«Жорстокість інших навчила мене не соромитися, любити себе і знати собі ціну. Повірте, інвалідність душі — це значно гірше, ніж фізична інвалідність»
Від неї відмовилась мати. Їй дали чуже ім'я і нав'язували чужі мрії. Але вона знайшла свої і тепер втілює в життя мрії інших.
https://theukrainians.org/lina-i-dity/
Від неї відмовилась мати. Їй дали чуже ім'я і нав'язували чужі мрії. Але вона знайшла свої і тепер втілює в життя мрії інших.
https://theukrainians.org/lina-i-dity/
The Ukrainians !
Ліна і діти
Від неї відмовилась мати. Їй дали чуже ім'я і нав'язували чужі мрії. Але вона знайшла свої і тепер втілює в життя мрії інших
Іван Остапович: «Ми хочемо, щоб старше покоління розуміло нашу жагу до нового»
Львівський культурний менеджер про зміни в Органному будинку, музичну агенцію Collegium Musicum і спільне у керуванні оркестром та організацією. https://theukrainians.org/ivan-ostapovych/
Львівський культурний менеджер про зміни в Органному будинку, музичну агенцію Collegium Musicum і спільне у керуванні оркестром та організацією. https://theukrainians.org/ivan-ostapovych/
The Ukrainians
Іван Остапович: «Ми хочемо, щоб старше покоління розуміло нашу жагу до нового» — The Ukrainians
Львівський культурний менеджер про зміни в Органному будинку, музичну агенцію Collegium Musicum і спільне у керуванні оркестром та організацією
Остап Сливинський: «Поезія — це розмова»
Якщо припустити, що поезія, у найширшому розумінні, — це комунікація, то у кожного, хто говорить, — свій синтаксис, свій словник і своя мова. У такому ракурсі ідея будь-якої розмови видається практично нереальною, якщо роками не вчити правопису і термінології кожного Іншого.
Попри це, люди все одно спілкуються між собою, пробують порозумітись і намагаються накреслити спільну реальність, сполучаючи точки дотику.
Зрештою, у цьому нам допомагають вже наявні механізми: спільні побут, територія та історія. Спільність проблем різних прошарків соціуму. Одне на всіх законодавство, в межах якого усі ми діємо й функціонуємо. Але спільності проблем та історії недостатньо, якщо немає їхнього консенсусного обговорення, розуміння й визначення.
Ми поспілкувались із поетом, перекладачем й літературознавцем Остапом Сливинським про кліше й стереотипи: чому поети не є «пророками» й нікому нічого не винні? Яким може бути розуміння «української національної ідеї», яке б реально будувало й об’єднувало спільноту, а не розділяло її? Чому Україна досі не отримала свого літературного «Нобеля» — і чи могла б отримати? #theUkrainians https://theukrainians.org/ostap-slyvynskyi
Якщо припустити, що поезія, у найширшому розумінні, — це комунікація, то у кожного, хто говорить, — свій синтаксис, свій словник і своя мова. У такому ракурсі ідея будь-якої розмови видається практично нереальною, якщо роками не вчити правопису і термінології кожного Іншого.
Попри це, люди все одно спілкуються між собою, пробують порозумітись і намагаються накреслити спільну реальність, сполучаючи точки дотику.
Зрештою, у цьому нам допомагають вже наявні механізми: спільні побут, територія та історія. Спільність проблем різних прошарків соціуму. Одне на всіх законодавство, в межах якого усі ми діємо й функціонуємо. Але спільності проблем та історії недостатньо, якщо немає їхнього консенсусного обговорення, розуміння й визначення.
