Майже половина людей, які живуть із ВІЛ, не знають про це. Ті ж, хто дізнаються, — бояться. Лякаються хвороби. Самих себе. Сприйняття навколишніми й дискримінації.
Не менше лякає ця тема і людей здорових. Цей страх здебільшого породжений незнанням. А незнання — найкращий друг поширення хвороби. Виходить замкнене коло.
Разом із благодійною організацією «100 відсотків життя» (Мережа ЛЖВ) детально розповідаємо про все найважливіше, що варто знати про ВІЛ-інфекцію.
Розвінчуємо поширені міфи, відповідаємо на головні запитання, розповідаємо щирі персональні історії. Читайте, поширюйте та бережіть себе!
http://aids.theukrainians.org/?fbclid=IwAR25qUhFeuYxmBHgUUZpigE0jkvBq8sWQSAkn-3QQS0adpMZ5qYNqwbqCxQ
Не менше лякає ця тема і людей здорових. Цей страх здебільшого породжений незнанням. А незнання — найкращий друг поширення хвороби. Виходить замкнене коло.
Разом із благодійною організацією «100 відсотків життя» (Мережа ЛЖВ) детально розповідаємо про все найважливіше, що варто знати про ВІЛ-інфекцію.
Розвінчуємо поширені міфи, відповідаємо на головні запитання, розповідаємо щирі персональні історії. Читайте, поширюйте та бережіть себе!
http://aids.theukrainians.org/?fbclid=IwAR25qUhFeuYxmBHgUUZpigE0jkvBq8sWQSAkn-3QQS0adpMZ5qYNqwbqCxQ
Усе про ВІЛ-СНІД
Усе про ВІЛ-СНІД — The Ukrainians
Спецпроект The Ukrainians та БО «100 відсотків життя»
Формат великих портретних історій повертається!
Відтепер у новому онлайн-журналі Creatives ми розповідатимемо про лідерів креативних індустрій країни.
Creatives — це онлайн-журнал про українців, які досягають успіхів у креативних і культурних індустріях.
Дизайнери та архітекторки, музиканти та письменниці, відеографи та діджейки, видавці та програмістки розповідатимуть про те, як генерують ідеї, як організовують творчий процес, як заробляють і провокують зміни.
Уже зараз читайте про письменника Сергія Жадана, українську інфограферку Ярину Серкез, яка працює у The Wall Street Journal, та Тетяну Костіну, видавчиню естетичного журналу про подорожі Україною La Boussole.
І підписуйтеся, щоб не прогавити найцікавіше!
Telegram → bit.ly/2D4GIEM
Instagram → bit.ly/2PawOJh
Twitter → bit.ly/2QjLLF7
Відтепер у новому онлайн-журналі Creatives ми розповідатимемо про лідерів креативних індустрій країни.
Creatives — це онлайн-журнал про українців, які досягають успіхів у креативних і культурних індустріях.
Дизайнери та архітекторки, музиканти та письменниці, відеографи та діджейки, видавці та програмістки розповідатимуть про те, як генерують ідеї, як організовують творчий процес, як заробляють і провокують зміни.
Уже зараз читайте про письменника Сергія Жадана, українську інфограферку Ярину Серкез, яка працює у The Wall Street Journal, та Тетяну Костіну, видавчиню естетичного журналу про подорожі Україною La Boussole.
І підписуйтеся, щоб не прогавити найцікавіше!
Telegram → bit.ly/2D4GIEM
Instagram → bit.ly/2PawOJh
Twitter → bit.ly/2QjLLF7
Telegram
Creatives
Онлайн-журнал про лідерів креативних індустрій країни
❤1
Creatives: Сергій Жадан
Рок-зірка сучасної української літератури не потребує зайвих представлень. Поет, прозаїк, есеїст, перекладач, учасник гурту «Жадан і Собаки», а з початком війни на сході — волонтер й організатор культурних подій на Донбасі.
Його нагороджують літературними преміями в Україні та за кордоном, його вірші цитують читачі різного віку, його концерти збирають повні зали, проте сам він іронічно ставиться до своєї популярності й означень на кшталт «культовий», стверджуючи, що найцінніший фідбек для нього — «іскри, які виникають від контактів із читачами».
