Уже за пару тижнів школярі почнуть сідати за парти. Урядовці повідомляють, що підготували країну до нового навчального року. Попри ці переможні реляції, ми вирішили подивитися, що відбувається на практиці.

На практиці МОЗ і МОН розробили рекомендації, подібні до розроблених в інших країнах. В рекомендаціях досить розумно прописані і вимоги до дистанціювання, і правила гігієни, і настанови щодо ізоляції хворих. Тільки от виконання цих рекомендацій повністю лягає на адміністрації шкіл. А додаткове фінансування, вкрай необхідне для дотримання всіх правил - сюрприз - не виділяють.

Директорам потрібно десь знайти й закупити термометри, санітайзери і маски, продумати, як відділити учнів старшої школи від учнів молодшої, знайти гроші для оплати праці вчителів, яким доведеться працювати в півтори, а часом і в дві зміни. Водночас держава вирішила пустити частину грошей з "ковідного" фонду на будівництво доріг! Чи не означає це, що платникам податків знову доведеться платити двічі?

Ми поговорили з кількома директорами, як вони дають собі раду в цій ситуації. Читайте, що вдалося з'ясувати

Як директори шкіл шукають ресурси, аби виконати урядові рекомендації

"Я був вражений, коли позавчора залучили проти мітингувальників військових спецпризначенців, не натренованих на розгін людей. Вони навіть не пробували людей розганяти. Солдати просто йшли і з положення від грудей розстрілювали людей гумовими кулями. Такого раніше просто не було!"

Ми нарешті змогли вийти на зв'язок з нашим інсайдером у Білорусі. Алєсь М - підприємець та активіст з Мінська. Він добре знає, якими були протести в країні впродовж останніх 10-15 років, бо сам брав у них участь. Знає й український досвід. Але те, що відбувається зараз на білоруських вулицях, важко взагалі з чимось порівнювати.

Алєсь не вживає гучних слів на кшталт "звірство" або "тортури" - але це читається між рядків. Водночас він розповідає й про те, що змушує пишатися діями простих білорусів по всій країні, викликає повагу і навіть захват. Читайте докладно в його інтерв'ю

Як вирують протести в Білорусі: розповідь інсайдера

Вітання! У нас підоспів свіженький дезінфомоніторинг. Чесно кажучи, ми з інтересом очікували, що ж будуть писати російські пропагандисти на тлі президентських виборів у Білорусі. Неважко було передбачити, що серед їхньої писанини буде якесь паскудство.

Так і вийшло. З одного боку, росіяни не втомлюються запевняти сусідні народи в своєму "мишебратстві", а з іншого - спокійнісінько закликають вбивати ці самі народи.

Щойно в повітрі запахло протестами - як дезінформатори взялися писати, що Лукашенку потрібно взяти приклад з китайської компартії, яка у 1989-му році розігнала студентські протести в Пекіні на площі Тяньаньмень. Керівництво Китаю наказало армії застосували вогнепальну зброю і танки проти неозброєних студентів, які вимагали демократизації країни. В результаті загинуло від кількох сотень до кількох тисяч людей. До речі, це було настільки огидне звірство, що офіційний Китай і досі уникає будь-яких згадок про нього.

Мабуть, білорусам варто було б почати робити власні дезінфомоніторинги - аби усвідомити, що від таких "братів" краще триматися подалі. Натомість, ми це усвідомлюємо дуже добре - тим паче, читаючи, що вони понаписували про Україну цього тижня. Взяти хоча б "парад суверенітетів", якого так прагнуть пропагандисти для нашої країни, або "новий Донбас", який, згідно з їхніми камланнями, має розпочатися на Галичині. Читайте докладно

Вбивати, і масово. Російські пропагандисти хочуть Тяньаньмень для Білорусі

У нас виникла проблема з інстант вью публікацій в телеграмі - вже кілька людей поскаржилися. Будемо розбиратись, це наш баг, чи проблема самої платформи. А поки що, якщо у вас не видно кнопку для інстант вью - тисніть на лінк в дописі, і статтю можна буде прочитати в браузері

Привіт! Сьогодні хочемо розповісти захопливу історію про те, як Коломойський та Боголюбов привласнювали гроші з Приватбанку.

У вас, ваших родичів або знайомих був депозит у Приватбанку до його націоналізації? Тоді вам буде цікава схема, за якою двоє олігархів виводили з банку гроші - серед яких, можливо, були й ваші.

