То було чи не було шикування в Інституті зв'язку в Полтаві перед тим, як влучили російські ракети?

Були чи не були несертифіковані китайські турнікети, які не спиняють кров?

А сортування потерпілих та евакуація тих, хто потребує допомоги в першу чергу?

53 загиблих і 298 постраждалих - такі криваві жнива цієї трагедії. Чи був шанс врятувати більше життів?

"Поранені, які лежали біля воріт Інституту, мали контузії, були дезорієнтовані та сильно кричали. Важких було дуже багато. Це були люди з турнікетами на трьох чи й чотирьох кінцівках, з пробитими грудними клітинами. Працювати з кожним пораненим доводилося дуже швидко. Все було, як в тумані, багато чого я вже не пам'ятаю", - розповідає Ігор Шафарчук, волонтер, який одним із перших прибув на місце влучання.

Завдяки Ігорю ми відтворили послідовність подій і намагаємося відповісти на найбільш дражливі запитання. Ми також створили інфографіку, яка показує шлях, орієнтовну точку запуску та час підльоту російських ракет. Розповідаємо й про роль ворожих розвідувальних дронів, які наводять на ціль, і чи можна з ними щось вдіяти.

Читайте в нашому матеріалі

Щойно росіяни починають зазнавати серйозних поразок - і їхня пропаганда скидає маски. Вона забуває про вдаваний гуманізм, крокодилячі сльози по "братському народу" - і починає з неприхованою кровожерливою насолодою смакувати жорстокість завданих по Україні ударів.

Такою поразкою стала Курська операція та нещодавні українські удари безпілотниками по інфраструктурі в РФ.

Раніше російські ЗМІ обов'язково робили приписку про те, що РФ не завдає ударів по цивільних цілях в Україні. Після Курська та палаючого НПЗ під Москвою таких приписок більше немає.

Вони смакують будь-які деталі. Не лінуються відстежувати українські ЗМІ, аби не пропустити жодної подробиці про завдані удари по Київській ГЕС, наших містах, енергетичних об’єктах. Вони навіть вдаються до використання снаф-ефекту - детально про це розповідаємо в моніторингу.

Пропагандисти не бачать, як вони несамохіть створюють образ такого собі агресивного, закомплексованого імпотента, здатного на будь-яку підлість та жорстокість, аби помститися всьому світові за свою неспроможність.

І світ цю неспроможність вже побачив, тепер і самі пропагандисти її підтвердили. Без надії сподіваємось, що колись настане день, коли у них відкриються очі і вони побачать ось цю свою жалюгідність. Принаймні, як каже українська приказка, шила в мішку не втаїш.

А поки що - чекаємо. І читаємо свіжий моніторинг

🔇Київ залишається одним із лише трьох українських обласних центрів, де громадський транспорт зупиняється на час повітряних тривог. Окрім столиці, цим "грішать" Івано-Франківськ і Хмельницький, а навіть у прифронтових Харкові та Запоріжжі під час тривог усе працює.

Тож наразі в Києві зліт МіГа - і "всьо, приїхали!" Це руйнує плани. І дико дратує.

🚖Міська влада пояснює: так дбає про життя громадян. Але це порожні слова. Заборона лише ускладнює життя - і змушує виймати з кишені чималі суми на таксі! Це дискримінує бідніших пасажирів, адже не всі мають змогу їхати на таксі.

Ми проаналізували рух транспорту під час і після повітряної тривоги і наочно довели те, що відчувають усі кияни, але не хоче бачити мерія: ця заборона впливає на роботу транспорту ще дуже довго після відбою.

Дивіться інтерактивну графіку і читайте, що з цим усім можна вдіяти

"Головний мій висновок після БЗВП: війна – не просто небезпечна штука, в першу чергу це важка, дуже важка робота".

Так каже колишній спортивний журналіст Сергій Болотніков, який нещодавно мобілізувався, після проходження учбової підготовки.

"Це реально корисна штука: за місяць нас навчили майже всього", - провадить він. Розповідає, що освоювали стрільбу і тактику, медицину і саперну справу, зв'язок, аеророзвідку, виживання в природі, топографію і статут... Було й інше - щось, звісно, поверхнево, а щось - на достатньому рівні.