«Міг би бути вчителем. Політиком. Народним депутатом. Насправді я страшно вдячний долі й обставинам, що моє життя пов’язане з літературою. Коли пишу, розумію, що займаюся улюбленою справою».
https://zhadan.creatives.media/8/
Рок-зірка сучасної української літератури не потребує зайвих представлень. Поет, прозаїк, есеїст, перекладач, учасник гурту «Жадан і Собаки», а з початком війни на сході — волонтер й організатор культурних подій на Донбасі.
Його нагороджують літературними преміями в Україні та за кордоном, його вірші цитують читачі різного віку, його концерти збирають повні зали, проте сам він іронічно ставиться до своєї популярності й означень на кшталт «культовий», стверджуючи, що найцінніший фідбек для нього — «іскри, які виникають від контактів із читачами».
«Міг би бути вчителем. Політиком. Народним депутатом. Насправді я страшно вдячний долі й обставинам, що моє життя пов’язане з літературою. Коли пишу, розумію, що займаюся улюбленою справою».
https://zhadan.creatives.media/8/
Сергій Жадан — Creatives
Письменник і громадський активіст
Охоронці гірської погоди
Від їхньої роботи залежить прогноз погоди у ваших смартфонах — як працюють метеорологи
theukrainians.org/ohorontsi-girskoyi-pogody
Від їхньої роботи залежить прогноз погоди у ваших смартфонах — як працюють метеорологи
theukrainians.org/ohorontsi-girskoyi-pogody
The Ukrainians !
Охоронці гірської погоди
Від їхньої роботи залежить прогноз погоди у ваших смартфонах — як працюють метеорологи
«Я після побоїв іще був трохи в дурці. Мене весь час боліла голова. Сестра відвезла туди, щоб дали мені якийсь препарат. Його довго не могли дістати, потім замовили. Він дорогий. Але від нього голова менше болить. Коли мене били, то казали: «Так тобі треба, брудний циган».
Артур Локатус з Дрогобича щоденно працює по чотирнадцять годин, розвантажуючи на ринку квіти. У свої 27 він знайшов сили протистояти зневазі, побоям та власним залежностям.
Тепер не боїться нічого — окрім хіба себе самого.
https://theukrainians.org/kvity-vid-artura/
Артур Локатус з Дрогобича щоденно працює по чотирнадцять годин, розвантажуючи на ринку квіти. У свої 27 він знайшов сили протистояти зневазі, побоям та власним залежностям.
Тепер не боїться нічого — окрім хіба себе самого.
https://theukrainians.org/kvity-vid-artura/
The Ukrainians
Квіти від Артура
Він зазнав зневаги та побоїв як від чужих, так і від своїх. Історія рома, котрий ризикнув шукати власний шлях. І, здається, знайшов
Згідно з «Білою книгою» Міністерства оборони, у Збройних силах України служать і працюють понад 55 000 жінок. Це 22% від загального особового складу. Для порівняння: у Канаді цей показник сягає 15%, в Іспанії — 14%, Німеччині — понад 10%.
Аеророзвідниця, старший стрілець, радіотелефоністка, парамедик, фінансистка - у #InternationalWomensDay розповідаємо більше про українських захисниць, які ламають стереотипи про військових.
https://theukrainians.org/4-5-0/
Аеророзвідниця, старший стрілець, радіотелефоністка, парамедик, фінансистка - у #InternationalWomensDay розповідаємо більше про українських захисниць, які ламають стереотипи про військових.
https://theukrainians.org/4-5-0/
The Ukrainians
4.5.0 Захисниці
Понад 50 тисяч українок служать у ЗСУ. Історії тих, що боронять країну, попри всі упередження
#theukrainians_про_канабіс
👥 26 жовтня у Києві відбувся «Конопляний марш свободи» за легалізацію медичного канабісу. На нього вийшло близько двохсот учасників. Організатори акції закликали Верховну Раду ухвалити законопроєкт про легалізацію медичного канабісу. Хоча на сьогодні у парламенті немає подібного законопроєкту. Можливо тому, що у суспільстві досі панують міфи, що трава не лікує. Ба більше, дехто наляканий, що такі ініціативи будуть лише хаотичними, а все українське супспільство згодом масово нагадуватиме Снуп Дога (лише дредів не вистачатиме). Проте це лише міф. І у цьому ви зможете переконатись, якщо прочитаєте репортаж із конопляної плантації у Швейцарії. А переглянути інші міфи можна ось тут.
