The Ukrainians Media
1.23K subscribers
654 photos
6 videos
596 links
Українські історії, що надихають і змінюють. Інтерв'ю, репортажі, подкасти, новини здорової людини
Download Telegram
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Вже дев’ять років розвиваємо медіа здорової людини 💛

Від Революції Гідності і донині. Від однієї ідеї і трьох студентських стипендій — до цілої медійної екосистеми з важливими історіями, цінними думками, новинами, подкастами, спецпроєктами, освітніми ініціативами, книжками і друкованим журналом.

The Ukrainians Media — це не лише контент, а й контекст. Якісні та чесні медіа допомагають змінювати країну на краще. Ми тримаємося цього курсу.

Документуємо нашу реальність. Підсвічуємо історії української незламності, відповідальності та надії. Даємо сили важливим голосам. Об’єднуємо однодумців, щоби триматися одне одного.

Підтримувати незалежні медіа — це нова нормальність. Команда The Ukrainians Media росте, постійно вчиться і продовжує працювати, попри все. Саме завдяки системній підтримці читачів і читачок, які цінують якісну людиноорієнтовану журналістику.

Захищаймо своє. Тримаймося своїх. Долучайтеся до нашої Спільноти!
❤27🔥3👍2
«Одним із головних слів сьогоднішньої України є слово "незламність". Незламність — це коли ти не можеш зламати, але й коли не можеш зігнути.

Ззовні це виглядає як український радикалізм. Як нездатність іти на компроміси. Як "нетолерантність". Але всередині — це відчуття ось цього: "стоїмо". Для українців це стало рецептом успіху. Відповіддю на багато питань».

Як епохи мʼякості змінюються епохами твердості, а епохи толерантності — епохами непоступливості — читайте у колонці філософа Володимира Єрмоленка.

Перший доступ до тексту мають амбасадор(к)и Спільноти. Долучайтеся, щоби підтримувати нашу роботу і першими читати найкращі матеріали.
❤9
Торік понад шість місяців Шевченкове на Харківщині було окуповане. Впродовж цього часу росіяни викрадали людей з дому, днями й місяцями тримали на голій землі в ангарах, сараях і тісних камерах. Змушували копати окопи.

29-річного Сергія Протопопова тримали в одній з таких тісних камер практично без денного світла майже ціле літо 2022-го.

Історія його пошуків показує, якою незахищеною є людина на окупованій території і якою безладною та неспроможною — російська окупація.

Читайте на Reporters.

Ілюстрація: Вадим Блонський
😢8🤬2
У 25 років без досвіду служби він добровільно пішов на війну. У 33 як командир батальйону отримав Золоту зірку за відбиття масованої атаки на Мар’їнку Донецької області.

Герой України, повний кавалер ордена Богдана Хмельницького Кирило Верес пройшов шлях від водія до комбата. Його позивного бояться по той бік лінії фронту.

Як дворянин за походженням та колишній директор нудистського пляжу, який не мріяв бути військовим, став одним із найкращих українських командирів — Ольга Омельянчук розповідає у новому друкованому журналі Reporters. Долучайтеся до Спільноти, щоб вже зовсім скоро отримати свій примірник.

Аудоверсію репортажу слухайте у подкасті Reporters.
👍11
«Я показав суть ворога словами самого ворога».

Письменник Олександр Михед наразі служить у Збройних силах України. До повномасштабного вторгнення він створював подкаст про літературу «Станція 451», читав лекції з літератури й письменницької майстерності.

Невдовзі вийде друком нова книжка Михеда «Позивний для Йова», яку автор написав після початку великої війни. У розмові на The Ukrainians говоримо про цей текст, а також про біль, воєнні досвіди, революції та Ніжин.

Прочитайте!

Світлина: Валентин Кузан
❤19
«Багато горя зазнала». Цими словами Марія Федоренко завершує кожну частину своєї розповіді. Жінці 88, їй складно довго говорити, тож періодично вона зупиняється й тяжко видихає, по тому продовжує.

Друга світова забрала у неї тата Івана. Загиблого поховають в Угорщині, тож на його могилі Марія ніколи не побуває. 

Восени 2014-го дзвінок із військкомату поверне жінку в ті самі часи — до маленької зляканої дівчинки, котра втратила батька. Тільки замість «похоронки» буде голос у слухавці. Він повідомить про загибель її онука. 

Історію про війни простої людини — читайте у нас на Reporters. Цей текст вперше опублікували у четвертому номері друкованого журналу. Придбати випуск можна у нас на сайті.
❤8😢3
Хто заплатить за відбудову України?

У новому епізоді «Пігулки еволюції» розповідаємо про відновлення міст після війни.