Він додає, що йому пощастило з учебкою - бувають і гірші. Розповідає, як зустрів нормальних колег по навчанню, інструктори теж були гідними. Було багато пригод. Але були й деякі розчарування.

Читайте розповідь Сергія Болотнікова

Росіяни люблять погрожувати: можемо повторити. Та чи можуть? Спостерігаємо, і поки що складається враження, що насправді ні.

А українці? Ми не погрожуємо. Ми повторюємо.

Звісно, це трохи жарт, але... Українські бійці зараз працюють на Курському напрямку. Колись це вже було: саме з цих земель гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний починав свій похід на Москву. І ми хочемо показати, як це було.

Для цього ми зібрали історію його походу, а також відтворили на картах шлях війська Сагайдачного до Москви. Окрема "родзинка" - карта, яка показує, якою була Москва на той час, і як там діяли козаки.

Дивіться і читайте за посиланням.

Бонусом - пояснюємо, чому Сагайдачний зі своїми козаками та союзниками-поляками так і не взяв Москву (хоча така можливість існувала)

Що Україні робити з росіянами, які опинилися під нашою окупацією в Курській області? Особливо враховуючи те, що частина з них говорить українською, але як українців себе не ідентифікує. А також враховуючи, що наш контроль над цими територіями може бути тривалим.

Про це говоримо Сергієм Даниловим, керівником проєктів Української миротворчої школи.

На його думку, існує три сценарії:

- Україна йде з цих територій
- Україна залишає ці території за собою
- Ці території входять до складу РФ, але отримують широку проукраїнську автономію

Виходячи з цих сценаріїв, і треба планувати майбутнє, певен Сергій Данилов. Яким воно може бути - читайте в нашій розмові.

P.S. Моніторингу російської пропаганди сьогодні не буде. Команда проєкту пару тижнів на канікулах. Очікуйте повернення моніторингу в жовтні

Хвилинка деанонімізації :)

Привіт, мене звуть Олександра. Я постійна авторка телеграм-каналу ТЕКСТІВ і працюю над цим каналом вже кілька років. Багатьох із вас я знаю з коментарів, а сьогодні пропоную вам ближче познайомитись зі мною.

Нижче до вашої уваги пропоную свою статтю - про досвід збірки першого FPV-дрона в моєму житті.

Відверто кажучи, цей досвід не був простим, адже я ніколи в житті не мала справи з чимось подібним. Паяти для мене було величезним викликом. Однак я відважилась спробувати, тому що в той час в моєму близькому колі та й в усьому суспільстві панували відчай і безнадія через події в Конгресі США, який все ніяк не міг вирішити щодо подальшої допомоги Україні.

Під час роботи над дроном я зрозуміла, що ключовими потребами для мене є час, гроші і мотивація. З мотивацією було все просто, з грошима теж не дуже важко, а от з часом - складно. Коли я одного разу паяла на світанку, бо інших годин просто не було, я думала про те, що час - безцінний.

У статті я намагалась розповісти про свій досвід максимально чесно. Також мої колеги підготували детальні слайди, на яких видно всі етапи виготовлення дрона, за що я їм дуже вдячна. Читайте і дивіться.

P.S. Внизу статті я прикріпила посилання на свій електронний конверт. Якщо ви хочете підтримати мене і допомогти зробити ще один FPV - буду вдячна за будь-який, навіть найменший донат

В останню декаду серпня з'явилися тривожні повідомлення про те, що росіяни отруїли річку Сейм. Перші свідчення були досить непевними: не було ясно, що це за отрута, люди з місць повідомляли лише про те, що вода стала чорною, а риба гине.

Також було неясно, звідки походить забруднення, бо джерело через війну встановити неможливо.

Згодом фахівці дійшли висновку, що ймовірніше за все, Сейм забруднений через скиди з цукрового заводу в прикордонному з Україною російському селищі Тьоткіно. Забруднення - органічне, а це означає, що в воді поменшає кисню. Що зрештою призводить до загибелі риби та іншої річкової фауни.

