📍У Києві зараз найскладніша ситуація зі світлом серед міст поза прифронтовою зоною. Після пошкодження столичної генерації місто залежить від електрики з інших регіонів.
📍РФ продовжує бити по високовольтних мережах, через які живиться столиця. Ворожі дрони кружляють над об'єктами й не дозволяють ремонтним бригадам працювати.
📍Повністю відрізати Київ від енергосистеми росіяни не зможуть, але здатні суттєво обмежити надходження електрики.
📍У найгіршому сценарії кияни можуть отримувати лише 4–8 годин світла на добу. Харченко вважає це малоймовірним, але попереджає про тривалі аварійні відключення.
📍Із приходом морозів можливий режим 12 годин зі світлом і 12 годин без нього. Похолодання збільшить споживання та навантаження на мережі.
📍Разом зі світлом може зникати й вода. Резервні генератори водоканалу не здатні забезпечити повноцінне водопостачання квартир, особливо багатоповерхівок.
📍Найнебезпечніше — спорожнення магістральних водогонів. Якщо вода стече із системи, на її повторне заповнення та відновлення подачі знадобиться 3–4 доби.
📍Для підтримання лише однієї насосної станції резервна електростанція витрачає 1200 літрів дизеля щогодини, але навіть цього недостатньо для повноцінного водопостачання.
📍Додаткові резервні потужності для насосів Києва запрацюють не раніше другої половини грудня — початку січня.
📍Трамваї та тролейбуси стануть першою жертвою дефіциту електрики. Харченко пропонує тимчасово обмежити їхню роботу, щоб зменшити навантаження на мережу.
📍Метро також може аварійно зупинятися. Резервного живлення вистачає лише для доставки потягів до станцій, а не для повноцінної роботи підземки.
📍У невеликих містах одна зруйнована підстанція може залишити мешканців без електрики на кілька діб. У Конотопі відключення тривали п'ять днів.

📍Після російських ударів енергосистема зазнала значних пошкоджень. Місто змушене терміново зменшувати споживання електрики, щоб уникнути нових аварій.
📍У Житомирі повністю зупиняють рух трамваїв і тролейбусів. Електротранспорт тимчасово не працюватиме.
📍Вуличне освітлення переводять у режим суворої економії, скорочуючи навантаження на мережу.
📍Бізнес закликають вимкнути рекламні вивіски, підсвічування фасадів, декоративне освітлення та електронні екрани.
📍Мешканців просять максимально обмежити використання електроприладів, особливо в години пікового навантаження.
📍Через нестабільне електропостачання світлофори можуть працювати з перебоями або повністю вимикатися. Водіям і пішоходам необхідно бути особливо уважними.

📍Україна поступово переходить до нових валютних коридорів. Спочатку долар рухатиметься в межах 46–48 грн, наступний етап — 48–50 грн.
📍Лише за жовтень Нацбанк, за оцінкою Куща, витратив $6 млрд на підтримку гривні, стримуючи її подальше знецінення.
📍До встановленої МВФ межі резервів, за словами аналітика, залишається лише $7 млрд, які НБУ може використовувати для підтримки валютного ринку без виходу за цей орієнтир.
📍Стабільність гривні дедалі більше залежить від міжнародної фінансової допомоги. Нові надходження від партнерів дозволяють поповнювати резерви та стримувати девальвацію.
📍Подальше зростання долара створює ризик подорожчання пального, автомобілів, техніки, імпортних продуктів та інших товарів, ціни на які залежать від валютного курсу.

📍Долар різко подорожчав. 2 листопада в обмінниках курс продажу сягнув 47,20 грн/$, у банках — 47 грн. Офіційний курс НБУ на 4 листопада досяг 45,67 грн/$.
📍Зростає попит на валюту. Люди активніше переводять заощадження в долари та євро, а в окремих банківських касах готівкові банкноти закінчуються.
📍Навіть там, де долари ще є, покупцям пропонують лише купюри старого зразка — 1996 року. При цьому долари старого зразка залишаються повноцінним платіжним засобом.
📍Нацбанк запропонував банкам $100 млн та €100 млн готівкою для поповнення кас. Однак банки замовили лише $14 млн, а заявок на євро взагалі не подали.
📍Виникає суперечність: НБУ заявляє про відсутність системного дефіциту, але в окремих відділеннях клієнти не можуть купити валюту навіть за оголошеним курсом.
📍Після екстреної наради НБУ, за інформацією учасників ринку, обмінникам усно встановили курсове обмеження — не більш ніж на 0,5% вище курсу ПриватБанку та Ощадбанку.
📍Фінансисти попереджають про повернення «чорного» валютного ринку. Під час стрибків курсу обмінники можуть заявляти, що доларів немає, а фактично продавати їх дорожче неофіційно.
📍Через небанківські обмінники проходить 65–70% готівкових валютних операцій. Тому проблеми з продажем долара можуть зачепити значну частину покупців.
📍На гривню тиснуть великі державні витрати, зростання попиту на валюту та проблеми з експортними надходженнями. Удари РФ по енергетиці й підприємствах додатково ускладнюють ситуацію.
📍Якщо долар продовжить дорожчати, бізнес закладатиме новий курс у ціни. Під ризиком подорожчання — пальне, техніка, автомобілі, імпортні продукти та обладнання.