The Ukrainians Media
1.23K subscribers
654 photos
6 videos
596 links
Українські історії, що надихають і змінюють. Інтерв'ю, репортажі, подкасти, новини здорової людини
Download Telegram
«Мені би дуже хотілося уявити, як після перемоги стрияни сідають у поїзд і їдуть у Бахмут, а бахмутчани їдуть на День Прапора до Стрия.

Вони теревенять за чашкою чаю чи кави, розуміють, що дуже схожі. Ці два міста, що їх розділяли 1200 кілометрів, розуміють, що ці 1200 кілометрів насправді їх з’єднують».

Письменниця Любов Якимчук про культурні ландшафти й культурних героїв заходу і сходу.

Читайте колонку на The Ukrainians Media.

Світлина: Аліна Руда.
❤29👍2
3 000 000!

Понад три мільйони гривень ми з вами вже зібрали для наших льотчиків.

Щоби повністю покрити потреби армійської авіації у вогнетривкій формі та спеціальних авіаційних шоломах, разом із «Повернись живим» і ПриватБанк збираємо 31 мільйон гривень. Долучайтеся 💛

Підтримаймо тих, хто тримає наше небо!

Як живе і воює армійська авіація України — розповідаємо у великому спецпроєкті Reporters.

Світлина: Данило Павлов.
❤20🔥4👍1
4 лютого — Всесвітній день боротьби проти раку. Під час повномасштабного вторгнення pocіян в Україні понад мільйон онкопацієнтів переживають ще й власну боротьбу.

Хтось дізнався про діагноз до вторгнення росіян, хтось розпочинав лікування в окупованому місті, а когось з-під обстрілів вивозили за кордон.

8 історій боротьби з онкологією під час великої війни розповідаємо у спільному проєкті Reporters, Inspiration Family та Трибуна.Суми. Прочитайте.

Якщо у вас є знайомі дорослі онкопацієнти, які потребують інформації щодо лікарень та онкоцентрів, що зараз працюють в Україні, і наявності безоплатних ліків, порекомендуйте їм звернутися до Фонду Inspiration Family. Тут консультують щодо можливостей лікування раку в Україні, прав пацієнтів, доступу до медикаментів та обстежень. Завдяки співпраці з європейськими організаціями фонд одним із перших уможливив медичну евакуацію за кордон.
❤10
Бахмут — одна з найгарячіших точок фронту. російські війська штурмують місто та населені пункти, що його оточують, від початку серпня 2022 року.

Після звільнення українськими військовими правобережної частини Херсонщини, наступ окупантів посилився.

Попри це, у майже зруйнованому місті залишаються цивільні, працюють рятувальники, сюди приїжджають волонтери.

Впродовж січня ситуацію у Бахмуті кожного дня знімав документальний фотограф Георгій Іванченко. Дивіться його фотоісторію у нас на Reporters.
❤10🔥1
Як і завдяки кому змінювалося ставлення до людей з інвалідністю? Що таке інвалідність і до чого тут знахідка давніх людей у Дманісі?

У новому епізоді подкасту «Пігулка еволюції» говоримо про права людей з інвалідністю. Слухайте.
🔥9👍2
Через пошкодження окупантами Каховської ГЕС у Дніпрі знижується рівень води. У плавневій частині річки всихають мілководні протоки, масово гине риба.

В урочищі Домаха біля Запоріжжя вода відійшла від берега на десятки метрів. Місцеві рибалки кажуть, що рівень води впав майже на два метри.

Історія одного фото. Дивіться на Reporters.

Світлина: Катерина Клочко.
😢17🤬1
Напередодні повномасштабного вторгнення росії репортерка Віра Курико була в Чернігові. Ввечері читала книжку про озеленення Донбасу. Розповідала про це чоловікові.

Вони мали план на випадок великої війни, але вранці 24 лютого цей план розсипався. Схопили кота, собаку зі зламаною лапою, валізу з книжками й літніми платтями і рушили на авто до Києва.

На півдорозі заспокоїлися, передумали і розвернулися. Ввечері бої підійшли за 7 кілометрів до міста, було страшно потрапити в окупацію. Тож уночі знову вирішили їхати, вже до Львова. Але згодом таки повернулася до рідного міста.

У новому епізоді подкасту «Тут-і-тепер» репортерка розповідає про сигарети з присмаком бомбардування Чернігова, переваги регіональної журналістки і фронтові побачення. Слухайте!

Фото: Роман Закревський.
👍7❤5
«Російські війська тупцюють на місці кілька місяців поспіль, апетити Кремля починають потроху стискатися до окупованих українських регіонів, "приєднаних" до росії. І в цій ситуації найрозумніше, звичайно, згадати про "іншу Україну". "Хорошу". Погодитися, що Україна не росія, що вона має право на існування, але за однієї умови: лояльний до росії уряд. Народний секретаріат Української Народної Республіки Рад».

Колонка журналіста Віталія Портникова про «іншу Україну» у планах Москви.

Долучайтеся до Спільноти The Ukrainians Media і читайте першими.

Фото: Вальдемар Гайзлер.
❤12👍2
Після 24 лютого селище Верхньоторецьке стало першим окупованим населеним пунктом на Донеччині. Більшість мешканців вимушено виїхали. Серед них — родина Дейнек.

Ворожі снаряди спалили їхню хату і зрівняли із землею прифронтову оранжерею, в якій колись квітли сотні сортів екзотичних квітів.

