«Я бажаю всім людям пережити оце розкішне почуття звільнення від страху. Тоді в кабінеті офіцера КГБ народився ще один дисидент. А сьогодні отак зламала голку страху вся Україна, ставши на прю з гонористою "другою армією світу".
Світ усе ще тремтить від думки про монстра з ядерною зброєю — українці ж стають безстрашними кіборгами».
На The Ukrainians вийшла колонка правозахисника Мирослава Мариновича — про боротьбу, віру і прямостояння. Прочитайте.
Світ усе ще тремтить від думки про монстра з ядерною зброєю — українці ж стають безстрашними кіборгами».
На The Ukrainians вийшла колонка правозахисника Мирослава Мариновича — про боротьбу, віру і прямостояння. Прочитайте.
❤26👍1
Стартуємо новий сезон подкасту «Тут-і-тепер»🔥
Герої першого епізоду — філософ Володимир Єрмоленко і літературознавиця Тетяна Огаркова.
24 лютого їх розбудили перші звуки вибухів у військовому містечку біля Броварів. Телефони розривалися дзвінками і повідомленнями від рідних і друзів. Троє дітей ще мирно спали. Стало зрозуміло: ні в садочок, ні до школи, ні на гуртки того дня вони не підуть.
У перші години Володимир і Тетяна одразу включилися в роботу: почали телефонувати іноземні журналісти і розпитувати про ситуацію.
Надвечір вирішили їхати до батьків Тетяни, які живуть на Обухівському напрямку. Перший тиждень провели там. Втім, на початку березня, побачивши фото 64-кілометрової російської танкової колони, яка наближалася до Києва, вирішили виїхати в одну із західних областей до родичів. Тоді думали, що їдуть на тиждень-два. Але вимушена евакуація тривала 6 тижнів.
Про те, чому Україна переможе, нову «нормальність» та потужні образи війни. Слухайте 💛
Герої першого епізоду — філософ Володимир Єрмоленко і літературознавиця Тетяна Огаркова.
24 лютого їх розбудили перші звуки вибухів у військовому містечку біля Броварів. Телефони розривалися дзвінками і повідомленнями від рідних і друзів. Троє дітей ще мирно спали. Стало зрозуміло: ні в садочок, ні до школи, ні на гуртки того дня вони не підуть.
У перші години Володимир і Тетяна одразу включилися в роботу: почали телефонувати іноземні журналісти і розпитувати про ситуацію.
Надвечір вирішили їхати до батьків Тетяни, які живуть на Обухівському напрямку. Перший тиждень провели там. Втім, на початку березня, побачивши фото 64-кілометрової російської танкової колони, яка наближалася до Києва, вирішили виїхати в одну із західних областей до родичів. Тоді думали, що їдуть на тиждень-два. Але вимушена евакуація тривала 6 тижнів.
Про те, чому Україна переможе, нову «нормальність» та потужні образи війни. Слухайте 💛
❤21
«Кожний удар, який ми завдаємо, це удар всіх, кого вважали слабкими, в кого не вірили, аж допоки на них не починав триматися світ.
Страх усіх кривдників та їхніх шакалів, їхній подив через те, що ніхто їх уже не боїться, — це біль усіх скривджених, який нарешті розчиняється не у сльозах, а у крові ворогів.
Це символічна відплата за зневажене добро, порушені закони, за спаплюжену гідність».
Колонка письменниці Олени Стяжкіної на The Ukrainians. Варто читати!
Страх усіх кривдників та їхніх шакалів, їхній подив через те, що ніхто їх уже не боїться, — це біль усіх скривджених, який нарешті розчиняється не у сльозах, а у крові ворогів.
Це символічна відплата за зневажене добро, порушені закони, за спаплюжену гідність».
Колонка письменниці Олени Стяжкіної на The Ukrainians. Варто читати!
🔥14👍5❤1
Пластик став революційним відкриттям ХХ сторіччя і значно полегшив людям життя. Проте вже зараз вироби з цього матеріалу становлять величезну проблему.
