П'ять місяців pocійської окупації.
Зруйновані будинки. Розтяжки і вибухівка на порогах шкіл. Залишки численних касетних снарядів. Масові поховання з сотнями тіл українців.
Велика кількість людей була насильницьки убита, багато з них перед загибеллю зазнали тортур.
Понівечений Ізюм після відходу pocійської армії у фоторепортажі Данила Павлова.
Зруйновані будинки. Розтяжки і вибухівка на порогах шкіл. Залишки численних касетних снарядів. Масові поховання з сотнями тіл українців.
Велика кількість людей була насильницьки убита, багато з них перед загибеллю зазнали тортур.
Понівечений Ізюм після відходу pocійської армії у фоторепортажі Данила Павлова.
😢7
У ніч із 23 на 24 лютого Крістіна Бердинських не спала. Вона, що називає себе песимісткою, була переконана в неминучості наступу Росії. Завчасно закупила продукти, попросила те ж саме зробити маму.
У ранок 24 лютого Крістіна зателефонувала близьким, роздала інструкції і поїхала до мами на інший кінець Києва, щоб заспокоїти і підтримати.
Бомбосховища у домі не було, сусіди зі свого укриття вигнали, тож родина вирішила щоночі ходити в метро. Ночували там 17 ночей.
Крістіна хотіла працювати. Перші чотири дні редакція нічого від неї не вимагала, а потім вона почала брати коментарі телефоном, працювала з дому. Їхати до межі окупації неподалік Києва, як це робили деякі інші колеги з досвідом роботи на фронті, їй було страшно.
У новому епізоді «Тут-і-тепер» журналістка розповіла про роботу на деокупованих територіях, виникнення сильного емоційного зв’язку з рідним Херсоном і те, як війна змінює нас усіх. Слухайте 💛
У ранок 24 лютого Крістіна зателефонувала близьким, роздала інструкції і поїхала до мами на інший кінець Києва, щоб заспокоїти і підтримати.
Бомбосховища у домі не було, сусіди зі свого укриття вигнали, тож родина вирішила щоночі ходити в метро. Ночували там 17 ночей.
Крістіна хотіла працювати. Перші чотири дні редакція нічого від неї не вимагала, а потім вона почала брати коментарі телефоном, працювала з дому. Їхати до межі окупації неподалік Києва, як це робили деякі інші колеги з досвідом роботи на фронті, їй було страшно.
У новому епізоді «Тут-і-тепер» журналістка розповіла про роботу на деокупованих територіях, виникнення сильного емоційного зв’язку з рідним Херсоном і те, як війна змінює нас усіх. Слухайте 💛
👍12❤4
Третій епізод «Культурного трибуналу» — про Казимира Малевича 🔥
Своїми вчителями він вважав українських митців, а картини писав під впливом українського традиційного мистецтва.
Якою магією володів художник з Києва, що за його картини досі тривають битви на головних аукціонах світу на десятки мільйонів доларів?
Як росії вдалося вкрасти цілу людину?
І як повернути генія світового калібру назад Україні?
Слухайте ось тут.
Своїми вчителями він вважав українських митців, а картини писав під впливом українського традиційного мистецтва.
Якою магією володів художник з Києва, що за його картини досі тривають битви на головних аукціонах світу на десятки мільйонів доларів?
Як росії вдалося вкрасти цілу людину?
І як повернути генія світового калібру назад Україні?
Слухайте ось тут.
❤12🔥6👍1
24 лютого вона, як і всі кияни, прокинулась від вибухів. Розбудила дітей і вирішила їхати в Ірпінь до мами.
За кілька днів в місто зайшли колони росіян. Ірпінь опинився в епіцентрі бойових дій.
Від мінометних обстрілів з мамою і двома дітьми ховалася у ванній. У вікно бачили, як російські літаки випускають ракети по Гостомелю. Вибухало і палало зовсім близько.
Ця історія — про тихе добро. Невидиму силу духу у життєвій трагедії.
Цим текстом Мирослави Барчук ми розпочинаємо мультимедійний проєкт «Я тут за тебе». Це серія есеїв українських письменниць, які поруч з нинішнім контекстом війни описують емоції і почуття українок, що змагаються за наше майбутнє. Читайте на Reporters.
