The Ukrainians Media
1.23K subscribers
654 photos
6 videos
596 links
Українські історії, що надихають і змінюють. Інтерв'ю, репортажі, подкасти, новини здорової людини
Download Telegram
«Одного разу на вулиці не лишилося нікого. Окрім війни. Вона вже хазяйнувала там. Повиганяла всіх, хто їй заважав. Повбивала тих, хто не хотів іти, погрожувала тим, хто намагався її спровадити.

Зрештою вона примудрилася стерти з лиця землі все живе і зруйнувати кожен будинок, навіть найменший і найнепомітніший».

Видавництво «Лабораторія» видало книгу-щоденник журналістки Надії Сухорукової «#Маріуполь #Надія».

У березні Надії разом із друзями вдалося виїхати з міста. З собою вона забрала лише сумку з документами та лабрадора Енджі.

Уривки з книжки ми опублікували на Reporters. Прочитайте.
😢7❤1
«Гроші, які надходять в університети, — це не благодійність, а інвестиція»

Чому українським університетам варто змінити ставлення до грошей і навчитись працювати з інвесторами?

Читайте нашу розмову із засновницею благодійного фонду «Повір у себе» Іриною Іванчик.

Розповідаємо про особливості трансформації вищої освіти в Україні у спецпроєкті UNIVERSITAS.

Світлина: Данило Павлов.
❤10👍8
«Потрібно постійно аналізувати те, що ти робиш, щоб знаходити сенс і смак своєї праці. Для мене це дві ознаки здорової особистості — бачити зміст і відчувати смак»

Андрій Зелінський — чернець, громадський діяч, викладач, військовий священник і співзасновник Української академії лідерства.

У своїх книжках часто повторює не найоригінальнішу фразу: життя — це рух. Однак наповнює її таки особливим змістом, формулюючи власну філософію, у якій біг — це одна з можливостей відчувати свободу не лише фізично.

Свобода для нього — не абстрактна річ, а насамперед потенціал реалізовувати ідеї. Відтак, якщо свобода не стає конкретним результатом, то це лише мрія про неї.

Текстовий портрет військового священника Андрія Зелінського. Долучайтеся до Спільноти The Ukrainians Media і читайте першими.

Світлина: Данило Павлов.
❤11👍3👏2
«Політичні спільноти дуже рідко тримаються на окремих лідерах. Дуже рідко тримаються на ідеях і думках. Вони значно більше тримаються на почуттях, емоціях та пристрастях, зашитих углиб свідомостей громадян. Їх не так просто сформулювати, але ще складніше викорінити.

Ці емоції, без сумніву, виростають із певних глибинних ідей. Наприклад, емоція українського суспільства — з ідеї свободи.

Але ці ідеї сильні не тому, що їх хтось сформулював. Вони сильні тому, що наскрізно пронизані почуттям. Вони складно матеріалізуються у слова, проте легко матеріалізуються в дії».

Що тримає спільноту разом і чим історія України нагадує археологію і ботаніку — читайте у колонці філософа Володимира Єрмоленка.

Перший доступ мають учасниці та учасники Спільноти The Ukrainians Media. Долучайтеся!
👍5❤3
27 березня 2019-го почалася «Справа 25» — найбільший та найгучніший кримінальний процес над політв’язнями у Криму.

У цей день силовики провели наймасовіші від початку російської окупації півострова обшуки та затримання в домівках корінного народу. Арештували 25 чоловіків.

Усі вони — кримські татари за національністю, мусульмани за віросповіданням, незгодні з анексією за політичними поглядами. Більшість — активісти та громадянські журналісти «Кримської солідарності», які допомагали сім’ям політв’язнів і розповідали світові про те, що насправді коїться у Криму.

Одним із цих 25 став Осман Аріфмеметов.

Цей текст вперше ми опублікували у друкованому журналі Reporters за два місяці до повномасштабного вторгнення росії. Тепер — читайте на сайті.
❤8
Шукаємо людину в команду 💛

Що робити?
— розвивати наш напрям коротких відео,
— генерувати ідеї для відео,
— вміти побачити історію і писати сценарії,
— оперативно монтувати відео для соцмереж,
— брати участь у стратегічному розвитку The Ukrainians Media і відеонапряму зокрема.

