Знаєте, хто створив перший у світі штучний супутник?
Завдяки цьому винаходу ми з телефону можемо дізнатися, чи буде завтра дощ, а у таксі жіночий голос каже за 300 метрів повернути праворуч.
Творіння належить українцеві Сергію Корольову — головній людині ХХ століття в освоєнні космосу, якого росія привласнила собі.
Як українцеві вдалося стати головним у всіх прогресах космічної теми цілого століття?
Чому радянський союз так відчайдушно ховав його ім’я від світу?
Хто відібрав у нашого генія Нобелівку?
І до чого в цій історії Ілон Маск?
Справу про крадіжку космічного масштабу Яна Супоровська розглядає у другому епізоді «Культурного трибуналу». Слухайте 🚀
Завдяки цьому винаходу ми з телефону можемо дізнатися, чи буде завтра дощ, а у таксі жіночий голос каже за 300 метрів повернути праворуч.
Творіння належить українцеві Сергію Корольову — головній людині ХХ століття в освоєнні космосу, якого росія привласнила собі.
Як українцеві вдалося стати головним у всіх прогресах космічної теми цілого століття?
Чому радянський союз так відчайдушно ховав його ім’я від світу?
Хто відібрав у нашого генія Нобелівку?
І до чого в цій історії Ілон Маск?
Справу про крадіжку космічного масштабу Яна Супоровська розглядає у другому епізоді «Культурного трибуналу». Слухайте 🚀
🔥20❤4👍1
Шукаємо свою людину в The Ukrainians Audio!
Наш аудіонапрям невпинно росте. Час підсилюватися! The Ukrainians Media треба звукорежисер/ка-подкаст-менеджер/ка.
Що потрібно?
— швидко і якісно монтувати аудіо
— робити крутий саунддизайн
— записувати авторів і гостей у нашій студії
— мати навички проєктного менеджменту
— бути слухачкою/слухачем The Ukrainians Audio
— знати, у чому магія аудіо і любити подкасти
Перевагами для нас будуть досвід продюсування подкастів і навички проєктного менеджменту.
Локація: Київ (але якщо ви зі Львова, подавайтеся також).
Що ви отримуєте?
— гідну і регулярну оплату праці
— професійний розвиток в одному з найкращих українських подкаст-продакшнів
— досвід роботи у медіакомпанії, що творить якісну людиноорієнтовану журналістику
— команду, у якій натхненно, весело, безпечно і прогресивно
— Спільноту людей, чия небайдужість допомагає країні позитивно змінюватися
Якщо це ви — заповніть, будь ласка ось цю анкету.
Наш аудіонапрям невпинно росте. Час підсилюватися! The Ukrainians Media треба звукорежисер/ка-подкаст-менеджер/ка.
Що потрібно?
— швидко і якісно монтувати аудіо
— робити крутий саунддизайн
— записувати авторів і гостей у нашій студії
— мати навички проєктного менеджменту
— бути слухачкою/слухачем The Ukrainians Audio
— знати, у чому магія аудіо і любити подкасти
Перевагами для нас будуть досвід продюсування подкастів і навички проєктного менеджменту.
Локація: Київ (але якщо ви зі Львова, подавайтеся також).
Що ви отримуєте?
— гідну і регулярну оплату праці
— професійний розвиток в одному з найкращих українських подкаст-продакшнів
— досвід роботи у медіакомпанії, що творить якісну людиноорієнтовану журналістику
— команду, у якій натхненно, весело, безпечно і прогресивно
— Спільноту людей, чия небайдужість допомагає країні позитивно змінюватися
Якщо це ви — заповніть, будь ласка ось цю анкету.
👍10❤1
Ядерну зброю вперше в історії людства застосували 6 серпня 1945 року: американський бомбардувальник скинув атомну бомбу на японське місто Хіросіма.
Понад 100 тисяч людей загинули, сотні тисяч отримали поранення та променеву хворобу.
Рік по тому журнал The New Yorker присвятив окремий номер репортажу Джона Герсі, який зафіксував, що сталося з шістьома японцями, які вижили під час і після вибуху.
У 1985 році Герсі написав новий текст, який став п’ятим розділом книжки: він докладно розповів, як склалася доля шести головних героїв книги.
Уривок з розділу про ранок того дня і перші хвилини після удару читайте у нас на Reporters.
Українською книжка вийшла друком у видавництві «Човен».
Понад 100 тисяч людей загинули, сотні тисяч отримали поранення та променеву хворобу.
