"Що це взагалі було?" Така реакція була у багатьох після того, як минулого тижня президент звільнив уряд, безуспішно спробував відправити його очільницю до США, безуспішно спробував закрити посаду в міністерстві оборони Ігорем Клименком, спровокував політичну кризу, зливу виправдально-звинувачувальних публікацій в медіа та протести в середмісті столиці.

Це було схоже на божевільний політичний ураган, який змітає все на своєму шляху без якоїсь очевидної мети.

Насправді це не ураган. Це - управлінські помилки, які ми бачимо вже не вперше. Коли призначення базуються не на інституційній пам'яті, політичній культурі, реальних заслугах виконавців, а на інтуїції та емоціях людини, яка швидко захоплюється - і так само швидко розчаровується.

Чому той спосіб, у який діє президент, нікуди не годиться? Чому в українських політичних реаліях кожен на його місці діяв би приблизно так само? Як змінити ці реалії, щоб було нормально - або, принаймні, не з такими кричущими помилками, за які, в кінцевому підсумку, платить весь народ?

Ось що ми думаємо з цього приводу: https://texty.org.ua/articles/117914/

В українському парламенті є троє депутатів, які з помітною частотою вживають слово "бусифікація". Серед цих трьох є один, який вживає це слово у кожному шостому своєму виступі (ні, не Олексій Гончаренко, інший депутат).

Час від часу народні обранці зненацька активізуються і починають вживати це слово частіше. Загалом вперше у стінах парламенту воно вперше прозвучало у жовтні 2024 року, відтоді бачимо "хвилі" - і один із піків припадає на липень цього року.

Вікіпедія пояснює термін "бусифікація" як іронічний неологізм, пов'язаний з примусовою вуличною мобілізацією. Однак є дещо окрім іронії: російська пропаганда будує один зі своїх головних наративів про Україну саме довкола цього терміну. У цьому наративі Україна - заражена нацизмом країна-нездара, яка ні на що не здатна, окрім як полювати на людей.

Згадані українські депутати свідомо чи несвідомо допомагають підсилити ці наративи. Хто, скільки, і коли активніше - дивіться на інфографіці: https://texty.org.ua/fragments/117859/busyfikaciya-u-verhovniy-radi/

Звісно, проблеми з мобілізацією реальні. Але одна справа пропонувати їх вирішити, інша - на максимальному рівні емоцій кричати про "відлов людей". І навіть якщо говорити про "бусифікацію" спокійним голосом, без крику, але активно і часто - це означає нормалізувати наратив, який просувають росіяни, в українському інформаційному полі

У суспільства високі, навіть завищені очікування від призначення Михайла Драпатого на посаду Головнокомандувача ЗСУ. Люди хочуть швидких, радикальних змін і покладаються на бездоганну репутацію генерала.

Проте воєнна реальність завжди виявляється набагато складнішою, суворішою та багатовимірнішою за будь-які емоційні очікування.

"Багато хто не усвідомлює масштабу завдань і не розуміє, що зараз бути головнокомандувачем Збройних сил України - це одна з найтяжчих місій. Перехід від медійних очікувань до холодного управління воєнною машиною буде надзвичайно жорстким".

Так каже Микола Бєлєсков, старший аналітик фонду "Повернись живим". Це його приватна думка як експерта. Він окреслює кілька головних сфер, у яких на Драпатого очікують великі труднощі:

- бюрократичний саботаж та криза управління

- брак особового складу на всіх рівнях

- брак матеріальних ресурсів для ведення війни.

І це ще не все.

"Це шлях величезного напруження сил, де права на помилку вже давно не залишилося", - йдеться у нашому матеріалі. Докладно про те, що чекає Михайла Драпатого на цьому шляху - читайте: https://texty.org.ua/articles/117934/velyki-ochikuvannja-i-systemni-obmezhennja-z-jakymy-vyklykamy-zitknetsja-drapatyj/

Український інтернет завалений оголошеннями про роботу в оборонній галузі - їх тисячі. Обіцяють бронювання від мобілізації, зарплати від 50 тис. грн, соцпакети й навчання "на місці". А як насправді?