Хто і як його винайшов?
Скільки єгипетських пірамід можна побудувати із пластика, який виробляє людство?
Чому ми контактуємо з ним більше, ніж би хотіли і як цьому запобігати?
Відповіді — у третьому епізоді подкасту «Пігулка еволюції». Слухайте.
Хто і як його винайшов?
Скільки єгипетських пірамід можна побудувати із пластика, який виробляє людство?
Чому ми контактуємо з ним більше, ніж би хотіли і як цьому запобігати?
Відповіді — у третьому епізоді подкасту «Пігулка еволюції». Слухайте.
🔥7
Третій номер Reporters можна придбати 🔥
У цьому номері наші автори й авторки розповіли історії людяності й милосердя, які проявляють українці попри пекло, в яке тягне нас росія. І цих історій — сила-силенна.
Встигніть замовити свій примірник. Кількість обмежена.
У цьому номері наші автори й авторки розповіли історії людяності й милосердя, які проявляють українці попри пекло, в яке тягне нас росія. І цих історій — сила-силенна.
Встигніть замовити свій примірник. Кількість обмежена.
❤15
«Ця війна почалася не 24 лютого 2022 року, і навіть не 2014-го. Ця війна триває відтоді, як державу, сусідами якої нам усім не пощастило бути, почало судомити від бажання розширювати свої кордони і знищувати тих, хто пручається».
Колонка співзасновниці The Ukrainians Media Марічки Паплаускайте — про культуру пам’яті й розповідання історій. Варто читати!
Колонка співзасновниці The Ukrainians Media Марічки Паплаускайте — про культуру пам’яті й розповідання історій. Варто читати!
👍10❤5
У грудні виповнюється 300 років від дня народження Григорія Сковороди.
Вже наперед росія «привітала» нас ракетами по музею на півночі Харківщини і педагогічному університетові імені Сковороди у Харкові. Будівлі розташовані за якихось два десятки кілометрів до кордону.
Письменник Мирослав Лаюк поїхав у ті місця, щоби з’ясувати, чи можуть ракети знищити пам’ять.
Читайте на Reporters.
Світлина: Настя Телікова.
Вже наперед росія «привітала» нас ракетами по музею на півночі Харківщини і педагогічному університетові імені Сковороди у Харкові. Будівлі розташовані за якихось два десятки кілометрів до кордону.
Письменник Мирослав Лаюк поїхав у ті місця, щоби з’ясувати, чи можуть ракети знищити пам’ять.
Читайте на Reporters.
Світлина: Настя Телікова.
❤14👍2
Ми обрали незалежність. 31 рік тому відбувся всеукраїнський референдум.
Акт проголошення незалежності України підтримали в усіх регіонах.
Після референдуму наша країна стала дійсно суверенною державою, яку визнали у світі.
Якою була країна, коли обрала свою незалежність — розповідає спецпроєкт «Вибрана | Виборена народом».
Читайте, дивіться і слухайте!
Акт проголошення незалежності України підтримали в усіх регіонах.
Після референдуму наша країна стала дійсно суверенною державою, яку визнали у світі.
Якою була країна, коли обрала свою незалежність — розповідає спецпроєкт «Вибрана | Виборена народом».
Читайте, дивіться і слухайте!
❤15👍2
«Російський імперіалізм є колоніалізмом континентальним. Він спрямований на близьких, а не на далеких. Він був передусім протестований на українцях і білорусах.
Інструментом домінування тут стало не підкреслення відмінностей, а їх заперечення. Інструментом влади стала не відмінність, а тотожність. Нав’язана тотожність».
Володимир Єрмоленко про три риси російського імперіалізму. Читайте колонку філософа у нас на The Ukrainians.
Інструментом домінування тут стало не підкреслення відмінностей, а їх заперечення. Інструментом влади стала не відмінність, а тотожність. Нав’язана тотожність».
Володимир Єрмоленко про три риси російського імперіалізму. Читайте колонку філософа у нас на The Ukrainians.