Пані Уляна Супрун також вважає, що цей законопроєкт потрібен. А що думаєте ви?
Готові допомогти двом мільйонам наших громадян полегшити біль та впоратися з іншими розладами?
👥 26 жовтня у Києві відбувся «Конопляний марш свободи» за легалізацію медичного канабісу. На нього вийшло близько двохсот учасників. Організатори акції закликали Верховну Раду ухвалити законопроєкт про легалізацію медичного канабісу. Хоча на сьогодні у парламенті немає подібного законопроєкту. Можливо тому, що у суспільстві досі панують міфи, що трава не лікує. Ба більше, дехто наляканий, що такі ініціативи будуть лише хаотичними, а все українське супспільство згодом масово нагадуватиме Снуп Дога (лише дредів не вистачатиме). Проте це лише міф. І у цьому ви зможете переконатись, якщо прочитаєте репортаж із конопляної плантації у Швейцарії. А переглянути інші міфи можна ось тут.
Пані Уляна Супрун також вважає, що цей законопроєкт потрібен. А що думаєте ви?
Готові допомогти двом мільйонам наших громадян полегшити біль та впоратися з іншими розладами?
#theukrainians_про_УКФ
1 листопада Український культурний фонд оголосив старт конкурсних програм. Минулого року новостворена інституція підтримала майже триста проєктів на суму 150 мільйонів гривень. Серед них — театральні, видавничі, музичні та кінопроєкти, виставки та фестивалі, які оживили культурне життя України. Цьогорічний план — чотириста тридцять два проєкти на 510 мільйонів. Часто персона, яка очолює впливову державну інституцію, настільки асоціюється з нею, що особистості майже не видно. Тому ми вирішили поспілкуватися з першою виконавчою директоркою УКФ Юлією Федів.
Добре, що існує УКФ, проте ще краще, що існують люди, які створюють круті проєкти і без великих кошторисів. Читайте історію ІТ-спеціаліста, який береже пам’ять про дерев’яні будинки Чернігівщини.
Звісно, можна покрутити пальцем біля скроні, але, як сказав пан Ярослав Грицак: «Спосіб життя східноєвропейського інтелектуала — робити багато того, чого за ідеєю ти не повинен робити.».
А що ви думаєте?
1 листопада Український культурний фонд оголосив старт конкурсних програм. Минулого року новостворена інституція підтримала майже триста проєктів на суму 150 мільйонів гривень. Серед них — театральні, видавничі, музичні та кінопроєкти, виставки та фестивалі, які оживили культурне життя України. Цьогорічний план — чотириста тридцять два проєкти на 510 мільйонів. Часто персона, яка очолює впливову державну інституцію, настільки асоціюється з нею, що особистості майже не видно. Тому ми вирішили поспілкуватися з першою виконавчою директоркою УКФ Юлією Федів.
Добре, що існує УКФ, проте ще краще, що існують люди, які створюють круті проєкти і без великих кошторисів. Читайте історію ІТ-спеціаліста, який береже пам’ять про дерев’яні будинки Чернігівщини.
Звісно, можна покрутити пальцем біля скроні, але, як сказав пан Ярослав Грицак: «Спосіб життя східноєвропейського інтелектуала — робити багато того, чого за ідеєю ти не повинен робити.».
А що ви думаєте?
#theukrainians_про_медицину
«Діагноз»: з’явився трейлер документалки про команду Супрун.
Команда документалістів Babylon’13 протягом трьох років фіксувала роботу колишньої виконувачки обов’язків міністра охорони здоров’я Уляни Супрун.
