Привіт! У Стенфордському університеті провели дослідження про те, як діяло російське Головне управління розвідки в інформаційному полі - а ми його прочитали. В нашому матеріалі - про ту діяльність, яка стосувалася України.

Головна мета дезінформаційної кампанії російського уряду, яка триває від 2014 року - послабити Україну та залишити її під контролем Росії, йдеться в дослідженні. Серед векторів операцій ГУР - дезінформація, спрямована на те, аби зменшити легітимність влади в Києві. Ще один наратив має на меті зниження довіри до армії. Також поширюються аргументи, які мають переконати українців у тому, що у їхньої батьківщини "немає майбутнього". А отже, треба емігрувати - головним чином, у Польщу.

Ще одна загальна, об'єднуюча мета російської пропаганди - посіяти розбрат між українцями та стимулювати суперечки між сходом і заходом країни.

Як ми ставимося до цих наративів, з огляду на те, що ми є критиками чинної влади? Читайте у нашому матеріалі

Як російські розвідники працюють в українському інформаційному полі

Всім привіт! Сьогодні у нас інфографіка дня на тему бюджету.

Кошторис на 2020 рік був ухвалений Верховною Радою у рекордні строки - ще ніколи в історії незалежної України за головний фінансовий документ не голосували настільки рано. Підтримали його перевжано "Слуги народу".

Відповідно до бюджету, наступного року уряд витратить найбільше коштів на оборону. Чимало піде на виплату пенсій, а на третьому місці за кількістю витрат - освіта.

Яким галузям дістанеться більше, а яким менше від "спільного пирога" - дивіться на інфографіці

На що витрачатимуть бюджетні кошти у 2020 році

​І нагадуємо, вже за кілька годин чекаємо на вас в Urban Space 500 на Грінченка, 9 - приходьте на 18:00, будемо щиро раді!

Привіт! У нас - новий проект на основі відкритих даних.

Ми розширили власний проект "Відкрита медреформа" інструментом пошуку аптек, які працюють за програмою "Доступні ліки".

Як показало наше дослідження, у двох третинах випадків такі аптеки можна знайти не далі ніж за сім кілометрів від медичного закладу, в якому можна отримати рецепт на безоплатні ліки. Ми нанесли ці дані на інтерактивну мапу. Також інструмент має таблицю, де потрібні аптеки можна шукати за назвою, адресою, містом або областю.

Для коректної роботи інтерактивної графіки даємо пряме посилання: https://texty.github.io/medical_reform/#/apteky

Привіт! Маємо коротенький матеріал про те, чому Відень - одне з найкращих міст для життя, перекладений з урбаністичного видання Citylab.

Те, як там все влаштовано, часом і справді вражає. Ну, наприклад, те, що будь-яке вільне місце насамперед намагаються перетворити на дитячий майданчик - а не на парковку. Або ж система громадського транспорту: заплативши 365 євро (по 1 євро за кожен день року) можна щодня без обмежень використовувати будь-який транспорт - метро, трамваї, автобуси. От і виходить, що 73% перевезень щодня здійснюються не приватними автомобілями.

Ще одна з гарних речей - те, як дають собі раду зі зростанням населення. Якщо коротко, в місті працює система соціального житла, яка має добру славу вже сто років. Такі будинки обирає навіть широкий середній клас - і справді, чому б не оселитися в гарному і при цьому недорогому помешканні.

Детальніше читайте у нашому перекладі:

За якими ознаками Відень вважається одним з найкращих міст для життя

Зустрічайте Фейкогриза - наш новий додаток, який позначає дезінформацію в новинах! Реєструйтеся, приходьте на презентацію - і дізнайтеся, як він працює! Більше інформації про подію та посилання для реєстрації тут: https://www.facebook.com/events/494716731129951/

Привіт! Сьогодні в нас друга частина дослідження про позитив та негатив у теленовинах.

Цього разу ми вивчали новини на Інтері, Україні, 5-му каналі. Ми не тільки подивились на рівень позитиву та негативу, але й порахували, які слова або словосполучення найчастіше вживають у заголовках новин.

На телеканалі "Україна" - і це не дивно - найчастіш вживаним словосполученням є "Рінат Ахметов". На 5-му каналі люблять поговорити про президентів, а на Інтері - про геополітику: там найчастіше згадують про Донбас, Росію та США.

Читайте, і дивіться інфографіку:

Скільки позитиву та негативу в новинах на Інтері, Україні та 5-му каналі

Привіт! Все хороше коли-небудь закінчується - і сьогодні маємо фінальну серію наших моніторингів проросійської дезінформації. І цей фінал - феєричний.