[Спільно з PEN Ukraine, IZONE Media та IZOLYATSIA за підтримки The New Democracy Fund у рамках співпраці з Danish Cultural Institute]
Ілюстрація: Дарія Ковтун.
За кілька днів в місто зайшли колони росіян. Ірпінь опинився в епіцентрі бойових дій.
Від мінометних обстрілів з мамою і двома дітьми ховалася у ванній. У вікно бачили, як російські літаки випускають ракети по Гостомелю. Вибухало і палало зовсім близько.
Ця історія — про тихе добро. Невидиму силу духу у життєвій трагедії.
Цим текстом Мирослави Барчук ми розпочинаємо мультимедійний проєкт «Я тут за тебе». Це серія есеїв українських письменниць, які поруч з нинішнім контекстом війни описують емоції і почуття українок, що змагаються за наше майбутнє. Читайте на Reporters.
[Спільно з PEN Ukraine, IZONE Media та IZOLYATSIA за підтримки The New Democracy Fund у рамках співпраці з Danish Cultural Institute]
Ілюстрація: Дарія Ковтун.
❤10👍1
Сергій Каленюк — дослідник історії Сєверодонецька. Це людина, яка написала найбільше про минуле міста.
15 липня цього року він загинув у ДТП у Радомишлі, де жив від 2014-го.
Сергій став героєм репортажу Світлани Ославської «Оаза». Це уривок з книжки «Сєверодонецьк. Репортажі з минулого». Авторка зібрала довоєнні історії міста і людей, які назавжди змінила війна.
Друком ця збірка репортажів вийде на початку листопада у видавництві «Човен».
15 липня цього року він загинув у ДТП у Радомишлі, де жив від 2014-го.
Сергій став героєм репортажу Світлани Ославської «Оаза». Це уривок з книжки «Сєверодонецьк. Репортажі з минулого». Авторка зібрала довоєнні історії міста і людей, які назавжди змінила війна.
Друком ця збірка репортажів вийде на початку листопада у видавництві «Човен».
❤19👍1
«Кожен період створює свій театр і мріє зробити новий»
Володимир Кучинський — це людина-театральна школа.
Режисер, актор, лауреат численних премій, один із засновників Львівського академічного театру імені Леся Курбаса. Він вчився у ключових режисерів другої половини ХХ-го століття, створював новий театр, навчав і зростав разом зі своїми учнями.
Сьогодні Кучинський святкує день народження. Добра нагода перечитати нашу розмову на The Ukrainians.
Світлина: Яна Сідаш.
Володимир Кучинський — це людина-театральна школа.
Режисер, актор, лауреат численних премій, один із засновників Львівського академічного театру імені Леся Курбаса. Він вчився у ключових режисерів другої половини ХХ-го століття, створював новий театр, навчав і зростав разом зі своїми учнями.
Сьогодні Кучинський святкує день народження. Добра нагода перечитати нашу розмову на The Ukrainians.
Світлина: Яна Сідаш.
❤9
Кожна таблетка, до того як опинитися у вашій домашній аптечці, долає тривалий і науково складний шлях.
Колись давно ліки могла робити одна людина: зібрати сировину, приготувати цілющу суміш, передати покупцю. Але наука все змінила.
Тепер процес створення ліків нагадує злагоджену гру цілого оркестру або рок-групи. Кожен має досконало володіти своїм інструментом і знати свою партію, аби все вдалося.
Як процес створення ліків перетворився з ручної праці на майже космічні технології — розповідаємо у нашому новому красивому спецпроєкті.
Дивіться, читайте і поширюйте.
[The Ukrainians & Дарниця]
Колись давно ліки могла робити одна людина: зібрати сировину, приготувати цілющу суміш, передати покупцю. Але наука все змінила.
Тепер процес створення ліків нагадує злагоджену гру цілого оркестру або рок-групи. Кожен має досконало володіти своїм інструментом і знати свою партію, аби все вдалося.
Як процес створення ліків перетворився з ручної праці на майже космічні технології — розповідаємо у нашому новому красивому спецпроєкті.
Дивіться, читайте і поширюйте.
