бути максимально безпечними та комфортними для всіх наших читачів.

Мабуть, усі знають батальйон "Ахіллес" - у мережі багато їхніх відео зі знищенням ворожої техніки. Але відео не показують, скільки саме цієї техніки спалив і потрощив підрозділ - а її дуже багато.

💬 "Якось ми підрахували, що лише за 2023 рік знищили ворожої техніки стільки, що її можна поставити одна за одною в колону від площі Українських героїв до Гаванського мосту в Києві", - каже Янгрр, головний сержант батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів (БУБпАК) “Ахіллес” 92-ї окремої штурмової бригади.

З ним - наша сьогоднішня розмова. В "Ахіллесі" знають, в чому їхні сильні сторони, в чому переважають ворога. В той же час, росіян оцінюють реалістично.

Янгрр порівнює роботу БУБПАК зі скальпелем: вони можуть відпрацьовувати по ворогу дуже точно. Але артилерію собою не підмінять, і якщо якийсь квадрат треба накрити масованим вогнем, тут вони не впораються.

Сержант дуже детально розповідає, як влаштовано рекрутинг в батальйоні і що відбувається з новобранцями. Після навчального центру вони кілька тижнів переймають досвід інструкторів, потім ще мають час на стажування, і лише після цього отримують бойове розпорядження.

“Ми високотехнологічний підрозділ і не можемо собі дозволити втрачати ні людей, ні засоби, яких не так багато, через те, що особовий склад був недостатньо навчений”, - каже Янгрр.

З якими технологіями працюють зараз - читайте в нашій розмові

Як і багато інших бійців, перше бойове хрещення Дмитро Крапивенко, автор книги "Усе на три літери", пережив не на фронті, а в глибокому-глибокому тилу. Однієї ночі небо над навчальним центром прорізали російські ракети - і казарми, споруджені за стандартами НАТО, перетворилися на руїни...

В тих казармах взвод Дмитра ночував лише раз. Потім бійці пішли в ліс - там були досить комфортні намети, багато дров і навіть літній душ. Тієї лихої ночі у казармах мали бути молоді курсантки-першокурсниці, їх жаліли, не хотіли виселяти у ліс, та хтось таки вирішив діяти за правилами. Як показали подальші події, недаремно...

Діяти за правилами - це те, що рятує оцю "велику зелену машину", армію, від численних "ДТП". Це спрацювало і у взводі Дмитра - попри увесь бардак, самоусування взводного, небажання багатьох дотримуватися порядку і перманентну "зраду". Дмитро описує свій взвод на той час не як військовий організм, а як "людське стадо". А втім, згодом це стадо перетвориться на нормальний підрозділ, який ще й ставитимуть у приклад іншим.

Передісторію до цього перетворення - читайте за посиланням

"Я сама собі, як пілоту дронa-камікадзе, заздрю кожного разу, як лечу. Це неймовірне відчуття: летіти над ворогом на глибину 15 км і влітати прямо в бліндаж… і на останньому кадрі бачити орка".

Так каже військовослужбовиця Тетяна Чорновол, якій знадобилося чимало зусиль, аби навчитися літати на FPV.

Каже, навчання давалося важко, бо ніколи не була геймером. Коли вперше відкрила програму-тренажер, Тетяна подумала, що навчитися неможливо. Але зрештою через 300 годин віртуальних польотів вона добилася свого.

Тетяна Чорновол і досі вважає себе "дерев'яним" пілотом, особливо в порівнянні з асами, які легко навчилися і які показували чудеса пілотажу на полігоні. Але вона навіть дозволяє собі повчати цих асів, які нерідко не доводять дрон до цілі - бо засвоїла досить ефективну техніку, як практично завжди це робити.

Втім, долетіти до цілі - лише одна складова успіху. А загалом їх кілька: окрім хорошого пілота, потрібен ще й хороший інженер і хороший сапер. Без інженера дрон взагалі може не злетіти або по дорозі "відпасти". Без сапера - БК може не вибухнути або вибухнути дуже слабенько.

Звісно, таке комбо є на фронті далеко не в усіх. Як робота з FPV відбувається на практиці - читайте розповідь Тетяни Чорновол

Нещодавно ГУР МО повідомляло про російську інформаційну атаку, яка буде розгорнута на тлі наступу окупаційних військ. Наш моніторинг пропаганди показує: кампанія вже розпочалася.

Зокрема, дезінформатори поширюють дедалі більше чуток про те, що російські війська наступатимуть на Харків. Ну або на Суми. Вказуючи на два міста, вони вдаються до класичного створення невизначеності на певній ділянці фронту, яке викликає тривогу в населення і змушує військове керівництво розтягувати сили. Цю тему інформкампанії згадували українські розвідники - подивимось, як росіяни її розвиватимуть.

Іще одна тема - нелегітимність Зеленського, яка буцімто настане 20 травня. І ось тут дезінформатори створили справжню шок-сенсацію: мовляв, Зеленський без суду та слідства взяв в заручники заарештував Залужного. Деякі йдуть іще далі і говорять про вбивство ексголовкома. Пояснюють, що Зеленському це потрібно для того, аби зачистити поле від конкурентів, які могли б претендувати на головну посаду в державі на тлі розмов про "нелегітимність".

Одночасно вони плодять переможні реляції про поступ окупаційних військ на фронті. Як видно, в своїй голові пропагандисти вже перемогли - до повної перемоги в реальній дійсності залишилось буквально "чуть-чуть". Тему своїх втрат при наступі росЗМІ традиційно ігнорують.