Ми поговорили з кількома людьми, які вже працюють в галузі, працювали, але звільнились, і розглядали для себе таку можливість, добре все дослідили і відмовились.

Кілька цитат:

"Насправді це значно легше, ніж може здаватися".

"Не потрібна спеціальна технічна освіта або багато досвіду".

"Є суворий контроль за дотриманням робочого графіка".

"У приватних розмовах із колегами я чула про зовсім невеликі зарплати, хоча це були інженери дуже високого рівня".

"Ця робота вимагає майже військової дисципліни та готовності цілковито підлаштувати своє життя під виробництво".

"Щодо навчання і зарплати, то я не побачив якихось вау-пропозицій".

"Більшість вакансій пропонували бронювання. Але під час спілкування з роботодавцями з’ясовувалося, що є особливості".

Що відбувається за дверима прохідної, чого варто і не варто очікувати людям, які хочуть працювати в "оборонці", і чому одні працюють роками, а інші звільняються? Розповідаємо: https://texty.org.ua/articles/117856/zhyty-z-payalnykom-u-rukax-yak-pracyuye-ukrayinskyj-miltex-zarplaty-vymohy-ta-realnyj-dosvid/

Чому Росія саме зараз взялася бити по українських портах Північного Причорномор’я та суднах, які в них заходять?

Версію про "помсту за молочку" залишимо зет-паблікам та всіляким конспірологам. Натомість запитуємо у фахівця, чим насправді обумовлені дії РФ.

Економіко-географ Іван Савчук каже: Україна є прямим конкурентом РФ на ринку зерна. Ми торгуємо з тими самими клієнтами: арабські країни, мусульманський Близький Схід. Це фуражне зерно: кукурудза й пшениця, які йдуть на відгодівлю худоби й птиці. Цей ринок для обох сторін ключовий.

Логіка ударів Росії проста: вона може забрати собі контракти, які не виконає Україна. Це не означає "назавжди": такі контракти поновлюються щороку. Однак зайвих грошей у Росії зараз нема.

Питання не тільки в зернових: 80% товарного експорту Україна здійснює морем. Коли після російських ударів судновласники відмовляються заходити в українські порти - це болючий удар по економіці та державному бюджету. Тим більше, власного флоту, за допомогою якого можна було б частково вирішити проблему, в України немає.

Що з цим можна вдіяти? Чи допоможе нам порт румунської Констанци, і чи є він достатньою альтернативою? Чи можуть стати такою альтернативою залізничні перевезення?

Також у цьому матеріалі - які стратегії використання своїх портів Україна може обрати в майбутньому, після війни. І як на цей вибір може вплинути потенційний вступ України до Євросоюзу. Читайте докладно, або слухайте аудіоверсію: https://texty.org.ua/articles/117959/persha-zernova-vijna-ekonomiko-heohraf-rozpoviv-shcho-vidbuvayetsya-na-chornomu-mori/

​"Та там же прямо на сходах чатує ТЦК!" Це одна з поширених лякалок про Центри рекрутингу української армії. Звучить як нісенітниця, але ми вирішили перевірити.

Вдаючи дружину військовозобов'язаного, який не може прийти сам, наша кореспондентка подалася до Центру рекрутингу в столиці, аби дізнатися, як там усе влаштовано.

Авторка матеріалу думала, її спитають: "А чого ж ваш чоловік не прийшов сам?" - але цього не сталося. Ніяких натяків, ніякого тиску або шеймінгу. В цілому це було схоже на державний сервіс, який нормально працює для громадян.

Представників ТЦК ніде поблизу не було - і співробітники центру пояснили, чому їх там і не могло бути. Натомість були військові-рекрутери, які приходять, аби запросити військовозобов'язаних напряму до своїх підрозділів.