Пляма рухалася досить швидко, зростала загроза для інших водойм. Сейм - досить повноводна швидка річка, яка заходить в Україну з боку Курської області. Північніше Батурина Сейм впадає в Десну, яка, в свою чергу, незарегульованим руслом швидко несе свої води до Дніпра.

Як поширювалося це забруднення? Які виникли ризики для екосистеми та людей, які живуть на берегах цих річок? Щоб унаочнити це, ми зробили інфографіку - і написали пояснення. Читайте за посиланням

▶️ Яка в нас ситуація із авіапарком?
▶️ Чим можуть допомогти союзники та їхні літаки?
▶️ Як справи із літаками у ворога?

Та чому перевага в повітрі така важлива?

На ці запитання відповідає дружній канал ✙CONFLICT CAPITAL✙ у своєму новому відео. Поширюємо на прохання колег:

https://t.me/conflictcapital/845

Територіальні завоювання Путіна схожі на макові зернятка порівняно з втратами, які почалися в Росії після Першої світової війни. Це - одна з ключових тез довгочиту, який ми підготували, аби показати, як Росія втрачала свої території.

У цьому матеріалі є кілька карт. Деякі з них показують, якою велетенською територією заволоділа спочатку ординська й царська Московія, а після неї Російська імперія. Інші демонструють, як чимала частина з цих здобутків була втрачена.

Ми також розповідаємо, чому Кремль втрачав (і, віримо, буде втрачати) завойовані землі. Експансії дуже часто стає на перешкоді відсталість. Через усвідомлення власної відсталості та нездатності протистояти технологічно розвинутішим державам Москва щоразу змушена принишкнути, розпочати реформи, аби набратися сил, в надії напасти знову.

Цей цикл повторювався вже не раз. Зараз ми бачимо чергову його реалізацію. Але на кожному колі своєї історії агресивна імперія стикається з тим, що вона вже не може набувати - тож мусить добровільно відмовлятися від завойованого.

Хоч текст і довгий, але читається легко. Рекомендуємо, і радимо додивитись до кінця: там карти, які вам мають сподобатися

На тлі заяв польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського щодо "жорстких заходів" з боку Польщі, якщо Україна не "знайде рішення" для ексгумації жертв Волинської трагедії, знову і вкотре постають питання різного розуміння історії українцями і поляками.

Чому для поляків визначення "трагедія" є недостатнім і навіть образливим, і вони зациклюються на терміні "різанина"?

Чому покаяння українців для них важливіше, ніж примирення? Чому і далі переважає бажання підкреслювати польські жертви етнічних чисток - та ігнорувати українські? Чому роль УПА зводиться лише до одного - ролі ворогів поляків?

Де в усьому цьому вирі засліплення голос розуму?

В нашій статті, написаній понад 10 років тому, але актуальній дотепер. Роман Кабачій пояснює причини трагедії та позиції української та польської сторони щодо неї. Відтоді дотепер - не так багато змінилося. Читайте докладно

8 вересня журналіст британського видання The Telegraph та автор надзвичайно популярного подкасту «Ukraine: The Latest» Девід Ноулз помер за загадкових обставин на відпочинку в Гібралтарі. Є підозра, що до смерті журналіста причетні російські спецслужби.

Ноулз був великим другом України. Він підтримував українців у боротьбі з окупантами, кілька разів відвідував Україну: висвітлював злочини росіян у Бучі, їздив допомагати мешканцям Краматорська. І планував приїздити ще.

Його подкасти слухали мільйони людей. Завдяки голосу Девіда Ноулза люди з усього світу більше дізнавалися про Україну, про злочини РФ. Слухачі подкасту активно допомагали нашій країні. Ось що каже один із них:

"З лютого 2022 року Ukraine: The Latest стала невідʼємною частиною мого щоденного розкладу, з великою пристрастю і чесністю висвітлюючи абсолютно несправедливі страждання українського народу. Така раптова втрата здається дуже несправедливою, і немає більшої данини Девіду Ноулзу, ніж глибина моїх щоденних почуттів до України та її долі як охоронця демократичного світу".

Девід Ноулз був ще зовсім молодим, йому було 32, але він помер від зупинки серця. Зараз розслідуванням обставин займаються британські офіцери з контртерористичної служби. І це не дивно: в його смерті є щось не те.