Ми поспілкувались із поетом, перекладачем й літературознавцем Остапом Сливинським про кліше й стереотипи: чому поети не є «пророками» й нікому нічого не винні? Яким може бути розуміння «української національної ідеї», яке б реально будувало й об’єднувало спільноту, а не розділяло її? Чому Україна досі не отримала свого літературного «Нобеля» — і чи могла б отримати? #theUkrainians https://theukrainians.org/ostap-slyvynskyi
The Ukrainians
Остап Сливинський: «Поезія — це розмова»
Львівський поет — про стереотипи стосовно поезії, українського літературного «Нобеля» та національну ідею
Софія Опацька
На думку дослідника креативного класу Річарда Флоріди університети і дослідницькі установи є ключовими інституціями креативної економіки. З ним складно не погодитися, бо навряд чи теперішній Бостон був би технологічним центром без Гарварда і МІТ, а Кремнієва долина — без Стенфордського університету.
Дослідник вважає, що «3Т економічного розвитку міст» — технології (через дослідження), таланти (через навчання й соціалізацію молоді) та толерантність (через формування середовища рівності) — мають формуватися саме в університетах.
Про розвиток навички креативності в українській освіті, зміни «знизу» в університетах та важливість свободи помилятися (і відповідати за свої помилки) ми поспілкувалися з Софією Опацькою, проректоркою Українського католицького університету та декан-засновницею Львівської бізнес-школи УКУ.
https://theukrainians.org/sofiia-opatska/
На думку дослідника креативного класу Річарда Флоріди університети і дослідницькі установи є ключовими інституціями креативної економіки. З ним складно не погодитися, бо навряд чи теперішній Бостон був би технологічним центром без Гарварда і МІТ, а Кремнієва долина — без Стенфордського університету.
Дослідник вважає, що «3Т економічного розвитку міст» — технології (через дослідження), таланти (через навчання й соціалізацію молоді) та толерантність (через формування середовища рівності) — мають формуватися саме в університетах.
Про розвиток навички креативності в українській освіті, зміни «знизу» в університетах та важливість свободи помилятися (і відповідати за свої помилки) ми поспілкувалися з Софією Опацькою, проректоркою Українського католицького університету та декан-засновницею Львівської бізнес-школи УКУ.
https://theukrainians.org/sofiia-opatska/
The Ukrainians !
Софія Опацька
Про розвиток навички креативності в українській освіті, зміни «знизу» в університетах та важливість свободи помилятися (і відповідати за свої помилки)
Господар кварталів
«Кажуть, ніби двірник — то не дуже престижно. Але я вважаю, що кожна робота гарна по-своєму. Треба старанно працювати — і все буде».
Прикольна і щира історія про пана Мирона, який переміг у конкурсі на найкращого даірника Львова. theukrainians.org/gospodar-domu
«Кажуть, ніби двірник — то не дуже престижно. Але я вважаю, що кожна робота гарна по-своєму. Треба старанно працювати — і все буде».
Прикольна і щира історія про пана Мирона, який переміг у конкурсі на найкращого даірника Львова. theukrainians.org/gospodar-domu
The Ukrainians
Господар кварталів
Як найкращий двірник Львова, який мріє про Європу, створює її — у власному будинку
Віталій Кирилів
«Ключовим елементом будь-якого дизайну є людина. Вважаємо, що дизайн — це для людей, про людей і з людьми. Все інше є похідним»
Співзасновник дизайн-бюро Hochu rayu Віталій Кирилів про мейкерство як інструмент візуалізації ідей, створення мікросвітів та креативність.
Усе інтерв'ю читайте за посиланням → bit.ly/2GkTcHe
«Ключовим елементом будь-якого дизайну є людина. Вважаємо, що дизайн — це для людей, про людей і з людьми. Все інше є похідним»
Співзасновник дизайн-бюро Hochu rayu Віталій Кирилів про мейкерство як інструмент візуалізації ідей, створення мікросвітів та креативність.
Усе інтерв'ю читайте за посиланням → bit.ly/2GkTcHe
The Ukrainians
Віталій Кирилів — The Ukrainians
Співзасновник Hochu rayu про дизайн-бюро, важливість комунікації у творчому процесі та результативність як головний атрибут креативності
"Зараз ми рушаємо на позицію, яка вже не зовсім на нашій території. Коли скажу бігти — ти побіжиш. Коли скажу зупинятися — зупинишся. Зрозуміла?"