Нас завжди вражало вміння проросійських пропагандистів створювати альтернативний світ - і населяти його альтернативними ж персонажами. Вони конструюють ніби імітацію України, в якій діють якісь печерні неонацисти (серед них - прем'єр-міністр, за яким це визначення, схоже, закріпилося надовго). Крім неонацистів, з цього випуску ви дізнаєтесь про "опудало з ліхтариками", парламентську групу "дядя Беня" (дядя? всі ж упевнені, що "бабушка"), а також гомункулів Сороса ("соросята", схоже, виходять на новий рівень).

Наразі ми кажемо па-па нашому дезінфомоніторингу - а втім, і надалі будемо стежити за зусиллями, до яких вдаються проросійські дезінформатори, аби створити абсурдний образ вигаданої України. Нагадуємо, вже сьогодні о 18:30 в "Часописі" ми презентуємо додаток Фейкогриз, який автоматично позначає дезінформацію в новинах. І попереду - нові, ще цікавіші проекти та дослідження. Залишайтеся з нами)

Повалення Зеленського, хам чи лох, КВН у парламенті та сексуальні збоченці при владі. Фінал першого сезону Дезінфомоніторинга

​Привіт! На фото - авторка додатка Фейкогриз, "мати алгоритмів" і повелителька нейромережі, наша чарівна Надія Романенко. А сам Фейкогриз уже в ефірі! Додавайте бота @fakecrunch_bot або заходьте на сайт fgz.texty.org

​Привіт! Маємо аж дві вакансії на текстах. Зразу скажемо - робота в нашій редакції не простенька й не легенька, але дозволить розвинути ваші скіли до такого рівня, який ви навряд чи ще десь отримаєте. Якщо любите відкриті дані, не боїтеся викликів і прагнете приєднатися до нашої команди - подавайтеся! Ми завжди щиро раді новим людям у команді 😍

Привіт! Ми завжди тішимося, коли наші колеги отримують визнання. Наша мега-талановита арт-директорка стала героїнею матеріалу у виданні "Телеграф".

Надя Кельм розповідає, чому візуалізація даних - це любов назавжди. Вона також каже, що дизайн у цій сфері - це не про "зробити красиво": насамперед треба розібратися у великому масиві даних, докопатися до суті історії, структурувати матеріал, виокремити головне, відкинути другорядне. А дизайн - це вже "вишенька на торті".

А ще Надя радить, з чого варто починати дизайнерам-початківцям у сфері візуалізації даних. Це, звісно, книга Альберто Каїро "Функціональне мистецтво", яка стала настільною в нашій редакції і яку ми щиро рекомендуємо. Але є й інші дуже гарні матеріали, які допоможуть вам опанувати візуалізацію - і, можливо, одного дня почати розвивати в Україні цю сферу, яку ми палко любимо.

Читайте:

Інтерв'ю арт-директорки "Текстів" Наді Кельм

Привіт! Сьогодні ми розвінчуємо міфи - вірніше, один із них. В Україні поширена думка, що карпатські ліси тотально вирубують. А втім, це не так.

Найбільше вирубок здійснюють на Поліссі - в Житомирській, Рівненській, Київській областях. Та чи означає це, що Полісся перетворюється на Безлісся, і пора починати кричати "зрада"? Ні - або, принаймні, не зовсім. Бо у випадку українських лісів фактично не йдеться про знеліснення, а відсоток вирубки від усієї території незначний - наприклад, в Португалії з цим набагато гірше.

Що ж відбувається з українськими лісами? Читайте у нашому короткому звіті на основі даних Global Forest Watch - і дивіться інфографіку

Де і як в Україні вирубують ліс

Привіт! Сьогодні ми проаналізували думки міністра Кабінету міністрів Дубілета про те, як треба проводити перепис населення. Не можемо сказати, що ми сильно вражені абсолютною необізнаністю міністра в цьому питанні - але якщо вже ти чогось не знаєш, то варто спершу вивчити матчастину, а потім вже починати з розумним виглядом говорити.

Отже, те, що пропонує нам міністр без портфеля - це, по суті, імітація перепису населення. Схоже, він взагалі не в курсі, для чого проводяться переписи, і як держава може застосовувати отримані дані. Дубілет багато говорить про економію коштів - і справді, схоже, держава заощадить, якщо діятиме за цим планом. Але на виході - отримає повністю "сміттєві" дані, які не можна буде належним чином використовувати. І зіткнеться з тим, з чим зазвичай стикаються скупі - з необхідністю платити двічі.

Детальний розбір - за посиланням

Чому запропонований Дубілетом псевдоперепис дасть на виході "сміттєві" дані

Вітання! Свіжа інфографіка на основі нещодавнього опитування.

Українців запитали, як вони оцінюють дії нової влади - зокрема, щодо миру, протидії корупції, свободи слова, розслідування резонансних справ та тарифів. Успіхів, на думку наших співгромадян, не так багато.