Наш керівник напрямку журналістики даних Анатолій Бондаренко прочитав позов, який склали американські прокурори проти Коломойського та Боголюбова. У своєму подкасті він скорочено виклав деталі цього позову.

Це наш перший подкаст на саундклауді. Тисніть лайк, якщо вам подобається такий виклад матеріалу

https://soundcloud.com/user-362961591/storya-shakhraystva-u-privatbanku-pozov-pro-konfskatsyu-mayna-kolomoyskogo-u-ssha

Зараз у соцмережах багато обговорюють непересічну жорстокість, з якою білоруські силовики діяли щодо протестувальників. Дійсно - звідки таке нелюдське поводження?

Нашому автору це нагадує придушення бунту в колонії – і не просто придушення, а придушення терором. Це коли по-садистському «пресують» не тільки бунтарів, а всю «зону», щоб у подальшому ні в кого не виникало навіть думки про спротив адміністрації.

Але що спонукає до садистської поведінки? Є кілька причин, чому силовики діють таким чином. А саме: ієрархія, легітимність, переконання, безкарність. Що це означає - читайте в нашому матеріалі

Чому білоруські силовики діяли так жорстоко?

Привіт! Сьогодні розкажемо цікаву історію про сплетіння двох культур.

Можливо, в дитинстві вам пощастило побувати на сільському весіллі "у шалашу" - і почути музик, які грають пісні з українським текстом, але з мелодією, підозріло схожою на "сім сорок" чи "хава нагілу"? На Поліссі такі композиції називають "фрейликами", на Поділлі - "фрейлихсами", і цю музику досі ще можна почути десь в українській глибинці.

Так от, така музика має зв'язок із хасидськими нігунім. Створювалися вони при дворах цадиків - і при дворах тут вжито не випадково, бо часом їхні помешкання могли посперечатися за розкішшю з дворами князів або монархів. Нігунім складали для прославляння Бога, і спершу вони були звичайним мугиканням або ля-ляканням - аби лиш мелодія щоразу відрізнялася.

А куди далі повернула ця історія - читайте в нашому матеріалі

Про українські фрейлики та хасидські нігунім: хто у кого що запозичив

Як воно - відпочивати в турецькому all-inclusive в часи карантину? Наша авторка після 5 місяців майже постійного сидіння вдома вирішила перевірити це на власному досвіді.

Спершу треба сказати про наших співвітчизників. Маску в приміщенні вони вважають зовсім необов'язковим аксесуаром. Відповідно, ані в літаках, ані в аеропортах ви майже не побачите "замаскованих" українців.

Те саме - про антисептики. На їхню повсюдну наявність наші туристи майже не зважають.

На турецькій стороні осторог здебільшого дотримуються. В ресторані готелю до столиків з наїдками зробили відгороджену доріжку, і люди йдуть по їжу цим "лабіринтом". Якщо хтось іде без маски - йому роблять пальчиком ну-ну-ну і змушують одягти, і поки цього не зробить - наїдків не даватимуть. Самі ж столики відгороджені від гостей прозорими екранами з віконечками, через які видають порції.

На вулицях туристичних міст майже порожньо - не те, що в залюднених готелях. А в місцевих торговельних центрах переважно можна побачити не місцевих, а туристів.

Результат, як то кажуть, на табло: в той час як упродовж серпня в Туреччині фіксують щонайбільше 1200 нових хворих щоденно, в Україні ця цифра підскочила до двох тисяч. Висновки напрошуються самі собою

Як відпочивається в Туреччині в часи карантину

Вітання! Сьогодні розкажемо про те, чому страйки на білоруських підприємствах - це серйозно.

Білорусь – справжній спадкоємець економічної моделі СРСР. На державних підприємствах працює 40% працездатного населення, вони випускають 60% всіх товарів. Промисловість приносить сусідній країні більш ніж 90% валютних надходжень.

А отже, зупинка цих підприємств - це суттєва загроза для влади. Адже, якщо вони не працюватимуть - не буде і надходжень до бюджету. Втім, вже очевидно, що білоруські протести - не короткометражка, а серіал на багато сезонів.

Як влада намагається придушити протести робітників? Що обіцяє, чим погрожує? І чим ризикують протестувальники?

