Мойсей Вайншельбойм живе у Бердичеві. Там його знають як дядю Мішу.
Хлопчиком він єдиний з великої родини вижив під час Голокосту. Від смерті рятувався тричі.
Першою допомогла мама — заховала його заслінкою від печі. Удруге допомогла власна сміливість — просто з розстрільної черги шмигнув у чагарі і плазував, доки мав сили. Утретє, коли смерть міцно тримала його руками поліцаїв, вистрибнув просто у річку.
Мойсею допомагали добрі люди. Серед них — баба Фівонька. У жінки було троє доньок і стільки ж внуків, але це не завадило прихистити незнайомого хлопця.
Майже за пів століття баба Фівонька — Філена Коршевнюк-Савелко — отримала від держави Ізраїль звання «Праведник народів світу». У Талмуді написано: «Той, хто врятує одне життя, врятує весь світ».
Про 80 років самотності Мойсей вперше розповіли у другому номері друкованого журналу Reporters. Тепер історію можна прочитати онлайн.
Світлина: Саша Маслов
Хлопчиком він єдиний з великої родини вижив під час Голокосту. Від смерті рятувався тричі.
Першою допомогла мама — заховала його заслінкою від печі. Удруге допомогла власна сміливість — просто з розстрільної черги шмигнув у чагарі і плазував, доки мав сили. Утретє, коли смерть міцно тримала його руками поліцаїв, вистрибнув просто у річку.
Мойсею допомагали добрі люди. Серед них — баба Фівонька. У жінки було троє доньок і стільки ж внуків, але це не завадило прихистити незнайомого хлопця.
Майже за пів століття баба Фівонька — Філена Коршевнюк-Савелко — отримала від держави Ізраїль звання «Праведник народів світу». У Талмуді написано: «Той, хто врятує одне життя, врятує весь світ».
Про 80 років самотності Мойсей вперше розповіли у другому номері друкованого журналу Reporters. Тепер історію можна прочитати онлайн.
Світлина: Саша Маслов
❤10
Пані Ніна і військовий «Мартін» — фронтові друзі. Між ними 50 років різниці, але це не заважає їхній дружбі.
73-річна жінка живе у Селі Грушуваха на Харківщині. З понад 800 місцевих мешканців після відкритого вторгнення росії у селі залишилося не більше десятка людей.
Їжу готують на вогнищі і сподіваються, що російські снаряди не переб’ють їм решту птиці та худоби і залишать шанс зібрати з городів бодай якийсь урожай.
Поруч із цивільними на Ізюмщині налагоджують свій побут і військові.
Під час однієї з російських авіаційних атак пані Ніна випадково познайомилася з 23-річним бійцем 93-ої ОМБр «Холодний Яр».
Тепер при можливості він приїжджає в село, щоби провідати пані Ніну і привезти трохи їжі.
Історія одного фото. Читайте повністю на Reporters.
Світлина: Данило Павлов.
73-річна жінка живе у Селі Грушуваха на Харківщині. З понад 800 місцевих мешканців після відкритого вторгнення росії у селі залишилося не більше десятка людей.
Їжу готують на вогнищі і сподіваються, що російські снаряди не переб’ють їм решту птиці та худоби і залишать шанс зібрати з городів бодай якийсь урожай.
Поруч із цивільними на Ізюмщині налагоджують свій побут і військові.
Під час однієї з російських авіаційних атак пані Ніна випадково познайомилася з 23-річним бійцем 93-ої ОМБр «Холодний Яр».
Тепер при можливості він приїжджає в село, щоби провідати пані Ніну і привезти трохи їжі.
Історія одного фото. Читайте повністю на Reporters.
Світлина: Данило Павлов.
❤6👍1
«Всі винаходи в світі зробили сміливі люди, які не боялися помилок чи осуду»
П’ятнадцять років тому Оксана Стоєцька звернула увагу на те, як її діти захоплюються конструюванням та програмуванням роботів, — і сама замислилася, як зробити процес навчання для дітей цікавішим.
Рішення знайшлось в STEM — підході, що об’єднує науку, технології, інженерію та математику.