🔥14
Понад 5 років тому Олена заснувала притулок для тварин «Шанс на життя» у Нікополі. Тепер вона — багатодітна «собача мама». Піклується про чотирилапих щоденно й щоночно, без перерв і вихідних, без попусків собі й іншим, практично одноосібно. І під обстрілами росіян теж.
Олена не планувала цього. Історик і правник за фахом, вона мала успішну юридичну практику, дім, родину. Ба більше, з дитинства боялася псів, бо колись на неї налетіла безпритульна зграя і хтось із зайд укусив її.
Вже дорослою Олена трималася від тварин на безпечній дистанції. Доки одного дня в її житті не стався він — підкинутий у двір кумедний цуцик.
Про повсякдення Олени, наповнене турботою про чотирилапих, розповідає письменниця Катерина Міхаліцина. Прочитайте.
Ілюстрація: Дарія Ковтун.
Олена не планувала цього. Історик і правник за фахом, вона мала успішну юридичну практику, дім, родину. Ба більше, з дитинства боялася псів, бо колись на неї налетіла безпритульна зграя і хтось із зайд укусив її.
Вже дорослою Олена трималася від тварин на безпечній дистанції. Доки одного дня в її житті не стався він — підкинутий у двір кумедний цуцик.
Про повсякдення Олени, наповнене турботою про чотирилапих, розповідає письменниця Катерина Міхаліцина. Прочитайте.
Ілюстрація: Дарія Ковтун.
❤13
«Якщо я надихну більше жінок піти в ІТ, моя місія буде виконана»
Юристка за освітою Марта Романяк вже більше 10 років працює в ІТ-галузі. Торік Forbes Ukraine вніс її до списку Топ 25 жінок в українській ІТ-індустрії.
Для The Ukrainians Марта розповіла про успішний приклад синергії ІТ та освіти, роль жінок у галузі і те, як повномасштабне вторгнення росії вплинуло на українську ІТ-спільноту. Читайте.
Світлина: Таня Ніколаєнко.
[партнерський матеріал]
Юристка за освітою Марта Романяк вже більше 10 років працює в ІТ-галузі. Торік Forbes Ukraine вніс її до списку Топ 25 жінок в українській ІТ-індустрії.
Для The Ukrainians Марта розповіла про успішний приклад синергії ІТ та освіти, роль жінок у галузі і те, як повномасштабне вторгнення росії вплинуло на українську ІТ-спільноту. Читайте.
Світлина: Таня Ніколаєнко.
[партнерський матеріал]
❤12👍1
Третій номер Reporters у Києві вже можна придбати у книгарні «Сенс» 💛
Кількість обмежена. Шукайте на Микільському провулку, 1.
Тим часом четверте число журналу вже у друці. Першими його читатимуть наші амбасадори та амбасадорки.
Долучайтеся до Спільноти The Ukrainians Media, щоб підтримувати нашу роботу і отримувати друкований Reporters двічі на рік.
Кількість обмежена. Шукайте на Микільському провулку, 1.
Тим часом четверте число журналу вже у друці. Першими його читатимуть наші амбасадори та амбасадорки.
Долучайтеся до Спільноти The Ukrainians Media, щоб підтримувати нашу роботу і отримувати друкований Reporters двічі на рік.
❤21🔥2
«Мистецтво, яке ми зараз творимо, вже є і буде зовсім іншим»
У 1826 році корчмар Мозес Кронік придбав земельну ділянку на шляху зі Львова в Жовкву, де майже через пів століття заснував сімейну фабрику його внук.
Ця історична будівля колишньої фабрики — тепер унікальна архітектурна пам’ятка, — яка пережила дві світові війни, пів дюжини політичних режимів і різних власників. Вона зазнала і успіху, і краху.
У 2015 році будівлю в занепалому стані придбав Гаральд Біндер, меценат і засновник Центру міської історії у Львові, аби створити культурний центр в промисловому районі.
