Серед ключових змін:
📍8 працівників, згаданих у контексті операції «Карфаген», звільнили з органів прокуратури;
📍16 прокурорів обласних та окружних прокуратур звільнили з адміністративних посад у межах кадрового аудиту;
📍керівників Харківської та Волинської обласних прокуратур звільнили з адміністративних посад;
📍ліквідували управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки та реорганізували департамент, який, зокрема, відповідав за захист інвестицій.

Ковальський також повідомив про перевірки обставин виїзду за кордон колишнього генпрокурора Руслана Кравченка та можливого використання службових повноважень у приватних інтересах окремими прокурорами.

📍Нинішні масові відключення в Києві не пов’язані з нестачею виробленої електроенергії. У системі є надлишок генерації, але через пошкодження мереж її неможливо нормально передати споживачам.
📍РФ зараз б’є насамперед по підстанціях, відкритих розподільчих пристроях, трансформаторах, релейному обладнанню та високовольтних лініях — тобто по тому, через що електроенергія фізично доходить до міста.
📍Захистити все це практично неможливо: значна частина обладнання стоїть просто неба і не може бути схована під землю. Через регулярні удари енергетики не завжди встигають відремонтувати пошкоджене до наступної атаки.
📍Одна з головних нових загроз — реактивні «шахеди». Вони швидші, точніші й можуть іти один за одним по одному об’єкту, а засобів для їхнього перехоплення поки недостатньо.
📍Тому навіть за нормальної генерації виникає парадокс: електроенергія в країні є, а світла в окремих районах немає, бо пошкоджено саме систему її передачі та розподілу.
📍Взимку все залежатиме від двох речей: чи зможе Україна швидко наростити засоби проти реактивних дронів і балістики та чи отримають критичні об’єкти достатньо автономного живлення.
📍Удари по енергетиці, мостах та іншій критичній інфраструктурі працюють на одну мету — максимально виснажити Україну до весни 2027 року й посилити тиск на Київ через проблеми в тилу.

«На той час мавши доступ до бюджету, міністр цифрої трансформації Федоров анонсував «Армію роботів», і міг реалізувати проєкт за кошти держави. Але навіть з такими грошима, далі слів справа не пішла. Як написали автори: «проєкт не стартував через неузгоджені деталі роботи».
 
Тепер «Армію роботів» намагаються “продати” інвесторам за допомогою ШІ-роликів. Чи впевнені вони, що проєкт не провалиться як і минулого разу, і хто пояснюватиме їм чергове “не узгодили деталі”?
 
«Та й вільного часу у Федорова навряд чи побільшало. Він крутиться як може: штатний радник у фонді “Східна Європа”, де отримав бронювання, і позаштатний радник міністра оборони Італії. До цього додаються бізнес та політична кар’єра. Хочеться зрозуміти, чому «Армія роботів» провалилась, коли була важливим державним проєктом міністра, а тепер буде реалізована між його іншими заняттями»,

Після однієї розмови Росія погоджується поставити сотні тисяч тонн дизеля одразу й мільйони тонн далі, а США вже відкривають для цього санкційне вікно. Москва і так отримує вигоду — гроші, можливість наростити експорт пального і показати всередині РФ, що з нею знову домовляються. Трамп — шанс знизити ціни на заправках у США. Але є нюанс: невже Путін на цьому зупинився?

Найочевидніша тема — удари України по російських НПЗ. Якщо Трампу потрібні стабільні поставки російського дизеля, йому потрібні й заводи, які цей дизель вироблятимуть. Тому цілком можливо, що Москва могла скористатися переговорами, щоб підняти питання тиску на Київ щодо припинення ударів по нафтопереробці.

Не виключено, що паралельно могли обговорюватися санкційні послаблення, «енергетичне перемир’я» або інші домовленості щодо війни. Поки це лише припущення. Але якщо після цієї розмови США почнуть тиснути на Україну щодо НПЗ або з’являться нові поступки Росії — тоді стане зрозуміліше, чи був дизель лише частиною значно ширшої домовленості.