Рік по тому журнал The New Yorker присвятив окремий номер репортажу Джона Герсі, який зафіксував, що сталося з шістьома японцями, які вижили під час і після вибуху.
У 1985 році Герсі написав новий текст, який став п’ятим розділом книжки: він докладно розповів, як склалася доля шести головних героїв книги.
Уривок з розділу про ранок того дня і перші хвилини після удару читайте у нас на Reporters.
Українською книжка вийшла друком у видавництві «Човен».
❤13
Яна Летенко живе у Тернівці на Дніпропетровщині. Вона — мама чотирьох дітей.
У їхньому дворі часто можна зустріти дітей із малозабезпечених сімей, які гуляють самі, без нагляду. Якось Яна вирішила, що потрібно їм трохи допомогти, та почала влаштовувати спортивні ігри.
Спочатку діти збирались раз на тиждень — грали із м’ячем та у водний волейбол. Коли почалась осінь і на вулиці стало холодно, жінка вирішила запрошувати дітей до себе додому.
У квартирі було гамірно і весело. Проводити зустрічі допомагали вже не лише подруги, а й старші діти Яни. Однак деякі батьки не хотіли відпускати своїх дітей до чужого дому, дехто дозволяв гратися лише на вулиці.
Тому Яна з друзями вирішила розширятися: зареєстрували громадську організацію «Клубок» і почали шукати приміщення, де могли б збиратися усі.
Як активісти створили простір, який допомагає підліткам соціалізуватися під час війни — читайте на The Ukrainians.
У їхньому дворі часто можна зустріти дітей із малозабезпечених сімей, які гуляють самі, без нагляду. Якось Яна вирішила, що потрібно їм трохи допомогти, та почала влаштовувати спортивні ігри.
Спочатку діти збирались раз на тиждень — грали із м’ячем та у водний волейбол. Коли почалась осінь і на вулиці стало холодно, жінка вирішила запрошувати дітей до себе додому.
У квартирі було гамірно і весело. Проводити зустрічі допомагали вже не лише подруги, а й старші діти Яни. Однак деякі батьки не хотіли відпускати своїх дітей до чужого дому, дехто дозволяв гратися лише на вулиці.
Тому Яна з друзями вирішила розширятися: зареєстрували громадську організацію «Клубок» і почали шукати приміщення, де могли б збиратися усі.
Як активісти створили простір, який допомагає підліткам соціалізуватися під час війни — читайте на The Ukrainians.
❤16
Після звільнення українськими військами Ізюм оживає.
Мешканці вітаються на вулицях, планують поїздки в Харків, телефонують рідним і кажуть: «Ми живі».
Упродовж російської окупації вони ховалися у підвалах, а останнього тижня перед звільненням не виходили далі двору власних будинків.
Авіаудари у місті розбомбили цілі під’їзди. Зруйновані школа та лікарня, де і досі лежать груди каміння.
Та, разом із тим, увесь цей час, кожен на своєму місці, мешканці виконували свою звичну роботу: оперували у підвалах, видавали посилки, відчиняли для місцевих двері магазинів — трималися, чекаючи своїх.
Великий репортаж з українського міста читайте у нас на Reporters.
Світлина: Анастасія Власова.
Мешканці вітаються на вулицях, планують поїздки в Харків, телефонують рідним і кажуть: «Ми живі».
Упродовж російської окупації вони ховалися у підвалах, а останнього тижня перед звільненням не виходили далі двору власних будинків.
Авіаудари у місті розбомбили цілі під’їзди. Зруйновані школа та лікарня, де і досі лежать груди каміння.
Та, разом із тим, увесь цей час, кожен на своєму місці, мешканці виконували свою звичну роботу: оперували у підвалах, видавали посилки, відчиняли для місцевих двері магазинів — трималися, чекаючи своїх.
Великий репортаж з українського міста читайте у нас на Reporters.
Світлина: Анастасія Власова.
❤15👍3
Перший сезон «Наразі без назви» набрав 200 тисяч прослуховувань 🔥
Ви ж слухаєте наш подкаст про українську культуру? Як вона змінюється? Яким буде наше завтра? Якою мовою і термінами ми розмовлятимемо? Відповіді на складні питання шукають Богдана Неборак та Анастасія Євдокимова.
Слухати усі епізоди можна ось тут.
Поки готуємо новий сезон, підтримайте «Наразі без назви» своїм голосом!