У центрах рекрутингу зберігають анонімність людей, які до них звертаються. Туди навіть іти не обов'язково - можна дістати максимально повну інформацію по телефону.

Почувши усе це, наша кореспондентка ще й розпитала про особистий досвід - у журналіста, який в 2025-му приєднався до ЗСУ саме через центр рекрутингу. Що дізналась - розповідаємо: https://texty.org.ua/articles/117893/nazyvajsya-xoch-hryhoriyem-yak-kulturno-pity-do-vijska-cherez-centr-rekrutynhu-ukrayinskoyi-armiyi/

Чому реактивні шахеди такі небезпечні?

Насамперед тому, що турбореактивний двигун забезпечує дрону радикальний приріст у швидкості й висоті польоту. А це означає, що збити такий дрон здатні не всі наявні у нас засоби.

Якщо звичайний шахед може збити навіть мобільна вогнева група, то для перехоплень реактивних частіше потрібно задіювати авіацію - гелікоптери та літаки.

Ще один важливий нюанс: збиття звичайного шахеда обходиться значно дешевше. Щоб збити реактивний шахед, потрібно "заплатити" вдвічі, утричі і навіть більше порівняно з вартістю самого БПЛА. Отже, використання Росією реактивних шахедів збільшує ціну війни для України.

Крім того, оскільки реактивні шахеди можуть нести відносно невелике корисне навантаження, їх оснащують зарядами, які мають більшу руйнівну силу.

У цій статті ми детально розбираємо технічні характеристики реактивних шахедів, розповідаємо, які три види цілей вони можуть уражати, і показуємо на інфографіці, чим збивають реактивні та звичайні шахеди залежно від траєкторії, висоти і дальності польоту.

Також розповідаємо, як їм можна протидіяти. Читайте і дивіться: https://texty.org.ua/articles/117929/

У наступні десятиліття прісна вода стане критично важливим ресурсом, запаси якого на планеті будуть дедалі більше вичерпуватися. Навіть у розвинених країнах влада не завжди буде здатна впоратися з цією проблемою. Це починає відбуватися вже зараз - ось один із прикладів.

Американське місто Корпус-Крісті в штаті Техас впритул наблизилося до повного вичерпання запасів питної води. Причому це відбувається не тільки через зміни клімату, а й через масштабну розбудову промислових об'єктів.

Тривалі посухи в останні роки регулярно охоплюють Техас. Водночас регіон має багатющі родовища нафти й газу, а промислові гіганти з видобутку й переробки цих ресурсів вимагають велетенських обсягів води.

Наприклад, лише один хімічний комплекс із виробництва пластику, введений в експлуатацію у 2022 році, щодня споживає для охолодження потужностей стільки ж води, скільки використовують усі жителі міста.

В результаті резервуари, які постачають воду до міста, вже на критично низькому рівні. До аварійного сценарію, який означає перебої з водопостачанням, лишається трохи більше року. Існує проєкт, який може збільшити запаси прісної води для міста - однак його втілення загрузло у бюрократичних процедурах. Читайте докладно: https://texty.org.ua/fragments/117954/

Герої цієї статті - сумнівні, скандальні, одіозні постаті. Поки притомні політичні діячі намагалися примирити польський та український народи, вони, навпаки, завзято руйнували довіру. Завзято сіяли ту агресію, ненависть до українців, що зараз вихлюпується на польських вулицях.

Хто вони і що зробили?

Вбогий український емігрант у Канаді. Зненацька перестає бідувати, і на кошти невідомого походження видає книгу про "злочини ОУН-УПА". Так наратив вперше легітимізується через українця.

Російський псевдо-історик, пропагандист з ексклюзивним доступом до архівів КГБ. Укладає збірник “документів” з гучною назвою "Геноцид. Волынская резня”, розтиражований РФ через структури “м’якого впливу” по всій Європі.

Поляки:

Бійці, які воювали проти УПА в лавах НКВС. Потім, перетворившись на громадських діячів, докладають усіх зусиль, щоб виставити українських повстанців злочинцями.