Максим Громов потрапив на війну в 17. Аби взяли, довелося збрехати, що повнолітній. Відтоді, останні чотири роки свого життя, він майже завжди на передовій.
Він встиг послужити у трьох підрозділах ЗСУ, гучно посваритися з добрим десятком «паркетних» офіцерів, фактично самотужки опанувати ремесло сапера та розвідника й стати командиром для вдвічі старших бійців.
https://theukrainians.org/spravzhnij-gromov/
Максим Громов потрапив на війну в 17. Аби взяли, довелося збрехати, що повнолітній. Відтоді, останні чотири роки свого життя, він майже завжди на передовій.
Він встиг послужити у трьох підрозділах ЗСУ, гучно посваритися з добрим десятком «паркетних» офіцерів, фактично самотужки опанувати ремесло сапера та розвідника й стати командиром для вдвічі старших бійців.
https://theukrainians.org/spravzhnij-gromov/
The Ukrainians !
Справжній Громов
Чому хлопець, що почав воювати у 17 і швидко став командиром для удвічі старших бійців, ніяк не може повернутися з війни
Погроми ромських таборів — тривожний сигнал для українського суспільства. Ми співчуваємо потерпілим і вважаємо, що у нашому світі не має бути місця насильству через інакшість.
З 2016 року ми ведемо спецпроект #НашіІнші. Серією репортажів розповідаємо про історії українського різноманіття та культурної поліетнічності. Вірмени, німці, болгари, шведи, поляки, чехи, гагаузи, євреї, роми, албанці, румуни, греки — лише маленький фрагмент великої картини багатоманітної України.
Цей цикл текстів — своєрідне етнографічне дослідження наших територій. У якому, часто на прикладі історії однієї чи кількох людей, ми розповідаємо про народи, які вже не одне століття живуть поряд, спільно творячи країну.
Про що пам’ятають Кути — мала столиця вірмен в Україні — та її найстаріша мешканка. Звідки на Закарпатті німці і чому вони говорять по-швабськи. Хто такі волохи і чому їхні предки втікали з Румунії. Чому туркам-месхетинцям на сході України вкотре доводиться залишати дім.
Як одна чиновниця відклала папери і взялася вчити ромських дітей мріяти. Про що мовчить остання єврейка у місті, яке колись звалось «галицьким Єрусалимом». Як живе Лощинівка через рік після болгарсько-ромського конфлікту.
https://theukrainians.org/category/specialprojects/nashi-inshi/
З 2016 року ми ведемо спецпроект #НашіІнші. Серією репортажів розповідаємо про історії українського різноманіття та культурної поліетнічності. Вірмени, німці, болгари, шведи, поляки, чехи, гагаузи, євреї, роми, албанці, румуни, греки — лише маленький фрагмент великої картини багатоманітної України.
Цей цикл текстів — своєрідне етнографічне дослідження наших територій. У якому, часто на прикладі історії однієї чи кількох людей, ми розповідаємо про народи, які вже не одне століття живуть поряд, спільно творячи країну.
Про що пам’ятають Кути — мала столиця вірмен в Україні — та її найстаріша мешканка. Звідки на Закарпатті німці і чому вони говорять по-швабськи. Хто такі волохи і чому їхні предки втікали з Румунії. Чому туркам-месхетинцям на сході України вкотре доводиться залишати дім.
Як одна чиновниця відклала папери і взялася вчити ромських дітей мріяти. Про що мовчить остання єврейка у місті, яке колись звалось «галицьким Єрусалимом». Як живе Лощинівка через рік після болгарсько-ромського конфлікту.
https://theukrainians.org/category/specialprojects/nashi-inshi/
The Ukrainians
Наші Інші – The Ukrainians
Цикл репортажів, що присвячений національним меншинам та історіям українського різноманіття
❤1
Режисер Олександру Фразе-Фразенко — зняв невеличкий фільм про те, як наша авторка Олеся Яремчук творить цикл репортажів #НашіІнші.
