Вітання! Сьогодні у нас новий проект із візуалізацією даних.

Цей проект стосується медичної реформи. Він дозволяє побачити, скільки декларацій із сімейними лікарями підписано по всій Україні. Найбільш охоче їх підписують пацієнти на Вінничині, найменше - на Луганщині.

Також ви можете шукати за ПІБ конкретного лікаря - інструмент покаже, скільки декларацій підписав цей лікар. Наприклад, якщо ви вагаєтеся між кількома лікарями зі своєї поліклініки - то можете подивитися онлайн, хто з них уже вичерпав ліміт декларацій із пацієнтами, а хто - ще ні.

Наша візуалізація показує й те, на що лікарні спрямовують гроші після того, як почалася медреформа. Уже помітно, що почався розвиток медзакладів: купують будматеріали, проводять ремонти, забезпечують персонал комп'ютерною технікою. Можна шукати за конкретними товарами та за конкретними лікарнями.

Для коректної роботи інтерактиву даємо прямий лінк:

http://texty.org.ua/d/2019/medical_reform/#/

Привіт! Не помічали у себе думок про те, що Зеленський стає авторитарним? І при цьому - що Порошенко досі винен, коли в Україні відбувається щось негативне? Не спадало на думку, що в нещодавньому звільненні заручників є заслуга Медведчука? Не виникало обурення через те, що в українському уряді засіли молоді й ні на що не здатні мажори?

Такі думки намагається нав'язати українцям російська і проросійська пропаганда, яка невтомно працює в нашому інформаційному полі. А ми - невтомно її відстежуємо.

Чому важливо знати, які теми розкручує пропаганда? Тому що через ці теми дезінформатори нав'язують певний спосіб мислення, а далі - певну поведінку. Наприклад, нав'язують тезу про Медведчука, який за мир і визволення полонених - і при цьому говорять, що Зеленський, як і раніше Порошенко, миру не хоче. Таким чином, намагаються наростити зневіру щодо чинної влади, і водночас збільшити вагу політичної сили зручного для РФ Медведчука, щоб наростити його підтримку на наступних виборах.

Що б не писали проросійські пропагандисти - навряд чи це піде на користь українцям. Тож будьте пильними, і дбайте про свою інформаційну гігієну!

Які тези розкручували пропагандисти на початку вересня

Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, українські моряки - це люди, про яких медіа поширювали чимало інформації. Певною мірою це може пояснити, чому саме їх віддали Україні під час останнього обміну. Але скільки людей, які не мали такої медійності, все ще утримує Кремль?

Цифри, які називають українські офіційні органи, різняться. Щоб дістати більше інформації, ми звернулися до правозахисників. Серед в'язнів Кремля - кримські татари, майданівці, учасники АТО, медики та звичайні люди, які просто дотримувалися патріотичних поглядів.

Чим більше ми будемо поширювати інформацію про них - тим більше шансів вони матимуть на повернення додому

Скількох українських в'язнів досі утримує Кремль?

Привіт! А ви встигли цього року на Книжковий форум? Частина нашої редакції туди навідалася і повернулася зі скарбами) Інша частина мріяла про це, гортаючи сторінки українських книжок у своїх столичних помешканнях - а дехто, як наш автор Євген Лакінський - у Канаді.

Євген розповідає про книгу Марини Гримич "Клавка". "Історичний роман, яких мало", - відгукується він про неї. І справді, письменники, яких у школі ми сприймали як картонних, пафосних персонажів - у "Клавці" показані як живі люди, яких поважали і якими захоплювались.

В цьому романі ви ніби на власні очі побачите повоєнний Київ 1947 року. Вам захочеться пройтися місцями, про які йде мова, і навіть скуштувати тогочасних страв - настільки апетитно вони описані. І так, фінал роману жахливий, а найжахливіше те, що так, мабуть, було й насправді... Але за це ми й любимо літературу - адже, показуючи правду без прикрас, вона змушує нас мислити, рефлексувати і, зрештою, розвиватися

"Клавка" - історичний роман про повоєнну літературну спільноту, який варто прочитати

В Україні очікується коронація Зеленського. Як, ви не чули? Ну, воно й не дивно. Ця теза - всього лише один із побічних продуктів діяльності пропагандистської машини, яка поширює дезінформацію в українському інформаційному полі.