[The Ukrainians & Дарниця]
🔥11👍4
Анька рятує людські життя. Вона — військовий парамедик.
Все почалося ще в 2014 році, коли росіяни зайшли на схід і в Крим. Хтось із друзів вступив у медичний добробат — і вона, художниця, вирішила спробувати теж.
Історію Аньки розповідає Ірена Карпа. Читайте есей у нас на Reporters.
Ілюстрація: Дарія Ковтун.
Все почалося ще в 2014 році, коли росіяни зайшли на схід і в Крим. Хтось із друзів вступив у медичний добробат — і вона, художниця, вирішила спробувати теж.
Історію Аньки розповідає Ірена Карпа. Читайте есей у нас на Reporters.
Ілюстрація: Дарія Ковтун.
❤20
Юрій Кузнєцов — лікар з Ізюма.
Із 6-го на 7 березня він заступив на чергування. Саме в ці дні росіяни вперше атакували місто із повітря. Два снаряди прилетіли і в будівлю лікарні, ущент знищивши новенький операційний блок.
Пацієнтів медики спішно переводили у підвал. Надвечір стало ясно, що лікарню відрізано від зовнішнього світу і завтра на зміну персоналу колеги не прийдуть.
Попри обстріли, поранених у лікарню все ж доправляли. Їх доводилось оглядати та оперувати просто у підвалі.
Історія єдиного лікаря, що лишався в Ізюмській лікарні всі пів року окупації.
Читайте на Reporters.
Світлина: Андрій Безчастний.
Із 6-го на 7 березня він заступив на чергування. Саме в ці дні росіяни вперше атакували місто із повітря. Два снаряди прилетіли і в будівлю лікарні, ущент знищивши новенький операційний блок.
Пацієнтів медики спішно переводили у підвал. Надвечір стало ясно, що лікарню відрізано від зовнішнього світу і завтра на зміну персоналу колеги не прийдуть.
Попри обстріли, поранених у лікарню все ж доправляли. Їх доводилось оглядати та оперувати просто у підвалі.
Історія єдиного лікаря, що лишався в Ізюмській лікарні всі пів року окупації.
Читайте на Reporters.
Світлина: Андрій Безчастний.
❤16
Подкаст Ярослава Грицака повертається. Спецсезон запишемо з глядачами у Львові 🔥
Це буде три великих епізоди. Тема — «Війна і творення України». Пан Ярослав охопить античні часи, козацьку добу і період формування української нації у ХХ столітті.
Відвідати події зможуть лише амбасадори та амбасадорки The Ukrainians Media. Перша лекція вже у вівторок, 25 жовтня.
Долучайтеся до Спільноти, щоби потрапити і послухати історика наживо.
[спецсезон у партнерстві з компанією Intellias]
Це буде три великих епізоди. Тема — «Війна і творення України». Пан Ярослав охопить античні часи, козацьку добу і період формування української нації у ХХ столітті.
Відвідати події зможуть лише амбасадори та амбасадорки The Ukrainians Media. Перша лекція вже у вівторок, 25 жовтня.
Долучайтеся до Спільноти, щоби потрапити і послухати історика наживо.
[спецсезон у партнерстві з компанією Intellias]
🔥19❤9👏2👍1
Для нового епізоду «Культурного трибуналу» Яна Супоровська опрацювала цілу гору офіційних документів, архівів та листів.
Це справа про «Чашу Ханенків» — тисячолітній артефакт, знайдений колись на Волині.
Навіщо він так потрібен був Богдану Ханенку? Чому цю чашу ціною власного життя захищав від совєтів український професор? І якою хитрістю російський Ермітаж таки виманив її собі?
Слухайте неодмінно і поширюйте.
Дякуємо колективу Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків за допомогу у створенні епізоду.
Це справа про «Чашу Ханенків» — тисячолітній артефакт, знайдений колись на Волині.
Навіщо він так потрібен був Богдану Ханенку? Чому цю чашу ціною власного життя захищав від совєтів український професор? І якою хитрістю російський Ермітаж таки виманив її собі?
Слухайте неодмінно і поширюйте.
Дякуємо колективу Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків за допомогу у створенні епізоду.