Послухайте й подивіться, як одного дня Олеся почала шукати останню єврейку в Бродах, у місті, яке колись звали "галицьким Єрусалимом".
https://youtu.be/iYdmCraOwGQ
Репортажі можна почитати тут: https://theukrainians.org/cate…/specialprojects/nashi-inshi/
Послухайте й подивіться, як одного дня Олеся почала шукати останню єврейку в Бродах, у місті, яке колись звали "галицьким Єрусалимом".
https://youtu.be/iYdmCraOwGQ
Репортажі можна почитати тут: https://theukrainians.org/cate…/specialprojects/nashi-inshi/
YouTube
Olesya Yaremchuk // Our Others (a film by Oleksandr Fraze-Frazenko)
DONATE
PayPal: oleksandrfrazefrazenko@gmail.com
Patreon: https://www.patreon.com/frazefrazenko
follow Oleksandr Frazé-Frazénko:
https://www.instagram.com/frazefrazenko
https://www.youtube.com/c/frazefrazenko
PayPal: oleksandrfrazefrazenko@gmail.com
Patreon: https://www.patreon.com/frazefrazenko
follow Oleksandr Frazé-Frazénko:
https://www.instagram.com/frazefrazenko
https://www.youtube.com/c/frazefrazenko
❤1
"Теорія еволюції, як і будь-яка історична наука, не робить прогнозів. Вона про минуле, про те, як було. Історія ніколи нічому не вчить".
40 мільйонів років тому територія сучасної України була вкрита океаном. У його водах жили предки сучасних китів, кістки яких знаходять у землі навіть сьогодні.
Серед шукачів — біолог і кримець Павло Гольдін.
Як і перші китоподібні, він втратив свою домівку. Але відчайдушно продовжує власну подорож у часі й просторі.
https://theukrainians.org/vnutrishnij-kyt/
40 мільйонів років тому територія сучасної України була вкрита океаном. У його водах жили предки сучасних китів, кістки яких знаходять у землі навіть сьогодні.
Серед шукачів — біолог і кримець Павло Гольдін.
Як і перші китоподібні, він втратив свою домівку. Але відчайдушно продовжує власну подорож у часі й просторі.
https://theukrainians.org/vnutrishnij-kyt/
The Ukrainians
Внутрішній кит
На чому тримається океан біолога й кримця Павла Гольдіна
"Якщо в тебе є велосипед, ти — щаслива людина. Нині, коли можна пересуватися цілою планетою, велосипед стає особливо цінним. Крутиш педалі й відчуваєш рух".
Ще за півроку до цього дня на європейських блошиних ринках вишукують вінтажні сережки й намиста, шиють сукні за вигадливими фасонами, гортають модні журнали, черпають ідеї для образів у книжках і ретро-фільмах.
І коли погожого весняного дня підготовлені учасники велофестивалю Ретро Круиз виходять на вулиці Києва зі своїми двоколісними друзями, перехожі віри не ймуть, що це не актори на зйомках фільму.
Уже шість років поціновувачі європейської моди та культури засвідчують свою любов до велосипедів та приналежність до столітніх традицій. А розпочалося все з невеликого гаража та ентузіазму Маріанни Факас, організаторки фестивалю.
https://theukrainians.org/velosypedy-ta-yihni-lyudy/
Ще за півроку до цього дня на європейських блошиних ринках вишукують вінтажні сережки й намиста, шиють сукні за вигадливими фасонами, гортають модні журнали, черпають ідеї для образів у книжках і ретро-фільмах.
І коли погожого весняного дня підготовлені учасники велофестивалю Ретро Круиз виходять на вулиці Києва зі своїми двоколісними друзями, перехожі віри не ймуть, що це не актори на зйомках фільму.