Окрім звичних уже камлань про зовнішнє управління Україною, про країну, що не вдалася, та про героя-Медведчука, в дезінформаційних новинах першої половини вересня ми побачили й дещо новеньке. А саме - на пропагандистських сайтах розпочали кампанію проти створення ринку сільськогосподарської землі в Україні. До речі, ми зазирнули в фб-групи, створені під час президентських виборів на підтримку Зеленського - там традиційно пасеться чимало ботів. І побачили там те саме: земельна реформа - зло.

Тож, напевне, в наступні тижні ми побачимо ще чимало танців з бубнами і завиваннями про "загибель українських сіл". А поки що - читайте наш свіжий #дезінфомоніторинг

Свіжий дезінфомоніторинг: Зеленського на царство, а земельна реформа - зло

Привіт! В останні дні чимало обговорюють перемовини Трампа та Зеленського - зокрема, те, про що вони говорили по телефону. Не будемо торкатися теми тиску - про це вже й так чимало сказано. Але була в їхній розмові ще одна деталь, на яку мало хто звернув увагу.

Йдеться про згаданий Трампом сервер, який буцім-то фізично перебуває в Україні. Що ж це за сервер і чому американський президент вважає його таким важливим?

Історія з цим сервером показує карколомну кар'єру однієї теорії змови. Йдеться про повністю вигадану історію, опубліковану і поширену анонімами, яка потім обросла купою деталей та конспірології - і яку тепер на повному серйозі розповідає американський президент своєму українському колезі. Читайте докладно

Як Трамп "повівся" на конспірологію - і нав'язав її Зеленському

Вітання! Сьогодні у нас замальовка про український аграрний південь, а саме - Миколаївщину.

Хибно думати, що в цій області проживає здебільшого проросійське населення. Росіян - від робітників до спецслужбістів - колись завозили в місто корабелів. А от у глибинці все по-іншому.

Люди тут не надто проросійські - хоча, якщо й робитимуть вибір між російською розважальною передачею та українським політичним ток-шоу, то виберуть перше. Те, що вони бачать по телевізору, химерно накладається на їхній світогляд: наприклад, багатьом невідомо, що Зеленський збирається продавати землю - ту саму землю, яку вони так люблять і так ненавидять.

Простолюд, роботяги, прото-середній клас, агробарони, "смотрящі", відвертий криміналітет і слідчі, які в курсі. Як живуть у провінції, як допомагають або заважають жити іншим, що їх дратує і про що вони мріють - читайте у нашому репортажі

Життя провінції на півдні: будні, злидні, кримінал і розкіш аграрної Миколаївщини

Привіт! Сьогодні розповідаємо про те, як в Україні будують дороги.

Відтоді, як у 2018 з'явився Дорожній фонд, з коштами на будівництво доріг все стало значно легше, ніж доти. Цей рік став рекордним як за фінансуванням, так і за кілометражем збудованих доріг (подивимось, що буде цього року - статистики поки що немає). Але, як показала практика, гроші - це ще не все, щоб вирішити українську проблему з дорогами.

Серед зрад - тендери, на яких "свій до свого по своє". Або хитрі вихиляси місцевих чиновників, аби тендерів взагалі уникнути. Або ситуації, коли дорогу будують одні, а відповідальність за гарантію її якості несуть інші. Що робити, аби таких проблем було поменше, і як тут може долучитися зацікавлена громадськість - читайте

Як будують дороги в Україні: зради і перемоги

Вітання! Сьогодні пропонуємо разом з нами зазирнути за лаштунки українського серіального виробництва.

Серед улюблених серіалів редакції "Текстів" - і славнозвісна "Гра престолів", і "Прослушка", і "Пуститися берега", і "Простір (Експансія)". І - жодного українського. Вам, мабуть, зрозуміло, чому так: адже українські серіали такі нудні, примітивні та передбачувані, та й зняті вони геть неякісно, і нормальної акторської гри там не побачиш... Але чому все відбувається саме так? Пороблено?

В нашому матеріалі сценаристи та продюсери пояснюють, що ні, не пороблено - але є ціла низка причин, чому зняти класний серіал в Україні - це поки що зі сфери фантастики

За лаштунками: чому ніхто в Україні не знімає хороших серіалів

Привіт! Свіжа інфографічка) Про музику.