Тепер вона, вже як засновниця STEM-шкіл INVENTOR та школи повного дня INVENTOR School, впевнена, що знайшла унікальну методику, яка робить навчання сучасним, доступним, цікавим і ефективним водночас.
Нашу розмову читайте на The Ukrainians.
Світлина: Данило Павлов.
П’ятнадцять років тому Оксана Стоєцька звернула увагу на те, як її діти захоплюються конструюванням та програмуванням роботів, — і сама замислилася, як зробити процес навчання для дітей цікавішим.
Рішення знайшлось в STEM — підході, що об’єднує науку, технології, інженерію та математику.
Тепер вона, вже як засновниця STEM-шкіл INVENTOR та школи повного дня INVENTOR School, впевнена, що знайшла унікальну методику, яка робить навчання сучасним, доступним, цікавим і ефективним водночас.
Нашу розмову читайте на The Ukrainians.
Світлина: Данило Павлов.
❤3
Сьогодні Вінниця у жалобі за жертвами ракетних ударів росіян по площі Перемоги.
Загинули 23 людини. Серед них — троє дітей: 4-річна дівчинка та двоє хлопчиків, яким було 7 і 8 років. По медичну допомогу звернулося щонайменше 197 вінничан. 82-є перебувають у лікарнях.
За кожною жертвою росії стоїть людське життя. Важливо, щоби людські долі не залишилися цифрами у статистиці, тому ми зібрали короткі історії постраждалих. Читайте на Reporters.
Колаж: Вадим Блонський
Загинули 23 людини. Серед них — троє дітей: 4-річна дівчинка та двоє хлопчиків, яким було 7 і 8 років. По медичну допомогу звернулося щонайменше 197 вінничан. 82-є перебувають у лікарнях.
За кожною жертвою росії стоїть людське життя. Важливо, щоби людські долі не залишилися цифрами у статистиці, тому ми зібрали короткі історії постраждалих. Читайте на Reporters.
Колаж: Вадим Блонський
😢7👍1
Чернігів потерпав від обстрілів росіян з першого дня великої війни — і аж до 3 квітня. Особливих руйнувань зазнали околиці міста: Бобровиця, Півці, район Хімволокна.
Нині будинки, які можна врятувати, тут відбудовує благодійний фонд «Іскра добра». Його створила група чернігівських рестораторів.
Матеріали купують власним коштом. А от роботи виконують волонтери, які долучаються до проєкту з усієї України.
Як працює будівельний батальйон — читайте на Reporters.
Світлина: Ганна Балакир.
Нині будинки, які можна врятувати, тут відбудовує благодійний фонд «Іскра добра». Його створила група чернігівських рестораторів.
Матеріали купують власним коштом. А от роботи виконують волонтери, які долучаються до проєкту з усієї України.
Як працює будівельний батальйон — читайте на Reporters.
Світлина: Ганна Балакир.
❤1👍1
«Для того, щоб у Києві чи Москві існував Булгаков, у Сандармосі застрелили Підмогильного»
Руслан Горовий — український журналіст, режисер, письменник та автор винятково важливого проєкту «Служба розшуку дітей».
З початком великої війни залишився у Києві. Спочатку допомагав сусідам літнього віку. Згодом долучився до евакуації цивільних, які пройшли зруйнований ірпінський міст. Досі збирає і возить допомогу людям, які постраждали від війни.
В інтерв’ю The Ukrainians розповідає, як не ставив життя на паузу після 24 лютого, і розмірковує про історичні рими, які дозволили українцям переродитися й чинити опір краще, ніж сто років тому.
Прочитайте.
Світлина: Валентин Кузан
Руслан Горовий — український журналіст, режисер, письменник та автор винятково важливого проєкту «Служба розшуку дітей».
З початком великої війни залишився у Києві. Спочатку допомагав сусідам літнього віку. Згодом долучився до евакуації цивільних, які пройшли зруйнований ірпінський міст. Досі збирає і возить допомогу людям, які постраждали від війни.
В інтерв’ю The Ukrainians розповідає, як не ставив життя на паузу після 24 лютого, і розмірковує про історичні рими, які дозволили українцям переродитися й чинити опір краще, ніж сто років тому.