Шанований в усій Польщі ксьондз. Експлуатуючи свою репутацію, "гастролює" по країні і транслює посполитим тезу про "геноцид".

Також: політики, медійники, дослідники, колишні військові та інші персонажі, за якими чітко простежується російський вплив.

Вишенька на торті: український нардеп Вадим Колесніченко. У своєму офіційному статусі він прислужується і росіянам, і полякам, щоб розпалити конфлікт. Їздить на події, вимахує книжкою про “злочини ОУН-УПА”, пропонує Сейму визнати “Волинську різню” геноцидом польського народу. Зробивши свою справу, зрадник тікає до окупованого Криму, де російські куратори поступово скидають його з рахунків.

Усі вони та багато інших - частина скоординованої багаторічної кампанії, спрямованої на те, щоб посварити поляків та українців шляхом політизації Волинської трагедії.

У цьому розслідуванні ми розповідаємо і показуємо на інфографіці, як була побудована ця кампанія, хто до неї долучився, хто стояв за лаштунками, і як її учасники пов'язані між собою. Читайте і дивіться: https://texty.org.ua/articles/117968/volynska-riznya-xto-konstruyuvav-polsko-ukrayinskyj-konflikt/

Узагальнення - один із давніх, добре відточених інструментів російської пропаганди. Слова-маркери, за якими узагальнення можна розпізнати: "все/всі", "завжди/ніколи", "всюди", "кожен", "будь-хто" та інші.

Для чого використовується цей інструмент? Давайте подивимось на прикладі.

1. Ви дізнаєтеся з медіа, що в Україні за певний період відбулася конкретна кількість випадків мобілізації, коли працівники ТЦК/поліції перевищують повноваження. Це стільки-то відсотків від загальної кількості мобілізованих в цьому періоді. Випадки порушень розслідуються, є стільки-то проваджень та рішень.

2. Ви дізнаєтеся з медіа про жахливу "бусифікацію" з побиттями, приниженнями та тортурами, яка відбувається завжди, всюди, з усіма, по всій Україні. Ніхто і ніколи не покараний.

В якій із цих ситуацій ви відчуєте більше люті, відчаю, зневіри? Гадаємо, відповідь очевидна.

Саме так і працює узагальнення, і російська пропаганда не була б сама собою, якби цим не користувалася. Посіяти зневіру, лють і відчай в стані ворога, зламати волю до боротьби - одне з першочергових завдань війни.

У червні-липні в Україні відбулося чимало резонансних подій: відставка Федорова, протести, розслідування небойових смертей у полку "Скеля", підозра колишньому комбригу у вбивстві двох цивільних, нові правила тимчасового захисту в ЄС, резолюція Європарламенту щодо УПА.

У нашому свіжому моніторингу пропаганди ми розглядаємо, як пропагандисти "обробляють" справжні події і в якій інформаційній обгортці намагаються згодувати їх аудиторії. Узагальнень там багато.

Спробуйте їх розпізнати. І до речі, оскільки роспропагандисти упродовж усієї війни, а може й опісля, спрямовуватимуть свої зусилля проти українців, класно собі розвинути такий "мультитул" проти пропаганди. Вам кажуть, що щось відбувається "завжди, з усіма, всюди"? Це маркер.

Читайте і дивіться інфографіку, а також слухайте аудіоверсію за посиланням: https://texty.org.ua/articles/117997/proplacheni-kartonshchyky-shokoladnaya-vata-j-myasni-polky-monitorynh-rosijskoyi-dezinformaciyi-v-ukrayini-cherven-lypen-2026-roku/

FPV-дрони з’являються несподівано: коли йдеш у магазин, їдеш у маршрутці чи просто вирішив прогулятися. Коли до тебе приїхала швидка. Коли поїхав на АЗС залити пального. Кожен з таких дронів може означати пожежу, руйнування, каліцтво або смерть.