Байдужих до музики людей в Україні майже немає - всього 4% кажуть, що зовсім її не люблять. Всім іншим подобається - але різне.

На інфографіці дивіться, якій музиці віддають перевагу жінки і чоловіки. Також наводимо таблицю, в якій можна побачити, як розподілилися вподобання для різного віку.

І не можемо не поділитися спойлером: шансон в Україні стали слухати менше (ура!)

Яку музику люблять в Україні

Вітання! Ви, мабуть, помітили, що останнім часом ми щотижня публікуємо #дезінфомоніторинг. Такі матеріали - частина більшого проекту.

Ми постійно спостерігаємо за метаморфозами цього монстра - російської та проросійської пропаганди, яку поширюють в українському онлайн-просторі. І не тільки спостерігаємо, але й усі ходи записуємо ;)

І маємо результат цієї роботи - інструмент, який дозволяє побачити, як видозмінювалась пропаганда від травня по вересень цього року. Ви можете побачити ці видозміни як за весь час дослідження, так і за окремі вибрані періоди, а також перевірити, які теми "форсили" найбільше, скажімо, на тлі президентських чи парламентських виборів, загострень на фронті та інших подій.

Для коректного відтворення інтерактивної графіки даємо пряме посилання:

https://topic-radar.texty.org.ua/#/

​Всім привіт! Я Олександра, адмін цього каналу від моменту його заснування, ви знаєте мене як hohobi. Нарешті познайомимось особисто! І перш ніж перейти до звичних публікацій із сайту, хочу поділитися з вами враженнями після своєї відпустки. Увесь минулий тиждень я провела в Римі. Не читала українських новин, до мене долітали лише якісь відголоски, побачені на італійському телебаченні. І коли повернулась в Україну, все, що сталося за тиждень, немов лавина, ледь не звалило з ніг. У Римі ми не раз цитували Ольжича, який писав поезії, пов'язані зі стародавньою історією цього міста. І одна з них, як на мене, чи не найкраще підходить до тих подій, які є сьогодні в Україні. Тож залишу її тут:

Здригаюся і залишаю форум,
Де гурт сенаторів, пурпури тог рвучи,
Готовий ворогові винести ключі,
Віддати місто на ганьбу і сором.

За мурами ж, де легіон табором,
Усміхнене юнацтво уночі
Лаштує шоломи, підв'язує мечі
І позира на Курію з докором.
(1932 р.)

Ну а тепер - свіжий #дезінфомоніторинг.

В передостанній тиждень вересня проросійські пропагандисти, здається, особливо шаленіли. Ми давно помітили тенденцію: Зеленському хочуть протиставити Медведчука як єдиного політика, здатного "зробити мир" і "знизити тарифи". Щоб потім, коли чинна влада провалить завдання, які завідомо нездатна виконати - спробувати повторити її успіх на виборах, маніпулюючи тими самими гаслами. Того тижня цей тренд вималювався особливо яскраво.

Так, тепер вони пишуть, що Медведчук - єдиний конкурент Зеленського. Не втихають і щодо того, що Україна - країна-помилка, країна-невдаха. Дістається й урядові за "бюджет зубожіння", і дипломатам за поразки на міжнародній арені. І як завжди - в усьому винен Порошенко (цікаво, чи довго ще це триватиме?).

Читайте докладно - і не вірте облудним новинам!

Дезінфомоніторинг: Гонтарєва напала сама на себе, Порошенко спалить свою хату, а Зеленський воюватиме з Медведчуком

Привіт! Сьогодні - про літературні пошуки.

"Тексти" віддавна співпрацюють з письменником Артемом Чапаєм - він починав у нас кілька років тому як репортажник. За час співпраці з редакцією Чапай встиг видати кілька книжок - зокрема, "Подорожі в пошуках України" та The Ukraine. Відтоді від продав свого мотоцикла Мамайоту, яким об'їздив усю країну. Але на цьому не зупинився - і тепер досліджує різні цікаві закутки на своїх двох.

За посиланням - спостереження Чапая під час його мандрів по землях, відомих ще зі школи, з повісті Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я"

Мандри над Россю: як виглядають місця, де жили Кайдаші, і як там ведеться людям

Привіт! Пам'ятаєте, як Зеленський поскаржився Трампу на те, що Німеччина мало допомагає Україні? Ця заява викликала низку обурених статей у німецьких ЗМІ.