Прочитайте.
Світлина: Валентин Кузан
👍6❤1
«Росії дуже вигідно, коли ми відмовляємося від своїх авторів»
Любов Якимчук — українська поетка з Луганщини. Пише про Україну, яку Росія не здатна окупувати попри будь-які намагання.
2015-го вона видала поетичну книжку «Абрикоси Донбасу», де описала досвід війни. Багатьом українцям та іноземцям книжка допомогла зрозуміти український схід і травму його окупації.
Якимчук працює з міфологією сходу, легендаризує улюблених авторів минулого століття, бере участь у музичних проєктах.
Донедавна письменниця перебувала на резиденції у Відні, звідки постійно виїздила на літературні події в інші міста Європи, а також США, де розповідала про Україну й пояснювала війну через літературу. Зараз поетка повернулась до Києва.
Про роботу зі стереотипами, участь у церемонії Grammy та співпрацю з «хорошими росіянами» читайте в нашій розмові на The Ukrainians.
Світлина: Аліна Руда.
Любов Якимчук — українська поетка з Луганщини. Пише про Україну, яку Росія не здатна окупувати попри будь-які намагання.
2015-го вона видала поетичну книжку «Абрикоси Донбасу», де описала досвід війни. Багатьом українцям та іноземцям книжка допомогла зрозуміти український схід і травму його окупації.
Якимчук працює з міфологією сходу, легендаризує улюблених авторів минулого століття, бере участь у музичних проєктах.
Донедавна письменниця перебувала на резиденції у Відні, звідки постійно виїздила на літературні події в інші міста Європи, а також США, де розповідала про Україну й пояснювала війну через літературу. Зараз поетка повернулась до Києва.
Про роботу зі стереотипами, участь у церемонії Grammy та співпрацю з «хорошими росіянами» читайте в нашій розмові на The Ukrainians.
Світлина: Аліна Руда.
👍3
Артилеристів називають богами війни.
Вони — чи не найбільша загроза для противника, відтак і найбажаніша для нього ціль.
Саме тому бійці 44-ої артбригади, як і їхні колеги з інших подібних підрозділів, вимушені постійно переміщатися.
Пересування величезного тоннажу техніки — дорога для держави справа й чимала втома для військових.
Втім, вибору особливо немає: від збереження тих самих М777 і, ба більше, реактивних систем залпового вогню HIMARS, без перебільшень, залежить хід війни.
Фоторепортаж дивіться на Reporters.
Світлина: Данило Павлов.
Вони — чи не найбільша загроза для противника, відтак і найбажаніша для нього ціль.
Саме тому бійці 44-ої артбригади, як і їхні колеги з інших подібних підрозділів, вимушені постійно переміщатися.
Пересування величезного тоннажу техніки — дорога для держави справа й чимала втома для військових.
Втім, вибору особливо немає: від збереження тих самих М777 і, ба більше, реактивних систем залпового вогню HIMARS, без перебільшень, залежить хід війни.
Фоторепортаж дивіться на Reporters.
Світлина: Данило Павлов.
Кілька років тому Павло Медина з друзями вирішили, що Нововолинську бракує якісного вуличного мистецтва. Вирішили це розвивати.
Для цього знадобилось небагато: кілька активних молодих людей, команда професійних художників-земляків, фарба, на яку скидалися усі потроху, і одна стіна місцевої електростанції.
Той перший стінопис став їхньою відправною точкою. Тоді вперше активісти замислились про простір, де молодь почуватиметься безпечно, вільно і зможе втілювати будь-які свої ідеї.
Так виник молодіжний центр «Нові крила». Сюди молодь приходить, аби послухати лекції, долучитися до чужих освітніх або творчих проєктів, створювати свої.
Як команда волонтерів із невеличкого міста створила для місцевої молоді центр для навчання і творчості, який у воєнний час перетворився на координаційний штаб — читайте на The Ukrainians.
[Проєкт реалізується за підтримки проєкту «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості (SC3)», що співфінансується Європейським Союзом та Британською Радою в Україні]
Для цього знадобилось небагато: кілька активних молодих людей, команда професійних художників-земляків, фарба, на яку скидалися усі потроху, і одна стіна місцевої електростанції.