Що очікуємо?
— розуміння ідеї, підходів і цілей TUM,
— ініціативність й увага до деталей,
— досвід роботи з Premiere Pro / Davinci Resolve / Final Cut X — на високому рівні. After Effects / Davinci Resolve Fusion — середній рівень і вище. Графічні редактори — середній рівень і вище. Досвід роботи з мобільними програмами для графіки і монтажу вітається,
— стресостійкість і дотримання дедлайнів,
— відкритість до нового і бажання вчитися щодня.

Що пропонуємо?
— full-time,
— гідна і регулярна оплата праці,
— можливість кар’єрного росту,
— офіси у центрі Львова і Києва,
— класна команда
— натхненна спільнота читачів і глядачів.

Надсилайте CV і мотиваційний лист на team@theukrainians.org із темою «Продюсер/ка відео» до 20 березня.
🔥11
31 000 000 за п’ять тижнів!

Завдяки вам спільно з «Повернись живим» і ПриватБанк ми зібрали необхідну суму на екіпірування для льотчиків.

Цих грошей вистачить, щоби повністю покрити потреби армійської авіації у вогнетривкій формі та спеціальних авіаційних шоломах.

Дякуємо, що долучилися! Разом — непереможні 💛

Як живе і воює армійська авіація — читайте у великому спецпроєкті Reporters «Ті, що тримають небо».
❤18👍2
Як 8 березня — день боротьби за права жінок — перетворилося на приватне тюльпанове свято?

Розповідаємо у другому епізоді подкасту «Життя в серванті». Слухайте, де зручно.
👍7
«6 січня українському поетові Василю Стусові могло б виповнитися 85 років. Теоретично я могла б слухати, як поет читає вірші на літературних фестивалях, просити про спільне селфі, стояти в черзі по автограф у черговому перевиданні "Палімпсестів".

Цього не було — й не буде ніколи, бо поет загинув у 1985 році, у свої 47, ув’язнений в таборі у російській глибинці.

Ми могли б не розминутися в часі, якби Україна не була окупована до 1991 року. Але Україна була, тому розминулися».

Колонка шеф-редакторки сайту The Ukrainians Богдани Неборак — про літературу як гарантію суверенітету.

Долучайтеся до Спільноти і читайте першими.
👍14
Лікарка Інна Муцук каже журналістам про важкопораненого: «Дивіться, він мені моргає!».

А той ледь може говорити. Напівпритомний, із крапельницями та кисневою маскою на обличчі, знаходить у собі сили підняти руку з обручкою та сказати: «Я жонатий!».

Бахмутський медичний стабілізаційний пункт заливається сміхом. Навіть тут, серед болю, є місце для світлого.

Історія одного фото. Дивіться на Reporters.

Світлина: Ірина Рибакова.
❤32
Вони працюють задля того, аби 100% українських пацієнтів мали стовідсотковий доступ до лікування. І прагнуть змінити якість життя ВІЛ-позитивних людей, пацієнтів із туберкульозом та гепатитами. Борються за право цих людей на самовизначення.

До Міжнародного дня захисту прав жінок наші партнери із найбільшої пацієнтської організації в Україні «100% життя» зібрали історії про відважних колежанок у регіонах, які продовжують надавати допомогу пацієнтам у час війни. Читайте!
👍12
— Сімоне, тут війна. Ти все розумієш?

— Я їду. Мені все одно — я їду.

Від сьогодні у кінотеатрах — номінований на «Оскар» фільм «Будинок зі скалок». Це документальна повнометражна стрічка данського режисера Сімона Леренга Вільмонта про дитячий притулок у Лисичанську впритул до війни.

Фільм створений у копродукції України, Данії, Швеції та Фінляндії. Другим режисером і лінійним продюсером є Азад Сафаров.

Як знімали кіно і як склалася доля його героїв, документаліст розповідає у подкасті «Тут-і-тепер». Послухайте!
❤19
Although English can be hard, you can pull through, if you do it thoughtfully.

Якщо вам вдається вимовити це речення з першої спроби, цей епізод «Ніжного інглішу» навряд навчить вас чогось нового. Однак з нього ви дізнаєтеся історію, чому це читається так складно.