Ми вирішили перевірити, хто правий, а хто ні. Подивились на цифри - і зробили інфографіку. Спойлер: Німеччина допомагає нам десь так на рівні В'єтнаму, натомість, питання африканських країн або Сирії хвилює її куди більше. Дивіться докладно

Інфографіка: як Німеччина допомагала Україні від початку війни

Привіт! У цій статті розглядаємо, які стереотипи щодо чоловіків досі є актуальними в нашому суспільстві - і суттєво псують їм життя.

Як розповідає психолог, таких стереотипів декілька, і вони були міцно вкоріненими в попередніх поколіннях, які передали їх уже нинішнім чоловікам. Наприклад, про те, що чоловік має бути сильним. "Чому нюні розвісив, ти ж не дівчисько?!" - таке, між іншим, і досі можна почути на дитячих майданчиках.

Також стереотипи диктують, що чоловіки мають заробляти, забезпечувати сім'ю. Насправді, це було актуально тоді, коли чоловіки мали полювати на мамонтів, але не сьогодні, коли жінки теж навчилися чимало заробляти. Ще один "оновлений", але не новий стереотип - це те, що чоловіки мають бути успішними.

Як можуть нашкодити ці міфи? Як їх позбутися і досягти бльш гармонійного життя? Читайте у нашій статті

Як працюють маскулінні стереотипи - і як їх позбутися

Привіт! Сьогодні у нас - стаття-здивування. Здивування - тому що нас дивує відсоток українців, які довіряють популістичним гаслам. А ще тому, що цей відсоток практично рівномірно розповсюджений по всій країні - незалежно від регіону та віку. Лише трохи він залежить від рівня забезпеченості.

Отже, Центр економічної стратегії провів дослідження, а ми зробили на його основі інфографіку. Людей питали, чи доцільними вони вважають такі політики:

1. Державне регулювання цін на ліки та продукти;

2. Підвищення мінімальної пенсії до 5000 грн;

3. Зниження пенсійного віку;

4. Максимальна зарплата повинна бути не більш ніж у п’ять разів вищою за мінімальну;

5. Наказати роботодавцям збільшити зарплатню до 1000 доларів;

6. Газ, видобутий в Україні, спрямувати на потреби населення;

7. Зниження ціни на газ удвічі;

8. Гарантоване державою працевлаштування для всіх громадян.

Не будемо спойлерити, на результати дивіться самі. Хочемо лише запитати: а ви вірите, що держава має запроваджувати такі політики?

Чи довіряєте ви, як більшість українців, популістичним гаслам?

​Рекомендуємо медіапроект «Амнезія»: лонгріди про історію української поп-культури в найрізноманітніших проявах. Похорони Тараса Шевченка, музичні гастролі молодого Павла Тичини, Холодна війна через призму журнала «Перець», київський рок-андерграунд 80-х, перший еротичний телесеріал України і так далі аж до рейвів на Казантипі та поп-зірок 2000-х. Підписуйтесь і бережіть свою культурну пам’ять!

Вітання! Один із хороших способів зрозуміти, що нам невигідно - це з'ясувати, що вигідно нашому ворогу. З огляду на це цікаво подивитись на наші спостереження за тим, як упродовж цілого тижня поводились проросійські пропагандистські ЗМІ.

Тема, за яку вони "топили" найбільше - це формула Штайнмаєра. На різні голоси вони радили Україні "просто почати виконувати Мінські угоди" та “не обращать внимания на истерики партии войны”. Окрім таких закликів, зустрічалися й погрози. Ну і старі пісні про головне - "Україна несамостійна" і насправді не хоче миру, а єдиний, хто його "хоче" - це Віктор Медведчук.

Дивіться докладно - і бережіть вуха від проросійської локшини

Як пропагандистські ЗМІ за формулу Штайнмаєра топили

Привіт! Сьогодні говоримо про забруднювачів атмосфери нашої планети. За третину забруднення відповідають два десятки компаній. Спостереження велися від 1965 року і дотепер. Серед найбільших забруднювачів - і російська компанія "Газпром". У 90-х "Газпром" очолював список компаній, які викидають в атмосферу найбільше шкідливих речовин. Детально - дивіться на інфографіці

Які компанії відповідальні за третину забрудення атмосфери Землі