Читайте в нашому матеріалі

Чому білоруські страйки - це всерйоз і надовго

Привіт! Сьогодні пропонуємо матеріал про те, як живеться тим, хто вирішив емігрувати в Канаду.

Наш автор Євген Лакінський, який багато років тому емігрував до канадського Квебеку, припускає: українські ЗМІ так мало пишуть про еміграцію, аби не заохочувати до неї наших людей. От і виходить, що почитати на цю тему можна лише в російських - не завжди чесних - джерелах.

Тому Євген взявся відповісти на вісім найпоширеніших запитань. Наприклад, чи потрібно вчити мову, чи допомагає уряд емігрантам, чи можна в Канаді розбагатіти - і взагалі, як там живеться, що скільки коштує, плюси, мінуси, підводні камені. Читайте докладно в нашому матеріалі

Відповіді на 8 найпоширеніших запитань про еміграцію в Канаду

Вітання! У нас дозрів свіженький дезінфомоніторинг. Ну що, поїхали!

Уявіть собі ситуацію: день народження матері, син встає і каже тост. І розповідає, що його мати мало того, що деградувала та відучилась працювати, вона ще й стала набагато дурнішою, ніж була. За це і вип'ємо! Цікаво, що було б такому сину від інших гостей? Між тим, саме так чинить Віктор Медведчук: у своїх спічах до Дня незалежності України він розповів і про деградацію, і про деіндустріалізацію, і про деінтелектуалізацію. Це ще треба постаратися, щоб знайти такі образливі (і такі довгі) слова! Втім Медведчук, вочевидь, певен, що йому за це нічого не буде.

Це ще не весь арсенал, який його ОПЗЖ використовує для привернення уваги. Наприклад, аби попіаритись, вони весь час закликають когось піти у відставку: то президента, то кабмін, то НБУ, то інших посадовців, не згодних з їхньою проросійською позицією. Фантазії в ОПЗЖ мало - зате наполегливості аж забагато.

Вище йшлося про українські та ОРДЛОвські маніпулятивні ЗМІ. Що ж стосується російських пропагандистів, то вони, мабуть, і самі втомилися від своєї мантри щодо України як "країни 404", вона ж - "країна, що не вдалася". Тому останнім часом дезінформатори з РФ намагаються вкорінити новий мемчик - про Україну як країну, "керовану ззовні". Частота повторення цієї мантри за нещодавній період моніторингу аж зашкалює.

Цього тижня пропагандисти також писали про Білорусь, Крим та шпигунські історії. Не давав їм спокою й МВФ. Докладніше читайте у нашому дезінфомоніторингу

Як Медведчук Україну з незалежністю "вітав", а росіяни почали скиглити по-новому

​Поки в Білорусі диктатор Олександр Лукашенко збирає мітинги своїх прихильників та з автоматом в руках дякує відданим йому силовикам, колеги із видання «Бабель» розповідають про диктаторів, які не хотіли йти добровільно.

— Чилійський президент-соціаліст Сальвадор Альєнде захищав свою резиденцію від путчистів з автоматом у руках, а потім з нього ж і застрелився.

— Румунський диктатор Ніколае Чаушеску зібрав мітинг на свою підтримку під час антиурядових протестів, а через чотири дні його розстріляли.

— Диктатора Пак Чон Хі, який правив Південною Кореєю майже 18 років, застрелив за вечерею найближчий друг і соратник.

Підписуйтесь на телеграм «Бабеля» — там завжди круті репортажі, історії та тексти

Вітання! Хочемо запросити на нашу подію - у цей четвер, 3 вересня, проведемо закритий дата-воркшоп "Моделювання на основі даних про Covid-19". Воркшоп проведе наш керівник напрямку "Журналістика даних" Анатолій Бондаренко. Захід платний, вартість - 200 грн.

Ми розкажемо, що і як моделюють під час пандемій, та познайомимо з типами моделей. Окремо зупинимось на тому, які проблеми з даними цієї галузі є в Україні.

Ще є пара днів, щоб зареєструватися - тож долучайтеся! Будемо раді попрацювати разом. Докладніше про подію читайте за посиланням:

https://tinyurl.com/y2lzfu3n

До зустрічі!

Привіт! Сьогодні в нас історія про радянських руйнівників та розкрадачів могил.