Той перший стінопис став їхньою відправною точкою. Тоді вперше активісти замислились про простір, де молодь почуватиметься безпечно, вільно і зможе втілювати будь-які свої ідеї.
Так виник молодіжний центр «Нові крила». Сюди молодь приходить, аби послухати лекції, долучитися до чужих освітніх або творчих проєктів, створювати свої.
Як команда волонтерів із невеличкого міста створила для місцевої молоді центр для навчання і творчості, який у воєнний час перетворився на координаційний штаб — читайте на The Ukrainians.
[Проєкт реалізується за підтримки проєкту «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості (SC3)», що співфінансується Європейським Союзом та Британською Радою в Україні]
«Психологічна стійкість подібна до м’язів: тренуєш їх правильно — вони ростуть»
Олег Романчук — психотерапевт, дитячий та підлітковий психіатр, автор низки документальних фільмів, фахових і популярних книжок.
Сьогодні він — директор Інституту психічного здоров’я Українського католицького університету та Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії, засновник центру «Коло сім’ї».
Поговорили про те, як бути психологічно стійкими у часі війни та культуру скасування.
Читайте на The Ukrainians.
Світлина: Софія Соляр.
Олег Романчук — психотерапевт, дитячий та підлітковий психіатр, автор низки документальних фільмів, фахових і популярних книжок.
Сьогодні він — директор Інституту психічного здоров’я Українського католицького університету та Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії, засновник центру «Коло сім’ї».
Поговорили про те, як бути психологічно стійкими у часі війни та культуру скасування.
Читайте на The Ukrainians.
Світлина: Софія Соляр.
👍3
В ніч на 1 липня ворог вдарив крилатими ракетами по прибережному містечку Сергіївка на Одещині.
Росіяни влучили у багатоповерховий будинок та місцеві бази відпочинку. Більшість мешканців мирно спали вдома.
39 людей потрапили до лікарні з травмами. Серед них — шестеро дітей. 21 людина загинула.
Спільно з Меморіал: вбиті росією вшановуємо пам’ять жертв липневого обстрілу Сергіївки.
16 історій про те, ким були ці люди і як вони опинились у містечку тієї трагічної ночі — розповідаємо на Reporters.
Не забудемо.
Росіяни влучили у багатоповерховий будинок та місцеві бази відпочинку. Більшість мешканців мирно спали вдома.
39 людей потрапили до лікарні з травмами. Серед них — шестеро дітей. 21 людина загинула.
Спільно з Меморіал: вбиті росією вшановуємо пам’ять жертв липневого обстрілу Сергіївки.
16 історій про те, ким були ці люди і як вони опинились у містечку тієї трагічної ночі — розповідаємо на Reporters.
Не забудемо.
🤬4
Миколаїв — донедавна тихе місто на півдні України, населення якого у мирний час сягало майже пів мільйона мешканців.
З одного боку воно межує з наразі окупованим Херсоном, а з іншого — з портовою Одесою, яку росіянам конче хочеться загарбати.
Через таке розташування місто вже з перших днів повномасштабного вторгнення Росії опинилося на передовій.
До середини липня від обстрілів Миколаїв не потерпав усього 21 день. У решту понад 130 днів тут кожні кілька годин лунає сигнал тривоги і чути вибухи у різних районах.
Як живе українське місто — читайте у нас на Reporters.
Світлина: Данило Павлов.
З одного боку воно межує з наразі окупованим Херсоном, а з іншого — з портовою Одесою, яку росіянам конче хочеться загарбати.
Через таке розташування місто вже з перших днів повномасштабного вторгнення Росії опинилося на передовій.
До середини липня від обстрілів Миколаїв не потерпав усього 21 день. У решту понад 130 днів тут кожні кілька годин лунає сигнал тривоги і чути вибухи у різних районах.
Як живе українське місто — читайте у нас на Reporters.
Світлина: Данило Павлов.
❤1👍1
Дід Вова зустрів велику війну в Ірпені. Самотній і прикутий до ліжка. Онук поїхав, квартиру закрив, а ключі залишив під килимком.