🔥10❤4👍2
Антон та Ігор — жителі Старого Салтова на Харківщині.
Завжди веселі, злегка захмелілі, сиплять жартами та більше нагадують безхатьків. Вони перевозять людей через водосховище до сусідніх сіл і містечок.
Раніше туди можна було дістатися, перетнувши міст. Зараз він зруйнований вщент.
Човнову переправу чоловіки влаштували ще під час окупації росіян. Спочатку возили людей веслуючи.
Втім, нещодавно волонтери дістали їм двигуни. Тепер легше.
Фотоісторія Слави Ратинського. Дивіться на Reporters.
Завжди веселі, злегка захмелілі, сиплять жартами та більше нагадують безхатьків. Вони перевозять людей через водосховище до сусідніх сіл і містечок.
Раніше туди можна було дістатися, перетнувши міст. Зараз він зруйнований вщент.
Човнову переправу чоловіки влаштували ще під час окупації росіян. Спочатку возили людей веслуючи.
Втім, нещодавно волонтери дістали їм двигуни. Тепер легше.
Фотоісторія Слави Ратинського. Дивіться на Reporters.
❤13👍1
Хто і як змушує людство еволюціонувати?
Розкаже новий подкаст The Ukrainians Audio — «Пігулка еволюції».
Це історії видатних вчених, невідомих активістів, небайдужих громадян та просто людей, які змінювали і змінюють світ на краще. Ведучий — науковий журналіст Дмитро Сімонов.
Перший епізод вже скоро, а трейлер слухайте тут.
[Створено у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку]
Розкаже новий подкаст The Ukrainians Audio — «Пігулка еволюції».
Це історії видатних вчених, невідомих активістів, небайдужих громадян та просто людей, які змінювали і змінюють світ на краще. Ведучий — науковий журналіст Дмитро Сімонов.
Перший епізод вже скоро, а трейлер слухайте тут.
[Створено у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку]
❤13🔥2
Наша нова репортажна книжка — на Франкфуртському книжковому ярмарку 🔥
Лабораторія підписала угоду з The Wylie Agency, одним із найвідоміших у світі агенств прав, і це початок історії про «77 днів лютого» іноземними мовами.
Дякуємо усім, хто передзамовив видання українською. Книжка поїде до вас на початку листопада.
Тим часом працюємо над аудіоверсією та електронним форматом.
Лабораторія підписала угоду з The Wylie Agency, одним із найвідоміших у світі агенств прав, і це початок історії про «77 днів лютого» іноземними мовами.
Дякуємо усім, хто передзамовив видання українською. Книжка поїде до вас на початку листопада.
Тим часом працюємо над аудіоверсією та електронним форматом.
🔥25👏4❤3
«Навіть малюнок дерева може бути висловлюванням про звірства»
Матвій Вайсберг — український живописець, графік, який говорив, що його біографія складається з картин.
Воєнна реальність після 24 лютого принесла з собою новий цикл робіт — «Дорожній щоденник». У ньому можна побачити світ очима людини, яка живе в красивому мирному місті, але все одно перебуває у війні.
Навіщо та про що цей щоденник, як у ньому проросла тема Азовсталі, а ще — про потребу збереження картин під час війни і проєкти, які рефлектують події найновішої історії — читайте в розмові на The Ukrainians.
Світлина: Юлія Вебер.
Матвій Вайсберг — український живописець, графік, який говорив, що його біографія складається з картин.
Воєнна реальність після 24 лютого принесла з собою новий цикл робіт — «Дорожній щоденник». У ньому можна побачити світ очима людини, яка живе в красивому мирному місті, але все одно перебуває у війні.
Навіщо та про що цей щоденник, як у ньому проросла тема Азовсталі, а ще — про потребу збереження картин під час війни і проєкти, які рефлектують події найновішої історії — читайте в розмові на The Ukrainians.
Світлина: Юлія Вебер.
❤14
Діти, які залишалися в Ізюмі під час окупації, нарешті без страху можуть вийти на вулиці.
Звільнене місто у фоторепортажі Данила Павлова. Дивіться у нас на Reporters.
Звільнене місто у фоторепортажі Данила Павлова. Дивіться у нас на Reporters.
❤21