Що саме? Намагаємось розібратися у нашій статті

Якщо вам показати діпфейкове відео, чи впевнені ви, що розпізнаєте підробку?

Думаємо, більшість дасть відповідь так, але на практиці це не завжди працює.

Дано: є канал у тікток, у якого 150 тисяч підписників і 4,2 мільйона вподобань. Він створює діпфейкові відео з українськими політиками "доковідної" епохи, які буцімто воюють "на передку". Специфіка алгоритмів тіктоку така, що ці відео показує не тільки підписникам каналу, а й значно ширшій аудиторії, яка не знає, що канал робить діпфейки.

Запитання: скільки людей зможуть визначити, що перед ними фейк - а скільки приймуть ці відео за чисту монету?

Відповідь - у нашій статті (спойлер: пропорція навіть не 50х50). Читайте

🚫Закон про заборону РПЦ набрав чинності, і відтепер російська церква в нашій країні поза законом. Але що це означає на практиці?

В зв'язку з цією забороною є низка поширених запитань. Наприклад:

🔸 Чи може держава регулювати віру? Чи не є це порушенням Конституції?
🔸 В законі йдеться про афілійованість українських релігійних організацій з РПЦ. Що таке ця афілійованість? Як вона працює?
🔸 Чи й справді відбиратимуть церковне майно? І куди його діватимуть?
🔸 А що тепер робити вірянам, які є прихожанами УПЦ МП?

Є й інші дражливі - і не менш важливі - запитання. Texty.org.ua відповідають на найпоширеніші запитання про цей закон і докладно пояснюють, як він працюватиме

Застосування зброї, обладнання та укріплень за час повномасштабної російсько-української війни досить помітно змінилося. Взяти хоча б FPV-дрони, які стали українським ноу-хау. То це вже війна майбутнього - чи все ще традиційна?

Якщо коротко, то війни, як у фантастичних фільмах, поки що немає. І навряд чи буде в близькому майбутньому. Але є деякі зміни, які вже "не відмотаєш".

Про це в нашому сьогоднішньому матеріалі. Розглядаємо 10 військово-технічних рішень, які властиві цій війні на даному етапі. Йдеться про артилерію та укріплення, протиповітряну оборону, безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби, мінування і, звісно, стару добру броню. Наші висновки - читайте за посиланням

"Фейкові історії будуть доповнені масовим поширенням коментарів і мемів, а також їх обговоренням у дискусіях на Facebook та X (Twitter). Ця кампанія просуватиме наші наративи впереміш із з фактами. Ми використаємо соціальну інженерію для впливу на людей" - цитата з російської інструкції.

Так описується контент, яким "годували" американців в межах масштабної російської кампанії Doppelganger. Контент, про який ідеться у цитаті, проходив в межах проєкту "Стара добра Америка", але були й інші проєкти - спрямовані на Європу, Мексику, Ізраїль та Україну. Саме про це мова в нашій сьогоднішній статті.

Для підготовки цього матеріалу ми прочитали десятки сторінок свідчень агента ФБР у суді Східного округу штату Пенсильванія. Агент, ім’я якого не розголошується, надав свідчення після того, як викрив цю кампанію.

Упродовж свого розслідування неназваний агент виявляє організовані групи російських кіберзлочинців, аналізує електронні докази, вистежує підозрюваних і допитує людей, які реалізують масштабну схему поширення брехні, маніпуляцій та вигідних російському уряду наративів.

Не можна сказати, що характер брехні, яку використовували росіяни, такий уже хитромудрий. Ви точно бачили частину наративів, які згадуються в цій статті, і розраховані вони на людей з не надто високим рівнем освіти та інтелекту. Однак спосіб, у який ця брехня поширювалась і оплачувалась усім задіяним в кампанії учасникам, вартий уваги.

Доппельгангер - термін у мистецтві на позначення злого двійника, поява якого передвіщає смерть чи інші зловісні події. Як цей доппельгангер прийшов в низку демократичних країн нашої планети, і зрештою був викритий у США - читайте в нашому матеріалі