Уже шість років поціновувачі європейської моди та культури засвідчують свою любов до велосипедів та приналежність до столітніх традицій. А розпочалося все з невеликого гаража та ентузіазму Маріанни Факас, організаторки фестивалю.
https://theukrainians.org/velosypedy-ta-yihni-lyudy/
The Ukrainians
Велосипеди та їхні люди
Організаторка велофестивалю «Ретро Круїз» — про те, як і навіщо крутити педалі у майбутнє і минуле водночас
«Спочатку забрали маму. Влітку 1947 року вона йшла додому з лісу, де все ще переховувались бійці Української повстанської армії. Мама була зв’язковою — носила «естафетки» між куренями. За одну таку записку, яку знайшли при ній, маму й заарештували — засудили на 10 років таборів та відправили в Іркутську область. Разом з іншими дівчатами та хлопцями з України вона рубала тайгу для того, щоб (як іронічно!) побудувати місто Братськ»
Читайте репортаж про життя і спогади чоловіка, якому свого часу вдалося втекти від репресій і повернутися додому тільки через шість десятиліть.
https://theukrainians.org/vkradene-zhyttya/
Читайте репортаж про життя і спогади чоловіка, якому свого часу вдалося втекти від репресій і повернутися додому тільки через шість десятиліть.
https://theukrainians.org/vkradene-zhyttya/
The Ukrainians
Своє чуже життя — The Ukrainians
Як хлопчику із Західної України вдалося втекти від репресій і повернутися додому через шість десятиліть
"Там був один цікавий мужчина, який приносив різні таблички. І я взагалі не уявляла, що треба зробити. У результаті розрахунки мої були правильні, але оскільки я не вміла користуватися програмою «Excel», то всі запитували: «Як ти то порахувала?»
Камера для вирощування шампіньйонів, макаронний цех, сонячні колектори — це те найменше, що вдалося зробити кільком проактивним монахиням.
Читайте репортаж про те, як кілька вправних черниць перетворюють Гошівський монастир на центр соціального підприємництва.
https://theukrainians.org/startup-sestro/
Камера для вирощування шампіньйонів, макаронний цех, сонячні колектори — це те найменше, що вдалося зробити кільком проактивним монахиням.
Читайте репортаж про те, як кілька вправних черниць перетворюють Гошівський монастир на центр соціального підприємництва.
https://theukrainians.org/startup-sestro/
The Ukrainians
Стартап, сестро
Як кілька вправних черниць перетворили монастир на центр соціального підприємництва
"Коли мене запитують, ким я є: рекламістом? фермером? бізнесменом? — відповідаю, що є митцем. Розвивати власну справу і варити сири — це теж мистецтво".
У пасторальному куточку — в селі Івки, поряд із Богуславом, що на Київщині — розташувалася сімейна сироварня Доообра Ферма / Dooobra Ferma.
За сім років існування тут навчилися готувати витримані сири із козячого та коров’ячого молока, створили десяток авторських сортів й невтомно працюють над тим, аби відновити українські традицій авторського сироваріння 🧀.
А починалося все зі шматочка землі, батьківської мрії і синового бажання допомогти.
https://theukrainians.org/dooobra-ferma/
У пасторальному куточку — в селі Івки, поряд із Богуславом, що на Київщині — розташувалася сімейна сироварня Доообра Ферма / Dooobra Ferma.
За сім років існування тут навчилися готувати витримані сири із козячого та коров’ячого молока, створили десяток авторських сортів й невтомно працюють над тим, аби відновити українські традицій авторського сироваріння 🧀.
А починалося все зі шматочка землі, батьківської мрії і синового бажання допомогти.
https://theukrainians.org/dooobra-ferma/
The Ukrainians
Доообра ферма
Як столичний рекламіст взявся допомогти батькові, а натомість розбудував сімейну сироварню
"Хочемо створити такий колектив, де б кожен міг розраховувати на підтримку іншого. Коли кожен сам за себе і тільки чекає на закінчення робочого дня — так нічого не вдасться. Коли ж усі працюють на загальний результат — справа вистрілює".
Оля Онуляк — молода мама, яка живе з чоловіком і батьками в 6-тисячному райцентрі Сколе на Львівщині.