Подкаст номіновано на премію «Слушно». Переможців оголосять за два дні! Встигніть проголосувати.
Ви ж слухаєте наш подкаст про українську культуру? Як вона змінюється? Яким буде наше завтра? Якою мовою і термінами ми розмовлятимемо? Відповіді на складні питання шукають Богдана Неборак та Анастасія Євдокимова.
Слухати усі епізоди можна ось тут.
Поки готуємо новий сезон, підтримайте «Наразі без назви» своїм голосом!
Подкаст номіновано на премію «Слушно». Переможців оголосять за два дні! Встигніть проголосувати.
❤22🔥8👍4
Це Златослава і Мирослава. Їм два і шість років. Через постійні обстріли росіян дівчата змушені ховатися у погребі. А щоночі — спати в машині за селом.
Все життя сім’я Великих живе у Червоногригорівці на Нікопольщині. Батьки дівчат Олександр та Ілона працюють на своїй землі. Мають городи, поля та величезні теплиці.
Село розкинулося на правому березі Дніпра. За лічені кілометри — місто Енергодар із Запорізькою АЕС, яку росіяни захопили ще на початку березня.
Правий берег окупанти обстрілюють за графіком. Прибережні села і міста потрапляють під вогонь переважно з 11-ї вечора до 5-ї ранку, з перервами на одну-дві години.
Тому вже кілька тижнів як батьки щовечора збирають у мікроавтобус дітей, необхідні речі та їжу — і вирушають спати у лісосмугу за селом. А вранці повертаються додому.
Уночі тато вмикає пічку і стелить позаду матраци: там сплять Ілона, Злата і Мирося. Сам лягає на передніх сидіннях.
Фотоісторію Данила Павлова дивіться на Reporters.
Все життя сім’я Великих живе у Червоногригорівці на Нікопольщині. Батьки дівчат Олександр та Ілона працюють на своїй землі. Мають городи, поля та величезні теплиці.
Село розкинулося на правому березі Дніпра. За лічені кілометри — місто Енергодар із Запорізькою АЕС, яку росіяни захопили ще на початку березня.
Правий берег окупанти обстрілюють за графіком. Прибережні села і міста потрапляють під вогонь переважно з 11-ї вечора до 5-ї ранку, з перервами на одну-дві години.
Тому вже кілька тижнів як батьки щовечора збирають у мікроавтобус дітей, необхідні речі та їжу — і вирушають спати у лісосмугу за селом. А вранці повертаються додому.
Уночі тато вмикає пічку і стелить позаду матраци: там сплять Ілона, Злата і Мирося. Сам лягає на передніх сидіннях.
Фотоісторію Данила Павлова дивіться на Reporters.
😢16❤3
«Книжка триває довше, ніж хайп у соцмережах»
З письменницею й музиканткою Іреною Карпою зустрічаємось у кафе у французькому стилі з видом на золоті бані Софії Київської.
Карпа приїхала презентувати свіжу книжку, детектив про насильство, яке не прийнято обговорювати в суспільстві.
Написаний до великої війни текст виявляється актуальним сьогодні, Карпа збирає повні зали читачів і ділиться, як історії війни вплітаються в історії, які вона розказує у романі.
Про сторітелінг як метод життя — читайте у нашій розмові на The Ukrainians.
Світлина: Юлія Вебер.
З письменницею й музиканткою Іреною Карпою зустрічаємось у кафе у французькому стилі з видом на золоті бані Софії Київської.
Карпа приїхала презентувати свіжу книжку, детектив про насильство, яке не прийнято обговорювати в суспільстві.
Написаний до великої війни текст виявляється актуальним сьогодні, Карпа збирає повні зали читачів і ділиться, як історії війни вплітаються в історії, які вона розказує у романі.
Про сторітелінг як метод життя — читайте у нашій розмові на The Ukrainians.
Світлина: Юлія Вебер.
❤11👍3
Остання можливість проголосувати за улюблені подкасти. Вже завтра оголосять переможців премії «Слушно» 🔥
Голосуйте за проєкти The Ukrainians Audio! Серед номінантів шукайте «Наразі без назви», «Правила гри», «Музика з історіями», «Тут-і-тепер», «Не та людина» і «Робота на здоров’я».
Для нас важлива ваша підтримка 💛
Слухати усі подкасти можна тут.
Голосуйте за проєкти The Ukrainians Audio! Серед номінантів шукайте «Наразі без назви», «Правила гри», «Музика з історіями», «Тут-і-тепер», «Не та людина» і «Робота на здоров’я».