"Перемагати" вони збираються і в Молдові. 21 квітня в Мордорі російській столиці Москві відбувся з'їзд молдовських опозиціонерів, які дотримуються проросійських позицій. Риторика цих людей настільки невигадлива та заїжджена пропагандистськими ЗМІ, що ви, швидше за все, відчуєте нудоту. Чому, на думку опозиціонерів, молдавани та гагаузи бояться одностатевих шлюбів, і чому їм буцімто чужі європейські цінності - читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

Удари по російських об'єктах, які на початках викликали стільки азарту, зараз вже перетворилися на певну рутину. І це не дивно, адже від початку року в Росії скуштували вже чимало української вибухової сили - і регулярно куштують далі. Втім, кожен з цих ударів має значення, а всі вони разом створюють певний накопичувальний ефект. Тож ми вирішили порахувати їх, а щоб показати, куди саме прилітало - нанесли їх на карту.

Найбільше дісталося нафтовій галузі: у половині випадків наша зброя поціляла саме туди. Однією з найвідчутніших для росіян була атака на порт “Усть-Луга” - другий за величиною в РФ хаб із перевалки нафти, газового конденсату, сірки та вугілля.

Дуже вдалою тактикою також стало завдання ударів по ректифікаційних колонах російських НПЗ: від цих колон залежить виготовлення нафтопродуктів. Наслідок: мінус щонайменше $1,5 млрд для російської економіки щомісяця.

П'ята частина випадків - удари по аеродромах та авіабазах. Тут теж є відчутні наслідки - як, наприклад, після прильоту на аеродром “Кущевская” в Краснодарському краї. Тоді разом зі складом згоріли авіабомби, якими руйнують українські мирні міста. Також окупантам довелося велику кількість літаків відтягти вглиб РФ.

Куди сягають наші удари, скільки їх було і з якою частотою ми їх завдавали впродовж чотирьох місяців цього року - дивіться за посиланням

"Чим довше триватиме ця війна, тим краще Росія буде вчитися, адаптуватися і створювати більш ефективні, сучасні бойові сили. Повільно, але вірно, Москва вбиратиме нові ідеї з поля бою і відповідно перебудовуватиме свою тактику", - одна з ключових тез нового матеріалу генерал-майора Міка Раяна.

При цьому Росія дуже вправно "перетворює" свої незначні тактичні успіхи, продаючи їх Заходу як неабиякі перемоги. Наприклад, під Авдіївкою Росія поклала десятки тисяч своїх солдат, окупувавши руїни. Та водночас, багато людей на Заході некритично купилися на наратив, який просувала РФ: захоплення Авдіївки означає, що подальший російський успіх неминучий, і що зрештою Росії судилося перемогти в цій війні.

Розслаблені, погано підготовлені та малочисельні збройні сили в європейських країнах зовсім не готові зустрітися з російською армією. Ще менше вони будуть готові, якщо Росія вчитиметься далі. Тож висновки тут очевидні: Росію слід зупиняти.

Чи можна це зробити зараз, коли російська армія активно наступає?

Тут Мік Раян відсилає нас до класичної роботи Клаузевіца "Про війну", де згадується концепція кульмінаційного моменту. Він каже, що невдовзі російська армія досягне кульмінації свого наступу, після чого неминуче розпочнеться спад. Українці можуть цим скористатися - так само, як росіяни скористалися кульмінаційним моментом та спадом минулорічного українського наступу.

Як це зробити? Які проблеми слід вирішити насамперед, щоб перехопити ініціативу? Читайте в цьому дуже цікавому матеріалі

Трахтемирів, Монастирок, Зарубинці. Старовинні Сваром’я, Довмонтів і Старий Глибів... І багато, багато інших красивих назв, які резонують українцям десь дуже глибоко. Тому що ці села зі стародавньою славною історією вже багато десятиліть тому упокоїлися під товщею води. Вони стерті з карти відтоді, як Радянський Союз вирішив створити на Дніпрі каскад водосховищ.

Так само глибоко під водою - Дніпровські пороги. Мало хто знає, що 70-кілометрова ділянка русла між містами Дніпро й Запоріжжя має виразно гірський характер, разюче відмінний від звичного для нас типово рівнинного Дніпра. І саме на цій ділянці - Кодацький поріг, згаданий ще Костянтином Багрянородним. І Сурський поріг, не описаний візантійцем, але добре знаний тогочасними українським лоцманами, бо на цей поріг "сходилися чорти, щоб хезати на ньому". Був тут і легендарний Ненаситець, вшанований вікінгами як Ейфор і згаданий навіть на знайденому у Швеції рунічному камені...

По інший бік цієї історії - жахливі радіоактивні уранові хвостосховища, монструозні заводи та інші ознаки радянської індустріалізації, яка ладна була нищити все на своєму шляху, аби лиш отримати ресурси. Електрику і метал для того, щоб кувати зброю і потім нею погрожувати ненависному Заходу. Відголоски тієї холодної війни відчутні й досі, тільки тепер вже ми переживаємо її "гарячу" фазу.

У нашому сьогоднішньому матеріалі - історія про Дніпро в його колишньому, стародавньому вигляді, який зараз можна відновити хіба що за мапами. Ми зробили це, користуючись радянськими та американськими картами, а також картами Вермахту. А поверх старої течії ми показали нову, нинішню - створену тоді, коли совіти взялися зарегульовувати нашу річку каскадом водосховищ.

Це дуже довгий і дуже цікавий лонгрід. Знайдіть час, щоб ним насолодитися. Приємного читання!