Уляна Супрун написала: «У перші дні роботи в Міністерстві охорони здоров’я, коли знайомилися з співробітниками та оглядала приміщення, у підвалі ми знайшли скульптуру Гіппократа. Вона була з розбитою рукою та стояла захаращена іншими речами обличчям до стіни. Це стало своєрідним символом того, що систему охорони здоров‘я потрібно повернути обличчям до людей. І ми почали це робити. Згодом Гіппократа відремонтували і поставили на вході до міністерства, де він стоїть і сьогодні. Та розпочали трансформацію системи, яка триває досі».
Проте трансформація відбувається не лише через великі структури, а зокрема завдяки людям. У Кропивницькому розвивають кардіо- та нейрохірургію двоє лікарів з Луганська. До них у місті цього не було.
Окрім цього, якщо ви не довіряєте лікарям і досі не підписали декларації, то читайте історію про лікаря у білій футболці. Можливо, після цього й підпишите.
Нашу медицину мають піднімати не лише лікарі та міністри, а й також пацієнти.
«Діагноз»: з’явився трейлер документалки про команду Супрун.
Команда документалістів Babylon’13 протягом трьох років фіксувала роботу колишньої виконувачки обов’язків міністра охорони здоров’я Уляни Супрун.
Уляна Супрун написала: «У перші дні роботи в Міністерстві охорони здоров’я, коли знайомилися з співробітниками та оглядала приміщення, у підвалі ми знайшли скульптуру Гіппократа. Вона була з розбитою рукою та стояла захаращена іншими речами обличчям до стіни. Це стало своєрідним символом того, що систему охорони здоров‘я потрібно повернути обличчям до людей. І ми почали це робити. Згодом Гіппократа відремонтували і поставили на вході до міністерства, де він стоїть і сьогодні. Та розпочали трансформацію системи, яка триває досі».
Проте трансформація відбувається не лише через великі структури, а зокрема завдяки людям. У Кропивницькому розвивають кардіо- та нейрохірургію двоє лікарів з Луганська. До них у місті цього не було.
Окрім цього, якщо ви не довіряєте лікарям і досі не підписали декларації, то читайте історію про лікаря у білій футболці. Можливо, після цього й підпишите.
Нашу медицину мають піднімати не лише лікарі та міністри, а й також пацієнти.
#theukrainians_про_мейкерство
Нещодавно ми опублікували історію айтішника, який створює гітари, скрипки та баритони зі сміття. І хтось у коментарях запитав, чому ми не вжили слова «столяр»/«майстер музичних інструментів». Можна відповісти, що «мейкер» звучить значно креативніше, але краще повернутись до джерел.
У 2006 році з ініціативи журналу Make: відбувся перший фестиваль Maker Faire у Каліфорнії. Подія зібрала інженерів, науковців та винахідників, яким подобалося навчатись та ділитись своїм досвідом з іншими. З того часу рух мейкерства поширився в інші країни, а фестиваль перетворився на місце зустрічі креативних людей. Згідно зі стандартами Maker Faire — світового руху мейкерів — захід відбувається у форматі «покажи і розкажи», тому цікавить не лише дорослих, а й дітей.
В Україні теж відбуваються фестивалі мейкерства. Давніше ми написали міні-репортаж із фестивалю винахідництва та креативності Lviv Mini Maker Faire, а також брали інтерв‘ю в учасників Kyiv Maker Faire. Ба навіть є фотозвіт з Dnipro Maker Faire.
Але хто ж ці такі мейкери? Детальніше про мейкерів і як у них з‘явились ярмарки в Україні читайте ось тут.
«Спочатку важко пояснити людям, хто такий мейкер. Це ж не лише стартапер, не лише вчитель, не лише підприємець чи майстер. Це все разом.»
А ви б хотіли бути мейкером?
Нещодавно ми опублікували історію айтішника, який створює гітари, скрипки та баритони зі сміття. І хтось у коментарях запитав, чому ми не вжили слова «столяр»/«майстер музичних інструментів». Можна відповісти, що «мейкер» звучить значно креативніше, але краще повернутись до джерел.