Для нас важлива ваша підтримка 💛
Слухати усі подкасти можна тут.
👍8
Найбільше нагород у цьогорічному конкурсі «Честь професії» отримала наша команда 🚀
«Найкращий репортаж» — історія «Десять днів у Чернігові» на Reporters від Віри Курико.
Наш з PEN Ukraine подкаст «Тут-і-тепер» отримав спеціальний приз «Найкращий аудіоматеріал».
Репортаж Марії Семенченко на Reporters — про шелтер для потерпілих від домашнього насильства — переміг у спеціальній номінації від ГО «Жінки в медіа».
Розвиваємо якісну українську людиноорієнтовану журналістику завдяки щомісячній підтримці амбасадорок та амбасадорів. Будь ласка, долучайтеся 💛
«Найкращий репортаж» — історія «Десять днів у Чернігові» на Reporters від Віри Курико.
Наш з PEN Ukraine подкаст «Тут-і-тепер» отримав спеціальний приз «Найкращий аудіоматеріал».
Репортаж Марії Семенченко на Reporters — про шелтер для потерпілих від домашнього насильства — переміг у спеціальній номінації від ГО «Жінки в медіа».
Розвиваємо якісну українську людиноорієнтовану журналістику завдяки щомісячній підтримці амбасадорок та амбасадорів. Будь ласка, долучайтеся 💛
❤21👍4🔥2
Ще одна професійна перемога 🔥
«Наразі без назви» — найкращий подкаст про культуру. Ми перемогли у цьогорічній премії «Слушно» за результатами голосування, а ще отримали спецвідзнаку від журі.
Слухайте перший сезон і дізнавайтеся більше про українську культуру.
Це стало можливим за щомісячної підтримки Спільноти The Ukrainians Media. Підтримайте і ви нашу роботу — долучайтеся!
«Наразі без назви» — найкращий подкаст про культуру. Ми перемогли у цьогорічній премії «Слушно» за результатами голосування, а ще отримали спецвідзнаку від журі.
Слухайте перший сезон і дізнавайтеся більше про українську культуру.
Це стало можливим за щомісячної підтримки Спільноти The Ukrainians Media. Підтримайте і ви нашу роботу — долучайтеся!
❤43🔥9👍3
З весни 2014 року і особливо від початку повномасштабного вторгнення від російської агресії буквально щодня страждають цивільні та військові українці. За останні сім місяців окупанти поранили десятки тисяч наших чоловіків та жінок.
Допомогти частині з них взялися пластичні хірурги зі США, які прибули до Івано-Франківська з місією «FACE TO FACE Ukrainian Medical Mission».
Спершу в програму планували залучити тільки військових і ветеранів російсько-української війни, але, коли почали надходити заявки, лікарі зголосилися лікували також цивільних.
За чотири дні 10 хірургів спільно з українськими колегами прооперували 35 пацієнтів, які мали поранення голови, шиї, вух, очей, горла.
Цим фотопроєктом ми дякуємо українським і американським лікарям та закликаємо світ не зупинятися у всебічній допомозі Україні.
Дивіться на Reporters.
Світлина: Данило Павлов.
Допомогти частині з них взялися пластичні хірурги зі США, які прибули до Івано-Франківська з місією «FACE TO FACE Ukrainian Medical Mission».
Спершу в програму планували залучити тільки військових і ветеранів російсько-української війни, але, коли почали надходити заявки, лікарі зголосилися лікували також цивільних.
За чотири дні 10 хірургів спільно з українськими колегами прооперували 35 пацієнтів, які мали поранення голови, шиї, вух, очей, горла.
Цим фотопроєктом ми дякуємо українським і американським лікарям та закликаємо світ не зупинятися у всебічній допомозі Україні.
Дивіться на Reporters.
Світлина: Данило Павлов.
👍8🔥5❤4
«Кожна війна потребує культурної експансії»
Олекса Манн — український художник. Його мистецький проєкт «Кодекс» сьогодні документує війну росії проти України.
Цей проєкт Манна став одним з тих, які промовляють до глобальної аудиторії в міжнародних культурних інституціях, привертаючи увагу до України.
На The Ukrainians говоримо про відповідальність митців за те, що вони несуть у світ. А також життя Ужгорода до та після 24 лютого.
Прочитайте 💛
Світлина: Сергій Гудак.
Олекса Манн — український художник. Його мистецький проєкт «Кодекс» сьогодні документує війну росії проти України.