Цей репортаж ми опублікували у друкованому журналі Reporters за два місяці до повномасштабного вторгнення росії. Відтоді минуло понад рік, впродовж якого росіяни зруйнували ледь не все, про що Ольга Омельянчук розповіла у тексті.

Перед публікацією на сайті ми зв’язалися з героями репортажу, аби дізнатися, де вони тепер. Прочитайте цю історію!

Світлина: Сергій Коровайний.
❤11
15 000 000!

За десять днів разом з вами ми зібрали майже половину необхідної суми на екіпірування для льотчиків.

Щоби повністю покрити потреби армійської авіації у вогнетривкій формі і вберегти наших захисників, спільно з «Повернись живим» і ПриватБанк збираємо 31 мільйон гривень.

Долучайтеся тут. Підтримаймо тих, хто тримає наше небо!

Як живе і воює армійська авіація України читайте і дивіться у великому спецпроєкті Reporters.

Світлина: Данило Павлов.
❤14
Коли у соцмережах з’являється заклик, що хтось потребує термінового переливання крові, — за лічені хвилини у коментарях тегають організацію «ДонорUA».

Завдяки їй за перший місяць після повномасштабного вторгнення всі потреби українських банків крові були заповнені. Нині вони єдині, хто доставляє кров у прифронтові лікарні.

«ДонорUA» не є класичним соціальним стартапом. Те, що планувалось як інструмент для приваблення нових донорів, в результаті стало системою і культурою крові в Україні, збудованою з нуля.

Про те, як це — розвивати екосистему, яка не має жодних світових аналогів, для The Ukrainians розповіли співзасновники організації Олександр Краковецький та Ірина Славінська.

Прочитайте!

Світлина: Олександр Іванніков.
👍6❤1
«Мені змалку доводилося пояснювати, що таке Україна»

Історія Марти Богачевської-Хомяк, котра першою описала історію українських жіночих рухів межі 19 і 20 століть, починається з дороги.

Вона народилася в місті Сокаль на Львівщині. В 4 роки разом з родиною покинула рідний дім, а в 11 — опинилася на іншому континенті.

Життя в таборі для переміщених осіб у Німеччині, трансатлантична подорож до Нью-Йорка, погляд на статую Свободи — той самий знаковий краєвид, який часто показують у кіно. Але це — реальне життя української родини після Другої світовій війни.

Текстовий портрет дослідниці українського жіночого руху склала Ірина Славінська. Долучайтеся до Спільноти The Ukrainians Media і читайте першими.

Ілюстрація: Гриця Ерде.
❤11👍3
Чи можна вибрати собі акцент?

Відповідь — у новому епізоді подкасту «Ніжний інгліш». Цього разу Хельґі Палко говорить про звуки і вимову в англійській.

Слухайте, де зручно 💛
❤13
«Шевченкове. Посад-Покровське. Благодатне. Від останнього болісно коле в грудях. Треба ж — така назва і практично повна відсутність того, що вона позначає.

Кострубаті хребти дерев з перебитими ребрами. Сині вікна тепло-зелених (точнісінько в тон полів) хат. І дахи — завалені всередину або розчепірені, як зсудомлені пальці. Кістяки парканів, крамниць, заправок».

У своїй колонці для The Ukrainians письменниця Катерина Міхаліцина розповідає про дорогу на південь, що кличе повертатися знову.

Долучайтеся до Спільноти і читайте першими.
❤5👍2
Що було до 24 лютого, Максим Скубенко зараз пам’ятає не надто добре. Лише згадує, що складав евакуаційні плани для команди і рідних. Вирішував, кому передати банківські ключі і створював резервні рахунки. От тільки для себе прописаного плану не мав.

Коли почалася евакуація команди, Максим передав доступи і вирішив йти у військкомат.

Учився швидко і на ходу. Перший обстріл «Градом» не побачив, а тільки відчув ― їхню машину, що їхала до Горенки, обстріляли.

Коли Київщину деокупували, тероборонівцям запропонували вступити у щойно сформований штурмовий полк і поїхати на фронт. Погодилися майже всі. Від літа Максим воює на Донеччині.

Про свій шлях від очільника «Вокс Україна» до головного сержанта штурмового взводу Максим розповідає у новому епізоді подкасту «Тут-і-тепер». Слухайте!
❤15👍1
Села Грушка і Гораївка на Хмельниччині вирізняються з-поміж інших різнокольоровими орнаментами на побілених криницях і стінах хат. Це — заслуга Адріани Вітер.

Після випуску з університету дівчина подорожувала світом і була вражена, як трепетно за кордоном бережуть свою культуру. З часом Адріана з сімʼєю осіла у селі неподалік від Бакоти. Відтоді захопилася подільським розписом — і почала його відтворювати.

Прочитайте цю історію!

Ілюстрація: Анастасія Струк.
❤12👍2
«Визнати втрату є однією з найважливіших речей, які допоможуть рухатись далі. Визнати, що нашої домівки більше немає, що наші уявлення про світ потребують перегляду, що ми не зможемо більше ходити через поранення, що той чи та, кого ми так сильно любили, більше ніколи не будуть з нами».

У колонці для The Ukrainians психотерапевт Володимир Станчишин розповідає як пережити втрату.

Долучайтеся до Спільноти і читайте першими.

Світлина: Ірина Середа.
❤13