Її історія — доказ того, що маленька дитина, провінційне містечко, стереотипи в суспільстві й відсутність крутої бізнесової освіти та стартового капіталу — не виправдання для того, аби не стати підприємницею.
https://theukrainians.org/simejna-sprava-ollio/
Оля Онуляк — молода мама, яка живе з чоловіком і батьками в 6-тисячному райцентрі Сколе на Львівщині.
Її історія — доказ того, що маленька дитина, провінційне містечко, стереотипи в суспільстві й відсутність крутої бізнесової освіти та стартового капіталу — не виправдання для того, аби не стати підприємницею.
https://theukrainians.org/simejna-sprava-ollio/
The Ukrainians
Сімейна справа OlliO – The Ukrainians
Як молода мама з райцентру взялася будувати піцерію у власному дворі і перевершила сама себе
Шукаємо репортерів!
Друзі, незабаром ми розпочинаємо новий репортажний проект «Справжня країна». Він складатиметься зі «Школи репортерської майстерності» та річного стажування у нашій редакції. За написання репортажів передбачені гонорари.
Ми шукаємо 10 молодих журналістів із різних регіонів України, з якими наприкінці жовтня зустрінемося на дводенній школі репортажу в Карпатах. Під час школи знані репортери з України та Польщі ділитимуться досвідом та практичними порадами із написання репортажів.
Упродовж року після школи учасники проекту будуть дистанційно стажуватися у редакції The Ukrainians і працюватимуть за наставництва наших редакторок. За час проекту ми спільно створимо серію репортажів про зміни у країні.
Участь у проекті можуть взяти журналістки і журналісти віком до 28 років, які цікавляться жанром літературного репортажу, мають досвід у написанні текстів, готові подорожувати у межах свого регіону і прагнуть розповідати надихаючі історії.
Щоб взяти участь у конкурсі, на електронну скриньку team@theukrainians.org надсилайте:
1) CV;
2) Мотиваційний лист (до 2 000 знаків);
3) Короткий опис п’яти ідей репортажів, над якими ви хотіли б працювати у межах свого регіону під час стажування;
4)Коротку репортажну замальовку (до 5 000 знаків) на тему «Людина у контексті змін». У лаконічній історії ми хотіли б дізнатися про невідомих українців, які творять зміни довкола себе.
Дедлайн подання заявок — 23 вересня 2018 року (до 23:59).
Імена учасників і учасниць школи та стажування оголосимо 1 жовтня на нашій Facebook-сторінці.
Участь у школі — безкоштовна. Витрати на дорогу, проживання і харчування ми компенсуємо.
Проект #СправжняКраїна реалізуємо за сприяння «Фонду розвитку ЗМІ» Посольства США в Україні.
Друзі, незабаром ми розпочинаємо новий репортажний проект «Справжня країна». Він складатиметься зі «Школи репортерської майстерності» та річного стажування у нашій редакції. За написання репортажів передбачені гонорари.
Ми шукаємо 10 молодих журналістів із різних регіонів України, з якими наприкінці жовтня зустрінемося на дводенній школі репортажу в Карпатах. Під час школи знані репортери з України та Польщі ділитимуться досвідом та практичними порадами із написання репортажів.
Упродовж року після школи учасники проекту будуть дистанційно стажуватися у редакції The Ukrainians і працюватимуть за наставництва наших редакторок. За час проекту ми спільно створимо серію репортажів про зміни у країні.
Участь у проекті можуть взяти журналістки і журналісти віком до 28 років, які цікавляться жанром літературного репортажу, мають досвід у написанні текстів, готові подорожувати у межах свого регіону і прагнуть розповідати надихаючі історії.
Щоб взяти участь у конкурсі, на електронну скриньку team@theukrainians.org надсилайте:
1) CV;
2) Мотиваційний лист (до 2 000 знаків);
3) Короткий опис п’яти ідей репортажів, над якими ви хотіли б працювати у межах свого регіону під час стажування;
4)Коротку репортажну замальовку (до 5 000 знаків) на тему «Людина у контексті змін». У лаконічній історії ми хотіли б дізнатися про невідомих українців, які творять зміни довкола себе.