Наш автор починає свій шлях у тому Гусятині, що на Тернопільщині, а потім переходить до того Гусятина, що на Хмельниччині. Розділені Збручем, ці населені пункти колись були єдиним цілим. І тут проживала чимала єврейська громада.

Вона розбила три єврейських цвинтарі - причому, змушена була протистояти спершу польському єпископу, а потім радянській владі. Але спокою єврейським могилам не дали. Утвердивши свою владу, совіти взялися будувати - і руйнувати.

Зараз активісти знаходять єврейські надгробки у дуже несподіваних місцях. Наприклад, їх було використано для будівництва комунальних будівель, дороги і навіть - колгоспу "Комуніст"!

І це не тільки про ставлення радянської влади до людської смерті - це й про ставлення до людського життя та почуттів. Це, загалом, про мораль - точніше, її відсутність.

Незважаючи на труднощі, активісти вирішили віднайти та зібрати всі пам'ятники-мацеви. Читайте, з чим їм доводиться стикатися

Сьогодні - прямий лінк https://texty.org.ua/articles/101773/chas-zbyraty-kaminnya-v-obydvoh-gusyatynah-aktyvisty-ryatuyut-yevrejski-nadhrobky/

Привіт! Існує стереотип про засилля українських заробітчан в Польщі - мовляв, це "золоте дно" для людей некваліфікованих професій. У нашому сьогоднішньому матеріалі показуємо, що це далеко не так.

Просто заробітчани є найбільш помітною категорією. Між тим, серед майже двох мільйонів українців, які працюють у Польщі, чимало займаються цілком кваліфікованою роботою.

Зокрема, працюють у секторі ІТ. Не те щоб у Польщі оплата їхньої праці була набагато вищою, ніж в Україні. Частина з них опинилися там у зв'язку з політикою компаній, які на початку російсько-української війни вирішили просто убезпечити свій бізнес - і тому перевозили працівників разом із сім'ями. Водночас, проживання та робота в Польщі дають нашим програмістам деякі відчутні бонуси, про які розповідаємо в статті.

Непогані умови й для людей творчих професій та для тих, хто хоче розвивати малий та середній бізнес.

Чому українці вирішують їхати до Польщі, скільки заробляють, як облаштовують своє життя та як уживаються з місцевими - читайте

Українці в Польщі: як працюється і як живеться

Привіт! У нас сьогодні супер-потужний матеріал на основі журналістики даних. Ми вирішили порахувати, яка ймовірність зараження на коронавірус в українських школах та дитсадках за перший тиждень навчання. А також показати на мапі, які райони є найбільш загроженими.

Ми взяли на сайті Мінфіну базу всіх українських шкіл. Скористалися алгоритмом, який розробила команда дослідників з Техаського університету в Остіні, США. Цей алгоритм оцінює ризик інфікування коронавірусом. Кількість нових випадків інфекції за останні два тижні в кожному районі помножили на коефіцієнт "невиявлення" хвороби, та розділили на кількість людей, які мешкають в цьому районі. І звели ці дані докупи.

В цьому проекті є таблиця з пошуком, яка дозволяє знайти конкретну школу і подивитися, скільки ймовірних нових заражень там можна очікувати протягом тижня.

Користуйтеся і радьте знайомим, які мають дітей шкільного віку!

Для коректної роботи інструменту даємо пряме посилання: https://texty.org.ua/projects/101791/v-yakyh-rajonah-i-shkolah-najbilshyj-ryzyk-pidhopyty-covid-19-karta/

Вітання! Свіженький дезінфомоніторинг в хату!

За тиждень моніторингу багато важливих подій не здобули тої уваги, яку отримав зелений овоч. Ні, ми не про президента України, а про його огірок! Тріумфальна хода огірка стрічками маніпулятивних ЗМІ була настільки потужною, що цього разу ми винесли його в герої тижня.

Хоча б дещицю з тих п'ятнадцяти хвилин слави намагався урвати собі інший улюбленець публіки - Ілля Ківа. І дезінформатори кинулися йому допомагати. Обстріляний на Харківщині автобус дозволив їм заголосити на улюблену теми - про "агресивних націоналістів" та про те, що майбутнє України вирішиться у вуличних боях. Ну і - куди ж без неї! - підвивали й про "громадянську війну", яка з легкої руки Ківи раптом почала "розповзатися".