Такою стає реальність міста Запоріжжя.

На відміну від Херсона, який перебуває практично в кілзоні - за 4-5 км від позицій російських дронарів, - Запоріжжя від лінії досить далеко: приблизно 25 км. Однак з 2026 року атак російських FPV по місту стало значно більше.

Усе тому, що росіяни збільшили радіус досяжності для FPV до 25 - 30 км. Для цього використовують низку методів.

У багатьох випадках це "сафарі на людей". Російські дронарі вчаться, атакуючи цивільних, а після влучання хизуються відео у своїх телеграм-каналах. Також вони атакують автозаправки, медичні служби, громадський транспорт, рятувальників. Просто оголосивши весь трафік або "військовим", або "подвійного призначення".

Разом із аналітиками Center for Information Resilience ми проаналізували географію атак FPV-дронів по Запоріжжю і розібрались, чого очікувати містам в зоні досяжності FPV. Показуємо на ітрерактивній графіці, також наводимо інфографіку про те, як змінюється кількість ударів в інших прифронтових містах упродовж трьох років.

Читайте і дивіться: https://texty.org.ua/projects/117916/

Влітку щільно забудовані спальні райони українських міст перетворюються на острови спеки. З яких не всім вдається утекти.

Кілька років тому ми створили матеріал з журналістики даних, який залишається актуальним дотепер. У ньому йдеться про так звані теплові острови в містах. Вони виникають через низку умов: щільна забудова, багато бетону та цементу, мало дерев, кущів та трави - і навіть колір забудови.

В щільно забудованих районах багато поверхонь, які під час хвиль спеки розжарюються і гріють повітря навколо. Як свідчать зібрані нами дані, температура поверхні в різних районах міста може відрізнятися на 10-15 градусів.

Де утворюються теплові острови та епіцентри спеки в Києві, Дніпрі, Одесі, Львові, Харкові? Що слід враховувати при забудові, аби уникнути їх утворення, і як зробити життя людей посеред теплового острова більш комфортним? Читайте в нашому матеріалі, і дивіться на інфографіці: https://texty.org.ua/d/urban-heat-web/

А як там в Одесі?

"Бурі, шторми, холера, війна - все може бути, але в Одесі курортний сезон", - пише авторка цього матеріалу.

Щоправда, якщо до великої війни більше обговорювали кілометрові затори з боку Києва - то тепер говорять про мінну небезпеку, загрозу з повітря та укриття на пляжах.

Зараз в Одесі є відкриті й закриті пляжі, загалом офіційно працює 35 пляжних зон із 48. Укриття теж є, але подобаються вони далеко не всім, а дехто навіть називає їх "духовками на пляжах".

Місцеві ходять на пляжі не часто, а свою білосніжну засмагу називають "бринзовою" на противагу бронзовій. А от приїжджі з моря не вилазять, на деяких пляжах буквально яблуку ніде впасти.

Чому людям не страшно їхати до моря навіть попри постійні атаки росіян на Одесу та область? Як змінилися ціни порівняно з попередніми роками? Що робиться в Грибівці, Санжійці та Затоці? Розповідаємо в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/118008/sho-v-odesi-ciny-more-ta-shaxednyj-vajb/

Це дуже живописний матеріал. З ілюстрацій, які його оздоблюють, своїми ніжними очима на вас погляне степовий кулан. Ви побачите, як водяні буйволи занурюються в глибінь. Як йде хвилями під вітром українська ковила. Як симпатичний, ніби плюшевий бабак притиснувся носом до свого дитинчати, яке вилазить із нори.

Водночас це матеріал ще й дуже поетичний. В ньому назви, які ви чули, резонуватимуть із тими, яких не знаєте. Дунай, у звучанні якого є щось кельтське - це ріка. Лузарса, яка звучить по-ногайськи - протока. Тюрксько-гагаузький Буджак - степ. Озера Кагул, Кугурлуй, Ялпуг - коли це чуєш, в уяві постають легенди про давніх кочівників.