Три чверті респондентів кажуть, що успіхів у зниженні тарифів вони не побачили. Також невдалою наразі вважають політику нової влади щодо протидії корупції та розслідування резонансних справ. Трохи більше успіхів, на думку опитаних, щодо миру та свободи слова.

В цілому ж, якщо дивитися в динаміці, підтримка Зе команди неухильно знижується. Дивіться на інфографіці

Успіхи і поразки нової влади: як їх оцінюють українці

Ура! Наш Фейкогриз нарешті в Google Chrome! Чесно сказати, трохи переживали про це, бо, на відміну від Firefox, Chrome вимагає значно більшої кількості узгоджень. Тож цей процес трохи затягнувся і потріпав нерви)

Підозрюємо, що ви вже користуєтеся Фейкогризом тут у телеграмі, але, можливо, буде цікаво встановити його і в браузер. Тож додавайте - і наш маленький фейк-бастер попереджатиме вас про підозрілі новини. А ще краще буде, якщо ви долучитесь до спільноти Фейкогриза (а таких людей вже є пару сотень) і будете співпрацювати з додатком, надсилаючи йому свої позначки. Зрештою, прикольно розповісти: "Я треную нейромережу!"

Нагадаємо, Фейкогриз - це додаток та телеграм-бот, над яким ми працювали кілька років. Ми створили цілу низку проектів, щоб визначити ознаки дезінформаційних новин, і спілкувалися з багатьма топовими редакторами, які допомагали нам це зробити. Щоб навчити нейромережу, ми долучили з десяток новинарів з різних видань, які мають великий досвід і "нюх" на погані новини. І ось результат - нейромережа навчилася, і ми "причепили" до неї додаток, який повідомляє користувачів, якщо з новиною, яку вони читають, щось не так. Нагадаємо також, що бота в телеграмі можна підключити тут: @fakecrunch_bot

Долучайтеся, розповідайте про Фейкогриза друзям та знайомим, надсилайте додатку власні позначки - давайте разом зробимо український інформаційний простір чистішим!

Фейкогриз уже в Google Chrome

Привіт! Ми подивились результати міжнародного дослідження PISA-2018 і зробили інфографіку.

Статистика щодо українських 15-річних школярів невтішна: за математичними навичками та читанням вони трохи не дотягують до середнього рівня. Найближче на шкалі до наших учнів розташувалися турецькі. А от китайські вирвалися в лідери. Щоправда, Китай трохи махлював: у дослідженні взяли участь учні з двох успішних провінцій і двох благополучних міст, а не з усієї країни.

Докладно - дивіться на інфографіці

Китайські учні показали себе найкраще, українські - не дотягують до середнього рівня

Вчора ми писали про те, що українські 15-річні школярі не можуть похвалитися гарними навичками з математики і читання, й навіть не дотягують до середнього рівня. Ми подивилися, як реагують на цю тему в соцмережах.

Одна з найбільш поширених думок - діти показують погані результати, бо шкільна освіта кепсько фінансується. Однак, якщо уважно подивитись на графіки, стає очевидно, що причина не тільки і не стільки у фінансуванні.

От, наприклад, благополучна Фінляндія - шкільну освіту в цій країні часто ставлять за приклад. А втім, школярі показують не покращення, а погіршення результатів. Те саме - в досить багатій Південній Кореї та низці інших країн.

Ми знайшли матеріал The Economist, в якому шукають пояснення цих процесів. На думку видання, школи не мають такого впливу, як прийнято вважати - більше значення має роль культури та суспільства загалом. Читайте наш переклад

Чому в низці багатих країн не зростає рівень знань школярів

Привіт! Завжди, коли виходять матеріали, над якими редакція працювала декілька місяців, відчуваємо гордість і полегшення (нарешті, допиляли!) - але й переживаємо (чи зайде він читачам?). Сьогодні - один із таких великих матеріалів.

Ця ідея виникла кілька ще на початку осені, коли ми натрапили на Автоматичну ідентифікаційну систему суден (АІСС). Дехто з нашої редакції часто зі свого вікна спостерігає, як по Дніпру рухаються баржі, навантажені піском. Ці самі баржі, вірніше, буксири, які їх штовхають, можна ідентифікувати за допомогою АІСС. Чим ми й зайнялися - і, зрештою, це переросло в масштабний проект про те, хто і як добуває пісок на Дніпрі та Десні довкола Києва. Масштабний - бо для його написання наш кореспондент об'їздив пів Київщини, дослідив купу документів, ми назнімали фото та відео, а також підготували мапи та зробили графіку.

І ось, нарешті, можемо запропонувати цей лонгрід до вашої уваги. А для спойлера скажемо, що по всій Україні нелегальний видобуток піску складає приблизно 100% від легального. Тобто, практично половина ринку перебуває в тіні, і деякі люди мають від того непоганий зиск.

Для коректної роботи усієї графіки, даємо пряме посилання: http://texty.org.ua/d/2019/sand/