Не втомлювалися звинувачувати Україну й на інших "фронтах". І не тільки Україну, а й якихось її примарних "ляльководів", які буцім-то підштовхують її до втручання у білоруські справи. Втім, треба розуміти, що є "втручання" - а є "втручання". Бо от у російському втручанні, якого пропагандисти навіть не заперечують, вони нічого поганого не добачають. А що тут може бути поганого - це ж щира пропозиція мишебратства! РосЗМІ запевняють, що білоруси в прагненні цього мишебратства зливаються в єдиному пориві - щоправда, вони якось оминають увагою статистичні дані, за якими лише 7,7% білорусів хочуть інтеграції з Росією.

Також у цьому випуску: поглиблення та розширення тез про "зовнішнє управління" (а ми казали!), а також дивовижні історії про змову проти президента України (головні герої змови ліпляться між собою ще гірше, ніж горбатий і стіна). Читайте докладно

Короткий тріумф зеленого овоча, "громадянська війна" Ківи та змова проти президента. Свіжий дезінфомоніторинг

Привіт! Сьогодні у нас інфографіка The Economist про те, як вплинули дії уряду на ресторанний бізнес.

У Британії уряд вирішив допомогти кафе та ресторанам, які були закриті під час жорсткого карантину. Після того, як вони відкрилися, стало очевидно: клієнти не поспішають повертатися, бо за кілька місяців звикли їсти вдома. Тож уряд втрутився: в певні дні тижня оплачував половину вартості кожної порції, не дорожчої за 10 фунтів стерлінгів (близько 13 доларів).

Державній скарбниці ця програма коштувала недешево. Але ентузіазм, продемонстрований відвідувачами, вразив усіх - і підприємців, і уряд. Після того, як програма закінчилася 31 серпня, люди продовжили харчуватися в кафе та ресторанах, а отже, уряд зможе отримати своє за рахунок податків, а заклади харчування не втратять прибуток.

Нам би так! - скажете ви. А втім, ближче до середини осені британські кафе та ресторани зіткнуться з новими викликами внаслідок правил, чинних у зв'язку з епідемією. Читайте більше в новині

Як в Британії допомогли ресторанам - і чому деякі з них врятувати все ж не вдасться

Привіт! Пам'ятаєте, навесні багато хто дивувався слабкій динаміці поширення коронавірусу в Україні? Згодом президент Зеленський навіть назвав українців "майстрами спорту з боротьби з коронавірусом". Не знаємо, чи можна взагалі називати це "спортом" - але схоже, коронавірус вирішив завдати удару у відповідь.

Не хочемо згущувати барви - просто розповідаємо про те, що відбувається. Для ілюстрації взяли звичайну лікарню на Тернопільщині, у місті Чортків. В цій історії багато і сумного, і кумедного. Але ясно одне: попри всі заклики, люди розслабилися і забули про обережність. Як наслідок - майже всі ліжка для пацієнтів із Covid-19 в цій лікарні зайняті.

Знаєте, військові розповідають, що в перші дні після приїзду в зону бойових дій всі ходять у бронежилетах. А через два тижні бігають під обстрілами вже без них - бо ліньки надягати. Маска - не бронежилет, вона набагато легша, але теж може рятувати життя. Мабуть, варто про це подбати

Майже всі ліжка зайняті, з киснем теж біда. Як дають собі раду з коронавірусом в Чортківській лікарні

Вітання! Сьогодні розкажемо про цікаве відкриття, яке зробив наш репортер: штучне дихання може знадобитися не тільки людям, але й річкам.

Щоб роз'яснити це, ми взяли для прикладу річку Рось. Це - красива рівнинна річка, і її проблеми приблизно такі самі, як у річок такого типу (правда, їй дістається більше, бо Рось дуже зарегульована греблями). Ось які це проблеми: зменшення води, заростання русла та поява небезпечних водоростей, які призводять до масових заморів риби влітку. І ще ціла низка неприємностей.

Частина проблем має природний характер, частина викликана глобальними кліматичними змінами та, звісно ж, діяльністю людини. Здебільшого українці намагаються не зважати на "такі дрібниці", а дарма: від стану річок залежить наше не таке вже й далеке майбутнє. Чи можна уникнути лиха, яке насувається? Так, але треба захотіти. Читайте в нашому матеріалі

Як потерпає Рось (та інші рівнинні річки України) і що з цим робити