Дедлайн подання заявок — 23 вересня 2018 року (до 23:59).
Імена учасників і учасниць школи та стажування оголосимо 1 жовтня на нашій Facebook-сторінці.
Участь у школі — безкоштовна. Витрати на дорогу, проживання і харчування ми компенсуємо.
Проект #СправжняКраїна реалізуємо за сприяння «Фонду розвитку ЗМІ» Посольства США в Україні.
Іван Малкович — не просто поет і видавець. Він організатор найбільшої в історії України книжкової презентації та співорганізатор першого фестивалю «Червона рута».
Свого часу був наймолодшим членом Спілки письменників. А у 31 заснував Видавництво Івана Малковича "Абабагаламага". Зробив це, аби дати українській книжковій індустрії нову абетку, а натомість усі ми отримали значно більше.
Оце «більше» він сам називає доданою вартістю любові. Як ця любов росла, розвивалася, чим живиться і на що ніколи не дозволить піти — розповідає Іван Малкович.
https://theukrainians.org/dodana-vartist-lyubovi/?fbclid=IwAR2rRcWkgMY-ayx1We7Dqy6rSb-lEr7zij8X8jchgAJuVZOhZ7_U55DcUkU
Свого часу був наймолодшим членом Спілки письменників. А у 31 заснував Видавництво Івана Малковича "Абабагаламага". Зробив це, аби дати українській книжковій індустрії нову абетку, а натомість усі ми отримали значно більше.
Оце «більше» він сам називає доданою вартістю любові. Як ця любов росла, розвивалася, чим живиться і на що ніколи не дозволить піти — розповідає Іван Малкович.
https://theukrainians.org/dodana-vartist-lyubovi/?fbclid=IwAR2rRcWkgMY-ayx1We7Dqy6rSb-lEr7zij8X8jchgAJuVZOhZ7_U55DcUkU
The Ukrainians
Додана вартість любові — The Ukrainians
Іван Малкович — чоловік з янголом на плечі, на чиїх книгах виросло не одне покоління
Майже половина людей, які живуть із ВІЛ, не знають про це. Ті ж, хто дізнаються, — бояться. Лякаються хвороби. Самих себе. Сприйняття навколишніми й дискримінації.
Не менше лякає ця тема і людей здорових. Цей страх здебільшого породжений незнанням. А незнання — найкращий друг поширення хвороби. Виходить замкнене коло.
Разом із благодійною організацією «100 відсотків життя» (Мережа ЛЖВ) детально розповідаємо про все найважливіше, що варто знати про ВІЛ-інфекцію.
Розвінчуємо поширені міфи, відповідаємо на головні запитання, розповідаємо щирі персональні історії. Читайте, поширюйте та бережіть себе!
http://aids.theukrainians.org/?fbclid=IwAR25qUhFeuYxmBHgUUZpigE0jkvBq8sWQSAkn-3QQS0adpMZ5qYNqwbqCxQ
Не менше лякає ця тема і людей здорових. Цей страх здебільшого породжений незнанням. А незнання — найкращий друг поширення хвороби. Виходить замкнене коло.
Разом із благодійною організацією «100 відсотків життя» (Мережа ЛЖВ) детально розповідаємо про все найважливіше, що варто знати про ВІЛ-інфекцію.
Розвінчуємо поширені міфи, відповідаємо на головні запитання, розповідаємо щирі персональні історії. Читайте, поширюйте та бережіть себе!
http://aids.theukrainians.org/?fbclid=IwAR25qUhFeuYxmBHgUUZpigE0jkvBq8sWQSAkn-3QQS0adpMZ5qYNqwbqCxQ
Усе про ВІЛ-СНІД
Усе про ВІЛ-СНІД — The Ukrainians
Спецпроект The Ukrainians та БО «100 відсотків життя»