Цьогоріч на місці колишньої «Фабрики повидла» мали відкрити центр сучасного мистецтва Jam Factory Art Center. Однак усі плани змінила війна.
Інна Березніцька поговорила з директоркою артцентру Боженою Пеленською про те, як мистецькі інституції переосмислюють власну роль під час війни і стають опорою для митців.
Читайте на The Ukrainians.
Світлина: Софія Соляр.
У 1826 році корчмар Мозес Кронік придбав земельну ділянку на шляху зі Львова в Жовкву, де майже через пів століття заснував сімейну фабрику його внук.
Ця історична будівля колишньої фабрики — тепер унікальна архітектурна пам’ятка, — яка пережила дві світові війни, пів дюжини політичних режимів і різних власників. Вона зазнала і успіху, і краху.
У 2015 році будівлю в занепалому стані придбав Гаральд Біндер, меценат і засновник Центру міської історії у Львові, аби створити культурний центр в промисловому районі.
Цьогоріч на місці колишньої «Фабрики повидла» мали відкрити центр сучасного мистецтва Jam Factory Art Center. Однак усі плани змінила війна.
Інна Березніцька поговорила з директоркою артцентру Боженою Пеленською про те, як мистецькі інституції переосмислюють власну роль під час війни і стають опорою для митців.
Читайте на The Ukrainians.
Світлина: Софія Соляр.
❤10
«Захоплювалися наймогутніші держави світу», — так про гастролі «Щедрика» говорить українська історикиня та науковиця Тіна Пересунько.
Вона фактично відкрила і досі відкриває історію та значення культурної дипломатії на державному рівні.
Про тріумф «Щедрика» і перших культурних абсамсадорів України в світі читайте у нашій торішній розмові на The Ukrainians.
Світлина: Данило Павлов.
Вона фактично відкрила і досі відкриває історію та значення культурної дипломатії на державному рівні.
Про тріумф «Щедрика» і перших культурних абсамсадорів України в світі читайте у нашій торішній розмові на The Ukrainians.
Світлина: Данило Павлов.
❤15👍1
«Війна змінює абсолютно все — наші думки, емоції, тілесні реакції, побут, економіку нашої країни, наші стосунки і все кожнодення.
Визнання того, що все змінилось, є дуже важливим. Бо воно пояснює нашу втому, нашу тривогу, депресивні симптоми — ми вже тривалий час живемо в режимі постійної напруги і виснаження».
Як вижити нам у цій війні — колонка психотерапевта Володимира Станчишина. Читайте на The Ukrainians.
Визнання того, що все змінилось, є дуже важливим. Бо воно пояснює нашу втому, нашу тривогу, депресивні симптоми — ми вже тривалий час живемо в режимі постійної напруги і виснаження».
Як вижити нам у цій війні — колонка психотерапевта Володимира Станчишина. Читайте на The Ukrainians.
❤14👍1
«Основний виклик для українського суспільства — брак традиції вшанування пам’яті полеглих, незалежно від того, чи йдеться про військових, чи про цивільних.
Точніше, панівною була радянська традиція, аж ніяк не доречна для сьогодення. І тим більше не підходить Україні, що саме долає радянський спадок. Адже в цієї традиції є кілька ключових рис, які суперечать цінностям, за які ми боремось тут і тепер».
У нас на The Ukrainians вийшла колонка соціолога Данила Судина — про те, чому важливо зберегти пам’ять про кожного й кожну, хто загинув від рук окупантів.
Варто читати!
Точніше, панівною була радянська традиція, аж ніяк не доречна для сьогодення. І тим більше не підходить Україні, що саме долає радянський спадок. Адже в цієї традиції є кілька ключових рис, які суперечать цінностям, за які ми боремось тут і тепер».
У нас на The Ukrainians вийшла колонка соціолога Данила Судина — про те, чому важливо зберегти пам’ять про кожного й кожну, хто загинув від рук окупантів.
Варто читати!
❤18
Окружний адміністративний суд Києва позбавив статусу пам’ятки культурної спадщини «Квіти України».