Про лежачого старого інструктор з саперної справи фонду «Повернись живим» Павло Герман дізнався з соцмереж. Кілька днів проривався до незнайомого дідуся, не знаючи, чи той досі живий. Врешті виніс його з квартири на руках.
У березні до порятунку діда Вови долучилося з десяток людей: військові, які прикривали евакуацію, цивільні, що знайшли дідові прихисток, і один далекий не кровний родич — дідів тезка, який бачив старого всього раз.
Так 73-річний Володимир Сірик не лишився сам на сам з війною і ще зміг відсвяткувати власне життя. 8 липня його не стало. З дідом Вовою прощалися в Ірпені.
Історія спецоперації з порятунку діда Вови вийшла у третьому номері нашого друкованого журналу. Тепер репортаж можна прочитати онлайн.
Світлина: Максим Лиманський.
Про лежачого старого інструктор з саперної справи фонду «Повернись живим» Павло Герман дізнався з соцмереж. Кілька днів проривався до незнайомого дідуся, не знаючи, чи той досі живий. Врешті виніс його з квартири на руках.
У березні до порятунку діда Вови долучилося з десяток людей: військові, які прикривали евакуацію, цивільні, що знайшли дідові прихисток, і один далекий не кровний родич — дідів тезка, який бачив старого всього раз.
Так 73-річний Володимир Сірик не лишився сам на сам з війною і ще зміг відсвяткувати власне життя. 8 липня його не стало. З дідом Вовою прощалися в Ірпені.
Історія спецоперації з порятунку діда Вови вийшла у третьому номері нашого друкованого журналу. Тепер репортаж можна прочитати онлайн.
Світлина: Максим Лиманський.
❤6
«Я розповідаю історію того, як Захід прогледів російський фашизм»
Оксана Забужко — одна з найперекладуваніших українських авторок. Її ключовий текст «Польові дослідження українського сексу» виданий у двох десятках країн, а роман «Музей покинутих секретів» став одним з перших текстів про УПА, які здобули міжнародну популярність.
Нещодавно авторка анонсувала книжку есеїстики «Найдовша подорож», яку писала цих весни й літа одразу для перекладу, щоб пояснити іноземцям війну Росії проти України.
Книжка анонсована для публікації шістьома мовами, восени буде доступною також і для українського читача.
З письменницею ми розмовляли двічі: вперше у грудні 2021, тоді нам цікаво було з’ясувати, як і навіщо Забужко пише свої романи. Розмова не встигла вийти, а після 24 лютого стало очевидно, що говорити потрібно ще раз.
Друга розмова відбулася у червні, і ми спілкувалися про відповідальність інтелектуала сьогодні й те, як письменниця пояснює Заходу Україну. Варто читати.
Світлина: Сергій Коровайний.
Оксана Забужко — одна з найперекладуваніших українських авторок. Її ключовий текст «Польові дослідження українського сексу» виданий у двох десятках країн, а роман «Музей покинутих секретів» став одним з перших текстів про УПА, які здобули міжнародну популярність.
Нещодавно авторка анонсувала книжку есеїстики «Найдовша подорож», яку писала цих весни й літа одразу для перекладу, щоб пояснити іноземцям війну Росії проти України.
Книжка анонсована для публікації шістьома мовами, восени буде доступною також і для українського читача.
З письменницею ми розмовляли двічі: вперше у грудні 2021, тоді нам цікаво було з’ясувати, як і навіщо Забужко пише свої романи. Розмова не встигла вийти, а після 24 лютого стало очевидно, що говорити потрібно ще раз.
Друга розмова відбулася у червні, і ми спілкувалися про відповідальність інтелектуала сьогодні й те, як письменниця пояснює Заходу Україну. Варто читати.
Світлина: Сергій Коровайний.
👍5
«Війни не вимкнеш пультом від телевізора — вона є в наших головах, і в дитячих теж»
Ярослава Ніканшин — соціальна працівниця. Допомагає сім’ям, які були змушені тікати від війни, збудувати життя на новому місці.