У 2006 році з ініціативи журналу Make: відбувся перший фестиваль Maker Faire у Каліфорнії. Подія зібрала інженерів, науковців та винахідників, яким подобалося навчатись та ділитись своїм досвідом з іншими. З того часу рух мейкерства поширився в інші країни, а фестиваль перетворився на місце зустрічі креативних людей. Згідно зі стандартами Maker Faire — світового руху мейкерів — захід відбувається у форматі «покажи і розкажи», тому цікавить не лише дорослих, а й дітей.
В Україні теж відбуваються фестивалі мейкерства. Давніше ми написали міні-репортаж із фестивалю винахідництва та креативності Lviv Mini Maker Faire, а також брали інтерв‘ю в учасників Kyiv Maker Faire. Ба навіть є фотозвіт з Dnipro Maker Faire.
Але хто ж ці такі мейкери? Детальніше про мейкерів і як у них з‘явились ярмарки в Україні читайте ось тут.
«Спочатку важко пояснити людям, хто такий мейкер. Це ж не лише стартапер, не лише вчитель, не лише підприємець чи майстер. Це все разом.»
А ви б хотіли бути мейкером?
❤1
#theukrainians_про_холод
Зима близько. Хоч снігу ще нема.
Певне, вас також лякає ця погода, коли тобі приходять нагадування з Facebook, що 19-го листопада випав сніг, у той час, як у Львові досі ходять в кросівках. Ну, можливо, ще не лячно, але, якщо ви захотіли мати активний відпочинок, поїхати в Карпати, тоді що? Звісно, питати за цю чудасію можна в охоронців гірської погоди — метеорологів. Саме від їхньої роботи залежить прогноз погоди у ваших смартфонах. А про те, як вони пильнують вірогідність сходження лавин, можете прочитати у нашому репортажі.
Якщо ж вам так і не терпиться піднятись на якусь вершину і вам не дуже хочеться чекати на прогнози метеорологів, то для натхнення тримайте історію першої українки, яка підкорила Еверест, і увійшла до Національного реєстру рекордів України.
А, можливо, вам просто хочеться пообніматися з пінгвінами?
Про антарктичні будні на станції Вернадського читайте ось тут.
І як сказала одна науковиця, яка потрапила до Антарктиди всупереч усьому:
«Легко любити китів. У дитинстві багато хто мріє про далекі експедиції, та потім ці мрії зникають, ― пояснює Оксана своє захоплення. ― Але є люди, які вчасно «не виросли» з китів, ― я саме з таких.»
Читайте, надихайтеся, збирайте гроші, і бігом шукати снігові місцини, бо не знати, чи той сніг в Україні тепер випаде.
Зима близько. Хоч снігу ще нема.
Певне, вас також лякає ця погода, коли тобі приходять нагадування з Facebook, що 19-го листопада випав сніг, у той час, як у Львові досі ходять в кросівках. Ну, можливо, ще не лячно, але, якщо ви захотіли мати активний відпочинок, поїхати в Карпати, тоді що? Звісно, питати за цю чудасію можна в охоронців гірської погоди — метеорологів. Саме від їхньої роботи залежить прогноз погоди у ваших смартфонах. А про те, як вони пильнують вірогідність сходження лавин, можете прочитати у нашому репортажі.
Якщо ж вам так і не терпиться піднятись на якусь вершину і вам не дуже хочеться чекати на прогнози метеорологів, то для натхнення тримайте історію першої українки, яка підкорила Еверест, і увійшла до Національного реєстру рекордів України.
А, можливо, вам просто хочеться пообніматися з пінгвінами?
Про антарктичні будні на станції Вернадського читайте ось тут.
І як сказала одна науковиця, яка потрапила до Антарктиди всупереч усьому:
«Легко любити китів. У дитинстві багато хто мріє про далекі експедиції, та потім ці мрії зникають, ― пояснює Оксана своє захоплення. ― Але є люди, які вчасно «не виросли» з китів, ― я саме з таких.»
Читайте, надихайтеся, збирайте гроші, і бігом шукати снігові місцини, бо не знати, чи той сніг в Україні тепер випаде.
Аби забезпечити двох дітей-школярів, 57-річний переселенець з Донбасу Олександр Фішич важко працює двірником. А ще здає кольоровий метал і склотару. Під час карантину своїм Сашкові та Соні він купив по планшету. Розповідає, хоч і довелося відкладати на «ті книжечки з доступом в інтернет», але «диджиталізація — важлива штука, та й треба було дистанційно вчитися».