Як це було в історії, як це може бути в Україні і яким чином кожен з нас може долучитися до відновлення держави — слухайте 💛 Випуск уже на всіх платформах.
❤7
«Вчора багато хто думав, що до них вода не дійде. А сьогодні, 7 червня, люди прокинулись і зрозуміли, що не можуть вийти з дому».

У ніч проти шостого червня росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС, спричинивши величезну екологічну катастрофу і чергову трагедію для тисяч українців.

У перші дві доби видимі наслідки катастрофи зафіксував наш фоторедактор Данило Павлов. Його фоторепортаж із затоплених районів Херсона дивіться у нас на Reporters.
😢20
Від початку повномасштабного вторгнення до ДСНС прикута особлива увага. Саме вони першими після масованих обстрілів прибувають на місце події, щоби загасити пожежу, розібрати завали і врятувати цивільних.

Київські рятувальники мали понад 150 виїздів через російські обстріли чи їхні наслідки. Якнайшвидше гасити пожежі у багатоповерхівках їм допомагають спеціальні машини. Адже вона здатні підіймати пожежників на висоту 30, 50 та навіть 90 метрів.

Чому місто з висотками потребує особливо складної техніки для гасіння пожеж — читайте на The Ukrainians.

Світлина: Вʼячеслав Ратинський
❤18
Шукаємо своїх людей у команду! Вакансії у The Ukrainians Media:

1/ Менеджер/ка глобальної Спільноти
2/ Організатор/ка подій
3/ Редактор/ка емейл-розсилок
4/ Менеджер/ка продажів

Всі деталі у нас на сайті. Дедлайн — 18 червня.

Приєднуйтеся! Розвиваймо разом якісну незалежну журналістику 💛
🔥11
Як нам долати катастрофи, які принесла війна — слухайте у новому епізоді подкасту історика Ярослава Грицака.
❤9👍2
Одним з гасел Революції Гідності було «Я — крапля в океані». Минуло майже 10 років, і сьогодні в Україні немає сумніву: майбутнє держави залежить від всіх нас.

Громадські організації, волонтери, правозахисники, медійники допомагають державним системам швидше реагувати на виклики, які несе війна, підхоплювати ініціативу там, де це необхідно, а також разом вибудовують зрілу й готову до критики країну.

Про це йшлося на дискусії «Держава — це ми. Як громадянське суспільство змінює хід війни», що відбулась в рамках Lviv Media Forum.

The Ukrainians занотували головне з цієї розмови. Прочитайте!

Фото: Ірина Середа
❤15👍2
«Країну знають не тому, що вона з’являється в новинах. Єдиний спосіб для країни зробити так, аби її почули, аби вона стала суб’єктом власної історії, — бути впізнаваною за своєю культурою».

Оксана Забужко про наратив війни і як попередні покоління українців залишались невидимими. Виступ письменниці з цьогорічного Lviv Media Forum — читайте на The Ukrainians.
❤21👍1
Історія луцької сутенерки Нелі Дудкіної була написана на конкурс художнього репортажу «Самовидець» і увійшла до трійки текстів-переможців.

Героїні тексту вже немає серед нас. Вона часто любила повторювати авторці: «Напишеш про мене, коли я помру». І вмерла у розпал ковіду.

Цей репортаж — про найдешевше кохання, про кохання за гроші та його справжню ціну, про радянське життя в нелюбові та в епіцентрі злочинного світу. Читайте на Reporters.

Ілюстрація: Дарія Ковтун
👍6
Це новий номер нашого друкованого журналу — вже п’ятий. 152 сторінки глибоких і чесних історій із сильними фото. Присвячено українським захисникам і захисницям. Частину текстів написали самі військові.

Паперовий Reporters — це документ епохи. Щоб отримати, долучайтеся до Спільноти The Ukrainians Media 💛
❤20🔥2
«Я не бачу в донорстві особливого подвигу. Це повинно бути нормою».

Кирило Желев — батько чотирьох дітей, військовий та активний донор крові. До початку повномасштабного вторгнення систематично здавав кров в «Охматдиті». А ще — популяризував донацію серед побратимів.

У Всесвітній день донора крові прочитайте його історію і ставайте донорами теж 💛

Світлина: Данило Павлов.
❤12
Російські ракети та дрони продовжують бити по цивільних.

У ніч на 13 червня у Кривому Розі росіяни влучили у житловий будинок. Наразі відомо про 12 загиблих.

У цей же день ворожа ракета поцілила у склад бутильованої води, яку мали доставити, зокрема, на Херсонщину. На складі загинули семеро людей. У місті оголосили день жалоби.

Документальний фотограф Андрій Дубчак зафіксував роботу рятувальників у дворі криворізького будинку. Історія одного фото — дивіться і читайте на Reporters.
😢6