У цьому матеріалі йдеться про те, як упродовж останніх років команда Rewilding Ukraine працює над відновленням природних процесів в українському Придунав’ї.

Ця команда, на відміну від традиційних природоохоронців, не зосереджується лише на рідкісних або зникаючих видах. Ревайлдинг - це для того, щоб відновити природні процеси, які формують екосистему.

Відтворити те різноманіття, яке здатне породити щось нове там, де міг би бути лише занепад.

Чому це важливо, чому це красиво, чому це добре для людей і для нашої країни - розповідаємо і показуємо: https://texty.org.ua/projects/117808/yak-ukrayinskij-delti-dunayu-povertayut-dyku-pryrodu/

Не змарнувати бойові виплати, відкрити власний бізнес і зробити його успішним. Таким шляхом пішов бойовий медик Ігор Мамчик.

Він з перших днів повномасштабки пішов служити до Сил спеціальних операцій, працював у зоні бойових дій. Виплати за бойові були пристойні. Дехто з бійців квапиться купити найдорожчий айфон або викидає гроші на онлайн-казино - Ігор натомість купив інкубатор для перепілок.

Чоловік розповідає, що його предків розкуркулила радянська влада. Одних відправили в Сибір, інших - на шахти Донбасу. Ігор у юності стажувався у Німеччині та Франції, жив у тамтешніх фермерів і дивувався, що сімейна справа там тягнеться мінімум з ХІХ століття. Відродити власну сімейну справу стало для нього питанням принципу.

Знайшов однодумців, помічників, гранти. Дуже допомогла родина.

У цьому матеріалі - про те, як чоловік розвивав свій бізнес і чи може його модель спрацювати для інших: https://texty.org.ua/articles/117977/iz-frontu-zamovlyav-inkubatory-dlya-perepilok-yak-hramotno-rozporyadytysya-bojovymy-vyplatamy/

Якою буде зима в Києві?

Майже напевно важкою. Захистити місто від балістики повністю - неможливо. Ні інженерний захист, ні котельні, ні резервні схеми не рятують від масованих ударів по вузлових об’єктах - вони лише зменшують наслідки і час відновлення.

А отже, майже напевно комусь доведеться вийти до камер і пояснити сотням тисяч розлючених людей, чому знову немає світла й тепла.

Чому ми вважаємо, що такий момент настане? Тому що весь нинішній стан підготовки до зими на це вказує. А ще тому, що наради українського уряду дедалі більше нагадують радянські засідання 1980-х, де всі доповідають про досягнення, поки країна летить у прірву. А ще тому, що українським містам доручили виробити "стійкість" на тлі наближення чергової важкої зими - але не пояснили, що це означає, і коли можна вважати, що стійкості вже досягли.

У цьому матеріалі є простий рецепт для багатоповерхівок: що робити, щоб вода не замерзала в батареях, і щоб потім важкою працею не доводилося перезапускати опалення та боротися з наслідками. Це три кроки, які точно допоможуть досягти "золотого стандарту стійкості". В чому вони полягають, і чому в Києві їх не роблять - розповідаємо: https://texty.org.ua/articles/118028/

Коли Росія своїми ракетами і дронами розносить великі склади, розподільчі центри і сортувальні термінали поштових компаній, виникає кілька запитань.

Логічна відповідь на "що робити?" - розосередитись. Друге питання: як?

Запитали про те, що буде у цій галузі та у постачанні у Віктора Барановського, директора "Логістичної майстерні", компанії з проєктування складських систем та оптимізації ланцюгів постачання.

Барановський досить скептичний щодо "всепропальства": каже, це міф. Від великих складів залежать двадцять великих обласних центрів в Україні. Менші міста дуже мало постраждають, якщо спорожніють полиці якогось супермаркету. Бо супермаркетів у містечку всього два - а більшість торгівлі припадає на маленькі магазини і маркети, ринки, стихійну торгівлю.