***
Наталя Вікторівна поховала чоловіка, меншого сина та середню доньку. У 2017-му вона, попри пропозиції соцпрацівників, стала опікункою для трьох неповнолітніх онуків. Тепер каже, що найважливіше у житті — знати, що ти нікого не зрадив. Ні своїх близьких, ні власну совість.
***
Журналістка Reporters. Ольга Омелянчук і фоторедактор Данило Павлов поїхали на Київщину, аби розповісти історії родин, чиї й без того скрутні ситуації погіршилися через пандемію. А замість цього побачили сім’ї, де вчинками, словами і навіть рухом та поглядом доводять: любов перемагає будь-які обставини.
Дві історії про батьківську вірність читайте у нашому репортажному медіа Reporters. ⟶ bit.ly/2EwfWIn.
***
Наталя Вікторівна поховала чоловіка, меншого сина та середню доньку. У 2017-му вона, попри пропозиції соцпрацівників, стала опікункою для трьох неповнолітніх онуків. Тепер каже, що найважливіше у житті — знати, що ти нікого не зрадив. Ні своїх близьких, ні власну совість.
***
Журналістка Reporters. Ольга Омелянчук і фоторедактор Данило Павлов поїхали на Київщину, аби розповісти історії родин, чиї й без того скрутні ситуації погіршилися через пандемію. А замість цього побачили сім’ї, де вчинками, словами і навіть рухом та поглядом доводять: любов перемагає будь-які обставини.
Дві історії про батьківську вірність читайте у нашому репортажному медіа Reporters. ⟶ bit.ly/2EwfWIn.
Reporters.
Дорослі — Reporters.
Дві історії про батьківську вірність
У нас cьогодні вийшов сильний текст Ольги Омельянчук. Це історія про 20-річного киянина Максима, який після власної смерті урятував чотирьох людей. Хто дає згоду на трансплантацію органів померлих, що із цим зараз відбувається в Україні і як донорство трактує церква — читайте на Reporters.
https://www.reporters.media/dozvil-na-zhyttya/
https://www.reporters.media/dozvil-na-zhyttya/
Reporters.
Дозвіл на життя
Чи рятувати інших після власної смерті і хто це має вирішувати
Інклюзивний дизайн — необхідна річ для суспільства. Пандуси та безбордюрні переходи уже стали звичними явищами в українських містах. Але інклюзивний дизайн — не лише про фізичні об’єкти. Він також про доступність цифрового простору.
Інклюзивний підхід до створення сайтів та мобільних додатків набуває все більшої популярності. У США та Європі така опція уже стала трендом, в Україні ж поки що вона не дуже поширена. Попри те, є ініціативи, що намагаються пропагувати доступність у цифровому світі. Одна з них — онлайн-курс «Інклюзивний дизайн графічних інтерфейсів» на платформі Projector.
Ми поспілкувалися з творцями навчального курсу, дизайнерами Славою Шестопаловим та Женею Шикірявим з IT-компанії ELEKS, і розпитали їх про інклюзивний дизайн у цифровому просторі, веб-доступність та її користь — як для користувачів, так і для власників бізнесів. Читайте на The Ukrainians.
https://theukrainians.org/inclusive-design-eleks/
Інклюзивний підхід до створення сайтів та мобільних додатків набуває все більшої популярності. У США та Європі така опція уже стала трендом, в Україні ж поки що вона не дуже поширена. Попри те, є ініціативи, що намагаються пропагувати доступність у цифровому світі. Одна з них — онлайн-курс «Інклюзивний дизайн графічних інтерфейсів» на платформі Projector.