Цей проєкт Манна став одним з тих, які промовляють до глобальної аудиторії в міжнародних культурних інституціях, привертаючи увагу до України.
На The Ukrainians говоримо про відповідальність митців за те, що вони несуть у світ. А також життя Ужгорода до та після 24 лютого.
Прочитайте 💛
Світлина: Сергій Гудак.
❤9👍1🔥1
Наша новенька збірка репортажів вже у друці!
Ця книжка — оголений нерв і чесний голос нової української дійсності.
До збірки увійшли репортажі Ольги Омельянчук, Віри Курико, Олени Лівіцької, Світлани Ославської, Тетяни Безрук, Олександри Горчинської, Маргарити Чимирис, Марічки Паплаускайте та інших авторок.
Встигніть передзамовити.
Ця книжка — оголений нерв і чесний голос нової української дійсності.
До збірки увійшли репортажі Ольги Омельянчук, Віри Курико, Олени Лівіцької, Світлани Ославської, Тетяни Безрук, Олександри Горчинської, Маргарити Чимирис, Марічки Паплаускайте та інших авторок.
Встигніть передзамовити.
👍20🔥7👏1
83-річний харків'янин боїться зими не через холод, а через самотність.
Його мікрорайон через pocійські обстріли тепер нагадує кадри із апокаліптичного фільму.
У пошкоджених будинках залишаються лише ті, кому немає куди йти, зокрема самотні старенькі та одинокі люди з інвалідністю.
Історія одного фото з Північної Салтівки.
Його мікрорайон через pocійські обстріли тепер нагадує кадри із апокаліптичного фільму.
У пошкоджених будинках залишаються лише ті, кому немає куди йти, зокрема самотні старенькі та одинокі люди з інвалідністю.
Історія одного фото з Північної Салтівки.
😢29
П'ять місяців pocійської окупації.
Зруйновані будинки. Розтяжки і вибухівка на порогах шкіл. Залишки численних касетних снарядів. Масові поховання з сотнями тіл українців.
Велика кількість людей була насильницьки убита, багато з них перед загибеллю зазнали тортур.
Понівечений Ізюм після відходу pocійської армії у фоторепортажі Данила Павлова.
Зруйновані будинки. Розтяжки і вибухівка на порогах шкіл. Залишки численних касетних снарядів. Масові поховання з сотнями тіл українців.
Велика кількість людей була насильницьки убита, багато з них перед загибеллю зазнали тортур.
Понівечений Ізюм після відходу pocійської армії у фоторепортажі Данила Павлова.
😢7
У ніч із 23 на 24 лютого Крістіна Бердинських не спала. Вона, що називає себе песимісткою, була переконана в неминучості наступу Росії. Завчасно закупила продукти, попросила те ж саме зробити маму.
У ранок 24 лютого Крістіна зателефонувала близьким, роздала інструкції і поїхала до мами на інший кінець Києва, щоб заспокоїти і підтримати.
Бомбосховища у домі не було, сусіди зі свого укриття вигнали, тож родина вирішила щоночі ходити в метро. Ночували там 17 ночей.
Крістіна хотіла працювати. Перші чотири дні редакція нічого від неї не вимагала, а потім вона почала брати коментарі телефоном, працювала з дому. Їхати до межі окупації неподалік Києва, як це робили деякі інші колеги з досвідом роботи на фронті, їй було страшно.
У новому епізоді «Тут-і-тепер» журналістка розповіла про роботу на деокупованих територіях, виникнення сильного емоційного зв’язку з рідним Херсоном і те, як війна змінює нас усіх. Слухайте 💛
У ранок 24 лютого Крістіна зателефонувала близьким, роздала інструкції і поїхала до мами на інший кінець Києва, щоб заспокоїти і підтримати.
Бомбосховища у домі не було, сусіди зі свого укриття вигнали, тож родина вирішила щоночі ходити в метро. Ночували там 17 ночей.
Крістіна хотіла працювати. Перші чотири дні редакція нічого від неї не вимагала, а потім вона почала брати коментарі телефоном, працювала з дому. Їхати до межі окупації неподалік Києва, як це робили деякі інші колеги з досвідом роботи на фронті, їй було страшно.
У новому епізоді «Тут-і-тепер» журналістка розповіла про роботу на деокупованих територіях, виникнення сильного емоційного зв’язку з рідним Херсоном і те, як війна змінює нас усіх. Слухайте 💛
👍12❤4