Якщо ж не змогли — Хельґі Палко заспокійливо розповість, кому скаржитися на неможливість прочитання цих складних буквосполучень — «th», «ough» i «ought».

Слухайте 💛
🔥4👍2❤1
До будинку Паша проривався двічі. Під час першої спроби машина потрапила під обстріл. Врешті сапер виніс старого з квартири на руках.

Це сталося рік тому. Майор Павло Герман врятував із оточеного боями Ірпеня незнайомого лежачого дідуся.

Так чоловік не лишився сам на сам з війною і ще зміг відсвяткувати власне життя. Через чотири місяці його не стало.

Прочитайте цю історію!

Світлина: Максим Лиманський
❤21👍1
«Саме зараз відбуваються процеси заглиблення в те, ким ми є і якими ми були раніше.

Можна вважати дрібницею перейменування картини Едгара Деги в Лондонській національній галереї, але зміна напису "Рускіє танцовщіци" на "Українські танцівниці" має неймовірний візуальний, історичний, соціокультурний ефект.

Це частина історичної справедливості. Це момент прозріння і подальшого вивчення історії з розумінням, що таке імперськість і комунізм на наших теренах, як він позначився на видимості інших націй».

Колонка правозахисниці Лариси Денисенко про процеси пошуку своєї ідентичності. Долучайтеся до Спільноти The Ukrainians Media і читайте першими.
❤15👍7
«Наша місія у тому, аби підсилювати людей на місцях, допомагати їм. Ми проводимо навчання і тим самим показуємо, що будь-які ідеї можуть бути втілені, і часто навіть без коштів».

Такою є філософія «Молодіжної платформи» — громадської організації, що виникла у Луцьку 12 років тому у відповідь на потребу волинських активістів у спілкуванні, обміні досвідом та обʼєднанні у більших проєктах.

Вже у перший рік існування «Платформа» зібрала пʼять організацій і швидко розрослася до шістнадцяти.

Як волинські активісти просувають зміни в українських селах, селищах і містечках — розповідаємо на The Ukrainians. Прочитайте!

Колаж: Вадим Блонський
❤5
24 лютого, коли в Києві пролунала перша сирена повітряної тривоги, Богдана Неборак спустилася в метро «Контрактова площа». Вона вперше використала його як укриття і вперше з початку пандемії побачила так багато людей без захисних масок. Але воліла про це не думати.

На початку повномасштабного вторгнення поїхала до Львова, міста свого дитинства. Богдана майже нічого не фотографувала в перші місяці великої війни ― їй не хотілося запам’ятовувати огорнуті для захисту статуї та заховані вітражі.

Спершу Богдана не могла читати. Повернулася до книжок на другий-третій тиждень вторгнення завдяки бібліотеці батьків. Після довгих вагань узяла оповідання Хвильового і «Фієсту» Гемінґвея.

Про читання під час війни, підтримку себе та повернення до ключових міст культурна менеджерка і шеф-редакторка сайту The Ukrainians розповідає у новому епізоді «Тут-і-тепер». Слухайте 💛
❤22🔥1
«Я добре запам’ятав той час і не хочу, щоб усе це повторилося. Як виросту — стану військовим. Захищатиму моє село і всю Україну».

Троє школярів — Сашко, його брат Єгор і їхній друг Діма — жили в окупації пів року.

Сили оборони України звільнили їхнє село на березі річки Інгулець наприкінці жовтня, але люди не поспішають повертатися.

У колись чималому селищі залишилося трохи більше сотні людей й всього кілька будинків із дітьми. Хлопчаки ж встановили тут власний «блокпост».

Історія одного фото. Дивіться на Reporters.

Світлина: Ольга Омельянчук
❤13
У цей день 9 років тому росіяни провели у Криму незаконний референдум. Окупація півострова стала початком російської агресії проти України, яка триває і сьогодні.

Це вже втретє, коли корінні народи півострова, зокрема кримські татари, мусили покидати рідну землю. Вперше — після окупації ханату Російською імперією, вдруге — внаслідок депортації радянською владою.

Життя кримських татар у Бахчисараї і на всьому південному березі впродовж десяти років до окупації 2014-го знімав документальний фотограф Геннадій Мінченко. Дивіться його фотоісторію у нас на Reporters
😢17👍1