Ми поспілкувалися з творцями навчального курсу, дизайнерами Славою Шестопаловим та Женею Шикірявим з IT-компанії ELEKS, і розпитали їх про інклюзивний дизайн у цифровому просторі, веб-доступність та її користь — як для користувачів, так і для власників бізнесів. Читайте на The Ukrainians.
https://theukrainians.org/inclusive-design-eleks/
The Ukrainians
Інклюзивний дизайн — це дизайн для всіх
Дизайнери з IT-компанії ELEKS — про інклюзивний дизайн у цифровому просторі, веб-доступність та її користь
Фото дня у нас на Reporters. Прощання з курсантами й викладачами Харківського національного університету Повітряних сил імені Кожедуба, які 25 вересня загинули у катастрофі Ан-26.
Десятий згори у списку загиблих, що його опублікувало Міноборони, — солдат служби за контрактом Олександр Скочков. Шість років тому, 14 червня 2014-го, з польоту Іл-76 у небі над Донбасом не повернувся його батько, штурман авіаційної ескадрильї, гвардії капітан Ігор Скочков. У той день сталася найбільша одномоментна втрата Збройних Сил України — у збитому ворогом літаку загинули 49 осіб: сорок армійців 25-ї окремої десантно-штурмової бригади та дев’ятеро членів екіпажу. На момент трагедії молодшому Скочкову було всього 14. Він чекав закінчення школи, щоби вступити в університет і стати льотчиком — як батько.
Загиблих у катастрофі Ан-26 поховають, зокрема, у Харкові й області, на Львівщині та в Миколаєві.
https://www.reporters.media/nazavzhdy-u-nebi/
Десятий згори у списку загиблих, що його опублікувало Міноборони, — солдат служби за контрактом Олександр Скочков. Шість років тому, 14 червня 2014-го, з польоту Іл-76 у небі над Донбасом не повернувся його батько, штурман авіаційної ескадрильї, гвардії капітан Ігор Скочков. У той день сталася найбільша одномоментна втрата Збройних Сил України — у збитому ворогом літаку загинули 49 осіб: сорок армійців 25-ї окремої десантно-штурмової бригади та дев’ятеро членів екіпажу. На момент трагедії молодшому Скочкову було всього 14. Він чекав закінчення школи, щоби вступити в університет і стати льотчиком — як батько.
Загиблих у катастрофі Ан-26 поховають, зокрема, у Харкові й області, на Львівщині та в Миколаєві.
https://www.reporters.media/nazavzhdy-u-nebi/
Reporters.
Назавжди у небі
Фото дня: У Харкові попрощалися із загиблими в авіакатастрофі курсантами
Америка уже святкує перемогу Джо Байдена на виборах президента. Настрій, що панує на вулицях Нью-Йорка, зафіксував Саша Маслов. Дивіться фоторепортаж у нас на Reporters.
https://www.reporters.media/ameryka-svyatkuye-peremogu-bajdena/
https://www.reporters.media/ameryka-svyatkuye-peremogu-bajdena/
Reporters.
Америка святкує перемогу Байдена — Reporters.
Фоторепортаж Саші Маслова з Нью-Йорка
Підете на прем'єру документального фільму «Земля блакитна, ніби апельсин»? Ходіть!
А перед цим читайте інтерв’ю із режисеркою Іриною Цілик у нас на Creatives.
https://tsilyk.creatives.media
А перед цим читайте інтерв’ю із режисеркою Іриною Цілик у нас на Creatives.
https://tsilyk.creatives.media
Ірина Цілик — Creatives
про майбутнє української документалістики, екранізацію власних творів та ставлення до критики
«Мені не страшно почати життя з нуля».
Наріман Алієв один з найталановитіших режисерів сучасної України. Він — кримський татарин, який народився у Криму. Його батьки ще жили у засланні.
У розмові з Наріманом говоримо про ідентичність кримського татарина на материковій Україні, про реалії кінодистрибуції і про те, чим живе півострів у час, коли на материку йде повномасштабна війна. Читайте на The Ukrainians.
Світлина: Данило Павлов.
Наріман Алієв один з найталановитіших режисерів сучасної України. Він — кримський татарин, який народився у Криму. Його батьки ще жили у засланні.
У розмові з Наріманом говоримо про ідентичність кримського татарина на материковій Україні, про реалії кінодистрибуції і про те, чим живе півострів у час, коли на материку йде повномасштабна війна. Читайте на The Ukrainians.
Світлина: Данило Павлов.