Це модерна споруда архітектора Миколи Левчука, яка свого часу була визнана найкращою у країні.
Торік її почали зносити. На цьому місці забудовник планував відкрити офісний центр із підземним паркінгом, надбудовою і скляним фасадом.
Щоб зупинити руйнування, на територію будмайданчика прорвалися активіст/ки. Їхнє протистояння з представниками забудовника зрештою стало битвою світоглядів.
Перечитайте торішній репортаж Ольги Омельянчук.
Світлина: Данило Павлов.
Це модерна споруда архітектора Миколи Левчука, яка свого часу була визнана найкращою у країні.
Торік її почали зносити. На цьому місці забудовник планував відкрити офісний центр із підземним паркінгом, надбудовою і скляним фасадом.
Щоб зупинити руйнування, на територію будмайданчика прорвалися активіст/ки. Їхнє протистояння з представниками забудовника зрештою стало битвою світоглядів.
Перечитайте торішній репортаж Ольги Омельянчук.
Світлина: Данило Павлов.
🤬19😢5
«За сприяння війську» — журналістка Reporters Ольга Омельянчук нагороджена почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ.
Горді ❤️ Працюймо задля перемоги.
Історії Олі читайте у нашому друкованому журналі, на сайті, а також у книжці «77 днів лютого».
Світлина: Данило Павлов.
Горді ❤️ Працюймо задля перемоги.
Історії Олі читайте у нашому друкованому журналі, на сайті, а також у книжці «77 днів лютого».
Світлина: Данило Павлов.
❤23🔥11🎉4👍1
«Сміх у літературі — це показник свободи, ліберального й відкритого суспільства»
Ростислав Семків — письменник, викладач літератури, автор популярних інтелектуальних бестселерів «Як читати класиків» і «Як писали класики».
Семків також є директором видавництва «Смолоскип», чий конкурс уже понад двадцять років видає дебюти майбутніх ключових авторів української літератури.
У нашій розмові на The Ukrainians поговорили про те, чи можливо прочитати класику в школі, що робити, якщо ваші улюблені твори — з російської літератури, і яким має бути добрий літературний критик.
Читайте.
Світлина: Валентин Кузан.
Ростислав Семків — письменник, викладач літератури, автор популярних інтелектуальних бестселерів «Як читати класиків» і «Як писали класики».
Семків також є директором видавництва «Смолоскип», чий конкурс уже понад двадцять років видає дебюти майбутніх ключових авторів української літератури.
У нашій розмові на The Ukrainians поговорили про те, чи можливо прочитати класику в школі, що робити, якщо ваші улюблені твори — з російської літератури, і яким має бути добрий літературний критик.
Читайте.
Світлина: Валентин Кузан.
❤12👍2
У самому центрі Дніпра, поруч з кількома висотками і незавершеним через війну сквером, стоїть одна з найвизначніших архітектурних памʼяток міста — колишня будівля «Земського дому».
Проте сучасні дніпряни більше знають її як закинуту недобудову без вікон і дверей. За останні кілька років усе змінилося.
«Земський дім» став центром культурного життя, а від початку великої війни — ще й осередком десятка волонтерських і гуманітарних організацій. Посприяла цьому місцева культурна організація «Kultura Medialna».
Як памʼятка архітектури отримала нове життя, а дніпряни — можливість займатися мистецтвом і ходити на творчі зустрічі — читайте на The Ukrainians.
Світлина: Олександр Іванніков.
Проте сучасні дніпряни більше знають її як закинуту недобудову без вікон і дверей. За останні кілька років усе змінилося.
«Земський дім» став центром культурного життя, а від початку великої війни — ще й осередком десятка волонтерських і гуманітарних організацій. Посприяла цьому місцева культурна організація «Kultura Medialna».
Як памʼятка архітектури отримала нове життя, а дніпряни — можливість займатися мистецтвом і ходити на творчі зустрічі — читайте на The Ukrainians.
Світлина: Олександр Іванніков.
❤18