Найважче у її роботі — слухати історії людей, які приїхали із зони бойових дій. Кожну таку розповідь Ярослава бере близько до серця. Старається запам’ятати, щоби робота не перетворювалася на рутину.
Ярослава проводить групові заняття з дітьми. Вони постійно розповідають свої сни, часто — тривожні і сумні. Втім, на відміну від дорослих, говорять про війну доволі невимушено.
Жінка зізнається, коли діти просто і легко розповідають про страхи, її власні стають меншими.
Історію Ярослави спільно з UNICEF Ukraine розповідаємо у спецпроєкті «Любов = відповідальність».
Прочитайте 💛
Ярослава Ніканшин — соціальна працівниця. Допомагає сім’ям, які були змушені тікати від війни, збудувати життя на новому місці.
Найважче у її роботі — слухати історії людей, які приїхали із зони бойових дій. Кожну таку розповідь Ярослава бере близько до серця. Старається запам’ятати, щоби робота не перетворювалася на рутину.
Ярослава проводить групові заняття з дітьми. Вони постійно розповідають свої сни, часто — тривожні і сумні. Втім, на відміну від дорослих, говорять про війну доволі невимушено.
Жінка зізнається, коли діти просто і легко розповідають про страхи, її власні стають меншими.
Історію Ярослави спільно з UNICEF Ukraine розповідаємо у спецпроєкті «Любов = відповідальність».
Прочитайте 💛
❤1
В ніч на 1 липня росіяни крилатими ракетами обстріляли курортне містечко на Одещині.
Ворог влучив у багатоповерховий будинок і місцеві бази відпочинку.
Батьки Дмитра Рудницького працювали адміністраторами на одній з таких баз. Хлопчик і його мама загинули.
До своїх 12 років Дмитро не дожив менше ніж два місяці.
Спільно з Меморіал: вбиті росією вшановуємо пам’ять жертв липневого обстрілу Сергіївки.
16 історій про те, ким були ці люди і як вони опинились у містечку тієї трагічної ночі — розповідаємо на Reporters. Прочитайте.
Ворог влучив у багатоповерховий будинок і місцеві бази відпочинку.
Батьки Дмитра Рудницького працювали адміністраторами на одній з таких баз. Хлопчик і його мама загинули.
До своїх 12 років Дмитро не дожив менше ніж два місяці.
Спільно з Меморіал: вбиті росією вшановуємо пам’ять жертв липневого обстрілу Сергіївки.
16 історій про те, ким були ці люди і як вони опинились у містечку тієї трагічної ночі — розповідаємо на Reporters. Прочитайте.
❤4😢2
Івану Романюку 76 років. Живе в Красногорівці, яку називає другим домом.
Чоловік родом з Коломиї. Говорить українською, носить чуба і має на кнопковому телефоні рингтон із гімном України.
На Донеччину його привело кохання: у Красногорівці народилася дружина. Чоловік каже, що любить цей регіон і тут планує доживати віку.
Про будні містечка на Донеччині, де під російськими обстрілами гинуть місцеві, але продовжує працювати ринок — читайте і дивіться у нас на Reporters.
Світлина: Данило Павлов.
Чоловік родом з Коломиї. Говорить українською, носить чуба і має на кнопковому телефоні рингтон із гімном України.
На Донеччину його привело кохання: у Красногорівці народилася дружина. Чоловік каже, що любить цей регіон і тут планує доживати віку.
Про будні містечка на Донеччині, де під російськими обстрілами гинуть місцеві, але продовжує працювати ринок — читайте і дивіться у нас на Reporters.
Світлина: Данило Павлов.
❤3👍3
«Не видати, що ворог — це ти»
Дарка Гусяк — зв’язкова головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Коли їй було 26, отримала чверть століття ув’язнення в таборах суворого режиму в далекій росії.
Відбула увесь термін, вийшла на волю в 51. За цей час тендітна дівчина із в’язничної світлини змінилася. Замість туго заплетених чорних кіс — коротко стрижене волосся з проблисками сивини.
Довге інтерв’ю з Даркою Гусяк ми записали ще до війни, у другий тиждень лютого, за кілька днів після її 98-го дня народження, коли вона вбралася у свою найкращу вишиванку.