А от щодо рівня підготовки до російських атак наш співрозмовник дуже категоричний. Каже, було море часу з 2022 року, щоб подумати наперед, але мало хто подумав.

Як убезпечити персонал? Як розосередити склади, і якими вони мають бути за масштабами? Як налагодити нові логістичні ланцюги? Читайте в інтерв'ю

Хто контролює державні мільярди після звільнення Єрмака?

Після відставки Андрія Єрмака та справи «Мідас» почалося переформатування наглядових рад держкомпаній — органів, які контролюють фінанси, призначають керівників і ухвалюють рішення щодо багатомільярдних активів.

Аналіз Руху ЧЕСНО показав: у різних держкомпаніях знову з’являються одні й ті самі люди та представники пов’язаних владних кіл.

Хто сьогодні контролює державні активи на сотні мільярдів гривень і наскільки незалежними є наглядові ради — у цьому матеріалі.

"Україну давно продали, то за що там тепер українцям боротись?"; "Трамп прихильний до Путіна, за лаштунками вони вже домовились щодо України"; та й взагалі: "Ні Путін, ні Зеленський, ні Трамп нічого не вирішують - є люди вище за них, які управляють усім світом".

Увесь цей потік конспірології виріс на тлі розмов про те, чи надійдуть в Україну ракети до Patriot, і чи отримає Україна від США ліцензію на їх виробництво.

Звісно ж, дебілізації дискусії посприяли російські боти в соцмережах. Втім, це не тільки дебілізація, а й зміщення фокусу: боротись немає сенсу. І це не Росія винна в обстрілах України, це Зеленський винен, бо не виконує обіцянок про Patriot, не може домовитися з Трампом, продає країну і нічого не дістає натомість.

Цікаво, що наратив про Трампа, який "кидає Україну", а разом з Маском ще й думає про те, як змусити нас капітулювати, зафіксували не лише на українських майданчиках. На початку серпня російська інформаційна мережа просувала його в 932 матеріалах на міжнародну аудиторію: англійською, французькою, німецькою та іспанською мовами. Отже, розкол між США та Європою - ще одне завдання російських пропагандистів.

А що говорять на тему ракет до Patriot балакучі голови в українському ТікТоці, які поширюють співзвучний російській пропаганді деструктив? Там цікавляться, в яких трусах українці лягають спати, закликають припинити обстрілювати Росію і впадають в істерики щодо секретності.

Читайте і дивіться в свіжому моніторингу пропаганди

Якщо ви живете в Україні, то точно таке бачили: якийсь буцімто відомий лікар розповідає "всю правду" про аптечну мафію і радить ліки, які "дійсно працюють".

Раніше, в добу друкованої преси, було багато таких оголошень в усіляких провінційних газетах. Тепер вони перемістилися в мережу - і бізнес набув неабиякого розмаху.

Бізнес - тому що про жодні чудодійні ліки, звісно, не йдеться. Це просто шахрайська схема, розрахована на старших та/або не дуже освічених людей.

"Пока есть тупые люди, умные будут зарабатывать на нутре", - так написав на одному російському форумі один із продавців цієї самої "нутри", тобто, нутрицевтиків, замаскованих під ліки.

Як працює схема? Тут задіяний і клікбейт з фейсбуку, і мережа дезінформаційних сайтів, і кол-центри, і вигадані інтерв'ю, які буцімто роблять відомі українські журналісти. І, звісно, за цією схемою таки стирчать російські вуха - крім того, Росія може отримувати вигоду, збираючи дані ошуканих українців.

Це важливо, адже на пропозиції купити "панацею" ведеться чимало старших людей. Серед них можуть бути ваші рідні і близькі, тож розповідаємо, як їх убезпечити. В процесі підготовки цього матеріалу ми поговорили з кількома людьми, які купили псевдопрепарати - і після застосування їхній стан погіршився.

Читайте докладно: https://texty.org.ua/articles/117993/