🤔Польща розгортає Patriot і нові підрозділи біля кордону з Україною, — міністр оборони Косіняк-Камиш.

За його словами, у Люблінському воєводстві посилять військову присутність: створять нову мотобригаду, бригаду безпілотних систем, а також розмістять батальйон і підрозділ ППО.

🔥Підписатися на канал
⚡️Надіслати новину

🕳️Темні схеми:

🔘Псевдопосадовець НАБУ виманив у підприємця $280 тисяч

🔘Нардепа Олексія Гончаренка виключили із фракції «Європейська солідарність» через «ідеологічні розбіжності»

🔘Розкрадання «Укрзалізниці»: ексочільник департаменту СБУ Артем Шило пішов на угоду зі слідством.  

🔘Операція «Тигри»: гвардійці врятували шістьох котів з окупованих Олешків.

🔘5 років увʼязнення за 37 тисяч гривень: Станіслав Броневицький проаналізував вирок ю у справі, яка викликала дискусію через призначене покарання.

🔘Майже 93 млн грн мають повернути українцям через неправильно нараховану комуналку

🔥Підписатися на канал
⚡️Надіслати новину

🤬Під удар росіян потрапив міст через Дніпро в Запоріжжі – утворилася вирва, загорілися авто.

П’ятеро людей постраждали, рух перекрито.

🔥Підписатися на канал
⚡️Надіслати новину

🇪🇺Асоційоване членство в ЄС: що це таке і чому воно не підходить Україні.

В неділю, 4 жовтня, до Києва з неоголошеним візитом прибув канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Він провів переговори з президентом Зеленським. За інформацією ЗМІ, голова держави вимагав від очільника ФРН якомога скорішого і повноправного вступу України до Євросоюзу. Натомість Мерц вчергове відмовив, наголосивши, що пропонує Україні ідею «асоційованого членства» — і до речі, пропонує він це вже не вперше. Однак Зеленський на це знову ж таки не погодився, заявивши, що Києву потрібен саме повноправний вступ, а не напівміри чи якісь проміжні формати. 

Що це взагалі таке — «асоційоване членство» в ЄС? Чи підходить це Україні? Чому насправді нам дійсно потрібне саме повноцінне членство? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні. 

🔥Підписатися на канал
⚡️Надіслати новину

⚡️Зеленський призначив Ігоря Клименка головою Ради експертів з питань енергетичної безпеки при РНБО.

Клименко очолив Раду за посадою секретаря РНБО, змінивши на цій посаді Олександра Литвиненка.

Рада експертів є консультативним органом РНБО. Вона аналізує стан та ефективність державної політики в енергетичній сфері.

🔥Підписатися на канал
⚡️Надіслати новину

🤬Росіяни вдарили по медзакладу Кривого Рогу, є важкі поранені, — Вілкул.

🔥Підписатися на канал
⚡️Надіслати новину

💡В Україні сьогодні з 15:00 і до кінця доби вимушено впровадять погодинні відключення електроенергії для всіх категорій споживачів.

Обсяг обмежень буде до однієї черги.

🔥Підписатися на канал
⚡️Надіслати новину

⚡️«Суддя Майдану» знову за старе: як Лариса Трофімова знищує бізнес у Черкасах.

Суддя Лариса Трофімова у 2014 році вже вирішувала, кому в Черкасах можна виходити на мирні акції, а кому — ні. Тоді, під час Революції Гідності, вона заборонила невизначеному колу людей проводити пікети, мітинги, збори, демонстрації та інші мирні заходи на Соборній площі та прилеглих територіях міста. Згодом Київський апеляційний адміністративний суд це рішення повністю скасував, а дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала: суддя вийшла за межі своїх повноважень.

Минуло 12 років. Лариса Трофімова досі працює суддею Черкаського окружного адміністративного суду і знову вирішує питання, від якого для людей залежить можливість реалізувати своє право, щоправда, цього разу не на мирні зібрання, а на працю.

Служниця Феміди розглядає справу, у якій Держпродспоживслужба та Держекоінспеція вимагають зупинити виробництво ТОВ «Омега Три» (ТМ «Щасливе Курча»). Того самого підприємства, не закривати яке просили працівники під будівлею окружного адмінсуду. Людий вийшли з плакатами і одним на всіх проханням зберегти їхні робочі місця. На підприємстві працюють сотні людей, і для них рішення суду — це питання, чи не стануть вони завтра безробітними. 

Детальніше про приховані статки судді читайте в матеріалі UA.News.

🔥Підписатися на канал
⚡️Надіслати новину

⛴️Ворог вдарив безпілотником по цивільному судну в Чорному морі, — Одеська ОВА.

Ударом пошкоджено комерційне судно під прапором Маршаллових островів, завантажене рапсовою олією. Почала горіти надбудова.

Один загиблий та ще сім постраждалих.

🔥Підписатися на канал
⚡️Надіслати новину

❗️«Останнім часом затвердження угод – це схема збагачення антикорупціонерів. 844 мільйони гривень за минулий рік розпиляли на цих угодах антикорупціонери», — адвокат Олексій Шевчук.

«По-перше, діюче законодавство забороняє чітко укладати угоди в такі категорії злочинів. Їх треба розслідувати. Але розслідувати ніхто не хоче.

Всі хочуть швидких грошей. Тому придумали схему з угодами. Дякую судді Тесленко, що вона перша пішла проти цієї машини і сказала – досить, я не філія НАБУ, я не помічниця Стерненко, я суддя», – зазначив Шевчук.

Також він додав, що суддя ВАКС мали би зараз звернутися до Вищої ради правосуддя через втручання в її роботу.

«Тому що випадки Стерненко про те, що суддя не затвердила угоду, а я не отримую гроші – це чітке втручання в роботу судді і пряме заволодіння коштами. Тому що зараз судді мають припинити ці ганебні угоди.

Фактично, кримінальний процес перетворили на механізм угод. Розслідувати не хочуть, слухати не хочуть, хочуть швидких грошей і швидких рішень»

Більше деталей на відео☝️

🔥Підписатися на канал
⚡️Надіслати новину

📊 Українці дедалі частіше обирають залишатися в Польщі: їхній внесок в економіку країни сягнув 94 млрд злотих ($24,1 млрд).

Дані статистики:

🔺65,4% працевлаштованих українців не планують залишати Польщу, а близько 30% розглядають можливість залишитися там на тривалий час або назавжди.

🔺43,6% українців уже не переказують зароблені в Польщі гроші в Україну, а витрачають їх безпосередньо в країні. Серед основних причин залишатися — рівень зарплат, можливості для розвитку, стабільність і сім’я.

🔺У 2025 році економічний внесок українських біженців, які працюють у Польщі, становив близько 94 млрд злотих — це 2,4% ВВП країни.

🔺Частка працевлаштованих українських біженців зросла до 76%. Ще близько 13% працездатних українців мають власний бізнес. Від 2022 року вони подали майже 135 тисяч заяв на реєстрацію підприємницької діяльності.

🔺Водночас соціальні виплати з Польщі становили лише 10% доходів українських сімей біженців, а виплати з України — 2%.

🔥Підписатися на канал
⚡️Надіслати новину