Вдруге зустрілися у перші тижні липня — в часі війни — у шпиталі імені Митрополита Андрея Шептицького. Її фізичний стан погіршився, однак позиція, як і пів століття тому, — зосталася непохитна.
Варто читати.
Світлина: Ірина Середа.
Дарка Гусяк — зв’язкова головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Коли їй було 26, отримала чверть століття ув’язнення в таборах суворого режиму в далекій росії.
Відбула увесь термін, вийшла на волю в 51. За цей час тендітна дівчина із в’язничної світлини змінилася. Замість туго заплетених чорних кіс — коротко стрижене волосся з проблисками сивини.
Довге інтерв’ю з Даркою Гусяк ми записали ще до війни, у другий тиждень лютого, за кілька днів після її 98-го дня народження, коли вона вбралася у свою найкращу вишиванку.
Вдруге зустрілися у перші тижні липня — в часі війни — у шпиталі імені Митрополита Андрея Шептицького. Її фізичний стан погіршився, однак позиція, як і пів століття тому, — зосталася непохитна.
Варто читати.
Світлина: Ірина Середа.
👍6👏1
«Докази російського тероризму має бачити світ»
37-річна Ірина Рибакова — пресофіцерка 93-ої ОМБр «Холодний Яр». У Збройних Силах України служить вже п’ятий рік.
На обкладинці The Economist ви могли бачити фото згорілої башти російського танка, схожої на череп, — цей знімок зробила Ірина.
До війська вона потрапила в період великих реформ, коли старий армійський статус почали ламати реалії великої війни.
Разом зі зміною військової підготовки, оновленням озброєння, харчового та речового забезпечення змінилася і військова пресслужба.
Замість кабінетної роботи, підготовки рудиментарної армійської газети і безкінечних зйомок «урочистих нагороджень особового складу», зараз пресслужба працює безпосередньо на фронті.
Історію Ірини — читайте у нас на Reporters.
Світлина: Данило Павлов.
37-річна Ірина Рибакова — пресофіцерка 93-ої ОМБр «Холодний Яр». У Збройних Силах України служить вже п’ятий рік.
На обкладинці The Economist ви могли бачити фото згорілої башти російського танка, схожої на череп, — цей знімок зробила Ірина.
До війська вона потрапила в період великих реформ, коли старий армійський статус почали ламати реалії великої війни.
Разом зі зміною військової підготовки, оновленням озброєння, харчового та речового забезпечення змінилася і військова пресслужба.
Замість кабінетної роботи, підготовки рудиментарної армійської газети і безкінечних зйомок «урочистих нагороджень особового складу», зараз пресслужба працює безпосередньо на фронті.
Історію Ірини — читайте у нас на Reporters.
Світлина: Данило Павлов.
🔥7👍1
«Я не можу лишатися осторонь і роблю все, на що маю сили. Намагаюся допомогти усім»
Олексій живе неподалік Авдіївки на Донеччині. Вночі працює перекладачем, а вдень волонтерить.
Його рідне місто щодня обстрілюють росіяни. Попри тяжкі умови, там і далі залишаються люди.
З довоєнних 20 000 мешканців не виїхало ще близько двох тисяч. Живуть без води, електроенергії, газу, мобільного зв’язку та повноцінного доступу до медицини.
Часто саме від допомоги таких відчайдух-волонтерів, як Олексій, залежить, як довго ці люди зможуть протриматися.
Читайте на Reporters.
Світлина: Володимир Куценко.
Олексій живе неподалік Авдіївки на Донеччині. Вночі працює перекладачем, а вдень волонтерить.
Його рідне місто щодня обстрілюють росіяни. Попри тяжкі умови, там і далі залишаються люди.
З довоєнних 20 000 мешканців не виїхало ще близько двох тисяч. Живуть без води, електроенергії, газу, мобільного зв’язку та повноцінного доступу до медицини.
Часто саме від допомоги таких відчайдух-волонтерів, як Олексій, залежить, як довго ці люди зможуть протриматися.
Читайте на Reporters.
Світлина: Володимир Куценко.